Постанова № 29919123, 11.03.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4577/2012

11 березня 2013 року 12год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Новіцька Ольга Сергіївна,

відповідача: представник Столярець Інна Валеріївна, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівські граніти" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клесівські граніти" (далі - ТОВ «Клесівські граніти») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" № 0003522342 від 08 серпня 2012 року та форми "Р" № 0010601742 від 03 серпня 2012 року.

Усною ухвалою суду від 17.12. 2012 року, за згодою позивача, було допущено заміну первинного відповідача - Державну податкову службу у Рівненській області, належним відповідачем - Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненській області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача про неврахування витрат по договору на розробку і поставку програмного забезпечення № 2 від 05.09. 2011 року з ФОП ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю основних засобів, які потребують встановлення програмного забезпечення є передчасним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. На момент проведення перевірки у ТОВ «Клесівські граніти» в оренді перебували 2 комп'ютери та 1 ноутбук, що підтверджується договором оренди від 01.06. 2011 року № 01/06/11. Вказаний договір оренди надавався при проведенні перевірки, однак в Акті перевірки вказаний факт ніяким чином відображений не був. Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509 основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). При цьому, згідно цього положення (стандарту) придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Таким чином, на рахунку 10 (Основні засоби) обліковують лише основні засоби, що були придбані або створені підприємством, отримані в оренду матеріальні активи, що мають ознаки основних засобів на вказаному рахунку не обліковуються. Приймаючи до уваги викладене, висновок відповідача про відсутність у ТОВ «Клесівські граніти» комп'ютерів, ноутбуків та інших апаратних засобів, що потребують встановлення програмного забезпечення для їх використання у власній господарській діяльності не відповідають дійсності. Стосовно посилання податкового органу на п. 14.1.120 статті 14 ПК України, яким визначено, що нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами необхідно зауважити наступне. Враховуючи, що предметом Договору на розробку і поставку програмного забезпечення № 2 від 05.09. 2011 року з ФОП ОСОБА_4 є розробка та поставка програмного забезпечення, зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду. В той же час, відповідно до статей 435, 438, 440 Цивільного кодексу України авторське право та особисті немайнові та на майнові права на таке програмне забезпечення належить авторові, тобто ФОП ОСОБА_4, отже у ТОВ "Клесівські граніти" відсутні підстави відображати зазначене програмне забезпечення в податковому обліку як нематеріальний актив.

Стосовно посилання на договір оренди пресів, то зазначає, що згідно п. 5.1.2 договору оренди майна № ДГ-0000003 від 01.07. 2011 року встановлений обов'язок орендаря самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт орендованого майна за письмовим погодженням з орендодавцем протягом строку оренди. Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Таким чином, ТОВ "Клесівські граніти" має право самостійно за власний кошт здійснити ремонт належних останньому пресів, не залежно від факту передачі останніх в оренду ТОВ "Ковельська кузня". Окрім того, понесені ТОВ "Клесівські граніти" витрати на ремонт пресів безпосередньо впливають на можливість здійснення останнім власної господарської діяльності, оскільки, в разі припинення договору оренди майна № ДГ-0000003 від 01.07. 2011 року або порушення його умов з боку Орендаря, передати вказані преси іншому Орендарю за тією ж вартістю, за умови їх перебування у незадовільному технічному стані, не виявляється за можливе.

Щодо понесених ТОВ "Клесівські граніти" витрат на проведення маркетингових досліджень відповідно до Договору № МД1 від 04.01. 2011 року вказує наступне. Пов'язаність витрат на проведення маркетингових досліджень відповідно до Договору № МД1 від 04.01. 2011 року з ТОВ ВКФ "Ясен" підтверджується статутом ТОВ "Клесівські граніти", а отримані за наслідками маркетингового дослідження висновки використовувались у власній господарській діяльності. Окрім того, факт отримання послуг підтверджується первинними документами, а саме: рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 29.11. 2011 року та актом здачі-приймання робіт надання послуг № ОУ-0000009 від 29.12. 2011 року. Згідно вказаних документів Виконавцем - ТОВ ВКФ "Ясен" були в повному обсязі проведені роботи (надані і послуги) ) по рахунку № СФ-0000011 від 29.11. 2011 року, загальною вартістю робіт (послуг) з ПДВ 80 000 грн.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 510,00 (п'ятсот десять гривень 00 коп.) позивачем зазначено, що відповідно до п. 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування суми зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Вказана норма встановлює обов'язок податкового агента подавати розрахунок суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку та регулює порядок подачі такої звітності. ТОВ "Клесівські граніти" в строки, визначені податковим законодавством було надано відповідні розрахунки органу ДПС в електронній формі відповідно до Наказу ДПА України № 242 від 03.05. 2006 р. "Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків". Норма п.119.2 статті 119 Податкового кодексу України встановлює штрафні (фінансові) санкції за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, а саме неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Диспозиція зазначеної норми права чітко зазначає, що подання податкової звітності з помилками про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого податку, а не з помилками у заповненні інших граф податкової декларації, тягне накладення фінансових санкцій. В даному випадку, зауважень щодо суми доходу нарахованого (сплаченого) чи утриманого податку ні після подання звітності, ні під час проведення перевірки не надходило. Варто зазначити, що дана помилка не може вважатися недостовірною інформацією, оскільки була допущена одноразово при заповненні електронної форми звітності. Зважаючи на основні засади податкового законодавства, визначені у статті 4 Податкового кодексу України, з огляду на те, що подана декларація була подана у строк та в порядок визначений законом, а помилка зазначення індивідуального податкового номера є одноразовою і не впливає на правильність та повноту інформації щодо суми доходу та податку, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0010601742 від 03.08. 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 510,00 (п'ятсот десять гривень 00 коп.) має бути скасовано. Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0003522342 від 08.08. 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 58305,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч триста п'ять гривен 00 коп.) та податкове повідомлення-рішення № 0010601742 від 03.08. 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 коп.) підлягають скасуванню.

Представник позивача, з мотивів викладених у позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, з мотивів викладених у письмових запереченнях, та вказав, що податкові повідомлення-рішення № 0003522342 від 08 серпня 2012 року та № 0010601742 від 03 серпня 2012 року є обґрунтованими і таким, що не підлягають до скасування. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівські граніти" слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.04. 2001 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Клесівські граніти" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради юридичною особою (а.с. 138). Позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010:

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільськогосподарського та лісового господарства;

- 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

- 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у;

- 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами;

- 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с. 137).

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Рівному була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Клесівські граніти" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04. 2009 року по 31.03. 2012 року. За наслідком перевірки був складений акт № 13/16-30/31430844 від 24 липня 2012 року (а.с. 12-29).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003522342 від 08 серпня 2012 року, яким, із посиланням на пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, пп. 14.1.120, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.1, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 58305,00 грн., з яких 58305,00 грн. - основного платежу та податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0010601742 від 03 серпня 2012 року, яким, із посиланням на пп. «б» п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 510,00 грн., з яких 510,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 9, 10, 11).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню форми «Р» № 0003522342 від 08 серпня 2012 року, суд виходить з наступного.

Так, порушення згідно Акту перевірки від 24.07. 2012 р. № 13/16-30/31430844 виникло внаслідок завищення задекларованого показника валових витрат в сумі 253 500 грн., в тому числі: за IV квартал 2011 року - 253500 грн., а саме включення до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат по:

1. Договору на розробку і поставку програмного забезпечення № 2 від 05.09. 2011 року з ФОП ОСОБА_4;

2. Договору на виконання ремонтних робіт № 50/01-139 від 22.09. 2011 року, укладеного з ПАТ «Ковельсільмаш»;

3. Договору про надання маркетингових послуг № МД1 від 04.01. 2011 року з ТОВ ВКФ «Ясен».

В Акті перевірки порушення ТОВ «Клесівські граніти» пп. 14.1.120, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п.14.1. ст. 14, пп. 139.1.1 пп. 139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України мотивована тим, що:

1. Станом на 31.12.2011 року на підприємстві ТОВ «Клесівські граніти» згідно даних бухгалтерського обліку, а саме на рахунку 10 (Основні засоби) не обліковуються основні засоби, такі як: комп'ютери, ноутбуки та інші апаратні засоби, що потребують встановлення програмного забезпечення для їх використання у власній господарській діяльності;

2. Згідно п. 5.1.2 договору оренди майна № ДГ-0000003 від 01.07. 2011 року здійснення ремонту пресів К 04.015.848. зус. 6300 т. , К 8548. зус. 6300 т., К 8548. зус. 6300 т., де ТОВ «Клесівські Граніти» - Орендодавець, а ТОВ «Ковельська кузня» - Орендар, покладається на Орендаря, п. 5.1.3 на Орендаря покладається обов'язок несення всіх витрат з експлуатації майна, що орендується, п. 5.1.5 утримувати майно, що орендується у належному стані;

3. Відсутні первинні документи, що підтверджують надання маркетингових послуг за Договором про надання маркетингових послуг № МД1 від 04.01. 2011 року з ТОВ ВКФ «Ясен».

Щодо висновку податкового органу про неврахування витрат по договору на розробку і поставку програмного забезпечення № 2 від 05.09. 2011 року з ФОП ОСОБА_4 у зв'язку і відсутністю основних засобів, які потребують встановлення програмного забезпечення суду необхідно зауважити наступне.

Так, 01 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт» (надалі - Орендодавець), в особі директора Стиранки М.В., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клесівські граніти» (надалі іменується Орендар) в особі директора Пальчевського В.В., що діє на підставі статуту, з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються «Сторони», а кожна окремо - «Сторона») уклали Договір оренди майна, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне володіння користування майно (Додаток № 1), що знаходяться на балансі Орендодавця (а.с. 47-50).

Згідно Акту приймання-передачі майна № 1 від 01.06. 2011 року позивачу було передано в тимчасове платне володіння і користування два системні блоки та ноутбук (а.с. 51).

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509 основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). При цьому, згідно цього положення (стандарту) придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Таким чином, на рахунку 10 (Основні засоби) обліковують лише основні засоби, що були придбані або створені підприємством, отримані в оренду матеріальні активи, що мають ознаки основних засобів на вказаному рахунку не обліковуються.

Приймаючи до уваги викладене, висновок відповідача про відсутність у ТОВ «Клесівські граніти» комп'ютерів, ноутбуків та інших апаратних засобів, що потребують встановлення програмного забезпечення є безпідставним та не відповідає дійсності.

Крім того, 05.09. 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клесівські граніти» (надалі іменується Замовник»), в особі директора Пальчевського Володимира Володимировича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та Суб'єктом підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_4, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця № 996526 серії В02 від 03.12. 2009 року, а разом Сторони, які є платниками податку на прибуток на загальних умовах, уклали цей Договір розробки і поставки програмного забезпечення згідно якого Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, розробити та поставити програмне забезпечення, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити його (а.с. 52-55).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно довідки ТОВ «Клесівські граніти» № 12.02-1 від 12.02. 2013 року програми «Реєстр договорів» та «Облік товарно-матеріальних цінностей», що були встановлені ФОП ОСОБА_4 згідно Договору розробки і поставки програмного забезпечення № 2 від 05.09. 2011 року, на сьогоднішній день використовуються у господарській діяльності ТОВ «Клесівські граніти», зокрема у сфері бухгалтерського обліку. Зокрема, програма «Реєстр договорів» дозволяє сортувати укладені угоди по контрагентах, з можливістю встановлення різних статусів (виконується або виконано, контроль тощо), по видах угод і їх предметів, строку дії. Дана програма має функції повідомлення про закінчення терміну угод (додаткових угод), а також прикріплення до кожного договору пов'язаних документів (актів, листів і тд.). Програма «Облік товарно-матеріальних цінностей» відображає вартість ТМЦ, бухгалтерські проводки, первинні документи (накладні, товарно-транспортні накладні, Прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів тощо), систематизує по заданим фільтрам, формує таблиці, дає можливість контролювати і оперативно змінювати дані по збігу товарно-матеріальних цінностей. Також, дана програма має прив'язку до системи 1С: Підприємство, що полегшує роботу та дозволяє здійснювати кореспонденцію рахунків. Завдяки вказаним програмам скорочується час на пошук інформації та пов'язаних документів, також зажди можна дізнатися, де знаходяться оригінали первинних документів, легко робити вибірку даних. Програми дозволяють формувати звіти по виконаних договорах, планувати і відслідковувати платежі, формувати архів угод, які виконані і не поновлені, слідкувати за обігом та проводити інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Відтак, програмне забезпечення, встановлене ФОП ОСОБА_4 згідно Договору розробки і поставки програмного забезпечення № 2 від 05.09.2011 року використовується у господарській діяльності ТОВ «Клесівські граніти» та допомагає оптимізувати роботу бухгалтерії підприємства (а.с. 124-125, 136).

Враховуючи наведене вище, твердження відповідача щодо зменшення валових витрат на підставі пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, як таких, що не пов'язані з провадженням господарської діяльності є не обґрунтованими та не беруться до уваги судом.

Стосовно посилання податкового органу на пп. 14.1.120 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яким визначено, що нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами суду необхідно зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) об'єктами авторського права є комп'ютерні програми.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦК України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Частиною 1 ст. 438 ЦК України передбачено, що автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу.

Так, враховуючи, що предметом Договору на розробку і поставку програмного забезпечення № 2 від 05.09. 2011 року з ФОП ОСОБА_4 є розробка та поставка програмного забезпечення, зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду. В той же час, відповідно до статей 433, 435, 438, 440 Цивільного кодексу України авторське право та особисті немайнові та майнові права на таке програмне забезпечення належить авторові, тобто ФОП ОСОБА_4, отже у ТОВ "Клесівські граніти" відсутні підстави відображати зазначене програмне забезпечення в податковому обліку як нематеріальний актив.

Таким чином, твердження податкового органу щодо зменшення валових витрат позивача відповідно до пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, як витрат з придбання нематеріальних активів є безпідставним та відхиляється судом.

Щодо збільшення грошового зобов'язання у зв'язку з посиланням на договір оренди пресів, то суду слід зазначити наступне.

Так, 01 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клесівські граніти» (надалі Орендодавець) в особі директора Пальчевського Володимира Володимировича, який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ковельська кузня» (надалі іменується Орендар) в особі директора Дорошенка Сергія Володимировича, що діє на підставі статуту, з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона) уклали Договір оренди майна № ДГ-0000003 згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування майно (преси), яке розміщене за адресою: 45007, вул. Варшавська, 1, м. Ковель, Волинської області, що знаходяться на балансі Орендодавця (а.с. 56-57).

Згідно Акту приймання-передачі майна № 1 від 01.07. 2011 року преси у кількості трьох штук були передані у тимчасове платне володіння і користування орендарю (а.с. 58).

Відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 29.07. 2011 року, № ОУ-0000002 від 31.08. 2011 року та № ОУ-0000003 від 30.09. 2011 року орендарем було оплачено орендну плату за липень-вересень 2011 року (а.с. 62-64).

Так, як на підставу зменшення валових витрат та збільшення грошового зобов'язання податкових орган зазначає, що згідно п. 5.1.2 вказаного договору оренди майна № ДГ-0000003 від 01.07. 2011 року встановлений обов'язок орендаря самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт орендованого майна за письмовим погодженням з орендодавцем протягом строку оренди.

22.09. 2011 року між ПАТ «Ковельсільмаш» та ТОВ «Клесівські граніти» було укладено Договір на виконання ремонтних робіт № 50/01-139, згідно якого виконавець бере на себе виконання ремонтних робіт кривошипних пресів, що належать на праві власності замовнику. Вартість послуг складає 140000,00 грн. з ПДВ (а.с. 67-70).

Відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-74А, № ОУ-72А та № ОУ-73А виконавцем, станом на 30.12. 2011 року, були проведені ремонтні роботи згідно вищезазначеного договору (а.с. 71-73).

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Таким чином, ТОВ "Клесівські граніти" має право самостійно за власний кошт здійснити ремонт належних останньому пресів, не залежно від факту передачі останніх в оренду ТОВ "Ковельська кузня".

Разом з тим, згідно додаткової угоди № 1 від 30.10. 2011 року сторони домовились про дострокове припинення дії договору оренди майна № ДГ-0000003 від 01.07. 2011 року та відповідно до Акту прийому-передачі майна № 2 від 30.10. 2011 року орендарем було повернуто майно отримане згідно договору оренди майна № ДГ-0000003 від 01.07. 2011 року (а.с. 66, 61).

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, на момент формування витрат щодо ремонту пресів Договір оренди майна № ДГ-0000003 від 01.07. 2011 року було достроково припинено та повернуто майно власнику.

Окрім того, понесені ТОВ "Клесівські граніти" витрати на ремонт пресів безпосередньо впливають на можливість здійснення останнім власної господарської діяльності, оскільки їх використання, за умови перебування у незадовільному технічному стані, не являється можливим.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу щодо зменшення валових витрат по послугах, що не використовуються у власній господарській діяльності в частині ремонту основних засобів, що перебували в оренді, на суму 140000,00 грн. є безпідставними та відхиляються судом.

Щодо понесених ТОВ "Клесівські граніти" витрат на проведення маркетингових досліджень відповідно до Договору № МД1 від 04.01. 2011 року то суду слід зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що 04.01. 2011 року між ТОВ «Клесівські граніти» та Виробничо-комерційною фірмою «Ясен» було укладено Договір про надання маркетингових послуг № МД1. Вартість виконаних робіт згідно даного договору складає 80000,00 грн. (а.с. 74).

Відповідно до пп. 14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) передбачено, що одним з основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність є превалювання сутності над формою, тобто облік операції відповідно до сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Крім того, п. 2 ст. 3 Закону передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і дані, приведені в податковій декларації повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку.

Так, пов'язаність витрат на проведення маркетингових досліджень відповідно до Договору № МД1 від 04.01. 2011 року з ТОВ ВКФ "Ясен" з господарською діяльністю позивача підтверджується довідкою статистики щодо ТОВ "Клесівські граніти" із зазначенням видів діяльності товариства.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи, наявні докази щодо фактичного надання маркетингових послуг (а.с. 139-168).

Отримані за наслідками маркетингового дослідження висновки використовувались у власній господарській діяльності, наслідком чого стало укладення ряду договорів (а.с. 169-177).

Окрім того, факт отримання послуг підтверджується первинними документами, а саме: рахунком-фактурою № СФ-0000011 від 29.12. 2011 року та актом здачі-приймання робіт надання послуг № ОУ-0000009 від 29.12. 2011 року (а.с. 75,76). Згідно вказаних документів Виконнавцем - ТОВ ВКФ "Ясен" були в повному обсязі проведені роботи (надані і послуги) ) по рахунку № СФ-0000011 від 29.12. 2011 року, загальною вартістю робіт (послуг) з ПДВ 80 000 грн.

Таким чином, висновки податкового органу щодо завищення валових витрат, як таких, що не підтверджені документально є безпідставні та не беруться до уваги судом.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення валових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0003522342 від 08 серпня 2012 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийняте без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню форми «Р» № 0010601742 від 03 серпня 2012 року, суд слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування суми зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Вказана норма встановлює обов'язок податкового агента подавати розрахунок суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку та регулює порядок подачі такої звітності. ТОВ "Клесівські граніти" в строки, визначені податковим законодавством було надано відповідні розрахунки органу ДПС в електронній формі відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України № 242 від 03.05. 2006 р. "Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків".

Норма п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України встановлює штрафні (фінансові) санкції за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, а саме неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Диспозиція зазначеної норми права чітко зазначає, що подання податкової звітності з помилками про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого податку, а не з помилками у заповненні інших граф податкової декларації, тягне накладення фінансових санкцій. В даному випадку, зауважень щодо суми доходу нарахованого (сплаченого) чи утриманого податку ні після подання звітності, ні під час проведення перевірки не надходило.

Крім того, суду слід зазначити, що дана помилка не може вважатися недостовірною інформацією, оскільки була допущена одноразово при заповненні електронної форми звітності. Зважаючи на основні засади податкового законодавства, визначені у статті 4 Податкового кодексу України, з огляду на те, що подана декларація була подана у строк та в порядок визначений законом, а помилка зазначення індивідуального податкового номера є одноразовою і не впливає на правильність та повноту інформації щодо суми доходу та податку, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0010601742 від 03.08. 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 510,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0003522342 від 08 серпня 2012 року та форми "Р" № 0010601742 від 03 серпня 2012 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 588 грн. 15 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 60 від 29.11. 2012 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненській області Державної податкової служби форми "Р" № 0003522342 від 08 серпня 2012 року та форми "Р" № 0010601742 від 03.08. 2012 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Клесівські граніти" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 15 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.