Постанова № 29914569, 27.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. справа № 2а-0870/10/10369/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Алігатор» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі № 2а-870/10369/11 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма «Алігатор» до Державної податкової інспекції у Васильківському районі Запорізької області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Фірма «Алігатор» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Васильківському районі Запорізької області щодо визнання недійсними (нікчемними) правочинів, укладених з ПП «Трансенергопром», ТОВ «Агропромислова компанія» та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті перевірки № 128/23/30720249 від 14.10.2011 року; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні відсутності у позивача об'єктів оподаткування за період з 20.05.2008 року по 30.06.2011 року, про що також зазначено в акті перевірки; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000362300 від 28.10.2011 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 169,70 грн., № 0000352300 від 28.10.2011 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 135,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків відповідача щодо порушень підприємством вимог податкового законодавства у період, що підданий перевірці.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, суд дійшов помилкових висновків щодо правомірності дій та рішень відповідача, які ґрунтуються на обставинах, викладених в акті перевірки, оскільки реальність укладених між позивачем та його контрагентами угод підтверджена відповідними первинними документами, а визнання правочинів недійсними відбувається виключно за рішенням суду.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідачу - 18.10.2012 року та повернення конверта від позивача за закінченням терміну зберігання, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 03.10.2011 року по 07.10.2011 року Державною податковою інспекцією у Васильківському районі Запорізької області на підставі направлення від 03.10.2011 року № 0568, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Фірма «Алігатор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Трансенергопром» за період з 20.05.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складений Акт № 128/23/30720249 від 14.10.2011 року (а.с.150-159). 28 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у Васильківському районі Запорізької області на підставі вказаного Акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 000362300 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 169,70 грн., № 0000352300 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 135,76 грн.(а.с.148-149).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних дій та рішень відповідача, вчинених та прийнятих в межах зазначеної вище перевірки.

Проте колегія суддів частково погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки ПП «Фірма «Алігатор», була постанова старшого слідчого СВ ПМ Бердянської ОДПІ про призначення документальної позапланової перевірки (а.с.218). Ця обставина підтверджена відповідачем (а.с.200) та не заперечується позивачем.

Відповідно до положень п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, недотримання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України при прийнятті податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірки, призначеної за постановою слідчого органу, є підставою для визнання їх протиправними та скасування. При цьому, суд не вдається до перевірки правильності висновків податкового органу, що викладені в акті перевірки, та визначення спірними повідомленням-рішеннями грошового зобов'язання, оскільки підставою для задоволення позовних вимог є порушення відповідачем зазначеного вище порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, а не помилковість їх висновків щодо наявності порушень, допущених позивачем, як платником податків.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконними дій, вчинених під час складання акту перевірки, колегія суддів зазначає, що акт перевірки за своєю правовою природою є лише носієм доказової інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від Акту є обов'язковим для виконання. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Відповідність висновків, викладених в Акті перевірки, фактичним обставинам, здійснюється судом при перевірці правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Акт, як один із видів доказів, досліджується судом та оцінюється, у тому числі, на відповідність вимогам, визначеним статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, податковий орган зобов'язаний у випадку виявлення порушень податкового законодавства під час перевірки, відобразити їх в акті, тому дії відповідача, які оспорює позивач, не можна вважати протиправними.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови невірно застосовані приписи норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, оскаржена постанова підлягає скасуванню; адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Алігатор» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року - скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства «Фірма «Алігатор» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Васильківському районі Запорізької області № 0000362300 від 28 жовтня 2011 року про нарахування Приватному підприємству «Фірма «Алігатор» податкового зобов'язання з податку підприємств у сумі 169 грн. 70 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Васильківському районі Запорізької області № 0000352300 від 28 жовтня 2011 року про нарахування Приватному підприємству «Фірма «Алігатор» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 135 грн. 76 коп.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна