Рішення № 2991758, 25.11.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.08 Справа № 9/206пд

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора міста Антрацита в інтересах держави в особі Антрацитівської міської ради Луганської області

до Закритого акціонерного товариства "Термо", м. Луганськ

про зміну договорів оренди

в присутності представників:

від заявника –Гриненко С.В., посв. № 548 від 31.07.08,

від позивача –Земледенко С.С.,гол. юрисконсульт, дов. № 01-1/3 від 08.01.08,

від відповідача – Сурнін Д.В., дов. № 961-633 від 30.07.08

в с т а н о в и в:

прокурор звернувся з позовом до відповідача, ЗАТ "Термо", у якому просить змінити договори оренди земельної ділянки:

· від 23.09.03 № 103000/040339800105,

· від 09.12.04 № 103000/040439800192,

· від 08.07.04 № 103000/040439800162,

· від 09.12.04 № 103000/040439800191,

· від 31.10.05 № 103000/040539800114,

· від 10.01.06 № 103000/040639800138

та викласти п. 2.1 договору № 103000/040339800105 та п. 4.1 договорів №№ 103000/040439800192, 103000/040439800162, 103000/040439800191, 103000/040539800114 та 103000/040639800138 в редакції відповідно до змін до договорів від 22.01.08, копії яких додаються.

Відповідач, ЗАТ "Термо", відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні, з позовом не погоджується з наступних підстав.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ч. 2 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", у якій ставки податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, було збільшено на підставі п. 7 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 по справі № 1-28/2008 ряд пунктів розділу першого, другого та третього Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у т.ч. і згаданий вище п. 7 розділу ІІ було визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, збільшення ставки земельного податку на земельні ділянки, які є предметом цього спору, є незаконним.

Крім того, відповідач посилається на відсутність права прокурора звертатися з цим позовом до суду, обґрунтовуючи таку позицію частиною 3 статті 2 ГПК України та пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99.

В обгрунтування позову позивач, ТОВ "ЛЕО", посилається на таке.

На підставі рішень позивача:

- від 27.12.02 № 5/48,

- від 18.05.04 № 17/20-3,

- від 30.07.04 № 19/24-7,

- від 26.10.04 № 23/30-3,

- від 29.11.05 № 36/8

відповідачу за відповідними укладеними договорами оренди земельної ділянки було надано у тимчасове користування земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено.

Статтею 64 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що у 2008 році по населеним пунктам, грошову оцінку землі яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ч. 2 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені у 3,1 рази.

З метою приведення вищезазначених договорів з чинним законодавством позивачем листом від 30.01.08 було повідомлено відповідача про зміни відповідних їх пунктів, що стосуються розміру орендної плати. Вказане повідомлення було отримано відповідачем, однак він не підписав запропоновані зміни до договорів та не повідомив про незгоду з цими змінами.

23 липня 2008 року позивач вдруге направив відповідачу попередження про необхідність підписання угод щодо підвищення розміру орендної плати, однак відповідач не відреагував на це попередження.

У письмових запереченнях на відзив відповідача позивач посилається на те, що з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" застосовується Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.08 № 309-VІ, який прийнято з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08.

Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення учасників судового процесу, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок з представництва інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом, а згідно зі ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Щодо посилання відповідача на ст. 2 ГПК України, то згідно з п. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідні ради є органами, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України.

Відповідно до ст. 62 цього Закону держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економічним ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

З огляду на це, несвоєчасне, неповне надходження орендної плати за користування комунальним майном, порушує державні інтереси в частині формування доходів місцевих бюджетів, а також ставить під загрозу засади здійснення ефективного контролю за їх витрачанням.

Щодо посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України, то у цьому рішенні вказано, поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 64 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що у 2008 році по населеним пунктам, грошову оцінку землі яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ч. 2 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені у 3,1 рази.

Судом встановлено, що позивачем з метою приведення спірних договорів з чинним законодавством листами від 30.01.08 та від 23.07.08 було повідомлено відповідача про зміни відповідних їх пунктів, що стосуються розміру орендної плати. Вказані повідомлення було отримано відповідачем, однак він не підписав запропоновані зміни до договорів та не повідомив про незгоду з цими змінами.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 п. 7 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано такими, що не відповідають Конституції України, оскільки з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу ІІ застосовується Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.08 № 309-VІ, який прийнято з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08.

Таким чином, позовні вимоги прокурора ґрунтуються на законних підставах та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Змінити договори оренди земельної ділянки, укладені між позивачем, Антрацитівської міською радою Луганської області, 94613, м. Антрацит, вул. Леніна, 1, та відповідачем, ЗАТ "Термо", м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107б, код 13392504:

· від 23.09.03 № 103000/040339800105,

· від 09.12.04 № 103000/040439800192,

· від 08.07.04 № 103000/040439800162,

· від 09.12.04 № 103000/040439800191,

· від 31.10.05 № 103000/040539800114,

· від 10.01.06 № 103000/040639800138

та викласти п. 2.1 договору № 103000/040339800105 та п. 4.1 договорів №№ 103000/040439800192, 103000/040439800162, 103000/040439800191, 103000/040539800114 та 103000/040639800138 в редакції відповідно до змін до договорів від 22.01.08.

3. Стягнути з відповідача, ЗАТ "Термо", м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107б, код 13392504, в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 85,00 грн.

4. Стягнути з відповідача, ЗАТ "Термо", м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107б, код 13392504, в доход Державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає чинності після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 28.11.08.

Суддя А.Г.Ворожцов