Постанова № 29908811, 06.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/328/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника відповідача -Гаспаряна С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс Полтава" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2013 року № 0000022302 та № 0000012302.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було донараховано податкові зобов'язання ТОВ "Агро-Альянс Полтава" по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Донстройтранс". Позивач вважає, що вказані господарські правовідносини є реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Ці правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання задля власних потреб. За вказаними господарськими операціями відбувся рух активів у процесі їх здійснення, а саме здійснювалася оплата з боку позивача за виконані ремонтні роботи. Отже, на думку позивача, його дії, як платника податку, є добросовісним, а вчинені господарські операції при взаємовідносинах з ТОВ "Донстройтранс" не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких, зокрема, вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені за результатами виявлених порушень за наслідками проведеної перевірки позивача, повністю відповідають нормам чинного законодавства та є такими, що не підлягають скасуванню.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агро-Альянс Полтава" відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс Полтава" зареєстровано як юридична особа 21 липня 2009 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 791918 /а. с. 96/, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 22 липня 2009 року /а. с. 97/ та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24 липня 2010 року № 100294423 /а. с. 11/.

З 07 грудня 2012 року по 17 грудня 2012 року, на підставі наказу № 2419 від 05 грудня 2012 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Агро-Альянс Полтава", код за ЄДРПОУ 36600645, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Донстройтранс", код ЄДРПОУ 36306165, за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року" /а. с. 34/ та направлення на перевірку від 07 грудня 2012 року № 1955 /а. с. 35/, ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, оформлену актом від 24 грудня 2012 року № 4771/22-6/36600645 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Агро-Альянс Полтава" (код за ЄДРПОУ 36600645) з ТОВ "Донстройтранс" (код ЄДРПОУ 36306165) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року". Правомірність проведення перевірки позивачем не оскаржується.

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ "Агро-Альянс Полтава":

пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого за період ІІІ квартал 2010 року занижено податок на прибуток на загальну суму 23 963 грн.;

підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість усього на суму 19 170 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 24 грудня 2012 року № 4771/22-6/36600645, відповідачем 09 січня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022302, яким ТОВ "Агро-Альянс Полтава" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 23 962 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж - +19 170 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4 792 грн. 50 коп. / а. с. 8/ та № 0000012302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 29 953 грн. 75 коп., в тому числі основний платіж - + 23 963 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5 990 грн. 75 коп. /а. с. 9/.

З вимогою про скасування вказаних податкових повідомлень - рішень ТОВ "Агро-Альянс Полтава" звернулось до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням суд приходить до наступних висновків.

Згідно акту перевірки та пояснень відповідача, збільшення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 23 962 грн. 50 коп. та податку на прибуток у сумі 29 953 грн. 75 коп. податковий орган обґрунтовував сумнівністю господарських операцій між позивачем та ТОВ "Донстройтранс" (код ЄДРПОУ 36306165), що виникли у 2010 році.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Агро-Альянс Полтава" (клієнт) та ТОВ "Донстройтранс" (експедитор) 01 квітня 2010 року було укладено договір про надання послуг з експедирування № 01/04 /а. с. 79-81/.

Відповідно до умов вказаного договору експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу клієнта, а саме:

оформлення накладних на вантаж, що відправляється;

оформлення отримання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю та якістю;

додаткові послуги: перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, сплата мита, зборів та витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур (пункт 1.1 Договору).

Послуги за цим Договором надаються протягом строку цього Договору на підставі заявки клієнта, яка надається експедиторові у письмовій формі (пункт 1.2 Договору).

На підтвердження надання експедитором клієнту послуг за цим Договором складаються відповідні акти в строк щоквартально шляхом оформлення актів виконаних робіт за виконані роботи (пункт 1.3 Договору).

Клієнт видає експедиторові належним чином оформлену довіреність із усіма повноваженнями, що є необхідним для надання послуг за цим Договором у строк за три дні (пункт 2.1 Договору).

За надання передбачених цим Договором послуг клієнт сплачує експедиторові щоквартально згідно виставленого рахунку за надані послуги шляхом переказу цієї грошової суми на поточний рахунок або внесення готівки в касу підприємства з оформленням прибуткового касового ордеру експедитора протягом (пункт 3.1 Договору).

ТОВ "Донстройтранс" було видано рахунок-фактуру № СФ-0000125 від 08 червня 2010 року, відповідно до якої визначено оплату за експедиційні послуги у розмірі 115 023 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 19 170 грн. 60 коп./а. с. 82/.

Позивачем, також, на підтвердження виконання пункту 1.3 Договору, надано акт виконаних робіт № 08/06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06 червня 2010 року, відповідно до якого ТОВ "Донстройтранс" були проведені такі роботи (надані такі послуги): експедиційні послуги з 01 квітня 2010 року по 08 червня 2010 року. Загальна вартість виконаних робіт (послуг) становить 115 023 грн. 60 коп. /а. с. 83/.

ТОВ "Донстройтранс" було видано податкову накладну № 480622 від 06 червня 2010 року (експедиційні послуги на загальну суму 115 023 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 19 170 грн. 60 коп.) /а. с. 84/.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової зв'язності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом господарські операції між позивачем та ТОВ "Донстройтранс" ставляться під сумнів, зокрема, з тих підстав, що у ході проведення перевірки позивачем не надано в повному обсязі підтвердження факту виконання експедиційних послуг, а саме: в акті виконання експедиційних послуг не зазначено який вантаж супроводжувався, пункт завантаження та розвантаження, що підтверджують факт транспортування товару, товарно-транспортні накладні форми № 1-ТН та подорожні листи до них, належним чином оформлену довіреність відповідно до договору № 01/04 від 01 квітня 2010 року.

Позивач стверджував, що первинні документи бухгалтерського обліку - складений учасниками господарської операції акт-звіт за вказаним договором, є належним доказом факту отримання виконаних послуг, а тому позивач мав підставу для оплати цих послуг та право відносити ПДВ, сплачений за фактом отримання послуг від контрагента до складу податкового кредиту.

Надаючи оцінку зазначеним твердженням сторін суд виходить з наступного.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюються Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2007 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 /далі по тексту - Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом/.

Відтак, вимоги зазначених Правил є обов'язковими для позивача.

За визначенням пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.4-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів/пункт 11.1/.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля /пункт 11.4/.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) /пункт 11.5/.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри /пункт 11.6/.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику /пункт 11.7/.

Пунктом 13.1 цих Правил визначено, що перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Однак, позивачем не надано товарно-транспортних накладних, необхідність складення яких передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відвантаження та перевезення (товарно-транспорті накладні, подорожні листи та інше) від ТОВ "Донстройтранс" товарів. На зазначену обставину посилався і відповідач в акті перевірки.

Судом неодноразово витребовувались документи, оформлення яких передбачено пунктами 1.1, 1.2, 2.1 Договору № 01/04 від 01 квітня 2010 року: накладні на вантаж, що відправляється, документи щодо отримання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю та якістю, документи на підтвердження навантаження та розвантаження вантажу, сплата мита, зборів та витрат, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур заявки, які надається експедиторові у письмовій формі, належним чином оформлені довіреності із усіма повноваженнями, що є необхідним для надання послуг.

Разом з тим, позивачем жодних з перелічених документів до суду надано не було, а 06 березня 2013 року представником позивача було надано до суду заяву, в якій, зокрема, ним зазначено, що всі наявні у позивача первинні документи були надані до суду у попередніх судових засіданнях.

До того ж, з пояснень представника позивача, наданих під час судового розгляду справи, єдиним документом, який підтверджує факт виконання договору № 01/04 від 01 квітня 2010 року, обсяг, вид та вартість наданих послуг, є акт виконаних робіт № 08/06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06 червня 2010 року, відповідно до якого ТОВ "Донстройтранс" були проведені такі роботи (надані такі послуги): експедиційні послуги з 01 квітня 2010 року по 08 червня 2010 року. Загальна вартість виконаних робіт (послуг) становить 115 023 грн. 60 коп. /а. с. 83/.

Інших первинних документів в яких чітко було б визначено, які саме експедиційні послуги надані, чи пов'язані вони з господарською діяльністю ТОВ "Агро-Альянс Полтава" з наданням підтверджуючих документів, які свідчать про те, що виконавець в процесі надання послуг проводив певну роботу, до перевірки не надано.

Суд зазначає, що нормою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічна вимога міститься і в пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"та пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на такому основному принципі, як превалювання сутності над формою, зі яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Надаючи оцінку документам, що містяться в матеріалах справи, і які оформлювались між позивачем та ТОВ "Донстройтранс" суд зазначає, що зі змісту Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг), які складені про те, що виконавцем були надані експедиційні послуги, неможливо встановити обсяг господарської операції, кількість, вартість одиниці наданих послуг.

Суд зазначає, що зазначений акт містить лише один вид виконаних робіт (наданих послуг) - експедиційні послуги, що унеможливлює визначення та розмежування виконаних робіт, зокрема, щодо послуг з оформлення накладних на вантаж, що відправляється; оформлення отримання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю та якістю; додаткових послуг: перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, сплата мита, зборів та витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур, і які дії вчиняло з цього приводу.

Суд звертає увагу, що зміст акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) надає підстав для висновку, що позивач систематично здійснював оплату ТОВ "Донстройтранс" за одну і ту ж саму послугу, в той час коли виходячи зі змісту норми статті 901 Цивільного кодексу України, послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Аналіз наданих суду позивачем документів по відносинам з ТОВ "Донстройтранс" надають підстав для висновку, що винагорода експедитору (ТОВ "Донстройтранс") сплачувалась позивачем в повному обсязі за не визначений обсяг наданих послуг.

В наданому позивачем суду Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутня інформація щодо виконання договору в частині: надання послуг з оформлення накладних на вантаж, що відправляється; оформлення отримання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю та якістю; додаткових послуг: перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, сплата мита, зборів та витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур.

Відтак, зі змісту зазначених документів вбачається, що експедитором отримана винагорода в повному об'ємі без надання доказів щодо виконання обов'язків за Договором № 01/04 від 01.04.2010 року в погодженому його сторонами обсязі.

При цьому позивач не надав обґрунтованих доказів необхідності та економічної доцільності укладення договору № 01/04 від 01 квітня 2010 року. Позивач не обґрунтував, з посиланням на належні та допустимі докази, причинно-наслідковий зв'язок між наданою послугою та використанням її результатів у господарській діяльності.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про правомірність дій податкового органу щодо нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 23 962 грн. 50 коп. відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0000022302 від 09 січня 2013 року.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого за період ІІІ квартал 2010 року відбулось заниження податку на прибуток на загальну суму 23 963 грн., суд зазначає наступне.

Нормою пункту 5.1 статті 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат, відповідно до положень підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку визначені статтею 11 Закону, згідно із підпунктом 11.2.1 пункту 11.2. якої, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що понесення позивачем витрат в сумі 23 963 грн. у зв'язку із виконанням договору з ТОВ "Донстройтранс" № 01/04 від 01 квітня 2010 року. Оскільки вже було встановлено, що позивачем зазначені господарські операції не підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, не надано доказів реальності характеру операцій, доказів змін в структурі активів позивача, а, тому, податкове повідомлення-рішення № 0000012302 від 09 січня 2013 року про нарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 23 963 грн. та пропорційно нарахованих штрафних санкцій в сумі 5 990 грн. 75 коп. винесено податковим органом правомірно.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 09 січня 2013 року № 0000022302 та № 0000012302, відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький