ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2012 р. справа № 2а/0470/2762/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.
за участю секретаря: Бембінек Я.І.
за участю представника позивача -Волкової Л.І. ( довіреність від 05.06.2012р.) , Вербицької А.І. (довіреність від 23.01.2012р.); представника відповідача - Васильченко О.М. ( довіреність від 02.04.2012р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «АРТ»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а/0470/2762/11 за адміністративним позовом Приватного підприємства «АРТ»
до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и в:
У березні 2011 року Приватне підприємство «АРТ»( далі -ПП «АРТ») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції, відповідно до якого, з урахуванням уточнених вимог ( а.с.93,94), просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 15 лютого 2011 року № 0000032348 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 19361. 75 грн. та від 15 лютого 2011 року № 0001961740/0 повністю.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що хоча роздрукування Z-звітів денного № 2361 за 25.08.2009р. та № 1285 за 24.01.2010р. і було здійснено наступного дня зранку, але до початку зміни, через технічні проблеми. Перед друкуванням Z- звітів денних фармацевтом було зроблено Z звіт по відділам та Z- звіт по артикулам. Сума відображена в кожному Z- звіті була однакова. Виручка за ці дні була повністю оприбуткована, що підтверджується записами в книгах обліку розрахункових операцій, приходними касовими ордерами та виписками з банку, що свідчить про відсутність з їх сторони інкримінуємого порушення п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»щодо не оприбуткування готівкових коштів. Крім того, вважають донарахування їм суми грошового зобов'язання за основним платежем 4 230 грн. 47 кок. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1057 грн. 62 коп. за порушення п.6.3.2. п. 6.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є неправомірним, оскільки заяви працівників про надання податкової соціальної пільги були в наявності і відповідно до них нараховувалась соціальна пільга.
Постановою від 25 травня 2011 року у справі № 2а/0470/2762/11 у задоволенні позовних вимог ПП «АРТ»було відмовлено у повному обсязі.
Постанова суду обґрунтована тим, що факт порушення позивачем п. 2.6. Постанови Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національні валюті», яке виразилось у тому, що за 25.08.2009р. сума 2726.грн. 00 коп. відповідно до Z - звіту денного № 2361 відображена 26.08.2009р. об 07.04 годині ранку; за 24.01.2010р. сума 1146 грн. 35 коп. відповідно до Z- звіту денного № 1285 відображена 25.01,2010р. об 08.04 год., підтверджується записами у хронологічному порядку в КОРО позивача та поясненням директора ПП „АРТ", де зазначено, що такі порушення відбулися внаслідок халатності працівника аптеки, а не внаслідок технічних несправностей, як зазначалося позивачем. Крім того, при перевірці повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, достовірно встановлено порушення позивачем - пп. 6.3.2. г 6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 № 889-ІУ, а саме, мало місце надання соціальної пільги без заяв про застосування пільги відповідного зразка, встановленого центральним податковим органом.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПП «АРТ»подало апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25 травня 2011 року у справі № 2а/0470/2762/11 та прийняти нову постанову про задоволення їх вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що Законами України не встановлено фінансові(штрафні) санкції за не оприбуткування, (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки та право органів державної податкової служби на застосування фінансових (штрафних санкцій) за такі порушення правил здійснення господарської діяльності. Указ Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» не є Законом України, відтак, відповідач не мав права застосовувати передбачені цим Указом і не передбачені Законами України фінансові(штрафні) санкції. Навіть за наявності доведення порушення у сфері застосування РРО могло бути застосовано фінансову санкцію у розмірі не більше 340 грн. за кожне порушення, передбачене пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, заявник апеляційної скарги зазначив, що висновки суду про те, що надання соціальної пільги на підприємстві мало місце без заяв про її застосування, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки протягом перевіряє мого періоду такі заяви надавались на ім'я директора і їх копії долучено до матеріалів справи.
Відповідачем надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просять її залишити без задоволення, а рішення суду -без змін, як законне і обґрунтоване. Факт не забезпечення позивачем своєчасного оприбуткування у Книзі обліку розрахункових операцій сум фактичних надходжень готівкових коштів на загальну суму 3872.35 грн. знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, а саме: достовірно встановлено, що 25.08.2009р. сума 2726.грн. 00 коп. відповідно до Z - звіту денного № 2361 відображена 26.08.2009р. об 07.04 годині ранку; за 24.01.2010р. сума 1146 грн. 35 коп. відповідно до Z- звіту денного № 1285 відображена 25.01,2010р. об 08.04 год. Щодо збільшення суми податкового зобов'язання в розмірі 5288.09 грн. по податку з доходів найманих працівників, то доведеність порушення позивачем п.п. 6.3.2 п.6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2005 № 889 також не викликає сумнівів, оскільки соціальна пільга надавалась без відповідної заяви про це, а недотримання форми документа фактично означає його неподання. Тобто, доки роботодавець не отримає заяви за встановленою формою, він не вправі застосовувати податкову соціальну пільгу до заробітної плати працівника.
У судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити із підстав, у ній зазначених, а представник відповідача просив залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 13 грудня 2010 р. по 25 січня 2011 р посадовими особами податкового органу, на підставі направлення №20394 від 13.12.2010р. та наказу №1 від 06.01.2011 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «АРТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.05.2010р., валютного та іншого законодавства - за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.
За результатами перевірки складено акт № 3/230/30417780 від 01.02.2011 р., відповідно до висновків якого встановлено порушення пп. 6.3.2. п.6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. № 889-ІУ (зі змінами і доповненнями) в частині застосування податкової соціальної пільги без заяв про застосування пільги, встановленої центральним податковим органом форми, пункт 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР в частині незабезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та не забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій по господарським одиницям , а також п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 ( підзвітною особою ОСОБА_4 не прозвітовано за отримані під звіт кошти у розмірі 156.50 грн ), однак податкове повідомлення-рішення у цій частині порушення позивачем не оскаржується) (а.с.43-44).
На підставі акту перевірки відповідачем відносно ПП «АРТ»винесено податкові повідомлення-рішення №0000032348 від 15.02.2011 р., про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19400,83 грн. та податкове повідомсекня-рішення №0001961740/0 від 15.02.2011 р., яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання в розмірі 5288,09 грн., по податку з доходів найманих працівників. (а.с.45,60).
Правомірність та обгрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень і є предметом даного спору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПП «АРТ»у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем п. 2.6. Постанови Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національні валюті», а саме - за 25.08.2009р. сума 2726.грн. 00 коп. відповідно до Z - звіту денного № 2361 відображена 26.08.2009р. об 07.04 годині ранку; за 24.01.2010р. сума 1146 грн. 35 коп. відповідно до Z- звіту денного № 1285 відображена 25.01,2010р. об 08.04 год., підтверджується записами у хронологічному порядку в КОРО позивача та поясненням директора ПП „АРТ", де зазначено, що такі порушення відбулися внаслідок халатності працівника аптеки, а не внаслідок технічних несправностей, як зазначалося позивачем. Порушення позивачем пп. 6.3.2. г 6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 № 889-ІУ, а саме, надання соціальної пільги без заяв про застосування пільги відповідного зразка, встановленого центральним податковим органом, також підтверджено матеріалами справи, оскільки роботодавець не отримував від своїх працівників заяв про застосування соціальної пільги за встановленою формою, а тому винесені відповідачем податкові повідомлення -рішення є обгрунтованими.
Колегія суддів погоджується не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Як визнано сторонами у судовому засіданні, сума 2726.грн. 00 коп. за 25.08.2009р.. відповідно до Z - звіту денного № 2361 відображена 26.08.2009р. о 07.04 годині ранку; сума 1146 грн. 35 коп. за 24.01.2010р. відповідно до Z- звіту денного № 1285 відображена 25.01,2010р. о 08.04 год. За поясненнями представників позивача роздрукування дійсно відбулося наступного дня, але до початку робочої зміни. Факт оприбуткування указаних сум у книгах обліку розрахункових операцій на підставі вищевказаних фіскальних звітних чеків на наступний день, але до початку робочої зміни сторонами також не оспорюється.
Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. При цьому, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фіскальний звітний чек -це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
За визначенням статті 2 цього Закону (265/95-ВР) фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.
Відповідно до вимог формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:
друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;
обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;
друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.
При цьому, згідно з приміткою 1 додатка до цих Вимог, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.
Відповідно до пункту 2 Вимог «зміна -це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту».
Отже, ніякої прив'язки в часі до певної календарної дати немає.
Аналіз вказаних статей дає можливість зробити висновок, що приписи пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР щодо обов'язку щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки слід розуміти не інакше, як друкування фіскальних звітних чеків за кожний день, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи.
За таких обставин та з урахуванням режиму робочого дня відповідача, колегія суддів вважає помилковим висновок відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, щодо несвоєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів в книзі обліку готівкових операцій у зв'язку з їх оприбуткуванням на наступний календарний день.
Вказане є підставою вважати податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2011 року № 0000032348 в оскаржуваній частині таким, що не узгоджується з вимогами пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , статті 2 Закону (265/95-ВР), положеннями частини третьої статті другої КАС України та частини другої статті 19 Конституції України, а тому підлягає скасуванню, що є підставою для задоволення позовних вимог ПП «АРТ»в цій частині, і як наслідок -часткове скасування постанови суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог ПП «АРТ»в цій частині.
Щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 15 лютого 2011р. № 0001961740/0, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.п.6.3.2 п. 6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»( далі Закон № 889) платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватись до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.
Аналіз положень вказаного Закону свідчить про те, що заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги працівники повинні подавати виключно за формою, визначеною центральним податковим органом, а саме - за формою, визначеною Наказом ДПАУ від 30.09.2003р. №461. Наявні в матеріалах справи заяви працівників ( а.с.67-76) не відповідають формі, визначеній Наказом ДПАУ від 30.09.2003р. №461, вони не містять посилання на те, з яких саме підстав, визначених у пункті 6.1 статті 6 Закону № 889, працівник має право та бажає отримати соціальну пільгу. Отже, недотримання форми документа фактично означає його неподання, та позбавляє права роботодавця на застосування соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення від 15 лютого 2011 року № 0001961740/0 є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198,п.4 ч.1 ст. 202, 205,207 КАС України, суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АРТ» -задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а/0470/2762/11 у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032348 від 15 лютого 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову в цій частині.
Позовні вимоги Приватного підприємства «АРТ»задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032348 від 15 лютого 2011 року.
В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а/0470/2762/11 -залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 15 червня 2012 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: М.А. Руденко
Судове рішення № 29918137, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/103601/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: