Вирок № 29909826, 14.03.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/200/13- к

Провадження №1-кп/743/10/13

ВИРОК

Іменем України

14 березня 2013 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Шляхова В. І.,

за участю секретаря Нерус Н. І.,

судового розпорядника Шумана М. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження № 12012260220000081 за ч. 2 ст. 125 КК України відносно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красилівка, Козелецького району, Чернігівської області, громадянина України, з професійно технічною освітою, розлученого, невійськовозобов'язаного за віком, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

сторона обвинувачення, - прокурор, - ст. прокурор прокуратури Ріпкинського району Чернігівської області прокурора Софієнко В. В., потерпіла ОСОБА_3,

сторона захисту, - обвинувачений ОСОБА_2,

встановив:

06 грудня 2012 року, приблизно о 20. 00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2, розуміючи протиправність своїх дій, діючи умисно і цілеспрямовано, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс два удари обухом сокири по голові ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілій тілесне ушкодження у вигляді забитої рани лобної ділянки голови, котра згідно висновку експерта № 82 від 24. 01. 2013 р. виникла від дії тупого твердого предмету, могла утворитись 06. 12. 2012 року і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 125 КК України та пред'явлений цивільний позов визнав в повному обсязі. Він пояснив, що того дня співмешканка, потерпіла по справі, отримала пенсію, то ж купили горілку і ввечері вдвох її пили. Сп'янів, чомусь образився на ОСОБА_3, тому схопив сокиру і обухом вдарив останню. Наступного дня ОСОБА_3 звернулася до лікарні, де тиждень лікувалася. Про вчинене жалкує, запевнює суд що попросив вибачення у потерпілої і та його пробачила. Просить призначити покарання у виді громадських робіт.

Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що коли вони вдвох випивали, то ОСОБА_2 дуже сп'янів, пропонував ще випити, але вона не хотіла, тому сказала що піде спати. ОСОБА_2 образився, схопив сокиру і двічі вдарив її по голові обухом. Вона лягла спати а наступного дня, побоюючись запалення рани, звернулася до лікарні. ОСОБА_2 вона пробачила і вважає, що йому належить призначити покарання у виді громадських робіт.

Виконавши приписи ст. 349 КПК України суд протокольною ухвалою визнав недоцільним дослідження зібраних у провадженні доказів та провів судовий розгляд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

За згодою учасників суд визнає показання потерпілої і обвинуваченого належними, допустимими і достовірними доказами, достатніми для прийняття рішення про ухвалення обвинувального вироку у кримінальному провадженні № 12012260220000081, за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки умисні протиправні дії ОСОБА_2, які виразилися у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій, що спричинили короткочасний розлад її здоров'я є злочином, передбаченим ч. 2 ст. 125 КК України. Обвинувачений винний у вчиненні цього злочину і підлягає покаранню за його вчинення.

Призначаючи покарання суд враховує те, що обвинувачений вперше вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, його особу та наявні обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_2 проходив строкову військову службу та за віком є невійськовозобов'язаним, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, розлучений, але має сім'ю, до складу якої віднесено непрацездатну особу, яка потребує стороннього догляду як інвалід ІІ групи з дитинства, існує за рахунок пенсії співмешканки та тимчасових заробітків, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та після вчинення інкримінованого злочину двічі притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та те, що він попросив вибачення у потерпілої, адже він цивільний позов визнав повністю, на протязі досудового розслідування і в суді послідовно та докладно повідомляв відомості про значимі для провадження обставини, потерпіла його вибачила.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Викладене свідчить про те, що підстави для застосування до ОСОБА_2 положень ст. ст. 69, 75 КК України відсутні, для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів йому необхідно й достатньо призначити покарання у виді громадських робіт в межах встановлених санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки застосування штрафу поставить його сім'ю у скрутне матеріальне становище а виправні роботи до не працевлаштованої особи застосовані бути не можуть. Сукупність наявних пом'якшуючих покарання обставин і відомості про особу винуватого, свідчать про можливість перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, отже застосування до нього арешту або обмеження волі є занадто тяжкими видами покарання, які не сприятимуть досягненню мети покарання.

Судові витрати відсутні.

Речовими доказами належить розпорядитися у відповідності до ст. 100 КПК України.

Оскільки обвинувачений цивільний позов визнав в повному обсязі, розмір позовних вимог підтверджений належним розрахунком, в силу ч. 1 ст. 326 КПК України, ст. 1206 ЦК України, його належить задовольнити.

Потреба обирати запобіжний захід відсутня.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.

До набрання вироком законної сили потреба обирати запобіжний захід відносно ОСОБА_2 відсутня.

Речові докази: зразок контроль марлі до зразка крові та залишки змивів з сокири, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ріпкинського РВ УМВС в Чернігівській області, - знищити; сокиру, на яку слідчим суддею накладено арешт як на предмет, на якому збереглися сліди кримінального правопорушення та яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Ріпкинського РВ УМВС в Чернігівській області, - повернути власниці, ОСОБА_3, у зв'язку з чим арешт скасувати (реквізити а. с. 17 - 18, 47 - 48).

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі комунального закладу «Ріпкинська центральна районна лікарня» задовольнити. На відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_3 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красилівка, Козелецького району, Чернігівської області, громадянина України, (реєстраційний № облікової картки платника податків НОМЕР_1), на користь комунального закладу «Ріпкинська центральна районна лікарня» (код 02006478, МФО 853592, р/р 35418008002173 в ГУДК у Чернігівській області) стягнути 1 862 (одна тисяча вісімсот шістдесят дві) грн. 42 коп. (реквізити а.с. 103).

Судові витрати відсутні.

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники мають право її отримати в суді.

Суддя В. І. Шляхов.