Рішення № 29918691, 05.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.13 Справа№ 914/341/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила», м. Бориспіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», м. Дубляни

про стягнення 30 555, 94 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача: Розвірський Я. І., Карпа С. І

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила», м. Бориспіль до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», м. Дубляни про стягнення 30 555, 94 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.02.2013 року.

19.02.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 05.03.2013р. представники позивача з"явились, позовні вимоги підтримали, позов просять задоволити. Вимоги ухвал суду від 24.01.2013р. та 19.02.2013р. виконали.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання. Вимоги ухвал суду від 24.01.2013р. та 19.02.2013р. не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

12.07.2011р. між ТзОВ «Промислові мастила» (позивач, за договором - постачальник) та ТзОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» (відповідач, за договором - покупець) укладено договір поставки №337/2, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти та оплатити товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору ТзОВ «Промислові мастила» на замовлення ТзОВ «Виробниче підприємство» «Укразахідавтоспецмаш» здійснило поставку товару на загальну суму 32 604,60 грн., що підтверджується, видатковими накладними підписаними сторонами, а саме:

- накладна №3370001013 від 09.08.2012 - 10 634, 64 грн.

- накладна №3370001014 від 09.08.2012 - 574, 02 грн.

- накладна №3370001022 від 10.08.2012 - 704, 40 грн.

- накладна №3370001030 від 14.08.2012 - 4 996, 44 грн.

- накладна №3370001061 від 21.08.2012 - 169, 44 грн.

- накладна №3370001074 від 22.08.2012 - 6 135, 54 грн.

- накладна №3370001083 від 23.08.2012 - 9 390, 12 грн.

Загальна сума поставки становила 32 604, 60 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.5. договору, покупець (відповідач) зобов"язаний провести оплату на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару. Згідно п.3.5. договору, днем (моментом) поставки товару, вважається дата підписання покупцем видаткової накладної.

Тобто відповідач зобов»язаний був здійснити оплату у відповідності до підписаних видаткових накладних у наступні терміни:

- накладна №3370001013 від 09.08.2012 (+ 14 днів) - останній день оплати - 23.08.2012 - початок періоду прострочення 24.08.2012;

- накладна №3370001014 від 09.08.2012 - останній день оплати - 23.08.2012 - початок періоду прострочення 24.08.2012;

- накладна №3370001022 від 10.08.2012 - останній день оплати - 24.08.2012 - початок періоду прострочення 25.08.2012;

- накладна №3370001030 від 14.08.2012 - останній день оплати - 28.08.2012 - початок періоду прострочення - 29.08.2012;

- накладна №3370001061 від 21.08.2012 - останній день оплати - 04.09.2012 - початок періоду прострочення - 05.09.2012;

- накладна №3370001074 від 22.08.2012 - останній день оплати 05.09.2012 - початок періоду прострочення - 06.09.2012;

- накладна №3370001083 від 23.08.2012 - останній день оплати - 06.09.2012 - початок періоду прострочення - 07.09.2012;

Відповідачем частково здійснено оплату за накладною № 3370001013 від 09.08.2012р. в розмірі 4000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.08.2012р. та від 14.08.2012р.

Відповідно до поданого позивачем акту звіряння розрахунків станом на 30.11.2012р., підписаним сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 604, 60 грн.

Позивачем 01.11.2012р. направлено письмову претензію №78/12 від 23.10.2012р. з проханням протягом 7 (семи) календарних днів з моменту її отримання погасити суму заборгованості в розмірі 28 604, 60 грн.

08.11.2012р. відповідачем отримано претензію, що підтверджується підписаним відповідачем повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте відповіді на претензію відповідачем не надано, суму заборгованості за отриманий товар не погашено.

Таким чином станом заборгованість відповідача перед позивачем складає 28 604, 60 грн. і підлягає стягненню.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.п. 7.1., 7.2. договору за порушення умов договору винна сторона несе відповідальність відповідно до умов договору та чинного законодавства України (в повному обсязі, яка полягає у відшкодуванні спричинених нею фактичних витрат (збитків) іншій стороні, у порядку передбаченому чинним законодавством України. У випадку порушення порядку розрахунків, згідно п. 4.5. договору, покупець (відповідач) оплачує на користь постачальника (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє на період прострочення) від суми, оплату від якої прострочено, за кожен день прострочення.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, що відповідно до поданного розрахунку по кожній накладній окремо становить за період з 24.08.2012р. по 17.01.2013р. - 399, 71 грн., 24.08.2012р. по 17.01.2013р. - 34, 58 грн., 25.08.2012р. по 17.01.2013р. - 42,15 грн.., 29.08.2012р. по 17.01.2013р. - 290, 78 грн., 05.09.2012р. по 17.01.2013р. - 09, 37 грн., 06.09.2012р. по 17.01.2013р.- 336,95 грн., 07.09.2012р. по 17.01.2013р. - 511, 84 грн. Загальна сума нахованої пені становить 1 625, 38 грн. та підлягає стягненню.

Також позивачем правомірно нараховано відповідачу 3%- річних, відповідно до поданого розрахунку по кожній окремій накладній, розмір яких складає разом 325, 96 грн.

Отже, сума основного боргу становить 28 604, 60 грн., 3 % річних в розмірі - 325, 96 грн., пеня - 1 625, 38 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст.193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 49, 82, 84, 116 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», м. Дубляни, вул. Львівська, 16 (код ЄДРПОУ 33169349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові мастила», м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16 (код ЄДРПОУ 20601546) - 28 604, 60 грн. основного боргу, 1625, 38 грн. пені, 325, 96 грн. - 3 % річних та 1720, 50 грн. - судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 11.03.2013 р.