Постанова № 29906807, 01.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 року справа № 2а-10527/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представників позивача Цапа І.Є., Сирко Й.Й.,

представника відповідача Годованця М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ДП «Лікувально-оздоровчий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1» ЗАТ по туризму та екскурсіях «Львівтурист»

до Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області ДПС

третя особа ЗАТ «Львівтурист»

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.11.2005 р. звернувся до суду з позовом, просив визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Самбірської ОДПІ від 15.02.2005 року № 0000102320/0.

Позов мотивувався тим, що договірна вартість предмета договору купівлі-продажу виступає базою нарахування та сплати ПДВ, який перерахований до бюджету в повному обсязі відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»; відповідачем не враховано вимоги п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», так як база нарахування ПДВ визначається з договірної (контрактної) вартості; відчуження об'єктів нерухомості вчинено за згодою власника (протокол № 01/5 від 06.02.2005 р. ЗАТ «Львівтурист»); вимоги Самбірської ОДПІ про необхідність погашення донарахованого податкового зобов'язання та штрафних санкцій з посиланням на п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» суперечать вимогам п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 цього Закону, оскільки податкові зобов'язання ЛОК «ІНФОРМАЦІЯ_1» не виникають, так як власником нежитлових приміщень виступає ЗАТ «Львівтурист».

Постановою Господарського суду Львівської області від 01-22.03.2006 р. у справі № 5/2622-27/455а (5/1081-12/165), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 р., позов задоволено. Рішення мотивувались тим, що відчуження майна здійснено ЗАТ «Львівтурист» як власником спірного майна, тому ЗАТ «Львівтурист» по події, що сталася раніше, в даному випадку поступлення коштів на розрахунковий рахунок, зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму 100000 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2008 року скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 22.03.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 року у справі № 5/2622-27/455а, справу направлено на новий розгляд. В ухвалі зазначалось, що судами не досліджувалось свідоцтво про право власності позивача на відчужуване майно, не встановлено фактичного власника цього майна на дату його відчуження.

Згідно письмового пояснення від 23.04.2008 року позивач просив суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської ОДПІ № 0000102320/0 від 15.02.2005 року.

Постановою Господарського суду Львівської області від 24.04.2008 року у справі № 13/78 А (5/2622-27/455А), залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом 17.11.2009 р., в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивувалось тим, що нерухоме майно - адмінбудинок, літні корпуса, що знаходяться в с. Розлуч по вул. І.Франка, 5 «а» належать позивачу - ДП ЛОК ЗАТ «Львівтурист» «ІНФОРМАЦІЯ_1», позивачем порушено абз.1 п.1.4 ст.1 та п.4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання платника податків занижено внаслідок реалізації основних виробничих фондів групи 1 нижче залишкової балансової вартості.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2012 року скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 24.04.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року, справу направлено на новий розгляд. В ухвалі зазначається, що у пункті 4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок оподаткування податком на додану вартість основних фондів при їх ліквідації, а відчуження необоротного активу за договором купівлі-продажу є операцією з поставки товару, а тому не може оподатковуватись відповідно до норм п.4.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом замінено відповідача на Старосамбірську міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської області Державної податкової служби.

Представники позивача позовні вимоги підтримати, вказували, що позивачем не порушено п.4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», просили оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилався зокрема, на мотиви, зазначені у запереченні на апеляційну скаргу від 13.06.2008 р. - а.с. 227), де зазначається, що основні фонди були ліквідовані платником податку за самостійним рішенням шляхом продажу, податкове зобов'язання платника податків занижено через не включення до його складу оподатковуваних оборотів, визначених як від'ємна різниця між договірною ціною та їх балансовою вартістю.

Представник відповідача просив суд, у випадку встановлення факту дотримання позивачем п.4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», виявити порушення інших норм Закону та самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Турківським відділенням Самбірської ОДПІ проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП ЛОК «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період з 01.12.2003 року по 31.12.2004 року, за результатами якої складено акт від 10.02.2005 року № 6\23-1\242\04846283.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., із внесеними змінами та доповненнями, внаслідок реалізації основних виробничих фондів нижче залишкової балансової вартості в розмірі 47322 грн. та зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 11280 грн.

На підставі акту перевірки Самбірською об'єднаною ДПІ (Турківське відділення) винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2005 року № 0000102320/0, яким визначено Дочірньому підприємству ЛОК «ІНФОРМАЦІЯ_1» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 63267 грн., з яких 47322 грн. зобов'язання за основним платежем, 15945 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.4.1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного у спірний період (редакція на момент виникнення досліджуваних правовідносин) (надалі Закон № 168/97), поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

База оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку (п.4.1 Закону № 168/97).

Відповідно до п.4.9 ст. 4 Закону № 168/97 якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Як вбачається з матеріалів справи згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 29.09.2004 р. Дочірнє підприємство Львівського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист» лікувально-оздоровчий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1» продав, а ОСОБА_4 купила комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (адмінбудинок позначений літерою А, корпуси № 1,2,4,5,6,7, павільйон, сарай, будівлі санвузла).

У п.4 зазначеного договору вказується, що дані приміщення належать продавцеві на підставі свідоцтва про право власності серії САА № 428893 від 19.09.2004 р., що було підтверджено Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно Самбірського МБТІ № 4823620 від 22.09.2004 р.

Продаж об'єктів вчинено за домовленістю між сторонами за 100000 грн., які покупець на підставі п.6 договору зобов'язався сплатити покупцю до 25.10.2004 року.

Ціна договору визначена на підставі протоколу проведення біржових торгів № 3 СО «Товарна біржа «УЦСА» від 22.09.2004 року.

До справи долучено також Висновок про незалежну оцінку вартості майна ТзОВ «НВКІП», згідно якого дійсна ринкова вартість комплексу будівель літньої туристичної бази, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 49500 грн. Встановлення вартості проведено станом на 22.09.2004 р.

Нежитлові приміщення передано покупцю згідно акту передачі-приймання від 10.11.2004 р.

Згідно висновків акту перевірки позивач порушив п.4.9 ст. 4 Закону № 168/97, оскільки залишкова балансова вартість зазначених будівель, згідно книги обліку основних засобів становила 260380 грн., а об'єкти продано нижче балансової вартості за 100000 грн., позивач занизив податкове зобов'язання внаслідок реалізації основних виробничих фондів групи 1 нижче залишкової балансової вартості.

У пункті 4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок оподаткування податком на додану вартість основних фондів при їх ліквідації, а відчуження необоротного активу за договором купівлі-продажу є операцією з поставки товару, а тому не може оподатковуватись відповідно до норм п.4.9 Закону України «Про податок на додану вартість», на що звернув увагу Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 24.10.2012 р.

Безпідставним є посилання представника відповідача на те, що позивачем здійснено операцію з безоплатного передання товару, оскільки у п.6 договору купівлі-продажу нежитлових будівель вказано вартість об'єкта нерухомості та встановлено обов'язок покупця - ОСОБА_4 сплатити продавцю - ДП Львівського ЗАТ по туризму та екскурсіях «Львівтурист» ЛОК «ІНФОРМАЦІЯ_1» 100000 грн.

З огляду на вказане, помилковим є посилання податкового органу на порушення позивачем п.4.9 ст. 4 Закону № 168/97, а оскільки податкове зобов'язання визначено у зв'язку з виявленням порушення саме вказаної норми закону, нарахування платежу з податку на додану вартість в сумі 63267 грн. (47322 грн. основний платіж, 15945 грн. штрафні (фінансові) санкції) є протиправним.

На посилання представника відповідача щодо необхідності визначення іншої суми зобов'язання позивача (22468 грн.) суд зазначає, що у даній справі перевіряється правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд не має повноважень виявляти порушення інших норм податкового законодавства та нараховувати податкові зобов'язання платникам податків. Крім того, у своїх запереченнях податковий орган вказує, що сума заниження включає від'ємну різницю між договірною ціною та балансовою вартістю нерухомого майна (а.с. 228 Т 1).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до переконання, що позов слід задоволити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської ОДПІ від 15.02.2005 року № 0000102320/0. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачену суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської ОДПІ від 15.02.2005 року № 0000102320/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Лікувально-оздоровчий комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1» ЗАТ по туризму та екскурсіях «Львівтурист» 85 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.03.2013 року.