Постанова № 29920442, 11.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 березня 2013 р. справа № 2-а- 14400/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Рябіновій В.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області (далі - УПФУ в Куп'янському районі Харківської області) про скасування рішень від 28.11.2012 року №897 та №2433.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2012 року відносно позивача був складений акт перевірки щодо неправильного нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За даним фактом начальником УПФУ в Куп'янському районі Харківської області 28.11.2012 щодо позивача були прийняті рішення №897 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 28.11.2012 року, а також №2433 про застосування фінансових санкцій за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, які позивач вважає були прийняті незаконно та підлягають скасуванню. Позивач вказав, що у розрахунку до рішення №897 від 28.11.2012 року відсутнє посилання, на підставі чого зроблено такий розрахунок штрафних санкцій, а отже відсутня можливість провести звірку правильності га обґрунтованості нарахування даної штрафної санкції. Підставою для скасування рішення №2433 від 28.11.2012 року позивач вважає, що останнє винесено на підставі норми, дія якої на момент винесення рішення припинилась, а саме: п.5 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) на момент винесення даного рішення був скасований.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 26.02.2013 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від начальника УПФУ в Куп'янському районі Харківської області надійшла заява №1921-07/18 від 26.02.2013 року про розгляд справи без участі представника відповідача. За таких умов, відповідно до ст.128 КАС України, враховуючи клопотання представника відповідача, виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.

Також, 15.02.2013 року від начальника УПФУ в Куп'янському районі Харківської області надійшли заперечення до адміністративного позову №1326/18-07 від 12.02.2013 року, відповідно до яких вважає, що оскаржувані рішення винесені правомірно та в межах чинного законодавства України. Відповідно до вказаних заперечень, 28.11.2012 року відповідачем було винесено Рішення № 897 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в розмірі 549,71 грн.. Форма рішення про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) затверджена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року №21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі - Інструкція). Рішення про застосування цих штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 14 Інструкції. З огляду на наведене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення №897 від 28.11.2012 року за формою та змістом відповідає Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон України №2464-VI) та Інструкції. Відносно правомірності винесення рішення від 28.11.2012 року №2433, відповідач зазначив, що після 01.01.2011 року органи Пенсійного фонду України наділені законодавцем повноваженнями на застосування до платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фінансових санкцій за діяння, що визнавались законом правопорушенням до 01.01.2011 року та були вчинені платниками внесків до 01.01.2011 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 належним чином зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця та згідно повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 08.08.2001 року перебуває на обліку в якості платника єдиного внеску в УПФУ в Куп'янському районі Харківської області.

На підставі направлення від 29.10.2012 року №174, виданого УПФУ в Куп'янському районі Харківської області, статті 13 та абзацу 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2464-VI та відповідно до плану проведення перевірок платників єдиного внеску, наказу УПФУ в Куп'янському районі Харківської області від 19.09.2012 року №155, фахівцями УПФУ в Куп'янському районі Харківської області з 29.10.2012 року по 31.10.2012 року була проведена планова перевірка ФОП ОСОБА_2 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2002 року по 22.10.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №42 від 31.10.2012 року, відповідно до якого встановлено наступне: несплата авансових платежів при сплаті заробітної плати за січень 2011 року - вересень 2012 року на загальну суму 5497,07 грн., порушення п.4 ч.2 ст.17 Закону України №1058-IV.

За наслідками акту перевірки №42 від 31.10.2012 року УПФУ в Куп'янському районі Харківської області були прийняті оскаржувані рішення від 28.11.2012 року №897 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) та №2433 про застосування фінансових санкцій за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Відносно правомірності винесення УПФУ в Куп'янському районі Харківської області у відношенні ФОП ОСОБА_2 рішення від 28.11.2012 року №2433 про застосування фінансових санкцій за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення, УПФУ в Куп'янському районі Харківської області при визначенні фінансової санкції за встановлені порушення, а саме неподання відомостей за 2007, 2008, 2009 роки, було застосовано положення п.5 ч.9 ст.106 Закону України №1058-IV.

Відповідно до положень ч.2 ст.161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно Постанови Верховного Суду України у справі №21-367а12 від 20.11.2012 року, суд дійшов висновку, що управлінням ПФУ було протиправно винесено рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України №1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України №2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що за період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України №1058-IV. Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.5 ч.9 ст.106 Закону України №1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України №2464-VI, що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність застосування УПФУ в Куп'янському районі Харківської області у відношенні ФОП ОСОБА_2 при визначенні фінансової санкції за неподання відомостей за 2007, 2008, 2009 роки положень п.5 ч.9 ст.106 Закону України №1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Таким чином, рішення від 28.11.2012 року №2433 підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно правомірності винесення УПФУ в Куп'янському районі Харківської області у відношенні ФОП ОСОБА_2 рішення від 28.11.2012 року №897 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), суд зазначає наступне.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що УПФУ в Куп'янському районі Харківської області під час проведення перевірки було виявлено порушення ч.2 п.8 ст.9 Закону України №2464-VI, а саме несплату авансових платежів при сплаті заробітної плати за січень 2011 року - вересень 2012 року на загальну суму 5497,07 грн.. Вказане порушення було визнано представником та не заперечувалось під час розгляду справи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України №2464-VI.

Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.4 Закону України №2464-VI.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Абзацем 2 частини 8 статті 9 Закону України №2464-VI визначено, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

З наявного в матеріалах справи додатку №1 до акту перевірки №42 від 31.10.2012 року, УПФУ в Куп'янському районі Харківської області було здійснено розрахунок сплати авансових платежів за 2011, 2012 роки відповідно до якого встановлено несплату авансових платежів при сплаті заробітної плати за січень 2011 року - вересень 2012 року на загальну суму 5497,07 грн..

Права Пенсійного фонду та його територіальних органів визначені статтею 13 Закону України №2464-VI, зокрема частиною 6 вказаної статті передбачено право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Пунктом 6 частини 11 статті 25 Закону України №2464-VI передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Окрім цього, суд зауважує, що процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року №21-5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289.

Відповідно до п.7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

При цьому суд зауважує, що штраф є складовою фінансової санкції, яку може застосувати орган пенсійного фонду України.

Згідно з положеннями п.п.7.2.6 Інструкції, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 14 до цієї Інструкції. Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта перевірки.

З огляду на наявні матеріали справи, судом встановлено, що УПФУ в Куп'янському районі Харківської області було правомірно, на підставі вимог діючого законодавства та в межах виявлених порушень прийнято рішення від 28.11.2012 року №897 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) у відношенні ФОП ОСОБА_2. Також, судом встановлено, що вказане рішення в повній мірі відповідає формі, визначеній додатком 14 до Інструкції та до вказаного рішення додано розрахунок фінансової санкції по сплаті авансових платежів, який відповідає даним акту перевірки №42 від 31.10.2012 року, а саме додатку №1 до нього.

Отже, твердження представника позивача, що в розрахунку до рішення №897 від 28.11.2012 року відсутнє посилання, на підставі чого зроблено такий розрахунок штрафних санкцій, а отже відсутня можливість провести звірку правильності га обґрунтованості нарахування даної штрафної санкції - є хибним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області №897 від 28.11.2012 року, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень, з метою, якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області №897 від 28.11.2012 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 щодо скасування рішення УПФУ в Куп'янському районі Харківської області №2433 від 28.11.2012 року документально та нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог відсутні підстави для задоволення.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням викладеного суд присуджує до стягнення на користь ФОП ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 51,63 гривень.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області №2433 від 28.11.2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 51,63 грн. (п'тдесят одна гривня 63 копійок)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14.03.2013 року.

Суддя Біленський О.О.