Рішення № 29912080, 12.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2498/13 12.03.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго

Україна»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» та

Лібанової Надії Леонідівни

про стягнення 56 204, 88 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Петренко Р.О. (довіреність № 6 від 02.01.2013 року)

відповідача1: не з'явився

відповідача2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» 49 500, 00 грн. та з Лібанової Надії Леонідівни 6 704, 88 грн.

Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору страхування № 720525979.11 від 02.08.2011 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Nissan Qashqai» (державний реєстраційний номер АА7807ЕВ), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Toyota RAV4» (державний реєстраційний номер АА7373ВІ), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача1, Позивачем 27.08.2012 року було направлено останньому вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що Відповідачем1 не відшкодовано заявлену суму, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку, а з Відповідача2 різницю між фактичним розміром шкоди та виплатою, яку має здійснити Відповідач1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/2498/13 та призначено її розгляд на 26.02.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників Відповідачів розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники Відповідачів у судове засідання не з'явились, вимоги ухвал суду не виконали. Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачами вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Бодров Володимиром Григоровичем було укладено договір страхування № 720525979.11від 02.08.2011 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Nissan Qashqai» (державний реєстраційний номер АА7807ЕВ).

11.05.2012 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася по бульвару Л. Українки в м. Києві, автомобіль марки «Nissan Qashqai» (державний реєстраційний номер АА7807ЕВ) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою управлінням державтоінспекції Головного управління МВС України в м. Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «Toyota RAV4» (державний реєстраційний номер АА7373ВІ) гр. Лібановою Н.М. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2012 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Nissan Qashqai» (державний реєстраційний номер АА7807ЕВ) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у товариства з обмеженою відповідальністю «Екліс». Згідно звіту № 368 від 22.06.2012 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 63 473, 13 грн.

Позивач страховим актом № 64557 від 06.06.2012 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 56 204, 88 грн., виплата якого Позивачем підтверджується видатковим касовим ордером № 2095 від 14.06.2012 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Toyota RAV4» (державний реєстраційний номер АА7373ВІ) застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6325909.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду відповідно до лімітів відповідальності.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6325909 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 500, 00 грн.

27.08.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача1 вимогу з додатками про сплату страхового відшкодування, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача1 страхового відшкодування у розмірі 49 500, 00 грн. Таким чином, позовна вимога до Відповідача1 підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Щодо вимоги до Відповідача2 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 21 Господарського процесуального кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В пунктах 4.2, 4.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Оскільки Відповідач2 в розумінні зазначених правових норм не є юридичною особою, провадження у справі до нього підлягає припиненню відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Довнар-Запольського, будинок, 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Воровського, будинок, 33, ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування у розмірі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та 1 515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 25 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В частині вимоги до Відповідача2 провадження у справі припинити на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено:13.03.2013 року.

Суддя Т.Ю. Кирилюк