Постанова № 29920406, 13.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 р. справа №820/948/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Улановського О.Ю.,

представника відповідача - Марченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 року №0000102300 та податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 року №0000112300, прийняті Державною податковою інспекцією у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та на підставі висновків, які ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про додану вартість», Податкового кодексу України, що викладені в акті перевірки позивача. При цьому позивач зазначив, що має належним чином оформлені первинні документи, які надають право відображати господарські операції в податковому та бухгалтерському обліку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 30957225) (далі позивач) зареєстровано в якості юридичної особи (дата та номер запису в єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - 07.05.2001 року, №1 464 145 0000 000 465) та взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Краснокутському районі Харківської області ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, з 04.09.2012 року по 25.09.2012 року відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОДЯНСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складений акт перевірки №17415/220-30957225 від 01.10.2012 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств всього у сумі 4077,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 4077,00 грн.;

- п.138.4, п.138.6, п.138.8, абз. б пп. 138.8.5 п.138.8, ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств всього у сумі 55979,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 53558,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 2344,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 77,00 грн.;

- п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 51920 грн., в т.ч. за січень 2011 р.-3261,00 грн., за жовтень 2011 року -2525,00 грн., за листопад 2011 року -972,00 грн., грудень 2011 року - 1058,00 грн., січень 2012 р. -41964,00 грн., лютий 2012 року - 940,00 грн., березень 2012 року - 1200,00 грн.

На підставі зазначеного висновку, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 року №0000102300 та податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 року №0000112300, якими Позивачу було збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 60056,00 (шістдесят тисяч п'ятдесят шість) грн., збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 51920,00 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн., накладено штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 25543,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок три) грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав первинну скаргу до ДПС у Харківській області. Рішенням про результати розгляду скарги від 12.12.2012 року №6086/10/10.2-17 ДПС у Харківській області у задоволенні скарги ТОВ "ВОДЯНСЬКЕ ХПП" було відмовлено, з яким позивач не погодився та подав відповідну скаргу до ДПС України, у результаті розгляду повторної скарги ДПС України було винесене рішення від 16.01.2013 №694/6/10-2115 ДПС України, яким у задоволенні скарги позивача було відмовлено.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки №17415/220-30957225 від 01.10.2012 року та підтверджується матеріалами справи позивач мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФКО» (код за ЄДРПОУ 30427998). На сторінці 14,15 Акту перевірки зазначається, що поставка ТОВ «УКРНАФКО» на користь позивача дизельного палива в кількості 2440 літрів на сумму 19 568 грн 80 коп, в т.ч. ПДВ 3 261 грн 47 коп, згідно видаткової накладної № 184 від 24.01.2011 року та товарно-транспортної накладної № 184 від 24.01.2011 року не створює реальних правових наслідків, оскільки на підставі інформації, отриманої від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАФКО» перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, а саме дизельного палива, на користь даного контрагента від його основного постачальника ТОВ «Константа М» (код за ЄДРПОУ 37092516), що свідчить про укладення угоди без настання правових наслідків. Крім того, перевіряючими встановлено, що товари, одержані від ТОВ «КОНСТАНТА М», реалізовано іншим підприємствам, в тому числі ТОВ «ВОДЯНСЬКЕ ХПП», внаслідок чого, на думку відповідача, операції з придбання позивачем дизельного палива у ТОВ «УКРНАФКО» фактично не відбулися, а тому відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України даний правочин є нікчемним.

Проте з такими висновками Акту перевірки погодитись не можна, оскільки здійснення поставки підтверджується видатковою накладною №184 від 24.01.2011 року. Перевезення товару здійснювалось автотранспортом, про що свідчить товарно-транспортна накладна №184 від 24.01.2011 року, яка оформлена відповідно за формою згідно Додатку 3 спільного Наказу Міністерства палива та енергетики України Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України". Сума податкового кредиту були сформовані Позивачем відповідно до податкової накладної №349 від 21.01.2011 року виписаною ТОВ "УКРНАФКО". Валові витрати позивача підтверджуються здійсненням через поточний рахунок перерахувань коштів на користь ТОВ «УКРНАФКО» відповідно до наданої виписки Краснокутського відділення ПАТ "Райффайзен банк Аваль" станом на 21.01.2011 року.

Як вбачається з акту перевірки №17415/220-30957225 від 01.10.2012 року та підтверджується матеріалами справи ТОВ «ВОДЯНСЬКЕ ХПП» мало взаємовідносини з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на підставі договору Договору підряду №115 від 10.05.2011 року, відповідно до якого позивачу були надані послуги з реконструкції робочої башти. На сторінці 31-34 Акту перевірки зазначається про ознаки нереальності здійснення господарської діяльності, в межах взаємовідносин між Позивачем та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на підставі зазначеного договору, відповідно до якого позивачу були надані послуги з реконструкції робочої башти. Відповідач, посилаючись на Акт перевірки від 02.02.2012 № 38/14/15-30957225 (стор.33), дійшов висновку про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за травень-червень 2011 року в межах Договору підряду № 115 від 10.05.2011р.

Проте висновки Акту перевірки не відповідають обставинам справи. Судом встановлено, що у травні-червні 2011 року позивачем було відображено в бухгалтерському та податковому обліку операції з виконання монтажних робіт від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на підставі договору Договору підряду №115 від 10.05.2011 року. Зазначені операції стали предметом перевірки згідно Акту ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС від 02.02.2012 року №38/14/15-30957225 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки за правовідносинами ТОВ «Водянське ХПП» з ТОВ «Промбудмонтажінвест», код 36987611, в період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року з питань дотримання законодавства при декларуванні податку на прибуток та додану вартість.

На підставі Акту від 02.02.2012 №38/14/15-30957225. Відповідачем був зроблений висновок про те, що взаємовідносини ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» з ТОВ «ВОДЯНСЬКЕ ХПП» мають ознаки нереальності здійснення господарської діяльності, по даним правовідносинам відсутній факт реального вчинення господарських операцій за травень-червень 2011 року та було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 року № 0003651501.

Позивачем в судовому порядку було оскаржене податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 року №0003651501. Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2013 року по справі №2а-6210/12/2070 від 14.01.2013 року за адміністративним позовом ТОВ «Водянське ХПП» до ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2012 №0003651501, позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі, встановлено факт реального вчинення господарських операцій між ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» та позивачем, у зв'язку з чим скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 № 0003651501. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2013 року по справі №2а-6210/12/2070 від 14.01.2013 року набрала законної сили.

Відповідно до висновків Акту перевірки на сторінках з 24 по 29, Позивача частково позбавлено сум податкового кредиту та валових витрат за фінансово-господарськими операціями, здійсненими на підставі договору поставки №25/10-11 від 25.10.2011 року між СТОВ "КОЛОС" та Позивачем.

Висновки відповідача базуються на тому факті, що дана операція не принесла позивачеві прибутку, оскільки реалізація у подальшому даної кукурудзи на користь ТОВ «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ», код 37576404, згідно договору поставки №№ЕКП-01/1203-01 від 01.03.2012 року була здійснена за меншою вартістю ніж при купівлі у СТОВ «КОЛОС».

Відповідно до видаткової накладної №1371 від 31.10.2011 року позивач придбав у СТОВ "КОЛОС" кукурудзу 3 класу кількістю 240 тонн та вартістю 374 400 грн., в т.ч. ПДВ 62400,00 грн. Здійснення оплати за придбану кукурудзу підтверджується виписками Краснокутського відділення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" станом на 28.12.2012 року та 09.01.2013 року. Згідно складської квитанції серія на зерно №840 від 31.10.2011 року (серія АТ №829619) придбане зерно було переоформлено зберігачем ТОВ «КОЛОМАЦЬКЕ ХПП», код 30956923, від постачальника СТОВ «КОЛОС» на позивача. Податковий кредит був сформований на підставі податкової накладної №156/2 від 31.10.2011 року.

Також Позивачем укладено з ТОВ "КОЛОМАЦЬКЕ ХПП" Договір зберігання №Хр 49/2011 від 31.10.2011 року, згідно якого ТОВ «КОЛОМАЦЬКЕ ХПП» надавав позивачу послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції, що належить позивачу, в тому силі придбаної у СТОВ «КОЛОС» кукурудзи 3 класу. Відповідно до висновків Акту перевірки на стор. 24,25,28,29, позивача частково позбавлено податкового кредиту та валових витрат за фінансово-господарськими операціями, здійсненими на підставі договору зберігання № Хр 49/2011 від 31.10.2011 року.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № КЛ-334 від 31.10.2011 року, № КЛ-371 від 31.11.2011 року, № КЛ-428 від 31.12.2011 року, № КЛ-15 від 31.01.2013 року, № КЛ-49 від 29.02.2012 року, № КЛ-68 від 07.03.2012 року ТОВ «КОЛОМАЦЬКЕ ХПП» надало послуги позивачу зі зберігання кукурудзи 3 класу.

Згідно виписок Краснокутського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» оплата послуг за зберігання здійснена позивачем належним чином.

Податковий кредит згідно наданих послуг був сформований позивачем на підставі податкових накладних №73 від 31.102.011 року, №74 від 31.10.2011 року, №49 від 30.11.2011 року, №32 від 31.12.2011 року, №55 від 31.12.2011 року, № 17 від 31.01.2012 року, №16 від 29.02.2012 року, №6 від 07.02.2012 року, №3 від 07.03.2012 року.

Відповідно до висновків на сторінках Акту перевірки з 38 по 41 та з 69 по 74 Позивача позбавлено податкового кредиту за січень 2012 року та валових витрат за 4 квартал 2011 року за фінансово-господарськими операціями, здійсненими на підставі договору про надання послуг від 14.09.2011 р. між нерезидентом СЛПІ СВІСС ЛАЙН ПРОПЕРТІ ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (виконавецем) та Позивачем (замовником), предметом якого є надання послуг замовнику по аудиту та наданню рекомендацій для забезпечення господарської діяльності (а саме діяльності по зберіганню зернових та інших сільськогосподарських культур та надання послуг по доробці сільськогосподарських культур) замовника відповідно до Додатку А до даного договору, а Замовник зобов'язався сплачувати Виконавцю виконані послуги.

Відповідачем було зменшено суми податкового кредиту та валових витрат за даною операцію на підставі, як зазначається на сторінках 38-40 акту перевірки, суперечності висновків виконавця про факт щодо повної загрузки складів, відсутності необхідності надання послуг у зв'язку з наявністю у позивача сертифікату відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, не зазначення в акті виконаних робіт періоду, місця та часу надання послуг, а також недоцільності придбання послуг, саме у компанії-нерезидента.

Проте з такими висновками Акту перевірки суд не може погодитись, оскільки надання послуг за договором підтверджується актом наданих послуг від 31.12.2011 року, підписаним зі сторони виконавця та замовника. Згідно зазначеного акту послуги були надані своєчасно та в повному обсязі. Крім того, надання послуг підтверджується звітом з висновками та рекомендаціями, проведення інвентаризації зі сторони замовника та виконавця підтверджується «Інформацією щодо інвентаризації зерна», підписаною зі сторони замовника та виконавця. Віднесення сум на валові витрати було здійснено позивачем у грудні 2011 року. Податкові зобов'язання з ПДВ на підставі ч. 3 п. 187.8 ст. 187 Податкового Кодексу України були сформовані у грудні 2011 року, податковий кредит на підставі п. 198.2 Податкового Кодексу України було сформовано у січні 2012 року. Зазначені операції були відображені у податковому обліку на підставі податкової накладної №29 від 31.12.2011 р., виписаної ТОВ «ВОДЯНСЬКЕ ХПП». Оплати по договору були проведені у повному обсязі, про що свідчать платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №1 від 13.03.2012 року та платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №2 від 31.10.2012 року. СЛПІ СВІСС ЛАЙН ПРОПЕРТІ ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД є належним чином зареєстрованою юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію компанії та статутом.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом а) п. 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч.6. п.1. Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379, у разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна виписується зареєстрованим на території України платником податку - покупцем (отримувачем).

Відповідно до ч. 3 п. 187.8 ст. 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Відповідно до п. 198.2 Податкового Кодексу України, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині, тобто передбачено необхідність доведення недійсності такої угоди в суді.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок.

Відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Відповідно до пп.2.4.1 п.2.4. Наказу Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року N 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно» бланки складських документів є документами суворої звітності.

Відповідно до п.3.1. Наказу Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року N 198 « Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно» складська квитанція є документом, який після набрання чинності цим Положенням замінює прибуткову квитанцію (форма ПК-13) і який видається зерновим складом при прийнятті кожної партії зерна на зберігання та заповнюється у двох примірниках.

Відповідно до пп.2.1. пункту 2 «Порядок переоформлення зерна від одного власника іншому» Розділу V Наказу Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року N 661 «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.1 ст.44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відповідно до ч.5 ст.79 Господарського кодексу України, господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкового повідомлення-рішення від 12.10.2012 року №0000102300 та податкового повідомлення-рішення від 12.10.2012 року №0000112300, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства, а також про необхідність його скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби №0000102300 та №0000112300 від 12.10.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (ГУДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, р/р31217206784011, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35, код ЄДРПОУ 30957225) судовий збір у розмірі 1375.19 грн. (одна тисяча триста сімдесят п'ять гривень дев'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 14 березня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.