Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09.09.2008 р. № 13/268
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого –судді Степанюка А.Г., розглянувши справу
за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
до Полтавської міжрайонної Державної податкової інспекції
про визнання недійсним рішення №0000032303/0 від 24.04.2007 року
Суддя Степанюк А.Г.
Секретар судового засідання Федорова О.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.09.2008 року о 15 год. 10 хв. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Укртелеком»звернулося в суд з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної Державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення №0000032303/0 від 24.04.2007 року, оскільки таке винесено безпідставно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач провів перевірку за результатами якої складено акт від 31.01.2007 року №000167, в якому зазначено, що перевіркою встановлено торгівлю картками поповнення на протязі 80 нів без придбання торгового патенту, чим порушено п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Вважають, що вказаного порушення не здійснили, оскільки реалізація телекомунікаційних карток (телефонних карток) не відноситься до торговельної діяльності, оскільки в даному випадку такі картки виконують функцію платіжного засобу з оплати послуг телефонного зв’язку. Під час придбання телефонної картки покупець оплачує вартість телекомунікаційних (телефонних) послуг. А тому підстав для застосування штрафних санкцій немає. Просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.2007 року №0000032303/0 про стягнення 473,60 грн..
У письмовому запереченні проти позову, а також повноважний представник відповідача у судовому засіданні повідомила, що проти позову заперечує. В обгрунтування свого заперечення вказує, що Полтавською МДПІ була проведена перевірка цеху електрозв’язку №3 Полтавської філії ВАТ «Укртелеком»та встановлено, що з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року даним цехом без придбання торгового патенту здійснювалася за готівкові кошти реалізація карток поповнення рахунків інших операторів мобільного зв’язку. Реалізація карток інших операторів мобільного зв’язку не є отримання попередньої плати за надані власні телекомунікаційні послуги, а тому є товаром, який реалізується, а тому діяльність, що пов’язана з їх реалізацією підлягає патентуванню. На підставі акту було винесено спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.2007 року. Просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
ВАТ «Укртелеком»згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності юридичної особи було зареєстровано 15.12.1993 року та перереєстровано 05.01.2000 року, ідентифікаційний код 21560766.
Видами діяльності ВАТ «Укртелеком»за КВЕД згідно довідки №13120 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є: зв’язок, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями і тютюновими виробами, спеціалізована роздрібна торгівля непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань, знімальні геодезичні та гідрографічні роботи, туристичні агентства тю бюро подорожей.
За рішенням Правління Товариства в межах наданих йому повноважень було створено Центр електрозв’язку №1 Полтавської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», який є безбалансовим структурним підрозділом Філії, що здійснює частину виробничих, господарських та інших функцій Філії, до складу якої він входить.
31.01.2007 року Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності цеху електрозв’язку №3 Полтавської філії ВАТЬ «Укртелеком».
За результатами перевірки складено акт №000167 від 31.01.2007 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено торгівлю картками поновлення на протязі 80 днів без придбання торгового патенту, чим порушено ст.3 п.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року.
На підставі акту перевірки Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято рішення №0000032303/0 від 24.04.2007 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 473,6 грн..
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року з наступними змінами і доповненнями, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов’язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки (ст. 3-1 згаданого Закону).
Приписом ст. 2 встановлено, що торговий патент —це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.
Як вбачається з акту перевірки на підставі якого було винесено оскаржуване рішення, особами, що здійснювали перевірку було встановлено порушення, яке полягає у торгівлі картками поновлення на протязі 80 днів без придбання торгового патенту.
Відповідно до Закону України "Про телекомунікаційні послуги" телекомунікаційна карка - це засіб, що дає споживачу можливість доступу до заздалегідь визначеного переліку телекомунікаційних послуг відповідного оператора, провайдера і може застосовуватися як платіжний засіб для оплати телекомунікаційних послуг.
Листом ДПА України від 31.03.1999 року №4801/7/15-1317 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», підтверджується, що реалізація телефонних карток не відноситься до торговельної діяльності, яка підлягає патентуванню, оскільки в даному випадку телефонні картки виконують функцію платіжного засобу з оплати послуг телефонного зв’язку. Під час придбання телефонної картки покупець оплачує вартість телефонних послуг.
Таким чином судом встановлено, що реалізація телекомунікаційних карток не відноситься до видів діяльності, яка передбачена вищезгаданим Законом, оскільки виконує у даному випадку функцію саме платіжного засобу з оплати телефонних послуг відповідного оператора, а не отримання як таких самих послуг (своїм правом, передбаченим телекомунікаційною карткою, особа може і не скористатись ).
Телекомунікаційна послуга - це продукт діяльності оператора, спрямована на задоволення потреб споживачів. У даному випадку телекомунікаційна картка не є "товаром" який реалізується в розумінні Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а тому не підлягає патентуванню . Посилання відповідача на те, що реалізація позивачем карток інших операторів мобільного зв’язку не є: триманням попередньої оплати за надані власні телекомунікаційні послуги, не спростовує доводи позивача, так як продаж карток інших, ніж сам позивач, операторів зв’язку свідчить лише про отримання споживачем відповідного платіжного засобу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення №0000032303/0 від 24.04.2007 року про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницькї діяльності», а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції від 24.04.2007 року №0000032303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 473,60 грн..
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.Степанюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –11.09.2008 року.
Судове рішення № 2991131, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 09.09.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/268. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: