Постанова № 29912173, 11.03.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2013 року Справа № 20/5005/2650/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач),

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

секретар судового засідання: Ненарочкін І.О.

за участю представників сторін:

від відповідача: Ніколенко Є.В., представник. дов. № 53-02/10 від 02.01.13р.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року у справі №20/5005/2650/2012

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 66 121, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2012р. по справі №20/5005/2650/2012 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ДП «Придніпровська залізниця» 66 121,20 грн. плати за зберігання та користування вагонами та 1609,50 грн. судового збору. Рішення суду було мотивовано тим, що позивачем надано доказ підтвердження порушення з боку відповідача умов договору, а саме складений в ході перевірки службою контролю та внутрішнього аудиту Придніпровської залізниці Акт № НКРСд/259927436 від 30.11.11, яким було виявлено порушенняп.16.2 Договору, що призвело до недоотримання позивачем коштів.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2012 відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду за результатами якої апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р., відповідач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2012р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р по справі №20/5005/2650/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Вищого господарського суду від 26.09.2012р. касаційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2012р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р по справі №20/5005/2650/2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10..2012р.. по справі №20/5005/2650/2012 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 66 121,20 грн. плати за зберігання та користування вагонами і 1609,50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до підписаного протоколу узгодження розбіжностей від 22.07.09р. до договору № ПР/М-09-2/9-НЮдч-513 від 15.06.2009р., пунктом 16.2 якого, сторонами передбачалось, що у разі незабезпечення власника колії порожніми вагонами під навантаження цілого маршруту на звітну добу, такий маршрут зараховується у план навантаження двома групами. Оскільки даний пункт протоколу розбіжностей мав застосовуватись у разі, незабезпечення позивачем другої частини вагонів під навантаження у звітну добу, тому відповідач мав право знімати з обліку першу частину маршруту, якщо друга частина маршруту подавалась не у звітну добу, а не у всіх випадках подавання вагонів частинами. На підставі проведеної фінансової ревізії на ст.. Вечерній Кут від 30.11.2011р. № НКРСд/259927436 представниками позивача було виявлено порушення пп..16.2 п. 16 договору № Пр/М-09-2/9-Нюдч-513 від 15.06.2009р., за яким позивачем не було отримано надходжень у вигляді збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р.., відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати та стягнути з позивача судові витрати за перегляд справи в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги та не надано жодної правової оцінки посиланням відповідача на затверджений відповідачем та позивачем «Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» і станції примикання Вечерній Кут Придніпровської залізниці» затвердженого 11.06.2009р. в пункті 2.3. якого передбачено, що під маршрутне навантаження станцією Вечерній Кут подаються вагони однією передачею на весь маршрут, і у разі відсутності вагонів на весь маршрут дозволяється подача вагонів двома групами. Вагони кожної групи знімаються з обліку після виставлення їх на передавальні колії Вечерній Кут і закінчення приймально-здавальних операцій. Час перебування вагонів обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій залізницею власнику колії і до моменту закінчення цих операції при поверненні вагонів залізниці. Відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, час передавання вагонів залізницею вантажовласнику, а вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання-збирання вагонів. як свідчать пам'ятки про подавання-збирання вагонів форми ГУ 45 та акти загальної форми ГУ 23, які містяться в матеріалах справи, уповноваженими представниками позивача було прийнято частину вагонів та знято з користування відповідачем, у зв'язку з відсутністю вагонів для навантаження другої частини маршруту. Дані акти позивачем не оспорювались та були належним чином оформлені. Крім того апелянт посилається на те, що позивачем не було надано жодного доказу який би засвідчував факт затримки вантажу з вини відповідача. Акт ревізії служби контролю та внутрішнього аудиту позивача від 30.11.2011р. № НКРСд/259927436 не може бути належним доказом, оскільки Правилами користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів повинен бути складений акт форми ГУ-23а, який засвідчує факт затримки вагонів. Оскільки позивачем не було надано даного акту до суду, а акт ревізії не є актом законодавчої дії та не передбачається жодним правовим актом, як належний доказ в розумінні ст..34 ГПК України тому суд першої інстанції прийняв незаконне та не обгрутоване рішення.

Відповідач у додаткових поясненнях до апеляційної скарги наданих до суду 18.12.2012р. в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно п.6.2 «Правил планування перевезень вантажів» від 09.12.2002р. звітною добою визначається час із 17 години 01 хвилини однієї доби до 17 години 00 хвилин наступної доби за київським часом. Пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 та відомості плати за користування вагонами ГУ-46 свідчать про те, що позивачем не було забезпечено відповідача вагонами під навантаження цілого маршруту на звітну добу, а саме:

- маршрут призначення Чоп звітна доба, якого визначалась з 17:01 16.09.2011р. до 17:00 17.09.2011р., позивачем було надано першу частину маршруту у звітну добу: 07:15 17.09.2011р., а другу частину з запізненням- 19:00 17.09.2011р., що підтверджується пам'яткою про подавання вагонів форми ГУ-45 № 399, відомість форми ГУ-46 № 18090299;

- маршрут призначення Ізов звітна доба, якого визначалась з 17:01 01.11.2011р. до 17:00 02.11.2011р., позивачем було надано першу частину маршруту у звітну добу, а другу частину маршруту з запізненням: 02:00 03.11.2011р. що підтверджується пам'яткою про подавання вагонів форми ГУ-45 № 482, відомість форми ГУ-46 № 03110361;

- за маршрутами призначення Ужгород та Чоп позивачем також було надано вагони з запізненням, що підтверджується пам'ятками про подавання вагонів форми ГУ-45 за №449,№508, відомості форми ГУ-46 №10110370 та № 14110379. Отже перші частини вагонів вищевказаних залізничних маршрутів були правомірно прийняті та зняті з відповідального користування уповноваженими представниками позивача, а акт внутрішньої ревізії складений працівниками позивача не є документом, який підтверджує надання будь-яких послуг та підставою для здійснення розрахунків. Крім того даний акт було складено без врахування приписів п.6.2 «Правил планування перевезень вантажів».

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та вказали, що позивачем невірно тлумачаться норми п. 16.2 договору. Невірність тлумачення полягає в тому, що приписи частин першої п.16.2 регулюють між сторонами лише процес здійснення обліку виконання плану перевезень, який також врегульовано «Правилами планування перевезень вантажів». Згідно цих правил, облік виконання плану здійснюється в обліковій картці за кожним планом, тобто із приписів Правил планування перевезень вантажів та відповідно до приписів частини першої пункту 16.2 договору, позивач наділений правом зараховувати у план навантаження маршрути вагонів у звітну добу двома групами. Приписи другої частини п.16.2 - "Вагони кожної групи знімаються з обліку після виставлення їх на передавальні колії станції Вечірній Кут і закінчення приймально-здавальних операцій" регулюють між сторонами лише процес здійснення обліку часу користування вагонами, на підставі якого провадиться нарахування плати за їх користування, що також врегульовано і "Правилами користування вагонами і контейнерами". Згідно приписів другої частини п. 16.2. договору позивач зобов'язаний знімати з обліку вагони кожної групи та не нараховувати плату за користування та зберігання, після виставлення їх на колії станції, до моменту здавання другої групи вагонів запланованого маршруту. При цьому відповідач зазначає , що позивач з 2009р. провадив такі дії у відповідності до приписів другої частини п.16.2. без будь - яких заперечень та розбіжностей у тлумаченні норм договору. Просили рішення скасувати та в позові відмовити повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що відповідач посилається в апеляційній скарзі на п.п. 2.3. Розділу 2 ЄТП в якому дійсно зазначено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні їх залізниці, при цьому забуваючи про те, що відповідачем було підписано з позивачем Протокол узгодження розбіжностей від 22.07.2009 р. до договору № ПР/М-09-2/9-НЮдч-513 від 15.06.2009р, де в п.16.2 зазначено, що перша частина виставлених вагонів буде зніматись тільки у разі незабезпечення другою частиною у звітну добу і зарахування у план такого маршруту двома партіями, а не в усіх випадках подавання вагонів, як вважає відповідач. Що стосується посилань відповідача на те, що позивачем не було складено акти ГУ-23а, який засвідчує факт затримки вагонів, то ці акти складені позивачем не були, а суми недоборів були включені до накопичувальних карток форми ФДУ-92 №№ 06129002, 06129003, 06129004, 06129005, 06129006, які відповідач підписав з запереченнями. Нові акти загальної форми ГУ-23 для матеріальної відповідальності не складались, оскільки добір здійснювався на підставі тих актів, на які посилається відповідач і в процесі проведення ревізії з'ясувалось, що обставини в цих актах неправомірно викладені по причині звільнення відповідача від відповідальності, у той час як акти потрібно було складати на відповідальність відповідача за затримку вагонів на коліях станції з його вини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої заперечення та просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне:

Між Державним підприємством „Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" укладено договір № Пр/М-09-2/9-НЮдч-513 від 15.06.2009р. "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", яка примикає до станції Вечірній Кут Придніпровської залізниці з Протоколом узгодження розбіжностей від 22.07.2009р. до цього Договору.

Відповідно до п.14 Договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу плату за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками Тарифного керівництва № 1 ; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки - згідно Правил зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника олії - згідно діючих нормативних документів.

При проведенні фінансової ревізії на ст. Вечірній Кут представниками позивача було виявлено порушення вимог п.п.16.2 п.16 договору № ПР/М-09-2/9-НЮдч-513 від 15.06.2009р., про що складено акт № НКРСд/259927436 від 30.11.11. Згідно Акту порушення полягає в тому, що мають місце випадки неправомірного зняття з відповідальності першої частини маршруту при забезпеченні залізницею порожніми вагонами на цілий маршрут протягом звітної доби внаслідок чого залізницею недоотримано доходних надходжень у вигляді збору за зберігання вантажу у вагоні в сумі 63 820,20 грн. разом з ПДВ та плати за користування вагонами у сумі 2 301 грн. з ПДВ.

Позивачем складені 06.12.2011р. Акти загальної форми1 (форма ГУ-23):

- № 385 про стягнення недобору плати за користування вагонами по відомості ГУ-46 № 18090299 (від 17.09.2011р.) в розмірі 399,30 грн., плату за зберігання 10 247,30 грн.;

- № 386 про стягнення недобору плати за користування вагонами по відомості ГУ-46 № 26100355 (від 26.10.2011р.) в розмірі 269,50 грн., плату за зберігання 11 500,20 грн.;

- № 387 про стягнення недобору плати за користування вагонами по відомості ГУ-46 № 03110361 (від 03.11.2011р.) в розмірі 322,50 грн., плату за зберігання 11 839 грн.;

- № 388 про стягнення недобору плати за користування вагонами по відомості ГУ-46 № 10110371 (від 10.11.2011р.) в розмірі 513 грн., плату за зберігання 9 158,90 грн.;

- № 389 про стягнення недобору плати за користування вагонами по відомості ГУ-46 № 14110379 (від 14.11.2011р.) в розмірі 403,20 грн., плату за зберігання.

Позивачем складені також 06.12.2011р. та 27.02.2012р. накопичувальні картки форми ФДУ-92 №№ 06129002, 06129003, 06129004, 06129005, 06129006, якими донараховані суми зазначені у вищевказаних Актах загальної форми. (т.1 а.с.45 - 49).

Дані накопичувальні картки підписані з боку відповідача з зауваженням, що нарахована сума до сплати не признається на підставі розділу 2 п.2.3. ЄТП.

У зв'язку з відмовою відповідача від сплати вищезазначених сум позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 66 121,20 грн. плати за зберігання та користування вагонами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, спір між сторонами виник щодо застосування п.16.2 Договору для обрахування часу користування вагонами, а саме правильності зняття з обліку першої частини маршруту при забезпеченні другою частиною під завантаження протягом звітної доби.

Пунктом 16.2 Договору сторони встановили, що у разі незабезпечення власника колії порожніми вагонами під навантаження цілого маршруту на звітну добу, такий маршрут зараховується у план навантаження двома групами. Вагони кожної групи знімаються з обліку після виставлення їх на передавальні колії станції Вечірній Кут і закінчення приймально-здавальних операцій.

Таким чином, згідно цього пункту зарахування у план навантаження двома групами та зняття з обліку кожної групи після виставлення їх на передавальні колії станції Вечірній Кут і закінчення приймально-здавальних операцій здійснюється лише у разі незабезпечення відповідача порожніми вагонами під навантаження цілого маршруту на звітну добу.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що за умовами договору забезпечення вагонами здійснюється не у звітну добу, а на звітну добу.

Згідно п.6.2. Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України № 873 від 09.12.2002р., звітна доба - це час з 17 годин 01 хвилини однієї доби до 17 години 00 хвилин наступної доби за київським часом.

Пунктом 6.4.3. даних Правил встановлено, що поданими вважаються порожні вагони подані протягом звітної доби з достатнім строком для вивантаження та навантаження.

Відповідно до п.12 Договору в узгодженій редакції, для під'їзної колії встановлюється термін перебування на ній вагонів - 13,5 годин.

З аналізу вищенаведених пунктів Договору і Правил колегія суддів дійшла висновку, що забезпечення власника колії порожніми вагонами під завантаження цілого маршруту, у разі подання вагонів групами, має місце тоді, коли друга група вагонів подається за 13,5 годин до закінчення звітної доби.

Згідно пам'ятки № 507 та № 508 про подавання вагонів (т.1 а.с.63, 61) відповідачу під завантаження подано 32 вагони 13.11.2011р. о 12 год. 00 хв., а друга група - 22 вагони 14.11.2011р. о 03 год. 15 хв.

Відповідно до декадної заявки вагони замовлялися на 14.11.2011р. (т.3 а.с.167).

Звітна доба у даному випадку починається з 17 год.01 хв. 13.11.2011р. і закінчується о 17 год. 00 хв. 14.11.2011р.

Оскільки друга група вагонів передана відповідачу за 13 год. 45 хв. до закінчення звітної доби, тобто своєчасно, то слід вважати, що позивач забезпечив відповідача порожніми вагонами під навантаження цілого маршруту на звітну добу, а тому зняття з обліку вагонів по групам, а не маршрутом є необґрунтованим. У зв'язку з даним порушенням позивач недоотримав 403,20 грн. без ПДВ за користування вагонами та 10 438,10 грн. без ПДВ за зберігання вагонів.

Відповідно до заявки відповідача, позивачем на 26.10.2011р., згідно пам'яток про подавання вагоні №№ 471, 472 (т.1. а.с.73, 70), під завантаження подана перша група вагонів 25.10.11р. о 17 год.30 хв., а друга група - 26.10.11р. о 02 год.30 хв., за 14 год. 30 хв. до закінчення звітної доби.

В даному випадку позивач на звітну добу також забезпечив відповідача порожніми вагонами під завантаження цілого маршруту і безпідставне зняття вагонів групами призвело до неотримання позивачем 269, 50 грн. без ПДВ за користування вагонами і 11 500,20 грн. (без ПДВ) за зберігання вагонів.

Згідно пам'яток № 497, № 499 про подавання вагонів (т.1 а.с.81, 84) відповідачу на 10.11.2011р. подана позивачем перша група вагонів 09.11.11. о 09 год. 50 хв., а друга група - 10.11.2011р. о 02 год. 15 хв. тобто за 14 год. 45 хв. до закінчення звітної доби. Оскільки відповідач був забезпечений вагонами під завантаження цілого маршруту то зняття вагонів по групам призвело до недоотримання позивачем 513 грн. (без ПДВ) за користування вагонами і 9 158, 90 грн. (без ПДВ) за зберігання вагонів.

Таким чином по даним трьом випадкам колегія суддів погоджується з обґрунтованістю донарахування позивачем плати за користування і за зберігання вагонів, у зв'язку з безпідставним зняттям вагонів з обліку по групам, а не цілим маршрутом.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з позивачем про донарахування плати за користування і зберігання вагонів при поданні вагонів групами на 02.11.2011р. та на 17.09.2011р. Згідно пам'яток про подання вагонів №№ 397, 399 на 17.09.2011р. відповідачу подана перша група вагонів 17.09.2011р. о 07 год. 15 хв., а друга група - 17.09.2011р. о 19 год. 00 хв.. Тобто перша група подана за 9 год. 45 хв. до закінчення звітної доби, а друга група після закінчення звітної доби.

На 02.11.2011р. відповідачу, згідно пам'яток про подання вагонів №№ 481, 482, позивачем подана перша група вагонів 02.11.2011р. о 12 год. 20 хв. - за 4 год. 40 хв. до закінчення звітної доби, а друга група після закінчення звітної доби - 03.11.2011р. о 02 год. 00 хв.

Оскільки у цих двох випадках перша група вагонів подавалася за час менший ніж 13,5 год. до закінчення звітної доби, а друга група після закінчення звітної доби, то зняття вагонів з обліку групами здійснювалося правильно.

Тому позовні вимоги про стягнення донарахованих сум по цим двом випадкам задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 38 739, 48 грн. з ПДВ, з яких 37 316,64 грн. донарахована плата за зберігання вагонів і 1 422,84 грн. за користування вагонами.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на п.2.3 Єдиного технологічного процесу…, підписаного сторонами яким передбачено, що під маршрутне навантаження станцією Вечерній Кут подаються вагони однією передачею на весь маршрут, і у разі відсутності вагонів на весь маршрут дозволяється подача вагонів двома групами. Вагони кожної групи знімаються з обліку після виставлення їх на передавальні колії Вечерній Кут і закінчення приймально-здавальних операцій, то колегія суддів зазначає, що Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії і станції примикання, відповідно до ч.5 ст..71 Статут залізниць України, регулює експлуатацію залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви. А порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (ч.4 ст.71 Статуту).

Крім того, згідно ч.ч.2, 3, 5 ст.76 Статуту,час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях.

Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії…

Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії … розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії із станцією примикання.

Таким чином, місце і порядок передавання вагонів встановлюється Договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії.

При цьому колегія суддів зазначає, що п.16.2 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії не суперечить п.2.3. Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії…. а лише більш детально конкретизує його.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню. Слід прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити частково.

Витрати з судового збору покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

При цьому з відповідача на користь позивача, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір у сумі 943 грн., а з позивача на користь відповідача у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог підлягає стягненню 333, 25 грн. судового збору. Шляхом зарахування, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 609,75 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 у справі № 20/5005/2650/2012 скасувати частково та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029. м. Кривий ріг, вул.. Симбірцева, 1, р/р 26006050001915 в ЗАТ КБ «Приват Банк», МФО 305299, ЄДРПОУ 00191307,) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» ( 49600, м. Дніпропетровськ, пр.. К.Маркса, 108, р/р 26006000012, ДФ АБ «ЕкспресБанк», МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) 38 739 грн. 48 коп. плати за зберігання та користування вагонами і 609 грн. 75 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 13.03.2013р

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха