Постанова № 29922715, 12.02.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року Справа № 2а-6532/12/1470

м. Миколаїв

12:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Міжнародна Аудиторська Група-Юг», вул. Бутоми, 2-Б, кв. 9, м. Миколаїв, 54038 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012 № 0004531502,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Міжнародна Аудиторська Група-ЮГ» (надалі - Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004531502, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ або відповідач) 06.12.2012.

В обґрунтування позову Товариство вказало, що ДПІ не мала права під час проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість використовувати інші документи; висновки відповідача щодо наявності у позивача необоротних активів є безпідставними; відповідач при визначенні податкового зобов'язання застосував норму Податкового кодексу України, яка не підлягала застосуванню.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову (ар. с. 37) ДПІ навела міркування на підтвердження правомірності своїх висновків та додатково повідомила, що позивач не скористався правом подати заперечення на акт перевірки.

Враховуючи наявність клопотань сторін про розгляд справи за їх відсутності (ар. с. 47, 50), суд, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

«Рішенням № 12 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» від 09.06.2012 (вих. № 2950/10/152-14, ар. с. 48) ДПІ, на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, анулювала реєстрацію Товариства в якості платника ПДВ. Товариство отримало вказане рішення 15.06.2012 (ар. с. 49).

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу реєстрація платника податку діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Листом від 15.08.2012 № 4279/10/15-2-14 (ар. с. 45) ДПІ, з посиланням на пункт 184.7 статті 184, підпункт 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпункт 1 пункту 73.3 статті 73, підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пункт 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, запропонувала Товариству надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань наявності залишків товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту станом на 09.06.2012. У цьому ж листі ДПІ звернула увагу Товариства на те, що невизнання умовного постачання товарів та необоротних активів та ненарахування податкових зобов'язань є підставою для проведення камеральної перевірки та нарахування податкових зобов'язань на підставі статті 76 Податкового кодексу України.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову ДПІ зазначила, що відповідь на лист від 15.08.2012 № 4279/10/15-2-14 Товариство не надало.

Згідно з підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України обов'язком платника податків є подання на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Цьому обов'язку платника податків кореспондує право органу державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою, та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків … в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Як вказано у підпункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та їх документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з підпунктом 1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як було зазначено, Товариство відповідь на обов'язковий запит органу державної податкової служби (а саме так відповідач визначив лист від 15.08.2012 № 4279/10/15-2-14) не надало. Враховуючи це, у відповідача були підстави для проведення на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової перевірки (за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту).

Проте, документальну перевірку Товариства ДПІ не провела.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

07.11.2012 (тобто з порушенням строку) ДПІ провела камеральну перевірку Товариства «… щодо визнання умовного постачання необоротних активів в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року», результати якої оформила актом № 3541/15-2-14/36433881 (надалі - Акт, ар. с. 10-12). Як вказано в Акті, Товариство у декларації з ПДВ за червень 2012 року, в порушення пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, не нарахувало умовний продаж на суму вартості основних фондів у розмірі 61128 грн., ПДВ 12225,60 грн., чим занизило податкове зобов'язання за червень 2012 року на 61128 грн., ПДВ 12225,60 грн. В Акті зазначено, що при перевірці було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року від 06.07.2012 № 9038577470, додаток АМ до декларації з податку на прибуток за IV квартал 2011 року від 09.02.2012 № 9015769417.

06.12.2012, на підставі Акта, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004531502 (надалі - Рішення, ар. с. 8), яким збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з ПДВ на 12225,60 грн. і застосувала штрафну (фінансову) санкцію в сумі 3056,40 грн. (25% суми визначеного податкового зобов'язання).

На думку суду, Рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до пункту 184.6 статті 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Отже, нарахування податкових зобов'язань можливо лише за умови, якщо буде встановлений факт наявності в період з 01.06.2012 по 09.06.2012 у платника податку товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту.

Такий факт ДПІ не був встановлений. Враховуючи те, що згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, ДПІ за результатами камеральної перевірки Товариства такий факт і не могла б встановити.

Використання відповідачем (в якості документа, що підтверджував наявність і вартість товарів (необоротних активів), при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту) додатку АМ до декларації Товариства з податку на прибуток за IV квартал 2011 року суд вважає незаконним. Єдина інформація, що міститься у цьому додатку (ар. с. 33-34) - балансова вартість основних засобів та інших необоротних активів станом на 01.04.2011 - початок звітного (податкового) періоду для декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року.

Суд також погоджується з позивачем в тому, що, за будь-яких обставин, визначення Товариству податкових зобов'язань було безпідставним. У пункті 184.7 статті 184 Податкового кодексу України не передбачено, в яких випадках анулювання реєстрації платника податку такий платник зобов'язаний визнати умовне постачання товарів (необоротних активів) та нарахувати податкові зобов'язання. Проте, підпунктом «ґ» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною до 01.07.2012) було встановлено, що постачанням товарів вважається умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку. Оскільки в даному випадку анулювання реєстрації платника податку відбулось не за заявою Товариства, а на підставі рішення органу державної податкової служби, у відповідача не було права застосовувати пункт 184.7 статті 187 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004531502, що було прийнято 06.12.2012 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Міжнародна Аудиторська Група-Юг» судові витрати в сумі 152,82 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна