Постанова № 29906782, 15.02.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-4232/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О.Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Підйомник" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Підйомник" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 27.11.2012 р. №0000352210, №0000362210 в повному обсязі.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем у період з 13 листопада 2012 року по 16 листопада 2012 року було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з метою питання відображення обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Реджу» за червень 2011 р.; з ТОВ «Укрбудтранссервіс» за серпень 2011 року; з ТОВ НВП «Металелектромаш» за листопад 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 329/22-10/22215468 від 16.11.2012 р. (далі - акт перевірки), згідно з яким встановлено порушення позивачем пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.185.1 ст. 185, п.188.1, п.198.1, 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.11.2012 року № 0000352210 та №0000362210 (далі: оскаржувані податкові повідомлення - рішення).

На підставі оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивачу донараховано податкових зобов'язань із податку на прибуток у сумі 4424 грн. та із податку на додану вартість у сумі 3847 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 129,50 грн.

Позивач вважає, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених позивачем з його контрагентами угод ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь - які первинні господарсько - бухгалтерські документи.

А тому позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями відповідача та вважає, що вони є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Бабаков Г.П. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача Карпушев Д.О. просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (т. 1 а.с. 99 - 101).

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначив, що операції між ТОВ НВФ «Підйомник» та контрагентами - постачальниками, а саме: ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс» та ТОВ НВФ «Металелектромаш», не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення наявності трудових ресурсів, майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для відповідної господарської, економічної діяльності, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма «Підйомник» зареєстроване Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 29.12.1994 р. 07.04.2011 року змінено свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію 1 437 107 0011 000104 (т. 1 а.с. 62, 65). Відповідно до довідки АБ №476767 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач є юридичною особою (т. 1 а.с. 63). Позивач взятий на облік до Олександрійської ОДПІ, як платник податків (т. 1 а.с. 66). Згідно свідоцтва №100333303 НБ№139715, відповідач є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 64). З наказу від 30.10.2003 року №1 вбачається, що Бабакова Геннадія Петровича призначено директором ТОВ НВФ «Підйомник» з 30.10.2003 р. (т. 1 а.с. 85). 29.11.2011 року затверджено статут ТОВ НВФ «Підйомник» у новій редакції (т.1 а.с. 78 - 83).

Позивача було повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що підтверджується відповідною розпискою від 12.11.2012 р. №84/10/22-10 (т. 1 а.с. 104).

З 13.11.2012 р. по 16.11.2012 р. головним державним податковим ревізором - інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС Короленком О.О., на підставі наказу відповідача від 12.11.2012 р. №594 (т. 1 а.с. 105), було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань відображення в податкову обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Реджу» за червень 2011 р.; з ТОВ «Укрбудтранссервіс» за серпень 2011 р.; з ТОВ НВП «Металелектромаш» за листопад 2011 р. В результаті чого перевіряючим було складено відповідний акт перевірки від 16.11.2012 р. №329/22-10/22215468 (т. 1 а.с. 13 - 37) (далі - акт перевірки).

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги: - ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар по вказаних правочинах не був переданий, в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.138.2 ст. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на 4424 грн., в тому числі за III квартал 2011 на 4233 грн., за IV квартал 2011 року на 191 грн. внаслідок влючення до складу витрат вартості товарів, отриманих по нікчемних правочинах від ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс» та ТОВ НВП «Металелектромаш», а саме від: ТОВ «Реджу» на 16667 грн.; ТОВ «Укрбудтранссервіс» на 1739 грн.; ТОВ НВП «Металелектромаш» на 832 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 3847 грн., в тому числі за червень 2011 року на 3333 грн., за серпень 2011 року на 348 грн., за листопад 2011 року на 166 грн. Внаслідок завищення податкового кредиту в результаті включення до його складу сум ПДВ з вартості товарів, отриманих по нікчемних правочинів від ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс» та ТОВ НВП «Металелектромаш».

12.11.2012 р. позивачу було направлено повідомлення вих. №6082/22-10/22215468 про запрошення до Олександрійської ОДПІ на 16.11.2012 р. о 10 год. 60 хв. з питань підписання акта документальної позапланової невиїзної перевірки з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Реджу» (код ЄДРПОУ 33608725) за червень 2011 року; з ТОВ «Укрбутранссервіс» (код ЄДРПОУ 36495398) за серпень 2011 року; з ТОВ НВП «Металелектормаш» (код ЄДРПОУ 33421370) за листопад 2011 р. (т.1 а.с. 12).

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 27 листопада 2012 року №0000352210, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4424 грн. (т. 1 а.с. 38).

Також відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 27 листопада 2012 року №0000362210, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3976,5 грн., із них: за основним платежем 3847 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 129,50 грн. (т. 1 а.с. 39).

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведені судом правові позиції знайшли своє відображення у листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11.

Як встановлено судом, безпосередніми контрагентами позивача по спірних господарських операціях було ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ НВП «Металелектромаш».

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Реджу» та ТОВ НВП «Підйомник» укладено договір від 01.06.2011 р.№1/6 про поставку товарів, а саме редукторів ЦЗВКФ 125-25-17 ( т. 1 а.с. 41). Із специфікації №1 до даного договору, вбачається, що кількість поставки редукторів ЦЗВКФ 125-25-17 складає 2 шт. ціна з ПДВ 20000 грн. (т. 1 а.с. 42).

На підтвердження фактичного виконання умов договору від 01.06.2011 р.№1/6 позивачем до суду надано наступні підтверджуючі документи: платіжне доручення від 07.06.2011 р. №738 на загальну суму 20000,00 грн. (т. 1 а.с. 43), платіжне доручення від 10.08.2011 р. №1059 на загальну суму 2086,56 грн. (т. 1 а.с. 51), платіжне доручення від 15.11.2011 р. №1606 на загальну суму 988,40 грн. (т. 1 а.с. 57); видаткова накладна від 01.07.2011 р. №РН-0000015 на загальну суму з ПДВ 20000,00 грн. (т. 1 а.с. 44), видаткова накладна від 16.11.2011 р. №219 на загальну суму з ПДВ 998,40 грн. (т. 1 а.с.58); накладна на вантаж (т. 1 а.с. 45), накладна на вантаж від 01.07.2011 року №ХА0157446 на загальну суму 273,00 грн. (т. 1 а.с. 49), накладна на вантаж від 10 серпень 2011 р. №РН - 081016 (т. 1 а.с. 53), податкова накладна 07.06.2011 р. №1 на загальну суму з ПДВ 20000,00 грн. (т. 1 а.с. 46), податкова накладна 10.08.2011 р. №267 на загальну суму з ПДВ 2086,56 грн. (т. 1 а.с. 54), податкова накладна 16.11.2011 р. №219 на загальну суму з ПДВ 998,40 грн. (т. 1 а.с. 60); особові рахунки (т. 1 а.с. 47 - 48, 55, 61); рахунок - фактури від 01.06.2011 р. №СФ-0000028 на загальну суму з ПДВ 20000,00 грн. (т. 1 а.с. 50), рахунок - фактури від 11.11.2011 р. №816 на загальну суму з ПДВ 998,40 грн. (т. 1 а.с. 56), рахунок СФ №081071 (т. 1 а.с. 52), товарно - транспортна накладна (т. 1 а.с. 59).

Також позивачем надано до суду паспорти та інструкції по використанню редукторів в схемі устаткування у вигляді механізму переміщення кран-балки, яке виробляється позивачем (т. 2 а.с. 29 - 73), а також докази, які підтверджують подальший продаж цього устаткування із встановленими на ньому редукторами (т. 2 а.с. 28).

На підтвердження взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Укрбудтранссервіс» позивачем надано до суду наступні документи: рахунок від 10.08.2011 р. №СФ-081071 на поставку арматури підлокітників в кількості 92 на загальну суму із ПДВ 2086, 56 грн. (т. 2 а.с. 74), податкову накладну від 10.08.2011 року №267 на поставку арматури підлокітників на загальну суму із ПДВ 2086, 56 грн. (т. 2 а.с. 75), накладну на поставку арматури підлокітників від 10.08.2011 р. №РН-081016 на загальну суму із ПДВ 2086, 56 грн. (т. 2 а.с. 77), товарно - транспортну накладну на поставку арматури підлокітників від 28.11.2011 року (т. 2 а.с. 78).

Також позивачем надано до суду докази, які підтверджують подальший продаж устаткування, що виробляється позивачем (т. 2 а.с. 83 - 101), із встановленими на ньому підлокітниками в схемі антивібраційного крісла оператора (т. 2 а.с. 79 - 82).

На підтвердження взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ НВП «Металелектромаш» позивачем надано суду наступні документи, а саме; рахунок - фактури від 11.11.2011 року №816 на поставку тиристора Т123-250-12 на загальну суму з ПДВ 998,40 грн. (т. 2 а.с. 2), видаткову накладну від 16.11.2011 р. №219 на поставку тиристора Т123-250-12 на загальну суму з ПДВ 998,40 грн. (т. 2 а.с. 3), видаткову накладну від 16.11.2011 року №219 на поставку тиристора Т123-250-12 на загальну суму з ПДВ 998,40 грн. (т. 2 а.с. 4).

Також позивачем надано до суду докази, які підтверджують подальше використання тирісторів для ремонту зварювальних апаратів «Вулкан» (т. 2 а.с. 6 - 20).

З наданих до справи позивачем доказів вбачається, що первинні документи належним чином складені між позивачем та його контрагентами ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ НВП «Металелектромаш».

Наведені позивачем доводи, а також надані ним докази, на думку суду, свідчать про реальне вчинення господарських операцій щодо поставки товарів ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ НВП «Металелектромаш».

З приводу наданих відповідачем до суду доказів, на підтвердження доводів, викладених в акті перевірки, а також у запереченнях на позов, суд зазначає наступне.

Відповідачем до матеріалів справи надано акт від 27.02.2012 року №578/233/33608725 «Про результати проведеної виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Реджу», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Промтехноопт» їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, 2011 року», направлений відповідачеві разом із супровідним листом від 01.03.2012 року вих. №1163/7/23-309 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харківа.

З матеріалів справи, вбачається, що разом із супровідним листом від 10.09.2022 року вих. №2598/7/22-514 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (т. 1 а.с. 116), відповідачу було направлено акт від 31.05.2012 року №1284/22-5/36495398 про результати проведеної невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Укрбудтранссервіс», з питань правильності сформування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.06.2011 року по 31.08.2011 року (т. 1 а.с. 133 - 156).

Також разом із супровідним листом від 26.10.2022 року вих. №20489/7/22-5 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська (т. 1 а.с. 174 - 208) відповідачу було направлено акт від 26.10.2012 року №1250/225/33421370 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «Металелектормаш», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень та листопад 2011 р.

Відповідачем до матеріалів справи не було надано жодних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не були зареєстровані або не здійснювали господарської діяльності у періоді, який перевірявся.

Суд зауважує, що відсутність будь-яких порушень під час здійснення позивачем господарської діяльності у періоді, який перевірявся, підтверджує також довідка відповідача від 14.06.2012 р. №94/15-30/22215468 (т. 2 а.с. 116 - 128).

Згідно з ч. ч. 2, 4, 6 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд зазначає, що відповідачем в установленому порядку не доведені факти невідповідності задекларованих у податковому обліку наслідків господарських операцій позивача фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ НВП «Металелектромаш», внаслідок чого відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем правомірно.

З огляду на встановлення судом реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ НВП «Металелектромаш», на думку суду, відповідач неправомірно визначив податкові (грошові) зобов'язання позивачеві, на підставі акта перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

За таких умов суд вважає, що відповідачем у ході судового розгляду справи не були підтверджені належними та допустимими доказами висновки, наведені в акті перевірки та доводи, наведені в письмових запереченнях на позов, внаслідок чого відповідачем не було доведено законність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, прийнятих ним за наслідками проведеної перевірки позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 27.11.2012 р. №0000352210, №0000362210 були винесені відповідачем на не підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

З урахуванням змісту ст. 94 КАС України, на думку суду, необхідно присудити з Державного бюджету України на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 84 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 69-71, 94, 158 - 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 27.11.2012 р. №0000352210.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 27.11.2012 р. №0000362210.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Підйомник" здійснені ним документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 84 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20.02.2013 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко