Рішення № 29911959, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2424/13 05.03.13

за позовомФізичної особи - підприємця Вислоух Анни Володимирівни, м.Київ доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», м.Київза участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1) Василевського Михайла Харитоновича, м. Київ 2) Приватної аудиторської фірми «МВ Груп», м.Київпростягнення 35 000,00 грн. Суддя Жагорнікова Т.О.

Представники сторін:

від позивача:Голоднюк О.Г. (дов. №3 від 02.01.2013 р.);від відповідача: від третьої особи-1 від третьої особи-2не з'явився; не з'явився; не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Вислоух Анна Володимирівна (надалі -ФОП Вислоух А.В.) звернулась до Господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (надалі -ВАТ НАСК «ОРАНТА») про стягнення 24 990,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акціонерне страхове товариство «Вексель» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-2466/08 (УСП) від 20.03.2008 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Ssang Yong» моделі «Actyon» реєстраційний номер АА 7307 НВ, а тому Акціонерним страховим товариством «Вексель» відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ««Toyota» моделі «Rav 4» реєстраційний номер АА 3751 ВМ, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ НАСК «ОРАНТА» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/5525257. В свою чергу 28.05.2012 р. ФОП Вислоух А.В. за результатом відкритих торгів уклав Договір купівлі-продажу №3 відповідно до якого, прийняв від Акціонерного страхового товариства «Вексель» право вимог до 300 осіб на загальну вартість 3 455 479,83 грн., що виникли у 2007-2009 роках, до переліку яких входить регресна вимога до ВАТ НАСК «ОРАНТА», у зв'язку з цим звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/2424/13 розгляд справи призначено на 21.02.2013 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Василевського Михайла Харитоновича та ухвалено направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо відомостей про страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, водій якого винен у ДТП.

До початку судового засідання 19.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на вимогу ухвали суду.

До початку судового засідання 21.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли документи на вимогу ухвали суду та заява про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 21.02.2013 р. представники позивача надали усні пояснення по суті спору, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник третьої особи надав усні заперечення по суті спору та підтримав заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідач в судове засідання 21.02.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Суд залишив без розгляду заяву третьої особи -1 про застосування строків позовної давності оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України право на подачу заяви про застосування строків позовної давності надається тільки стороні по справі, а відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач. Третя особа-1 є учасником судового процесу, відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України. Сторонами по справі заяви про застосування строків позовної давності не подавалось.

Заслухавши пояснення представників та дослідивши надані докази, суд вирішив залучити в якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватну аудиторську фірму «МВ Груп», оскільки рішення з господарського спору може вплинути на її права або обов'язки.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №910/2424/13 від 21.02.2013 р., на підставі ст. 27,77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 05.03.2013 р., залучено в якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватну аудиторську фірму «МВ Груп».

До початку судового засідання 25.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 04.03.2013 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 35 000,00 грн., оскільки відповідно до полісу №ВА/5525257 ліміт відповідальності становить 35 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Дослідивши надані докази, суд вирішив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та розглядати позовні вимоги з урахуванням збільшення суми позовних вимог.

До початку судового засідання 04.03.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення та додаткові документи до матеріалів справи.

До початку судового засідання 04.03.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшли додаткові документи до матеріалів справи.

До початку судового засідання 04.03.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на вимогу ухвали суду.

В судовому засіданні 05.03.2013 р. представник позивача надав додаткові документи до матеріалів справи та просить задовольнити позов з урахуванням заяви про збільшення суми позовних вимог.

Треті особи в судове засідання 05.03.2013 р. не з'явились, своїх представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Представник відповідача у судове засідання 05.03.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75 на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №23-07/2979 від 05.09.2012 р. Крім того, ухвалу суду від 07.02.2013 р. було отримано уповноваженим представником відповідача 18.02.2013 р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №37476194, докази чого знаходяться у матеріалах справи.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2008 р. між Акціонерним страховим товариством «Вексель» (надалі - АСТ «Вексель») (страховик) та Смирновим Олександром Миколайовичем (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-2466/08 (УСП) (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем «Ssang Yong» моделі «Actyon» реєстраційний номер АА 7307 НВ, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит». Відповідно до листа вих. №30/08-1964 від 05.11.2008 р. було повідомлено, що Смирнов Олександр Миколайович не має зобов'язань по кредиту.

30.12.2008 року о 12 год. 45 хв. на перехресті вул. Салютна - вул. Саратівська в м. Києві Василевський Михайло Харитонович керуючи автомобілем «Toyota» моделі «Rav 4» реєстраційний номер АА 3751 ВМ (надалі - «Toyota»), що належить Василевській Валентині Володимирівні, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю «Ssang Yong» моделі «Actyon» реєстраційний номер АА 7307 НВ (надалі - «Ssang Yong»), під керуванням Смірнова Олександра Миколайовича, що наближався до даного перехрестя по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення вказаних автомобілів, від якого автомобіль «Ssang Yong» здійснив зіткнення з автомобілем «Москвич» моделі « 412», державний реєстраційний номер Ф 5219 КИ, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою відділу ДАІ Шевченківського району м. Києва від 30.12.2008 р. №8310878

ДТП сталася в результаті порушення водієм Василевським Михайлом Харитоновичем п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.02.2009 р. в адміністративній справі №3-1004/09, відповідно до якої Василевського Михайла Харитоновича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Згідно із Звітом №13 про оцінку автомобіля про оцінку «Ssang Yong» , складеного 15.01.2009 р. суб'єктом підприємницької діяльності Яременко Ігорем Григоровичем (свідоцтво ФДМУ МФ №844, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів « 4166 від 30.11.2005 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Ssang Yong», що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 86 367,91 грн.

20.02.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Ssang Yong», звернувся до страхувальника із заявою в якій просить перерахувати страхове відшкодування на СТО (Іноземне підприємство «АІС Автодом Столиця»).

Відповідно до страхового акту № 0180/09 від 01.06.2009 р. (який складений на підставі Звіту №13 про оцінку автомобіля про оцінку «Ssang Yong» , складеного 15.01.2009 р.), у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування визначеним вказаним актом, АСТ «Вексель», виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахувало суму страхового відшкодування у розмірі 87 038,03 грн. (87 414,21 грн. - 776,18 грн. франшизи) на страхувальника за Договором, що підтверджується платіжними дорученнями №7265 від 04.06.2009 р. на суму 20 000,00 грн.; №7302 від 05.06.2009 р. на суму 20 000,00 грн.; №2030 від 09.06.2009 р. на суму 10 000,00 грн.; №2296 від 10.06.2009 р. на суму 10 000,00 грн.; №2043 від 11.06.2009 р. на суму 10 000,00 грн.; №7371 від 15.06.2009 р. на суму 17 038,03 грн. (копії яких знаходяться в матеріалах справи) Виплата страхового відшкодування здійснювалась без згоди вигодонабувача за Договором (Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит») оскільки відповідно до листа вих. №30/08-1964 від 05.11.2008 р. страхувальника було повідомлено, що Смирнов Олександр Миколайович не має зобов'язань по кредиту.

Статтею 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.12.2008 р. вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Toyota», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Ssang Yong», належить Василевській Валентині Володимирівні, проте під час скоєння ДТП під керуванням знаходився Василевський Михайло Харитонович, який керував транспортним засобом на законних підставах, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, в якому вказано, що Василевський Михайло Харитонович має право керування транспортним засобом, крім того Договір належить до першого типу.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Toyota», встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність Василевського Михайла Харитоновича за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля «Toyota», застрахована - ВАТ НАСК «ОРАНТА» згідно із полісом №ВА/5525257, Строк дії 22.05.2008 р. до 21.05.2009 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВА/5525257) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ssang Yong», з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 86 367,91, проте до АСТ «Вексель» перейшло право на відшкодування у розмірі 35 000,00 грн. (оскільки страховик обмежений лімітом відповідальності визначеного полісом № ВА/5525257).

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу № ВА/5525257 від 22.05.2008 р. франшиза становить 0,00 грн.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом № ВА/5525257 не підлягає зменшенню.

18.05.2012 р. року АСТ «Вексель» було направлено ВАТ НАСК «ОРАНТА» вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу. 25.05.2012 р. ВАТ НАСК «ОРАНТА» отримало вищезазначену вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 35138658.

30.12.2012 р. року ACT «ВЕКСЕЛЬ» отримала від ВАТ НАСК «ОРАНТА» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 09-06-06/25903 від 24.10.2012 року. У заяві ВАТ НАСК «ОРАНТА» визнає свої зобов'язання перед ACT «ВЕКСЕЛЬ» у розмірі 24 990,00 грн. , згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5525527.

08.11.2012 р. року ACT «ВЕКСЕЛЬ» направила ВАТ НАСК «ОРАНТА» лист про неможливість зарахування зустрічних вимог, що підтверджується описом до цінного листа № 0103014983949 та фіскальним чеком № 8923 від 08.11.2012 року. ACT «ВЕКСЕЛЬ» зазначає, що підставою неможливості прийняти заяву ВАТ НАСК «ОРАНТА» про зарахування зустрічних вимог пов'язана з тим, що ACT «ВЕКСЕЛЬ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі по банкрутство № 44/282-6, згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 30.04.2010 р. та постанови Господарського суду м. Києва від 18.05.2010 р.

13.11.2012 року ВАТ НАСК «ОРАНТА» отримало вищезазначений лист, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №37076889.

Судом при розгляді справи не враховується заява відповідача № 09-06-06/25903 від 24.10.2012 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2010 р. порушено провадження по справі № 44/282-6 про банкрутство ACT «ВЕКСЕЛЬ». Постановою господарського суду міста Києва від 18.05.2010 р. по справі № 44/282-б ACT «ВЕКСЕЛЬ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. по справі № 44/282-б строк ліквідаційної процедури банкрута продовжено до 18.05.2012 р., в свою чергу ухвалою від 14.05.2012 р. строк ліквідаційної процедури банкрута продовжено до 18.11.2012 р.

Таким чином, суд прийшов до висновку про неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації, ACT «ВЕКСЕЛЬ», оскільки по-перше, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не допускає проведення зарахування зустрічних вимог в даному випадку; по-друге, заявлені відповідачем до зустрічного зарахування вимоги включені до реєстру вимог кредиторів ACT «ВЕКСЕЛЬ» і підлягають задоволенню в порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі ж проведення такого зарахування порушується порядок задоволення вимог кредиторів, передбачений ст. 31 Закону України «Про банкрутство».

28.05.2012 р. між ACT «ВЕКСЕЛЬ» та ФОП Вислоух А.В. на підставі повторних відкритих торгів (аукціону) з продажу належних ACT «ВЕКСЕЛЬ» прав вимоги, було укладено Договір купівлі-продажу № 3, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги в порядку регресу до третіх осіб (боржників), в тому числі по страховому випадку, що відбувся 30.12.2008 р. із застрахованим згідно Договору транспортним засобом (позиція 49 по лоту № 3, вказаному в договорі № 3 від 28.05.2012 р.).

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 3 ФОП Вислоух А.В. перерахувала на користь ACT «ВЕКСЕЛЬ» грошові кошти в розмірі 20 900,00 грн., як плату за передачу вимоги (гарантійний внесок за ЛОТ), що підтверджується платіжними дорученнями: № 7 від 15.05.2012 р. та № 9 від 28.05.2012 р. (оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні та копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ФОП Вислоух А.В. отримала право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток внаслідок виплаченого ACT «ВЕКСЕЛЬ» страхового відшкодування по розміру збитків, завданих автомобілю «Ssang Yong».

25.01.2013 р. ФОП Вислоух направила на адресу ВАТ НАСК «ОРАНТА» заяву про заміну кредитора. 29.01.2013 р. ВАТ НАСК «ОРАНТА» отримало вищевказану заяву, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №37996783

Відповіді на заяву відповідачем надано не було.

Стосовно строку позовної давності суд відзначає наступне.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч. 2, 3 п. 23 Листа Вищого господарського суду від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам). Господарський суд в кожному конкретному випадку повинен дослідити обставини, які свідчать про визнання боргу. Якщо факт визнання боргу встановлений, давність переривається в день такого визнання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 05.11.2012 р. частково сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн. (що підтверджується випискою (з відміткою банку) по особовим рахункам ACT «ВЕКСЕЛЬ» сформованої 28.02.2013 р., яка знаходиться в матеріалах справи).

Проаналізувавши вищевикладене судом встановлено, що відповідач визнав існування боргу 05.11.2012 р., таким чином строк позовної давності перервався з вказаної дати.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог (з урахуванням заяви про збільшення) та стягнення з ВАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ФОП Вислоух А.В. суми страхового відшкодування у розмірі 34 490,00 грн. (35 000,00 грн. - 510,00 грн. сплачених відповідачем 05.11.2012 р.).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Вислоух Анни Володимирівни задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Фізичної особи - підприємця Вислоух Анни Володимирівни (03138, м. Київ, вул. Червона, буд. 46; ідентифікаційний код 3099220884) суму страхового відшкодування у розмірі 34 490 (тридцять чотири тисячі чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 695 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять) грн. 43 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 11.03.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова