Рішення № 29918638, 04.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-22/1403-2012-35/514-2012 04.03.13

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська

брама» Печерської районної у м. Києві ради

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про зобов»язання вчинити дії

Головуюча суддя Літвінова М.Є.

Судді Івченко А.М.

Сташків Р.Б.

Представники:

Від позивача: Брей О.М. - предст. за довір.; Штоюнда В.І. - предст. за довір.

Від відповідача: Браницький Д.Ю. - предст. за довір.

Рішення прийняте 04.03.2012, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні 25.02.2013 по 04.03.2013 перервою, на підставі ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 04.03.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м. Києві ради звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов»язання відповідача зробити перерахунок за надані послуги та внести корективи до виставлених рахунків за 2009,2010, 2011 роки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2012 у справі №5011-22/1403-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012, позов задоволено повністю, зобов»язано Публічне акціонерне товариство «Київенерго» зробити відповідний перерахунок за поставлену теплову енергію Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м. Києві ради на умовах договору №520696 від 01.01.2008 у періоді 2009, 2010, 2011 та за результатами перерахунку внести корективи до виставлених на оплату рахунків за 2009, 2010, 2011 та стягнуто судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2012 рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суд повинен: дослідити докази щодо здійснення відповідачем (ПАТ «КИЇВЕНЕРГО») нарахування за поставлену теплову енергію з урахуванням корегуючого коефіцієнта в сторону зменшення і чи мала оплата з урахуванням вже зменшеного корегуючого коефіцієнта. Чи мала місце переплата за спожиту теплову енергію; які обов'язки за договором взяли на себе споживач та постачальник теплової енергії, а отже вимоги щодо обов'язку по здійсненню перерахування, на кого покладається цей обов'язок і за яких умов; чи були дотримані вимоги споживача щодо перерахунку коштів за спожиту теплову енергію, та чи відповідає вибраний спосіб захисту нормам права.

Згідно повторного автоматичного розподілу справи №5011-22/1403-2012, вказана справа передана на розгляд судді Літвінової М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2012 справа прийнята суддею Літвіновою М.Є. до розгляду, присвоєно справі №5011-22/1403-2012-35/514-2012, її розгляд призначено на 17.12.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2012, на підставі ст.ст.69, 77 ГПК України, продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 14.01.2013.

В судовому засіданні 14.01.2013, відповідно до ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 28.01.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 з ініціативи суду призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.01.2013 справу №5011-35/1403-2012-35/514-2012 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі суду: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Івченко А.М., Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 справу прийнято колегією суддів до розгляду, судове засідання призначене на 25.02.2013.

25.02.2011 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва на запит суду надійшов лист від Українського гідрометеорологічного центру.

В судовому засіданні 25.02.2013, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 04.03.2013.

В судовому засіданні 04.03.2013 представник позивача подав суду письмові пояснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 111№І Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у місті Києві ради укладено договір № 520696 предмет якого погоджено у розділі 1 договору і за таким, постачальник зобов»язувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов»язувався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Згідно з додатком № 7 до договору № 520696 від 01.01.2008р. (Довідка про теплові навантаження об'єктів теплопостачання КП «Печерська брама») тепловою енергією забезпечуються будинки розташовані за адресами:

- вул. Патріса Лумумби, 7, 10 к. 1,2,3;

- вул. Щорса, 3, 7/9, 15/2, 15/1, 15/3,15/4, 17;

- вул. А.Барбюса, 5, 5а, 11/2, 22/26, 32, 47, 49, 56, 56/2, 58/1;

- вул. Ковпака, 3, 4;

- вул. Предславинська, 14, 24, 25, 29, 30, 38, 47, 49, 51;

- вул. Димитрова, 6, 16;

- вул. Дружби народів, 7;

- вул. І. Кудрі, 9,13/2;

- вул. Саперне Поле, 26, 26а, 28, 45

- вул. Васильківська, 63, 67/7, 71, 71в, 79, 81, 85, 87, 89, 91, 95, 97, 111, 129, 131, 145;

- вул. Тверська, 6;

- вул. Ульянових, 11;

- вул. І.Федорова, 1,1/22, 3, 6, 9;

- Лабораторний провулок, 4.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2008 року (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п.2.2.1 договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Щомісячно оформляти для Споживача величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), її вартість за кожним особовим рахунком Споживача за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки розрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою; корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого Споживачем акта за підписом повноважного представника Постачальника. (п.2.2.2 Договору).

Пунктом 2 додатку № 2 до договору передбачено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).

Відповідно до п.2.3.2 Договору Споживач зобов»язується забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок Постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; прийняття всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржника згідно з чинним законодавством; безперешкодний цілодобовий доступ представників Постачальника до тепловикористовуючих установ та приладів обліку Споживача для виконання ними службових обов»язків.

Згідно п. 2.4.5 Договору Постачальник має право на введення обмеження Споживачу встановленої кількості теплової енергії в односторонньому порядку шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі або об»єму теплопостачання аж до повного його припинення - в разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела Постачальника, викликаного заборгованістю за спожиту теплову енергію.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги з урахуванням вказівок касаційної інстанції, позивач посилається на те, що відповідно до п.2.3.5 Договору визначений обов»язок позивача щодо забезпечення своєчасного надходження коштів на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 та п.2 Розпорядження КМДА від 20.06.2002 №1245 теплопостачальні підприємства та житлово-експлуатаційні організації зобов»язані щороку після закінчення опалювального періоду протягом наступного кварталу проводити перерахунки з населенням за надані послуги з опалення та гарячу воду з урахуванням відхилень реальних температурних теплоносіїв від прийнятих при розрахунках нормативів з урахуванням обсягів фактично наданих послуг.

Фактичним отримувачем коштів (п.1.3 Розпорядження КМДА від 27.01.1997 №80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги») є ГІОЦ КМДА, який щоденно забезпечує розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги від населення та перераховує розподілені суми на поточні рахунки підприємств-постачальників ПАТ «Київенерго» та АК «Київводоканал».

Позивач зазначає, що він є балансоотримувачем будинків (управителем майна), а не вигодонабувачем. Фактичним споживачем наданих послуг є населення.

У зв»язку з тим, що відповідачем надано неякісні (невідповідних температурному графіку теплової мережі «Київенерго» адекватних реальній потребі споживачів на 2009, 2010 та 2011) послуги, це в свою чергу призводить до значних матеріальних втрат позивача.

Останнім неодноразово здійснені звернення до позивача з вимогами надати якісні послуги, які залишені відповідачем без реагування. У зв»язку з чим позивач просить суд зобов»язати відповідача зробити відповідний перерахунок за надані послуги та внести корективи до виставлених рахунків за 2009, 2010, 2011 роки.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Взаємовідносини в сфері теплопостачання регулюються положеннями Закону України «Про теплопостачання».

Згідно статей 3, 4 Закону відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Такими нормативно - правовими актами є Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р. (надалі - Правила №1198), Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 p. № 630 (надалі - Правила №630), інші нормативно - правові акти.

Згідно статті 1 Закону України «Про теплопостачання», постачання теплової енергії (теплопостачання) це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Між відповідачем та позивачем укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому Договорі (п.1.1).

А отже, між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов Договору, нарахування позивачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді по приладах обліку та розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 - постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Згідно п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що споживач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у МРВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 10 Додатка 2 до Договору споживач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України, передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Розділом 2 Договору встановлені права та обов'язки сторін. Зокрема, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1 (пункт 2.2.1. Договору).

Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених в додатку №2 (пункт 2.3.1. Договору); щорічно, в міжопалювальний період, проводити підготовку до опалювального сезону (пункт 2.3.2. Договору); на протязі року проводити технічне обслуговування внутрішньо будинкових теплових мереж (пункт 2.3.3. Договору).

Згідно пункту 2.4. Договору Постачальник має право на часткове або повне припинення постачання теплової енергії споживачу у разі недотримання ним термінів оплати коштів за спожиту теплову енергію, а також за інших обставин, передбачених нормативними актами (пункт 2.4.1. Договору); на введення обмеження споживачу встановленої кількості теплової енергії в односторонньому порядку, шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі або об'єму теплопостачання аж до повного його припинення - в разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела постачальника, викликаного заборгованістю за спожиту теплову енергію (пункт 2.4.5. Договору).

Порядок застосування тарифів, обліку та розрахунків за теплоносії встановлений відповідними розділами Правил №1198 та пунктами Договору.

Як вбачається з пояснень сторін, кількість договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді укладених відповідачем з КП УЖГ «Печерська брама» становить - 5 (п'ять), а саме: договір № 520120 від 01.09.2003; договір № 520696 від 01.01.2008; договір № 530270 від 01.01.2010; договір №520561 від 01.10.2004; договір № 520668 від 01.08.2007.

Теплопостачання житлових будинків, які знаходяться на обслуговуванні КП УЖГ «Печерська брама» здійснюється від магістралей № 3,2,1 ТЕЦ № 5 (137 будинків) із них 58 будинків обладнано приладами обліку теплової енергії, які перебувають на батансі ПАТ «КИЇВЕНЕРГО». За спірним договором теплопостачання здійснюється від магістралі №2.

Об'єм теплоносія, який має бути у системі опалення житлового будинку споживача визначається в залежності від договірного теплового навантаження на опалення кожного будинку, схеми приєднання системи опалення кожного будинку до джерела теплопостачання (залежна або незалежна система) та розрахункових параметрів (температури теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах) згідно температурного графіка для місцевих систем теплопостачання на систему опалення кожного будинку. Розрахунок об'єму теплоносія виконується персоналом філіалу «ТРМ» ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» при отриманні споживачем акту готовності до опалювального періоду систем теплопостачання (опалення та гарячого водопостачання) до роботи в осіньо-зимовий період.

Температура теплоносія на кожному тепловому пункті кожного житлового будинку, які приєднані до однієї теплової магістралі, може відрізнятися на досить суттєву величину. Це залежить від віддаленості житлового будинку від точки приєднання до тепломагістралі, стану трубопроводів, стану теплової ізоляції та їх зношення.

Відповідно до п. 2.4.5 Договору на теплопостачання енергопостачальна організація має право на введення обмеження споживачу встановленої кількості теплової енергії в односторонньому порядку шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі або об'єму теплопостачання аж до повного його припинення - у разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела енергопостачальної організації, викликаного заборгованістю за спожиту теплову енергію.

Згідно Додатку №2 «Тарифи та порядок розрахунків», при наявності лічильника теплової енергії в житловому будинку кількість теплової енергії визначається по фактичним показникам встановленого лічильника.

У разі відсутності лічильника теплової енергії кількість теплової енергії спожитої на потреби опалення визначається розрахунковим способом відповідно до договірних теплових навантажень з урахуванням фактичної температури теплоносія від джерел теплопостачання і фактичного часу роботи тепловикористовуючого обладнання у розрахунковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок вартості спожитої теплової енергії житловим будинкам, теплопостачання яких здійснюється за зазначеним договором, відповідачем за період 2009-2011 проводився при наявності приладів обліку теплової енергії за їх показниками, у разі їх відсутності - розрахунковим способом відповідно до договірних теплових навантажень з урахуванням кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання у розрахунковому періоді за тарифами для різних тарифних груп встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з показаннями приладів комерційного обліку теплової енергії. За умови їх відсутності, кількість відпущеної споживачу енергопостачальною організацією теплової енергії на потреби опалення визначається згідно з умовами договору за договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії та розрахункового коефіцієнту.

Визначення коефіцієнту на потреби опалення для споживачів, які не мають приладів комерційного обліку теплової енергії проводиться з урахуванням загального корисного відпуску джерелом теплопостачання, кількості використаної теплової енергії споживачами, які мають прилади комерційного обліку теплової енергії, кількості теплової енергії, спожитої на потреби гарячого водопостачання. Визначається як відношення фактично спожитої теплової енергії на потреби опалення до розрахункової (за договірними навантаженнями). Загальна кількість фактично використаної у розрахунковому періоді теплової енергії на потреби центрального опалення споживачами, які не мають приладів комерційного обліку визначається як різниця між корисним відпуском теплової енергії з джерела теплопостачання та кількістю теплової енергії, використаної у розрахунковому періоді споживачами, які мають прилади комерційного обліку і кількості теплової енергії, використаної у розрахунковому періоді споживачами на потреби гарячого водопостачання.

Застосування коефіцієнту при здійсненні нарахувань за теплову енергію дозволяє врахувати фактичну кількість отриманої теплової енергії та температуру мережної води у подавальному трубопроводі.

Аналогічно здійснюється нарахування за теплову енергію на потреби гарячого водопостачання.

Відповідач є виробником теплової енергії, яку постачає згідно договору на теплопостачання до межі балансової належності споживачу теплової енергії (відповідачу), а не споживачу комунальних послуг.

Ці послуги мешканцям будинків надають балансоутримувачі будинків, в даному випадку позивач, який несе відповідальність за стан внутрішньобудинкових мереж, обсяг та якість надаваємих послуг споживачам комунальних послуг, зобов'язаний здійснювати перерахунок за ненадані послуги відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 p. N 630.

Згідно статей 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право, а постачальник зобов'язаний провести перерахунок за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Пунктом 11 Додатку №2 Договору передбачено, що при відсутності у споживача приладів обліку по результатах проведених нарахувань за поточний рік в І кварталі наступного за звітним року постачальник та споживач проводять звірку розрахунків. У випадку наявності різниці, сторони проводять відповідні перерахунки.

Пунктами 23, 24 Правил №1198 передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У разі коли обсяг постачання теплової енергії на межі продажу менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.

У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.

В матеріалах справи містяться розрахунок основного боргу за теплову енергію за 2009-2012 роки; довідки про нарахування за теплову енергію за 2009-2011 роки; копії повідомлень про застосування розрахункового коефіцієнту за 2009-2011 роки; копії відомостей обліку; копії гарантійних листів КП по утриманню житлового господарства «Печерська брама»; Печерської районної у місті Києві ради за 2009-2010 роки; копії відповідей відповідача щодо здійснених нарахувань за теплову енергію, що є належними доказами того, що відповідачем при здійсненні розрахунку оплати за спожиту теплову енергію, враховані всі чинники які впливають на розмір нарахувань, в даному випадку в сторону зменшення.

Згідно статті 62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Одним з видів підприємств є комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно Статуту позивача, метою діяльності підприємства є: максимальне задоволення потреб населення, підприємств, установ та організацій в роботах та послугах шляхом виконання робіт, надання платних послуг, створення нових робочих місць; забезпечення утримання житлового господарства, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва та отримання прибутку (доходу) від забезпечення виконання робі по утриманню житлових та нежитлових будинків, користування ними, а також від обслуговування по окремих договорах відомчого житлового фонду, будинків житлово - будівельних кооперативів (ЖБК) об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та інше, здійснення контролю за виконанням власниками житла, яке розташоване в районі, діючих правил, норм та інших нормативних і розпорядчих документів, що стосуються питань утримання житла.

Відповідно до положень статей 526-528 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання повинно бути виконано зобов'язання належними сторонами, тобто боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Таким чином, позивач, здійснюючи свою діяльність визначену установчими документами, повинен особисто надавати споживачам послуги з теплопостачання відповідно до укладених з ними договорів та нести відповідальність за ненадані послуги.

Позивачем заявлені позовні вимоги про здійснення перерахунку за надані послуги, а не за поставлений товар (теплову енергію), тоді як послуги з теплопостачання здійснює саме позивач своїм споживачам.

Здійснюючи свою діяльність, визначену установчими документами, позивач особисто надає споживачам послуги з теплопостачання відповідно до укладених з ними договорів та несе відповідальність за ненадані послуги, а не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до положень статей 41, 42 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

В даному випадку наявний в матеріалах справи висновок судової незалежної експертизи №1-1-41/12 від 30.05.2012, не спростовує, але і не підтверджує позовні вимоги. Експертною установою встановлено, що відхилення температурних показників мало місце як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. В більшості випадків показників відхилень не було.

Таким чином, можна дійти до висновку, що відповідач, у разі подачі теплової енергії менше визначеного температурного показника, при здійсненні нарахувань самостійно застосовував корегуючий коефіцієнт в сторону зменшення. Тобто, позивачу при здійсненні нарахувань надавались рахунки на оплату з фактично здійсненим перерахунком, з урахуванням всіх чинників.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення, припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; іншими засобами, передбаченими законом.

Отже, статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого засобу захисту цивільних прав та інтересів позивача як зобов»язання здійснити відповідний перерахунок за надані послуги згідно Договору та внесення коректив до рахунків. Позивачем не подано суду доказів того, що такий засіб захисту цивільних прав передбачений іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, в тому числі судовий збір за подачу апеляційної та касаційної скарги в розмірі 536,50 грн. (згідно платіжного доручення №2760 від 11.07.2012) та 751,10 грн. (згідно платіжного доручення №3760 від 14.09.2012) покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м. Києві ради (01042, м. Київ, бул. М.Приймаченко, 3, код 34239762) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка,5, код 00131305) 536,50 грн. (п»ятсот тридцять шість гривень 50 коп.) судового збору за подачу апеляційної скарги та 751,10 грн. (сімсот п»ятдесят одну гривню 10 коп.) судового збору за подачу касаційної скарги.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата підписання

повного тексту рішення 11.03.2013.

Головуючий суддя М.Є.Літвінова

Судді А.М.Івченко

Р.Б.Сташків