Постанова № 29912248, 12.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р.Справа № 5017/2220/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 130 від 26.02.2013 року, колегію суддів у складі М.С. Петрова С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, замінено на колегію суддів у складі М.С. Петрова, Г.П. Разюк, М.В. Михайлова.

Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 178 від 11.03.2013 року, колегію суддів у складі М.С. Петрова Г.П. Разюк, М.В. Михайлова, замінено на колегію суддів у складі М.С. Петрова, Г.П. Разюк, С.І. Колоколова, у зв'язку із закінченням перебування останнього у відпустці)

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестрижена Л.В. довіреність №2401 від 06.11.2012р.

від відповідача: ОСОБА_7 довіреність № 258 від 11.02.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_8

на ухвалу господарського суду Одеської області від 14.01.2013 р. про відмову у розстрочці виконання рішення суду

по справі № 5017/2220/2012

за позовом публічного акціонерного товариства „Миколаївський комбінат хлібопродуктів"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_8

про стягнення 406256,75 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.2012р. у справі №5017/2220/2012 позов публічного акціонерного товариства „Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (далі за текстом - ПАТ „Миколаївський комбінат хлібопродуктів") задоволено в повному обсязі та стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_8) на користь ПАТ „Миколаївський комбінат хлібопродуктів" суму основного боргу - 363 325 грн. 79 коп., 26 804 грн. 65 коп., три відсотки річних в сумі 5726 грн. 62 коп., інфляційні в сумі 501 грн. 38 коп. та судовий збір в сумі 8125 грн. 14 коп.

На виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2012 р. у справі №5017/2220/2012 видано наказ від 27.11.2012р.

27.12.2012р. ФОП ОСОБА_8 звернувся до господарського суду Одеської області із заявою вх. № 39717/2012 від 27.12.2012 р. про розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області у справі №5017/2220/2012 за позовом ПАТ „Миколаївський комбінат хлібопродуктів" до ФОП ОСОБА_8 про стягнення 396358 грн. 44 коп. строком на 3 (три) роки зі щомісячною сплатою платежів рівними частинами (12 000 грн. щомісячно) та зупинення провадження виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/2220/2012 від 15.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. (суддя Невінгловська Ю.М.) у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_8 про розстрочку виконання рішення суду від 15.11.2012р. по справі №5017/2220/2012 по 12 000 грн. 00 коп. щомісячно терміном на три роки - відмовлено, у задоволенні заяви про зупинення провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/2220/2012 від 15.11.2012р. також відмовлено.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що заява про розстрочку не обґрунтована належним чином та не враховує інтересів позивача, оскільки заявником не надано належних доказів, підтверджуючих наявність скрутного фінансового становища ФОП ОСОБА_8 та наявності об'єктивних обставин для розстрочення виконання рішення. Місцевий господарський суд також відмовив ФОП ОСОБА_8 в задоволенні заявлених останнім вимог щодо зупинення провадження виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/2220/2012 від 15.11.2012р. з огляду на те, що зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції, в межах здійснення касаційного перегляду розгляду справи.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу господарського суду, постановити нове рішення, яким заяву ФОП ОСОБА_8 задовольнити та розстрочити виконання рішення суду по справі №5017/2220/2012 від 15.11.2012р. терміном на 3 (три) роки (12 000 грн. щомісячно), а також зупинити провадження виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/2220/2012 від 15.11.2012р. оскільки судом 1 інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, ФОП ОСОБА_8 посилається на те, що за рахунок збільшення вартості кредитів та обмеження кредитних коштів, підприємство не має можливості погашати заборгованість своєчасно, що підтверджується копіями довідок з різних банківських установ в яких вказується наявність у відповідача кредитних зобов'язань перед банками.

Також скаржник, зазначає, що у разі виконання рішення та стягнення суми одним платежем, він буде позбавлений можливості сплатити заборгованість по кредитам, що призведе до додаткових судових процесів та в подальшому визнання банкротом або ліквідації підприємства.

Крім того, апелянт посилається на те, що у разі банкрутства чи ліквідації підприємства наймані скаржником робітники залишаться без робочих місць, без заробітної плати, що призведе до подальшого збільшення безробітних та збільшення економічної кризи у державі.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ „Миколаївський комбінат хлібопродуктів" просить залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу суду 1 інстанції без змін, вважаючи її обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

В силу ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

За змістом ст.121 ГПК України, підставою для відстрочення або зміни способу виконання рішення суду є обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання такого рішення. На необхідність дотримання вказаних вимог наведеної статті ГПК України вказував і Верховний Суд України у постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003р. Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 08.07.08 р. по справі №29/341-07-8109.

Згідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника, тощо. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як вбачається із заяви ФОП ОСОБА_8 про розстрочку виконання рішення, останній посилається на те, що у 2005-2006 роках отримав від різних банків кредити на господарську діяльність, отже, крім вищевказаного наказу суду про стягнення коштів, має виконувати зобов'язання перед банками та зазначає, що усе майно знаходиться під заставою банків, про що свідчать довідки з банку, додані до заяви.

Однак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про недоведеність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення по даній справі, оскільки довідка банку про надання кредитів, наявність договорів застави майна та заборгованості по цим кредитам без первинних документів, не є належними доказами на підтвердження вказаних обставин.

Крім того, вищенаведені довідки банку не можуть бути доказом того, що у заявника ФОП ОСОБА_8 відсутні рахунки та грошові кошти в інших банках, а також відсутнє інше майно за рахунок якого може бути виконано судове рішення.

Навпаки, в матеріалах справи наявні листи громадських та релігійних організацій, які надав ФОП ОСОБА_8, і свідчать про те, що він надає фінансову допомогу цим організаціям, хоча в своїй заяви про розстрочку виконання судового рішення вказує на скрутне фінансове становище.

Вищезазначене свідчить про суперечливість наведених в заяві ФОП ОСОБА_8 обставин, якими він обґрунтовує необхідність надання розстрочки, та недоведеність обставин, яки б ускладнювали виконання судового рішення.

В ході розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_8 надав додаткові докази на обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення по даній справі, а саме кредитні договори та договори застави, які всупереч вимогам ст.36 ГПК України не засвідчені належним чином.

Однак, вказані докази відповідно із ст.101 ГПК України судом апеляційної інстанції до матеріалів справи не залучені і повернуті скаржнику, оскільки останній не обґрунтував та не надав доказів поважності причин ненадання цих доказів до суду 1 інстанції, хоча його представник був присутній в суді 1 інстанції при розгляді заяви ФОП ОСОБА_8 про розстрочку виконання судового рішення.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд правомірно із посиланням на ст.ст.33, 121 ГПК України залишив без задоволення заяву ФОП ОСОБА_8 про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.11.12 р.

Щодо заявлених ФОП ОСОБА_8 вимог про зупинення провадження виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/2220/2012 від 15.11.2012р. судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у їх задоволенні, оскільки згідно з вимогами статті 121-1 ГПК України такі повноваження має суд касаційної інстанції, який за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

За вищенаведених обставин апеляційна скарга ФОП ОСОБА_8 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Одеської області від 14.01.13 р. - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 121 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 14.01.13 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.03.2013 р.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов