Ухвала суду № 29914471, 11.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р.

справа № 2а-6063/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Пасічнику Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товаривства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2010 р. у справі № 2а-6063/10/0470

за позовом: Національного банкуУкраїни

до: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про: стягнення штрафу ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національного банку України до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"з вимогою: стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Державного бюджету України штраф в сумі 680,00 грн. відповідно до постанови управління Національного банку України в Дніпропетровській області №12 за вих. №13-016/1043БТ від 08.02.2010 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 сепрня 2010 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що, приймаючи Постанову № 12 від 08.02.2010р. про притягнення відповідача до відповідальності, посадові особи Національного банку України діяли правомірно та в межах наданих їм повноважень.Суд також зазначив, що Національний банк України та його територіальні управління виступають як суб'єкти владних повноважень, зокрема, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій за порушення валютного законодавства реалізують владні управлінські функції, а право на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою скасувати постанову №12 Управління Національного банку України в Дніпропетровській області від 08 лютого 2010 р.

У апеляційній скарзі відповідач вказує, що Постанова № 12 від 08.02.2010р. про притягнення комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до відповідальності не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки в діях ПРИВАТБАНКУ відсутні ознаки порушення вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"від 19.02.1993 № 15-93, що виключає відповідальність, передбачену абзацом п'ятим пункту 2 статті 16 вищевказаного Декрету та настання наслідків, передбачених абзацом третім пункту 2.5 розділу 2 "Положення про валютний контроль", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу –без задоволення. Зазначив, що рішення про притягнення відповідача до відповідальності набрало чинності, в установленому порядку не скасовано, є законним та обгрунтованим з підстав, зазначених у постанові суду.

Представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги у судовому засідання підтримав.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відділом валютного контролю та ліцензування Управління Національного банку України в Дніпропетровській області під час перевірки виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"від 19.02.1993 №15-93Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк"було виявлено порушення, а саме клієнтом Банку ВАТ "Південний ГЗК"(код за ЄДРПОУ 00191000) укладено з нерезидентом фірмою "ЕаstМеtаls SА", Швейцарія, експортний контракт №476д від 01.03.2009 на поставку сталевих виробів. На виконання зобов'язань за контрактом, резидентом, згідно вантажної митної декларації №500040416/9/001335 від 27.03.2009, поставлено нерезиденту товар на суму 11 672 679,45 доларів США. Граничний законодавчо встановлений строк розрахунків за відвантажений товар становить 23.09.2009.

Виручка за відвантажений товар у встановлені строки розрахунків на рахунок ВАТ "Південний ГЗК"від нерезидента не надходила. Отже, станом на 01.10.2009 клієнт був порушником законодавства, яким встановлено строки здійснення розрахунків у сфері ЗЕД.

Проте, інформація до податкової інспекції за місцем реєстрації клієнта про порушення встановлених законодавством строків розрахунків, які виникли у вересні 2009 року, відповідно до пункту 5.9 розділу 5 та у строки визначені пунктом 5.1 розділу 5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями Банком не надавалась.

Зазначене свідчить про невиконання Банком функцій агента валютного контролю в частині своєчасного інформування у випадках та в порядку, установлених Інструкцією №136, державного податкового органу про порушення резидентом законодавства, пов'язаного з проведенням валютних операцій, і є порушенням пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 ( далів Декрет), що тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом п'ятим пункту 2 статті 16 вищевказаного Декрету та наслідки, передбачені абзацом третім пункту 2.5 розділу 2 "Положення про валютний контроль", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 ( далі Положення), у редакції, яка діяла на час вчинення порушення.

За результатами перевірки було складено протокол №1 від 28.01.2010р. про порушення валютного законодавства.

На підставі вищезазначеного, постановою №12 від 08.02.2010р. відповідача було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: 40 х 17,00 грн. = 680,00 грн.

Відповідно до пункту 3.5 розділу 3 Положення про валютний контроль сума штрафу має бути перерахована до Державного бюджету України в 5-денний строк з дня отримання постанови. У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.

Постанова разом із супровідним листом №13016/1154 БТ від 09.02.2010 була направлена Банку і отримана 10.02.2010, що підтверджується повідомленням-розпискою про вручення відправлення спецзв'язком.

Банк не погодився з винесеною постановою та оскаржив її до Апеляційної комісії Національного банку України.

Рішенням від 26.04.2010 №7/2010 Апеляційна комісія Національного банку України відмовила у задоволенні апеляційного звернення Банку.

Суд апеляційної інстанції погоджується звисновком суду першої інстанції стосовно законності та обґрунтованості позовних вимог,виходячи з такого.

До функцій Національного банку України згідно пункту 14 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" входить, здійснення відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютного регулювання, визначення порядку здійснення платежів в іноземній валюті, організація і здійснення валютного контролю за банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать:

- видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

- застосовування заходів відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Відповідно до положень статті 13 Декрету - Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів.

Невиконання обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 Декрету, тягне за собою

відповідальність, визначену абзацом 5 пункту 2 статті і 6 Декрету, у вигляді позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України. Санкції застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку. Суми стягнених штрафів спрямовуються до державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, копія постанови №12 від 08.02.2010р. була направлена на адресу відповідача.

Однак, суми, визначені у постанові, відповідачем до бюджету не сплачені, доказів оскарження рішення у судовому порядку, його зміни або скасування у встановленому порядку матеріали справи не містять.

За таких обставин, виходячи з принципу сталості правовідносин у сфері управління, який передбачає необхідність виконання чинних рішень суб’єктів владних повноважень , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованим, що є підставою для задоволення позову.

Доводи відповідача стосовно протиправності постанови №12 від 08.02.2010р. не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги як такі, що не підтверджені належними доказами, а саме рішенням суду про скасування названої постанови.Вимоги відповідача про скасування постанови №12 від 08.02.2010р під час розгляду даної справи не підлягають задоволенню, оскільки вони не були предметом позову.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства, суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товаривства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак