Рішення № 29907121, 05.03.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" березня 2013 р. Справа № 906/128/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Луценко В.А. - довіреність від 24.10.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - паспорт серія ВМ № 494161 від 01.06.10р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 4530,90 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 4530,90грн., з яких 4119,00 грн. основного боргу, 411,90 грн. 10% штрафу.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав супровідне повідомлення з додатками, які були долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні наявність заборгованості у заявленій позивачем сумі не заперечувала. Підписала наданий представником позивача акт звірки розрахунків (а.с.34).

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, 17.09.10р. між Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар, відповідач) укладено договір оренди обладнання №АО/ЦВР-256, згідно п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове оплатне володіння та користування торгове обладнання, надалі - "Обладнання".

Додатковою угодою від 17.09.10р. сторони внесли зміни до п. 3.1. Договору оренди, виклавши його в наступній редакції: "3.1. Орендодавець передає обладнання орендарю в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі обладнання.". Також сторони домовилися, що загальна сума річної орендної плати, встановлена в п. 4.1. Договору оренди включає податок на додану вартість в розмірі 20%.

Крім того, сторони вирішили внести зміни до п. 7.1. Договору оренди, виклавши його в наступній редакції: "7.1. Договір вступає в силу, а строк оренди починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання і закінчується через 365 календарних днів."

Позивач зазначає, що 23 жовтня 2010 року сторонами було підписано Акт прийому-передачі (а.с. 10), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування торгове обладнання.

Згідно п. 4.1. Договору, загальна сума річної орендної плати складає - 900 доларів США, що сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення цього Договору.

Як вказує позивач у позовній заяві, станом на 17.09.10р., по офіційним даним НБУ, курс долара до гривні становив 7,91 гривень за 1 (один) долар США, відповідно, 900,00 доларів США дорівнює 7119,00грн.

Посилаючись на п. 4.2. Договору, позивач стверджує, що ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання по Договору оренди виконала частково та не належним чином, а саме: 27.09.10р. відповідач сплатила лише частину передбаченої договором орендної плати в сумі 3000,00грн., тому станом на день подання позову її заборгованість становить 4119,00грн.

Керуючись ст.ст. 548, 549 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, а також п. 5.2. Договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача 411,90грн. 10% штрафу.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів погашення боргу та відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі оренди обладнання №АО/ЦВР-288 від 17.09.10р. (а.с. 8-9) з додатковою угодою до нього (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Стаття 759 ЦК України також встановлює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи, а саме актом приймання-передачі від 23.10.10р. (а.с.10) підтверджується факт передачі позивачем обладнання в оренду відповідачу.

Підтверджено також і те, що орендоване обладнання було повернуто позивачу згідно акту приймання-передачі від 22.10.11р. (а.с.11).

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так, пунктом 4.2. Договору сторони встановили, що орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцю у формі безготівкового розрахунку одноразово в розмірі загальної річної орендної плати, не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту укладення цього договору.

При цьому сторони домовились, що перша частина суми річної орендної плати складає 96,2 доларів США, що сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення цього договору, та сплачується орендарем орендодавцю до 22 вересня 2010 року.

Друга частина суми річної Орендної плати складає 651,9 доларів США, що сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення цього Договору, та сплачується орендарем орендодавцю до 22 жовтня 2010 року.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що відповідач 27.09.10р. перерахувала на рахунок позивача частину орендної плати, передбаченої договором в сумі 3000,00грн. (а.с. 27).

При цьому, враховуючи п. 4.1. Договору, згідно якого загальна сума річної орендної плати складає - 900 доларів США та сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, що виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення Договору становив 7,91грн. за 1 долар, несплаченою відповідачем на дату звернення до суду залишилась орендна плата в сумі 4119,00грн.

Вказана сума боргу підтверджена представником позивача та не заперечувалася відповідачем і в судовому засіданні на дату вирішення спору, доказом чого також є підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків (а.с.34).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4119,00грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заявлених позивачем 411,00 грн. 10% штрафу, слід зазначити, що їх нараховано до стягнення у відповідності до приписів ст.549 ЦК України та п.5.2 Договору.

Так, згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.2. Договору сторони визначили, що у разі прострочення будь-яких грошових зобов'язань по цьому договору більше 1 (одного) календарного дня, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.

Перевіривши предоставлений позивачем розрахунок штрафу (а.с.4), суд дійшов висновку, що останній в сумі 411,90грн. нараховано правомірно та обґрунтовано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню на суму 4530,90грн., з яких: 4119,00грн. основного боргу та 411,90грн. штрафу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (10001, м. Житомир, Богунський р-н., вул. Київська, 77, код 32744172):

- 4119,00 грн. основного боргу;

- 411,90 грн. штрафу;

- 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.03.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи;

2- позивачу (рек. з пов. про вруч.)

3- відповідачу (наручно)