Рішення № 2991890, 17.02.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Українська Аграрна Лізингова Компанія", м. Київ

до Селянського (фермерського ) господарства „ Максим” , с. Тернівка ,Криворізького району , Дніпропетровської області

про стягнення 1 456 385,47 грн.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Чистова А.С. довіреність від 11.11.2008р.

Калінін А.В., довіреність від 08.10.2008 р.

Від відповідача: Канчер П.О. довіреність №9 від 15.09.2008р.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача суму боргу –836990,00 грн. за договором №02/10/07 від 02.10.2007 року, пеню –114800,27 грн., 15% річних - 86100,20грн. , штраф -30% від суми боргу 251097грн., компенсація збитків -20% - 167398,00 грн. та судові витрати.

Відповідач у відзиві від 13.11.2008 року вх. № 19660 позов визнав частково у сумі основного боргу –836990,00 грн. , та 18% річних у сумі 116398,94 грн. та судових витрат, просять відмовити в стягненні штрафних санкцій оскільки вважають що штрафні санкції нараховані за межами строків позовної давності, та занадто великими порівняно з збитками позивача.

20.11.2008 року вх.200787 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог , в якій просить стягнути 836990,00 грн. боргу , пеню –92297,59 грн., 15% річних - 86100,20грн. , штраф -30% від суми боргу 251097грн., компенсація збитків -20% - 167398,00 грн. та судові витрати.

По справі оголошувалась перерва з 13.11.2008 року до 20.11.2008 року , та з 03.02.2008 до 16.02.2008року відповідно до статті 77 ГПК України.

Строк вирішення спору продовжувався до 16.02.2009 року за згодою сторін, відповідно до частини 4 статті 69 ГПК України.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

2 жовтня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Аграрна Лізингова Компанія» (продавець) та Селянським (фермерським ) господарством „Максим” (покупець) був укладений договір поставки № 02/10/07 .

Відповідно до умов договору (пункти 1.1,2.2. договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача сільськогосподарську техніку (самохідний навантажувач-очищувач FRANZ KLEINE RL-200 SF «МАУС», 2007року випуску , заводський номер 200/241, номер двигуна 18517095401676 ) вартістю 2832150,00грн. , а відповідач прийняти і оплатити техніку відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору було встановлено порядок оплати товару: попередня оплата –з моменту підписання договору та в строк до 03.10.2007 року відповідач перераховує на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 1995160,00 грн. , остаточна оплата –в строк до 31.01.2008 року відповідач перераховує на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 836 990,00грн.

Відповідач провів попередню оплату 03.10.2007р. відповідно до умов пункту 4.1. договору у розмірі 1995160,00грн, які були оформлені сторонами угодою про залік зустрічних однорідних вимог, від 03.10.2007 року , угода підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств ( стор. 30 справи ), та накладною № ВН0000016 від 03.10.2007р.( стор.16 ).

На виконання умов договору 4.10.2007 року позивач передав відповідачу (самохідний навантажувач-очищувач FRANZ KLEINE RL-200 SF «МАУС», 2007року випуску , заводський номер 200/241, номер двигуна 18517095401676 ) вартістю 2832150,00грн. ,що підтверджується Актом приймання-передачі від 04.10.2007р.

Відповідач повинен був здійснити остаточну оплату –в строк до 31.01.2008 року , але розрахунок не здійснив і доказів погашення боргу на день розгляду справи не надав.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до п. 10.4,10.5. договору сторони передбачили, що у разі невиконання відповідачем зобов’язань, передбачених підпунктом „а” пункту 5.3 договору ( в частині проведення оплати товару), останній сплачує пеню на користь позивачу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми прострочення платежу, за кожний день такого прострочення, а також 15% річних від суми боргу (прострочення ) . Крім того , в разі прострочення відповідачем виконання зобов’язань щодо сплати останнім суми, зазначеної в пункті 4.2. договору , більш ніж на 5 календарних днів, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 30% суми боргу (прострочення), передбаченого ч. 2 п.4.1 цього Договору . Відповідач відшкодовує збитки, завдані позивачеві невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань по договору в твердій сумі 20% від суми боргу, збитки відшкодовуються понад штрафні санкції.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 92297,59 грн. за період 01.02.2008 року по 01.08.2008року суд зазначає, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов’язання мало бути виконано, зобов’язання мало бути виконано 31.01.2008 року , тобто позивач вірно провів нарахування пені за період з 01.02.2008 року по 01.08.2008року, за розрахунком суду пеня становить 91840,21 грн. що і підлягає стягненню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сторони договором передбачили 15 % річних, які і підлягають стягненню у сумі –86443,23 грн. за період з 01.02.2008року по 09.10.2008 року.

Підлягають задоволенню і вимоги про стягнення штрафу у розмірі 30% що становить –251097,00грн. оскільки зазначена відповідальність передбачена умовами договору.

Розглянувши вимоги , про компенсацію збитків у розмірі 20% від суми боргу згідно пункту 10.5 договору , які за розрахунком позивача становлять 167398,00 грн, суд вважає що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до частини 1 статті 232 Господарського кодексу України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов’язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині , не покритій цими санкціями, а нараховані позивачем штрафні санкціями повністю покривають збитки .

Розглянувши клопотання відповідача про від 09.12.2008 року вх.21196 про зменшення розміру штрафних санкцій , у зв’язку з тяжким фінансовим станом підприємства, суд зазначає що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки тяжкий фінансовий стан підприємства не є підставою для зменшення штрафних санкцій, крім того, відповідач не прийняв ніяких заходив щодо погашення заборгованості .

Клопотання позивача від 20.11.2008 року вх. 20090 про витребування доказів не підлягає задоволенню , оскільки клопотання не стосуються вирішення спору по суті.

Розглянувши заяву позивача від 20.11.2008 року вх. 20077 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, суд вважає що заява не підлягає задоволенню оскільки відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, ухвалою господарського суду від 21.10.2008 року була задоволена заява позивача про забезпечення позову (вх.1950 від 16.10.2008р.) та накладено арешт на майно відповідача на суму 1456385,47 грн.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі : 836990,00 грн. основного боргу , 91840,21 грн. пені , 86443,23 грн. 15 % річних, 251097,00грн. штрафу

В решті позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84 , 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського ) господарства „ Максим” (с. Тернівка ,Криворізького району , Дніпропетровської області ,53021, код ЄДРПОУ 32363926, р/р 26009301144470 в філії „ Центральне міське відділення Промінвестбанку м. Кривого Рогу” , МФО 305494 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Українська Аграрна Лізингова Компанія", ( юридична адреса: вул. Донецька, 18/2 ,м. Київ 03151; поштова адреса: вул. Новопирогівська ,66, 4 поверх, м. Київ, 03045; код ЄДРПОУ 31245438, р/р 2600510485 в АППБ „Аваль”, м. Києва, МФО 300335 ) –836990 (вісімсот тридцять шість тисяч дев’ятьсот дев’яносто ) грн. 00 коп. основного боргу , 91840 (дев’яносто одну тисячу вісімсот сорок ) грн.21 коп. пені , 86443 (вісімдесят шість тисяч чотириста сорок три ) грн.. 23 коп. - 15 % річних, 251097 ( двісті п’ятдесят одну тисячу дев’яносто сім ) грн.00 коп. штрафу, 12663,70 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят три ) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита, 102 ( сто дві ) грн. 60 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

17.02.2009р.