Рішення № 29907115, 05.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.13 р. Справа № 905/383/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер», м.Сімферополь

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 169 412,29грн., пені у сумі 3 712,76грн.

за участю:

від позивача: Лещенко О.В. (за довіреністю);

від відповідача: Бузівська Н.М. (за довіреністю);

Відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.02.2013р. по 05.03.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер», м.Сімферополь (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 169 412,29грн., пені у сумі 3 712,76грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за типовим договором (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №089ЛМ/301-214 від 19.07.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Пластополімер», типового договору (на придбання матеріально-технічних ресурсів) від 19.07.2012р., специфікацій до договору, претензії №1 від 05.11.2012р., довіреностей на отримання матеріальних цінностей, видаткових накладних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 205, 530, 610, 692 Господарського кодексу України, ст.ст. 1-2, 12, 15, 21-22, 54-56 Господарського процесуального кодексу України.

05.02.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 05.02.2013р. в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Згідно п.5.2 Договору, оплата за поставлене обладнання здійснюється протягом строку, зазначеного у специфікаціях до даного Договору, який рахується з моменту поставки Ресурсів на надання документів, зазначених у пункті 6.4 Договору. У відповідності з п.6.4 Договору, Постачальник зобов'язаний передати Покупцю на поставлену продукцію наступні оригінали документів: транспортні та супровідні документи; сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника; рахунок на оплату Ресурсів; пакувальні документи; сертифікат санітарно-гігієнічного висновку або сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); акт приймання-передачі Ресурсів у 2-х екземплярах. Постачальник зобов'язаний вислати Покупцю листом або передати під розписку податкову накладну в день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ на усю суму виниклих у постачальника податкових зобов'язань. Проте, Позивач в обґрунтування своїх вимог, не надав суду документів, передбачених п.6.4 Договору та доказів, підтверджуючих отримання документів Відповідачем, чим порушив вимоги ст.ст. 3-4, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України. Зазначає, що зазначені дії Позивача свідчать про факт необґрунтованості та недоведеності заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів та просить в їх задоволенні відмовити у повному обсязі. Крім того Відповідачем було надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

05.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії податкових накладних та довідку №16-06/02 від 01.03.2013р. за підписом заступника керівника генерального директора та бухгалтера яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» існує типовий договір №089ЛМ/301-214 (на придбання матеріально технічних ресурсів) від 19.07.2012р., за яким у Відповідача мається заборгованість перед Позивачем з оплати поставленого товару у розмірі 169 412,29грн. Інші договірні відносини між сторонами, крім даного договору та предмету позовних вимог відсутні.

19.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі у яких зазначає, що оригінали документів (транспортні накладні, рахунок на оплату, паспорт якості виробника ...) направлялись Відповідачу разом з вантажем. Претензій з сторони Відповідача про неотримання документів, які були необхідні Відповідачу для підтвердження факту отримання товару в адресу Позивача не надходило. Оригінали податкових накладних також направлялись разом з іншими документами.

Представник Позивача у судове засідання 05.03.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 05.03.2013р. з'явився, заперечив проти позовних вимог.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» (Постачальник) було укладено типовий договір №089ЛМ/301-214 (на придбання матеріально-технічних ресурсів), відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити матеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п.2.1 договору кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються у специфікаціях до даного Договору, які є невід'ємними частинами (далі - Специфікація).

У пункті 4.1 договору встановлено, що поставка ресурсів здійснюється за цінами, які встановлені у відповідності з умовами поставки, зазначених у Специфікаціях та включають в себе усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркіровки та інші витрати Постачальника пов'язані з поставкою Ресурсів.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов платежів:

- оплата Покупцем Ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі (п.5.1 Договору);

- оплата за поставлені ресурси буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який рахується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у п.6.4 даного Договору (п.5.2 Договору);

- датою оплати Ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п.5.3 Договору);

У пункті 6.4 договору зазначено, що Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи;

- сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);

- пакувальні документи;

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках);

- акт приймання-передачі Ресурсів (у 2-х екземплярах) оформлений з Сторони Постачальника. Постачальник зобов'язаний надати Покупцю листом на замовлення або під розпис в отриманні податкову накладну на усю суму податкових зобов'язань які виникли у Постачальника, в день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді.

19 липня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, де визначили асортимент, кількість, номенклатуру Ресурсів, загальну суму яка склала 71 701,20грн., умови поставки, строк оплати - протягом 30 (тридцять) банківських днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю усього переліку документів зазначених у пункті 6.4 договору.

20 липня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №2 до договору, де визначили асортимент, кількість, номенклатуру Ресурсів, загальну суму яка склала 59 616,00грн., умови поставки, строк оплати - протягом 30 (тридцять) банківських днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю усього переліку документів зазначених у пункті 6.4 договору.

27 серпня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №3 до договор, де визначили асортимент, кількість, номенклатуру Ресурсів, загальну суму яка склала 35 310,00грн., умови поставки, строк оплати - протягом 30 (тридцять) банківських днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю усього переліку документів зазначених у пункті 6.4 договору.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 169 412,29грн., що підтверджується видатковими накладними №1620 від 30.08.2012р. на суму 55 750,68грн., №1620-1 від 03.09.2012р. на суму 78 034,81грн., №1620-2 від 14.09.2012р. на суму 35 626,80грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1 від 05.11.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов типового договору (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №089ЛМ/301-214 від 19.07.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 169 412,29грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що строк оплати товару не настав у зв'язку з тим, що позивачем не передані документи, передбачені п.6.4 договору.

Щодо тверджень відповідача про те, що Позивачем не передані документи на поставлену продукцію суд зазначає наступне:

Відповідно до п.6.4 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунку на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);

- пакувальні документи;

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках);

- акт приймання-передачі Ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Поставщика.

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. За твердженням Позивача при отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

У відповідності до пункту 6.5 Договору у Покупця було право відмовитися від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, вказаних в пункті 6.4 цього Договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 169 412,29грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 169 412,29грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені у розмірі заявленому Позивачем у сумі 3 712,76грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер», м.Сімферополь до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 169 412,29грн., пені у сумі 3 712,76грн. задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, м.Маріуполь, вул.Лепорского, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26009962486445 в ПАО «ПУМБ», м.Донецьк, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» (95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Буденного, 32, ЄДРПОУ 25135942, р/р 2608010199658 в ПАО «ВТБ Банк», м.Сімферополь, МФО 321767) заборгованість у розмірі 169 412,29грн., пеню у розмірі 3 712,76грн., судовий збір у сумі 3 462,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.03.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.13р.