Ухвала суду № 29912929, 04.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л.М.

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, прокурора Шевчук С.І., представника державної екологічної інспекції у Чернівецькій області ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 січня 2013 року у цивільній справі за позовом Чернівецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, що заподіяна незаконним знесенням зелених насаджень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2012 року Чернівецький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, що заподіяна незаконним знесенням зелених насаджень.

Посилався на те, що проведеною перевіркою працівниками державної екологічної інспекції в Чернівецькій області було виявлено, що відповідачем 28.09.2012 року в с. Колінківці, Хотинського району Чернівецької області, в порушення вимог природоохоронного законодавства, проведена самовільна рубка двадцяти чотирьох дерев різних порід: «Тополя», «Акація», «Верба» різних діаметрів. Факт порубки дерев підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Зазначав, що в результаті скоєння незаконної порубки дерев інтересам держави була спричинена шкода в сумі 14178 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області шкоду в сумі 14178 грн.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.01.2013 року позов задоволено.

№22ц- 306 2013 р. Головуючий у І інстанції Стоцька Л.А.

Категорія 28/30 Доповідач: Перепелюк Л.М.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області шкоду у сумі 14178 гривень, що підлягають зарахуванню до бюджету Колінковецької сільської ради на р/р №33114331700269 в УДК У Хотинському районі, МФО 856135, код ОКПО 37921153.

Вирішено питання про судовий збір.

На дане рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати і постановити нове рішення.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як встановлено судом першої інстанції, проведеною перевіркою 28.09.2012 року в с. Колінківці, Хотинського району виявлено незаконну порубку 24 дерев породи з діаметром кореневої шийки понад 6 см.: тополя, акації, верби вздовж річки Рокитниця, яка протікає в межах Колінківецької сільської ради, що підтверджується актом від 28.09.2012 року, розмір шкоди заподіяної знесенням вказаних дерев становить 14178 грн. (а. с. 4-5).

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов'язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, а також компенсувати шкоду, заподіяну негативним впливом на природне середовище.

Відповідно до ч.1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 року, встановлено, що знесення дерев може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу.

Згідно ч.4 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року, негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватись підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та юридичних осіб.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.3 Примітки Додатку 31 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. до пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30 відсотків його периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморганою короною понад половину її довжини, обідраними та зламаними скелетними коренями понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осі.

У разі неможливості встановлення розрядів висоти насаджень за фактичними вимірами (дерева або насадження повністю вирубані, вивезені з місця рубання тощо), а також узгодження категорій технічної придатності дерев (ділові, напівділові, дров'яні) їх матеріальна цінність визначається за найвищим розрядом висоти для деревостанів вирубаної породи відповідно до матеріалів лісовпорядкування, таксаційного виділу. При цьому, всі вирубані стовбури вважаються діловими.

Доводи апелянта про неправильне визначення судом першої інстанції реальної шкоди не знайшли свого підтвердження, так як розмір шкоди обчислюється згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 р., (Додаток 1 в редакції Постанови КМУ№1789 від 28.11.2001 р; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №111 від 01.02.2012 р.) на підставі якої і був здійснений розрахунок шкоди.

Не може бути прийнято до уваги посилання апелянта на те, що судом не враховано його складне матеріальне становище, та у зв'язку з цим не зменшено розмір стягнутої з нього матеріальної шкоди, оскільки відповідно до ч.1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що видалення дерев біля його земельної ділянки проводилося не ним, а за його проханням односельчаном ОСОБА_4, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Крім того, ч.1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до ст.10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншим засобом доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 січня 2013 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.

Головуючий:

Судді: