Рішення № 2991789, 28.11.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.08 Справа № 9/210

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства "Стаханівський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 6 093,50 грн.

за участю представників :

від позивача – Бузівська Н.М., юрисконсульт, дов. № 09-12/1312 від 28.12.07,

від відповідача –Сердюкова К.О., юрисконсульт, дов. № 02/3379 від 16.07.08

встановив:

суть спору: позивачем, ВАТ "Металургійний к-т "Азовсталь", заявлено вимоги про стягнення з відповідача, ВАТ "Стахановський з-д феросплавів", вартості недостачі феросілікомарганця МНС17РБ-6 в сумі 5506,17 грн. та вартості недостачі феросіліція ФС 65 в сумі 587,33 грн. за договором поставки № 3925/1-131 від 25.03.05.

Відповідач відзивом на позовну заяву за № 02/4998, наданому у судовому засіданні, вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на сплив строку позовної давності та відсутність факту наявності недостачі.

Крім того, відповідач висловив сумнів щодо правильності результатів перевантаження вантажу через відсутність документів, які б свідчили про проведення паспортизації ваг типу СВ150000-В, на яких здійснювалось перевантаження.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір поставки № 3925/1-131 від 25.03.05, за яким відповідач (постачальник) прийняв на себе зобов'язання з поставки позивачу (покупцю) феросілікомарганця МНС17РБ та феросіліція ФС 65, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити цю продукцію.

У вересні 2005 року на адресу позивача за відповідними залізничними накладними надійшли 13 вагонів з феросілікомарганцем МНС17РБ-6 та 2 вагони з феросіліцієм ФС 65.

Після перевантаження вагонів на стаціонарних залізничних вагах типу СВ150000-В була виявлена недостача феросілікомарганця МНС17РБ-6 у кількості 1,099 тон у фізичній вазі. Недостача у базовій вазі склала 1,195 тон на суму 5506,17 грн.

Також була виявлена недостача феросіліція ФС 65 у кількості 0,150 тон у фізичній вазі. Недостача у базовій вазі склала 1,152 тон на суму 587,33 грн.

Виставлені відповідачем рахунки на оплату продукції позивач оплатив у повному обсязі.

У письмових поясненнях на відзив відповідача за № 09-3/31 позивач посилається на те, що за пунктом 2.7 договору розрахунок розміру та вартості нестачі або надлишків здійснюється позивачем за базовою вагою щодо всього обсягу продукції, яка поставлена протягом місяця згідно з додатком № 1, при цьому взаємозалік надлишків та нестач в результаті перевантаження вагонів здійснюється відносно продукції однакового найменування та у тотожній кількості, які утворились за один і той же місяць.

За таких обставин право пред'явлення вимоги у позивача виникло 01.10.05 (початок перебігу строку позовної давності), а позов направлений до суду 25.09.08.

Позивач додає, що ним згідно з умовами п. 2.7 договору були складені акти про фактичну наявність продукції та акти прийому-здачі вантажу за участю представника відповідача, який здійснював охорону продукції. Після приймання продукції позивачем за вагою брутто були складені акти про вагу тари за участю представника відповідача, якими була встановлена різниця у вазі тари та підтверджена нестача продукції.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3925/1-131 від 25.03.05, за яким відповідач прийняв на себе зобов'язання з поставки позивачу феросілікомарганця МНС17РБ та феросіліція ФС 65, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити цю продукцію на умовах, визначених договором.

Відповідач у вересні 2005 року на адресу позивача за відповідними залізничними накладними поставив 13 вагонів з феросілікомарганцем МНС17РБ-6 та 2 вагони з феросіліцієм ФС 65.

Після перевантаження вагонів на стаціонарних залізничних вагах типу СВ150000-В позивачем була виявлена недостача феросілікомарганця МНС17РБ-6 у кількості 1,099 тон у фізичній вазі. Недостача у базовій вазі склала 1,195 тон на суму 5506,17 грн.

Також була виявлена недостача феросіліція ФС 65 у кількості 0,150 тон у фізичній вазі. Недостача у базовій вазі склала 1,152 тон на суму 587,33 грн.

Виставлені відповідачем рахунки на оплату продукції позивач оплатив у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність факту нестачі вантажу, оскільки вирішуючи цей спір, суд виходить, у т.ч. з наданих позивачем доказів:

· копії свідоцтв на повірку робочого засобу вимірювальної техніки та паспортів щодо ваг типу СВ150000-В, на яких здійснювалось перевантаження,

· копії спірних залізничних накладних,

· копії специфікацій продукції,

· копії посвідчень представників підприємства відповідача, які приймали участь у здійсненні перевантаження спірного вантажу,

· копії актів про вагу тари,

· копії актів приймання-здачі спірного вантажу,

· копії актів про фактичну наявність продукції, які підписані представниками підприємства відповідача.

Щодо спливу строку позовної давності.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що строк давності не пропущений, оскільки пунктом 2.7 договору передбачено, що розрахунок розміру та вартості нестачі або надлишків здійснюється позивачем за базовою вагою щодо всього обсягу продукції, яка поставлена протягом місяця згідно з додатком № 1, при цьому взаємозалік надлишків та нестач в результаті перевантаження вагонів здійснюється відносно продукції однакового найменування та у тотожній кількості, які утворились за один і той же місяць.

За таких обставин право пред'явлення вимоги у позивача виникло 01.10.05 (початок перебігу строку позовної давності), а позов направлений до суду 25.09.08.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Стахановський завод феросплавів", 94000, Луганська обл., м. Стаханов, код 00186513, на користь позивача, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код 00191158, вартість недостачі феросілікомарганця МНС17РБ-6 в сумі 5506,17 грн. та вартості недостачі феросіліція ФС 65 в сумі 587,33 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –102,0 грн., інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 02.12.08.

Суддя А.Г.Ворожцов