Рішення № 29907019, 05.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.13 р. Справа № 905/247/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Картол», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фабрика снеків», м.Красноармійськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 171 958,02грн., 3% річних у розмірі 1 858,47грн., пені у розмірі 8 370,70грн.

за участю:

від позивача: Компанієць С.С. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картол», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фабрика снеків», м.Красноармійськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 171 958,02грн., 3% річних у розмірі 1 858,47грн., пені у розмірі 8 370,70грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки продукції №263-12 від 17.04.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки продукції №263-12 від 17.04.2012р., протоколу розбіжностей до договору від 17.04.2012р., специфікації №1 від 17.04.2012р. до договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 27.11.2012р. складає 184 063,16грн., листів, претензії №09/11-12 від 14.11.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1-2, 12, 32-33, 43, 54-55, 57, 61, 64, 69, 82,84-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 202, 525, 526, 530, 534, 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 216, 220, 230, 231, 265 Господарського кодексу України.

29.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: довідки банка №Р5-В3/54-289 від 28.01.2013р., виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Картол», податкових накладних.

19.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фабрика Снеків».

Заявою від 05.03.2013р. №5/03-13 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 171 958,02грн., пеню у сумі 8 370,70грн, 3% річних у розмірі 1 858,46грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 05.03.2013р. №5/03-13, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 05.03.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 05.03.2013р. №5/03-13.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85300, м.Красноармійськ, вул.Добропільська, буд.1

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Картол» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фабрика снеків» (Покупець) було укладено договір поставки продукції №263-12, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність Продукцію з гофрокартону (гофроящик, гофролист і т.п.), а Покупець прийняти її та оплатити у зумовлений строку певну грошову суму.

Згідно п.1.2 договору асортимент, кількість та вартість Продукції, яка постачається, вказується у Специфікаціях та/або видаткових накладних на Продукцію, які укладено на підставі Заявок на поставку Продукції Покупця, та складають невід'ємну частину цього Договору. Специфікація являється дійсною, якщо вона має письмову форму, підписана Сторонами даного Договору та скріплена печатками.

Ціна на продукцію за даним Договором встановлюється згідно домовленості Сторін та визначається в Специфікаціях або видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною даного Договору (п.3.1 Договору). Сторони визначили, що ціна Продукції, яка буде доставлена згідно умов даного Договору, відповідає (дорівнює) звичайній ціні на цю продукцію (п.3.3 Договору).

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо умов розрахунків між Сторонами:

- Покупець сплачує повну вартість отриманої Продукції протягом 24 (двадцяти одного) календарного дня з дати виписки видаткової накладної шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. В платіжному дорученні обов'язково вказати найменування Продукції, номер та дату рахунка або видаткової накладної (п.4.1 Договору);

- Постачальник та Покупець зобов'язуються проводити звірку взаємних розрахунків на вимогу будь-якої зі Сторін, а також при припиненні, розірванні даного Договору, внаслідок чого повинні бути підписані уповноваженими особами Акти звірки розрахунків У випадку відмови однієї Сторони від підписання вищевказаного Акту на вимогу другої Сторони, при розгляді судових спорів приймаються розрахунки другої Сторони (п.4.6 Договору);

Відповідно п.7.1 договору Покупець у разі порушення ним грошового зобов'язання - прострочення оплати Продукції - зобов'язаний сплатити штрафні санкції, згідно діючого Законодавства України, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, від суми несплаченого грошового зобов'язання за кожний день прострочення. За прострочення понад тридцяти днів від настання терміну платежу Покупець додатково зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі десять відсотків від суми несплаченого зобов'язання, а також понесені Постачальником збитки. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього періоду прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості. Строк позовної давності для стягнення неустойки складає 1 (один) рік.

У пункті 8.3 договору встановлено, що всі спори та розбіжності, які виникають з приводу цього Договору, вирішуються шляхом переговорів та консультацій між Сторонами. При цьому Сторонам надається право застосування претензіонний порядок врегулювання спорів. Сторони встановлюють, що всі претензії за цим Договором повинні бути розглянуті Сторонами протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту їх отримання.

Згідно п.10.1 договору договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, якщо за 14 (чотирнадцять) днів до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін не заявить про його розрив, цей Договорів вважається пролонгованим на один рік.

17 квітня 2012 року між Сторонами підписано протокол розбіжностей до договору, де п.4.1 договору викладено у наступній редакції: «Покупець сплачує вартість отриманої продукції протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки відповідної партії Товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою поставки вважається дата передачі Продукції у власність Покупця, вказана в товарно-транспортній та видатковій накладних»; пункт 7.1 договору викладено у наступній редакції: «Покупець у разі порушення ним грошового зобов'язання - прострочення оплати продукції - зобов'язаний сплатити штрафні санкції, згідно діючого Законодавства України, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період від суми несплаченого грошового зобов'язання за кожний день прострочення».

17 квітня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, де визначили асортимент, кількість, вартість Продукції яка склала 171 728, 68грн. та строки поставки - з 17 квітня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 236 658,02грн., що підтверджується видатковими накладними. Вказані видаткові накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у сумі 64 700,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку та довідкою банку.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача направлено претензію №09/11-12 від 14.11.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки продукції №263-12 від 17.04.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 236 658,02грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати, було здійснено лише часткову оплату у сумі 64 700,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 171 958,02грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 171 958,02грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фабрика снеків».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 1 858,47грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення у сумі 1 854,03грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.1 договору Покупець у разі порушення ним грошового зобов'язання - прострочення оплати продукції - зобов'язаний сплатити штрафні санкції, згідно діючого Законодавства України, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період від суми несплаченого грошового зобов'язання за кожний день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо часткового задоволення пені у розмірі 8 349,85грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Картол», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фабрика снеків», м.Красноармійськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 171 958,02грн., 3% річних у розмірі 1 858,46грн., пені у розмірі 8 370,70грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фабрика снеків» (85300, м.Красноармійськ, вул.Добропільська, 1, ЄДРПОУ 37691513, р/р 26006013005859 у Красноармійському відділенні №1 АТ «Сбербанк Росії» ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», м.Красноармійськ, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Картол» (83057, м.Донецьк, пров.Веселий, 78, ЄДРПОУ 25325230, р/р 26007260153 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) заборгованість у розмірі 171 958,02грн., пеню у розмірі 8 349,85грн., 3% річних у сумі 1 854,03грн., судовий збір у сумі 3 643,24грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 05.03.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.13р.