Постанова № 29915909, 19.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. Справа № 804/692/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області 25 грудня 2012 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості, відповідно до якого (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.02.2013) просила суд стягнути з відповідача 16463232,33 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 16463232,33 грн., який виник внаслідок несплати в установлені законом строки суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 260594,33 грн. та з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 16202638,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року до участі у даній адміністративній справі було залучено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що відповідач з суми позову оплатив грошові кошти на загальну суму 260594,33 грн., залишок боргу склав - 16202638,00 грн., проти наявності якого ДП «Криворізька теплоцентраль» не заперечує. Крім того, з урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів відповідача та цілями позивача, спрямованими на поповнення Державного бюджету України, відповідач просив встановити відстрочку виконання рішення, розстрочивши виконання на 60 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 270043,97 грн.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надавав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство „Криворізька теплоцентраль" (далі - ДП „Криворізька теплоцентраль"), код ЄДРПОУ 00130850, зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської Ради 01.09.1999 року та знаходиться на обліку в Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області як платник податків.

За результатами проведеного аналізу діяльності підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який з 01.01.2011 року набрав чинності (далі - ПКУ).

Податковий борг виник у серпні 2012 року в результаті не сплати самостійно задекларованих платником податків податкових зобов'язань по податку на прибуток , податку на додану вартість, згідно даних довідки - розрахунку про період виникнення боргу, особового рахунку та становить 17467640,39 грн., а саме:

- 16202638,00 грн. - самостійно задекларовані відповідачем податкові зобов'язання по податку на прибуток згідно податкових декларацій з податку на прибуток підприємства від 09.08.2012р. №9047800734 та від 09.11.2012 р. за №9070207522;

- 1265002,39 грн. - самостійно задекларовані відповідачем податкові зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкової декларації від 20.11.2012р. №9073211170.

Станом на 11.02.2013 року сума податкового боргу відповідача зменшилася, проте за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 16 463 232,33 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно до 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що згідно довідки - розрахунку державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» своєчасно не сплатило узгоджене податкове зобов'язання, визначене у податкових деклараціях з податку на додану вартість та розрахунках частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, у зв'язку з чим у нього виник податковий борг в сумі 16463232,33грн.

Відповідачем до суду надані платіжні доручення від 14.02.2013 року за № 410 та № 415, відповідно до яких державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» сплачено до бюджету заборгованість з ПДВ на загальну суму 260594,33 грн. Таким чином, сума заборгованості зменшується та становить 16202638,00 грн.

Отже, відповідач має заборгованість з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 16202638,00 грн. та яка визнається відповідачем у повному обсязі.

Вирішуючи питання про можливість задоволення вимог позивача та стягнення грошової суми під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів суд виходить з наступного.

Згідно матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005р. порушено провадження у справі про банкрутство №Б15/69/05 за заявою ПП „Південбурводбуд" до ДП „Криворізька теплоцентраль", а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 09.06.05р. введено процедуру розпорядження майном боржника - ДП „Криворізька теплоцентраль", яка діє до теперішнього часу.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

На підставі п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

В п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Отже, протягом дії мораторію не нараховується пеня, штраф та інші фінансові санкції за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Натомість, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не звільняє боржника від грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів, а звільняє лише в частині нарахування пені, штрафу та інших фінансових санкцій.

Враховуючи той факт, що податкові зобов'язання відповідача виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також той факт, що у розрахунки податкового боргу не включені будь-які фінансові санкції за неналежне виконання податкових зобов'язань, суд приходить до висновку, що нарахована позивачем сума підлягає стягненню судовому порядку.

Крім того, в обґрунтування неможливості стягнення заборгованості відповідач посилається на вимоги ст. 96 ПК України, яка встановлює особливий порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації та комунальних підприємств.

За умовами п. 96.2 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Тобто, згаданою статтею визначено порядок погашення податкового боргу державних і комунальних підприємств, які не підлягають приватизації. Вказаний порядок встановлює умову щодо обов'язкового звернення ОДПС до суду із позовною заявою про звернення стягнення і податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке підприємство, а саме: у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, не і покриває суму податкового боргу такого платника і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів.

Судом встановлено, що на час розгляду справи ДП „Криворізька теплоцентраль" перебуває в стадії банкрутства - процедурі розпорядження майном, а майно підприємства у податковій заставі не перебуває.

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, станом на 11.02.2013 року відповідач має податковий борг в сумі 16463232,33 грн., який підлягає стягненню на користь бюджету.

Також, для погашення податкового боргу державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» просить надати відстрочку погашення податкового боргу, посилаючись на те, що відповідач постійно здійснює перерахування на погашення податків, всіх грошових коштів, що залишаються після перерахування заборгованості по єдиному державному соціальному внеску та виплати підприємством заробітної плати, але коштів для одноразового погашення податкового боргу, що утворився, підприємство не має, при цьому баланс підприємства наданий не був.

Відповідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зважаючи на те, що представник відповідача податковий борг визнав частково в сумі 16202638,00 грн., доказів сплати заборгованості до суду не надав, а також те, що питання про розстрочення виконання рішення суду вирішується після його ухвалення, а не в порядку винесення, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь бюджету суму податкового боргу в розмірі 16202638,00 грн. (шістнадцять мільйонів двісті дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень 00 копійок) з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на бюджетний рахунок 31117002700022, код платежу 11020100, одержувач: управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м.Кривого Рогу, код 38031627, Банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя В.С. Парненко