Рішення № 29909992, 11.01.2013, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області Справа № 2-1411/11

Номер провадження 2/213/16/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської

області в складі головуючого судді- Соловйової Л.Я.

при секретарі Мостовій О.В.,

за участю: представника позивача- Ваніної Т.С.,

відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ( яка також як третя особа є законним представником малолітньої ОСОБА_3Д.),

представника третьої особи- виконавчого комітету Інгулецької районної в місті ради м.Кривий Ріг (як орган опіки та піклування)- ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_2, як законний представник малолітньої ОСОБА_3, Виконавчий комітет Інгулецької районної в місті ради м.Кривий Ріг (як орган опіки та піклування) про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що на підставі укладеного між банком і відповідачем кредитного договору від 08.04.2005 року, останній отримав кредит в розмірі 6360 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 1% у місяць на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення кредиту - 07.04.2020 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між банком і ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, за яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: 3-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить останньому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Свої зобов'язання за договором кредиту відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 19.08.2011 року за відповідачем значилась заборгованість в розмірі 8012 доларів США, що за курсом НБУ складає 63855,64 грн..

Позивач просив суд, в рахунок погашення виниклої заборгованості за кредитним договором №КRН0GK00150389 від 08.04.2005року в розмірі 8012.00 доларів США, що за курсом 7,97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/314 від 18.08.2011 року складає 63855 грн. 64 коп. звернути стягнення на 3- кімнатну квартиру, розташовану на 4 поверсі 5- поверхового житлового будинку загальною площею 50 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки від 08.04.2005року) Публічним акціонерним товариством ОСОБА_5 «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом, з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви та виселення і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги, просив звернути стягнення на вищевказану спірну квартиру, шляхом продажу квартири з укладанням від імені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, стягнути судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала свої уточнені вимоги, пояснила, що на підставі договору №КRН0GK00150389 від 08.04.2005року ОСОБА_1 отримав кредит на придбання житлового приміщення в сумі 6360,00 доларів США строком до 07.04.2020 року зі сплатою відсотків в розмірі 1% у місяць на суму залишку заборгованості. Для забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту був укладений з ОСОБА_1 договір іпотеки від 08.04.2005 року. Предметом іпотеки виступала 3-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка належала останньому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2005 року. Позичальник належним чином умови договору не виконав, станом на 19.08.2011 року за ним значилась заборгованість в розмірі 8012 доларів США, що за курсом НБУ складає 63855,64 грн.. Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 30.04.2009 року квартиру, яка була передана в іпотеку банку, було визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2. До 2009 року ОСОБА_1 здійснював оплату по кредиту, в подальшому платежі перестали надходити. По кредитному договору виникла прострочена заборгованість. Відповідач ОСОБА_2, неодноразово зверталась в банк з проханням переоформити кредит на її імя, бажала сплатити залишок кредиту при умові відмови ОСОБА_1 від своєї частки квартири на її користь. На даний час ОСОБА_2, яка проживає у спірній квартирі в повному обсязі платежі по кредиту не сплачувала і не бажає погасити заборгованість по кредиту в повному обсязі. Також на пропозиції банка погасити кредит одним платежем на умовах реструктуризації боргу без урахування нарахованих відсотків - остання не погоджується. Погодитися на умови ОСОБА_2 про переоформлення на неї договору кредиту строком до 2020 року, припинення нарахування відсотків та пені по кредиту і укладення з останньою договору реструктуризації боргу, банк не має можливості. Просить уточнені вимоги задовольнити в повному обсязі, звернути стягнення на предмет іпотеки, яким є квартира АДРЕСА_3 шляхом продажу банком вказаної квартири від імені відповідачів та надання банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу квартири в рахунок погашення позичкової заборгованості по кредиту, яка виникла станом на 19.08.2011 року в розмірі 8012 доларів США, що за курсом НБУ складає 63855 грн. 64 коп..

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив, що 08.04.2005 року він перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_2 оформив на своє імя кредит в банку позивача на придбання квартири АДРЕСА_3. Також був укладений договір іпотеки вказаної квартири для забезпечення виконання зобовязань щодо повернення кредиту. Квартира була придбана для сімї. В подальшому шлюб між ними було розірвано. За рішенням суду, спірна квартира була визнана спільною сумісною власністю та поділена між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_2, визнано за кожним з них право власності на 1/ 2 частину квартири. Він писав заяву до банку, що не може здійснювати погашення кредиту. У спірній квартирі не проживає з 2009 року. Квартира знаходиться у користуванні ОСОБА_2. остання має заборгованість по оплаті комунальних платежів. Він не сплачує комунальні платежі, оскільки квартирою не користується, комунальні послуги у вказаній квартирі не отримує. Після поділу квартири він не зареєстрував право власності на 1/ 2 частку і наміру реєструвати не має. У звязку з тим, що послуга про реєстрацію права власності та про надання витягу про реєстрацію права власності на спірну квартиру є платною, він такі послуги оплачувати не буде і реєструвати право власності на 1/ 2 частку квартиру також не буде. Проти позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2, вона ж третя особа, як законний представник малолітньої ОСОБА_3, проти позову заперечувала. В судовому засіданні пояснила, що на підставі рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.12.2009 року їй належить 1/ 2 частка спірної квартири. Вона проживає в квартирі разом з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 з 01.10.2009 року перестав оплачувати кредит, комунальні послуги не сплачує. Після поділу квартири між нею і її колишнім чоловіком -відповідачем ОСОБА_1, вона здійснювала оплату кредиту за свою частину квартири. 18.04.2011 року нею був укладений договір доручення на проведення погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на 01.10.2012 року нею було сплачено 673,22 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитом. Вона неодноразово зверталась із заявами в банк для вирішення питання щодо переоформлення на неї договору кредиту і договору іпотеки та реструктуризації заборгованості по кредиту. Позивач повідомив, що переведення боргу можливе лише за згодою позичальника ОСОБА_1. Вона тричі зверталась з листами до останнього про надання згоди на переведення кредиту та іпотеки на її імя. Жодного разу відповіді вона не отримала. Банк не йде на поступки на її умовах і продовжує нараховувати відсотки і пеню по кредиту. Сплатити суму залишку кредиту одноразово вона не має фінансової можливості. Окрім цього, сплачувати весь залишок заборгованості по кредиту вона не бажає, тому що відповідач ОСОБА_1 не хоче переоформити на неї 1/ 2 частку квартири, яка належить останньому. У неї та її дитини іншого житла немає. Просить врахувати інтереси малолітньої дитини та відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи виконавчого комітету Інгулецької районної в місті ради м.Кривий Ріг (як орган опіки та піклування)- ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що орган опіки та піклування повинен захищати права дитини. В даному випадку при задоволенні позову, дитина буде позбавлена місця проживання, тому в задоволенні позову просять відмовити в повному обсязі.

Вислухавши представника позивача, відповідачів, представника виконавчого комітету Інгулецької районної в місті ради м.Кривий Ріг (як органу опіки та піклування), дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини.

08 квітня 2005 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №КRН0GK00150389, згідно умов якого відповідачу був наданий кредит у іноземній валюті у розмірі 6360 доларів США з терміном повернення до 07 квітня 2020 року та відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 1,00 % на місяць на придбання нерухомості житлового призначення. ОСОБА_2 дала свою згоду на укладення чоловіком ОСОБА_1 кредитного договору, отримання ним коштів, надання в іпотеку банку майна, яке належить їй на праві спільної сумісної власності разом з позичальником, в тому числі квартири АДРЕСА_3, про що вказано в кредитному договорі (а.с.18-20).

З метою забезпечення зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №КRН0GK00150389від 08.04.2005 року, згідно якого відповідачем в іпотеку позивачу було передано нерухоме майно, а саме: 3-кімнатна квартира на 4 поверсі 5-поверхового будинку, загальною площею 50,00 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_2 дала згоду на укладення своїм чоловіком ОСОБА_1 вказаного договору (а.с.21-24).

08.04.2005 року ОСОБА_7 уклав з ОСОБА_8, яка діяла за себе та від імені ОСОБА_9 договір купівлі-продажу квартири, згідно якого придбав квартиру АДРЕСА_4. Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_10 08.04.2005 року та зареєстровано в реєстрі за №4768 (а.с.25-26). Покупець повністю виплатив продавцям грошову суму по оплаті вартості квартири (а.с.36). Право приватної власності на вказану квартиру, 14.05.2005 року зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.255).

У звязку з наявністю заборгованості за кредитним договором, позивач звертався до ОСОБА_1 з листом від 22.08.2011 року стосовно повернення заборгованості та повідомляв про намір звернути стягнення на предмет іпотеки (а.с.37,38-39).

Станом на 19.08.2011 року заборгованість за кредитним договором №КRН0GK00150389 від 08.04.2005р. складає 8012,00 доларів США, з яких 5448,49 доларів США заборгованість за кредитом, 1521,24 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 222,50 доларів США заборгованість по комісії, 819,77 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором (а.с.11-16).

Батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 і ОСОБА_11, прізвище якої в подальшому змінено на ОСОБА_2. Цей факт сторонами не оспорюється (а.с.131). Шлюб між останніми розірвано 29.10.2008 року, актовий запис №237 (а.с.132).

Рішенням Інгулецького районного суду від 30.04.2009 року квартиру АДРЕСА_4 визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Рішення набрало законної сили (а.с.252-254)

Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.12.2009 року здійснено поділ квартири №14 по вул.Мануїльського. 28 в м.Кривий Ріг між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, визнано за кожним з них право власності на 1/ 2 частку вказаної квартири. Рішення набрало законної сили (а.с.107). 1/ 2 частка вказаної квартири зареєстрована в КП ДОР «Криворізьке БТІ»на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_2, номер запису: 79 в книзі: 2ПВ-79. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 01.02.2010р. (а.с.129).

З карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 03.09.2005 року по 07.09.2009 року здійснювалось списання коштів на погашення кредиту по договору на загальну суму 21368,73 грн. Вказана роздруківка належним чином не завірена. Сторонами розмір погашення боргів по кредиту за цей час -не оспорюється (а.с.108-112).

З вересня 2008 року по червень 2009 року включно ОСОБА_2 щомісячно перераховувала по 45 доларів США в рахунок погашення договору кредиту і іпотеки №КRН0GK00150389. Вказані суми не являються повним платежем по кредиту (а.с.133-138, 140-143).

Згідно квитанції, яка знаходиться на аркуші справи 139, значиться перерахована сума 400 грн. 50 коп.

Згідно виписки банку, в період з 23.05.2011 року по 13.08.2012 року з рахунку ОСОБА_2 було перераховано в рахунок погашення кредиту по 43 долари США в місяць, на загальну суму 645,70 грн., які зараховувалась на погашення пені (а.с.148-149).

Із довідки ВАТ «ПГЗК» слідує, що із заробітної плати ОСОБА_1 проводяться стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/ 4 частини з всіх видів його заробітку. Станом на 01.08.2012 року заборгованість з аліментів погашена (а.с.150).

ОСОБА_2 працює в ВАТ «ПГЗК», її нарахована заробітна плата за період з лютого 2012 року по липень 2012 року включно склала 17943,48 грн. (а.с.151). Остання разом з донькою ОСОБА_3 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.152-153). ОСОБА_2 в 2011 та 2012 році здійснювала оплату комунальних платежів за місцем реєстрації (а.с.155-158).

Із копії довідки АТ «Ощадбанк»про суми, нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста станом на 01.12.2012 року, слідує, що по квартирі АДРЕСА_3 значиться заборгованість по оплаті комунальних послуг (а.с.262).

ОСОБА_1 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.179).

ОСОБА_2 неодноразово зверталась до керівництва Криворізької філії ПриватБанку»із заявами про переоформлення на неї кредитного договору №КRН0GK00150389 від 08.04.2005 року, укладеного між банком та її колишнім чоловіком ОСОБА_1, у звязку з відмовою останнього від виконання зобовязань за договором (а.с.162-175).

Згідно довідки позивача, станом на 10.01.2013 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №КRН0GK00150389 від 08.04.2005р. збільшилась та складає 10462,03 доларів США, що за курсом 7,97 грн. за 1 долар США складає 83 382,38 грн. 38 коп. (а.с.251).

За подачу позовної заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 647,06грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1). Уточнені вимоги позивачем заявлені по заборгованості станом на 19.08.2011 року, розмір якої складає 8012,00 доларів США, що по курсу НБУ складає 63855 грн. 64 коп.. Представник позивача просить звернути стягнення на спірну квартиру в рахунок погашення заборгованості по кредиту в розмірі 63855 грн. 64 коп..

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які випливають з неналежного виконання зобовязання та наслідків щодо відмови відповідача від виплати належних позивачу грошових сум.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно п.4.1 укладеного з відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, за порушення позичальником будь-якого зобовязання передбаченого данним договором, банк має право нараховувати, а позичальник зобовязується сплатити пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки.

Згідно п.2.2.4 кредитного договору відповідач прийняв на себе зобовязання здійснити погашення кредиту в порядку, сумах і строки передбачені п.1.1 та п.2.3.3 цього договору, а саме в період з 20 по 24 число кожного місяця повинен надавати Банку кошти в сумі 85,95 доларів США для погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, щомісячної комісії.

Відповідно до п.2.3.7 кредитного договору ОСОБА_5 має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п.1.1 даного Договору у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п.2.3.3 тобто і в разі порушення позичальником зобовязань, передбачених умовами даного договору.

Встановлено, що ОСОБА_1 належним чином свої зобовязання за кредитним договором не виконує. Станом на 19.08.2011 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №КRН0GK00150389 від 08.04.2005р. складала 8012 доларів США, що за курсом 7,97 грн. за 1 долар США (а.с.17) складає 63855,64 грн. (а.с.11-16). Станом на 10.01.2013 року позичкова заборгованість за кредитним договором становить 10462,03 доларів США, що за курсом 7,97 грн. за 1 долар США складає 83 382,38 грн. 38 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно п.2 вказаної статті заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (Іпотеки) в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Пунктом 15.7.1 Договору іпотеки укладеного з ОСОБА_1 08.04.2005р.- передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених Кредитним договором вони, не будуть виконані.

Тобто, згідно положень кредитного договору та договору іпотеки, передбачено, що в разі невиконання відповідачем відповідних положень вказаних вище договорів, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, переважно перед іншими кредиторами.

Згідно із частинами 1,2 ст.23 Закону України «Про іпотеку»в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе обовязки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Встановлено, що право власності на 1/ 2 частку спірної квартири, яка була передана в іпотеку, перейшло від іпотекодавця ОСОБА_1 до ОСОБА_2. Остання знала про те, що квартира була придбана за кредитні кошти і передана в іпотеку та сама дала згоду на укладання договору кредиту та договору іпотеки, про що значиться у відповідних договорах. Таким чином, до останньої перейшли права і обовязки за договором іпотеки.

Відповідно до положень ст.65 Сімейного кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Тобто, дружина і чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обовязки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобовязань за кредитом.

В судовому засіданні встановлено, що квартира №14 по вул.Мануїльського. 28 в м.Кривий Ріг, на придбання якої ОСОБА_1 отримав кредит, була придбана для проживання сімї: ОСОБА_1, його дружини ОСОБА_2 та їх малолітньої доньки ОСОБА_3.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобовязаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому, рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України Про іпотеку.

Відповідно до приписів ст.35 вищевказаного Закону, у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, відповідачу і позичальнику- Коливашко Д.М. банком 09.09.2011 року направлялось повідомлення від 22.08.2011 року про невиконання ним умов договору кредиту, вказано про необхідність усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень, та пропонування добровільно звільнити житлове приміщення, що є предметом іпотеки. Обставина щодо отримання відповідачем такого повідомлення сторонами не спростовувалась. Разом з цим, відповідач ОСОБА_1М на предявлені вимоги, а ні після отримання повідомлення, а ні після відкриття провадження по даній цивільній справі, не відреагував, порушення договору не усунув. Залучена судом до участі у справі в якості співвідповідача- Коливашко С.В. також не вчиняла дії щодо сплати заборгованості в повному обсязі за кредитом, яка виникла станом на 18.08.2011 року.

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг відповідачів за основним зобовязанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобовязань по погашенню кредиту, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.22 договору іпотеки від 08 квітня 2005 року, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку»на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку»якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі ОСОБА_1М.) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено реалізація предмета іпотеки відповідно до умов договору та чинного законодавства України (п. 22 договору).

Таким чином, оскільки встановлено порушення відповідачами ст.ст.526,1054 Цивільного Кодексу України та умов кредитного договору № КRН0GK00150389 від 08.04.2005 року, тому відповідно до ст.ст.509,590,1050,1054 Цивільного кодексу України уточнені вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки -підлягають задоволенню.

Крім цього, суд, на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи задоволення уточненого позову в повному обсязі, вважає за необхідне, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача сплачений останнім судовий збір при зверненні з позовною заявою до суду в розмірі 638,56 грн. та понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.. В стягненні судового збору в розмірі 8 гривень 50 коп. позивачу слід відмовити, оскільки за заявою представника позивача немайнова вимога про виселення осіб, які проживають в квартирі, що є предметом іпотеки - була залишена без розгляду, а тому вказана сума судового збору не підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі ст.ст. 509,526,527,530,590,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.61, 65 Сімейного кодексу України, ст.ст.12, 23, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Уточнену позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_2, як законний представник малолітньої ОСОБА_3, Виконавчий комітет Інгулецької районної в місті ради м.Кривий Ріг (як орган опіки та піклування) про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - 3- кімнатну квартиру, розташовану на 4 поверсі п»яти поверхового житлового будинку загальною площею 50 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки KRHOGK00150389 від 08.04.2005року) Публічним акціонерним товариством ОСОБА_5 «ПриватБанк». (індекс 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом, з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу в рахунок погашення виниклої заборгованості за кредитним договором № КRНОGК00150389 від 08.04.2005 року в розмірі 8012,00 доларів США, що за курсом 7,97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/314 від 18.08.2011 року складає 63855 грн. 64 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 638 грн. 56 коп. та понесені витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн..

Відмовити Публічному акціонерному товариству ОСОБА_5 «ПриватБанк у стягненні судового збору з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 8 гривень 50 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяЛ.Я.Соловйова