Постанова № 29906571, 07.02.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-3409/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О.Ю.,

при секретарі - Яровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайкор" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання: відсутності компетенції (повноважень), протиправними дій, неправомірним та незаконним наказу, протиправними податкових повідомлень - рішень та їх скасування, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайкор» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просить: встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо винесення наказу від 20.09.2012 р. №1607 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", а також щодо визнання нікчемними угод між позивачем та ТОВ "ІЦК - Інститут Магістральних Трубопроводів"; визнати неправомірним та незаконним наказ відповідача від 20.09.2012 р. №1607 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" (далі - оскаржуваний наказ); визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ІЦК - Інститут Магістральних Трубопроводів"; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 04.10.2012 р.: №0000840224, №0000850224 (далі: оскаржувані податкові повідомлення - рішення).

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спеціалістами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносин з ТОВ «ІЦК - інститут магістральних трубопроводів» за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р. За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 21.09.2012 р. №140/22-5/38211929 (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 04.10.2012 року: №0000840224 про сплату 1427203 грн. із них: за основним платежем з податку на додану вартість у розмірі 1141762 грн., із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 285441 грн. та податкове повідомлення №0000850224 про сплату 1498563 грн., із них: за основним платежем 1198850 грн., із застосуванням штрафних санкцій в розмірі 299713 грн.

Позивач зазначає, що у висновках акта перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за червень 2012 р. в розмірі 11411762 грн. та п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138; п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за I півріччя 2012 р. на суму 1198850 грн.

Представник позивача зазначає, що у своїх запереченнях на акт перевірки він проінформував відповідача про відсутність господарських взаємовідносин з ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних Трубопроводів», у зв'язку з помилкою у податковій звітності та про фактичні господарські взаємовідносини у періоді, що перевірявся, з іншим підприємством, яким є ТОВ «Еля Агроекспорт».

Не зважаючи на наявну інформацію, перевіряючий в акті перевірки дійшов помилкового висновку про нікчемність правочинів, здійснених між ТОВ «Дайкор» та ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних Трубопроводів», яких фактично не могло існувати.

Також позивач зазначає, що при складані акта перевірки відповідач не врахував наданий позивачем розрахунок коригування сум податку на додану вартість, посилаючись на порушення ст. 192 Податкового кодексу України при заповненні граф та таблиць розрахунку.

Так позивач стверджує, що помилка формування показників декларації з ПДВ за червень 2012 р. була виправлена позивачем у липні 2012 року, що мало наслідком корегування суми до сплати в бюджет та збільшення від'ємного значення відповідного податку.

20.08.2012 року позивачем надано уточнюючий розрахунок, яким зменшено суму до сплати в бюджет за рахунок суми від'ємного значення, що виникла у липні 2012 р.

А тому позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є помилковим, необґрунтованими, не базуються на доказах, що у свою чергу призвело до прийняття відповідачем протиправних податкових повідомлень - рішень.

У судовому засіданні представник позивача Таран М.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача Скрипник О.М. та Дорошенко Т.Л. у судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 57 - 58).

Представники відповідача у письмових запереченнях на позов, зокрема зазначили, що в процесі проведення перевірки встановлено, що взаємовідносини між ТОВ «Дайкор» та ТОВ «ІЦК - Інститут магістральних трубопроводів», відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до висновків акта перевірки не підлягають включенню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ по операціях позивача з ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних Трубопроводів», так як вони проведені на підставі нікчемних правочинів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайкор» зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 11.05.2012 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 44 102 0000 008154 (т. 1 а.с. 11). Відповідно до довідки АБ №561660 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач є юридичною особою (т. 1 а.с. 12). Відповідно до наказу від 10.05.2012 року №1, на посаду директора ТОВ «Дайкор» призначено Данилова О.В. (т. 1 а.с.10).

Позивачем до відповідача було подано податкові декларації з податку на додану вартість.

Так, 20.07.2012 р. позивачем подано податкову декларацію з ПДВ, якою визначено суму 3 667 грн. податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) (т. 1 а.с. 71 - 72), розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 63 - 66), розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в якій зазначено, що обсяг поставки без ПДВ усього за місяць складає 14580453 грн., сума ПДВ 2916091 грн. (т. 1 а.с. 73), 14.08.2012 року уточнюючий розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року (т. 1 а.с. 67 - 68).

20.08.2012 р. позивачем подано податкову декларацію за липень 2012 року, якою визначено суму 724 грн. податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) (т. 1 а.с. 69 - 70).

21.08.2012 року посадовою особою відповідача на адресу позивача було направлено запит вих. №16845/10/22-4, про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ІЦК - Інститут магістральних трубопроводів» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року (т.1 а.с. 61).

27.08.2012 р. позивачем було надано відповідь на запит відповідача (т.1 а.с. 59).

27.08.2012 року посадовою особою відповідача на адресу позивача було направлено запит вих. №17489/10/22-4, про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Еля Агроекспорт» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року (т.1 а.с. 62).

03.09.2012 р. позивачем було надано відповідь на запит відповідача (т.1 а.с. 60).

Відповідним повідомленням відповідача від 20.09.2012 р. №311/22-4 позивача повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (т. 1 а.с. 78).

21.09.2012 р. посадовою особою відповідача, на підставі наказу відповідача від 20.09.2012 р. №1607 (т. 1 а.с. 77), було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЦК - інститут магістральних трубопроводів» за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року. В результаті чого було складено відповідний акт перевірки від 21.09.2012 р. №141/22-2/38211955 (далі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 14 - 24).

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги: - п.198,2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - IV (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в розмірі 1141762,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 1141762,00 грн.

- п. 138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за I півріччя 2012 року на суму 1198850 грн., в тому числі за II квартал 2012 року на суму 1198850 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 04 жовтня 2012 року №0000840224, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1427203 грн., із них: за основним платежем 1141762 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 285441 грн. (т. 1 а.с. 25).

Також відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 04 жовтня 2012 року №0000850224, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1498563 грн., із них: за основним платежем 1198850 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 299713 грн. (т. 1 а.с. 26).

З приводу позовних вимог, в яких позивач просить встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо винесення наказу від 20.09.2012 р. №1607 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

З огляду на те, що відповідач наділений компетенцією (повноваженнями) на видання наказів про проведення документальних позапланових невиїзних перевірок платників податків, у задоволенні позовних вимог в цій частині, на думку суду, слід відмовити.

В позовних вимогах позивач просить визнати неправомірним та незаконним наказ відповідача від 20.09.2012 року р. №1607 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки". З приводу цих позовних вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно змісту оскаржуваного наказу відповідача правовою підставою для проведення перевірки ТОВ «Дайкор» є п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України.

Суд зауважує, що видання керівником податкового органу наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, у даному випадку, не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. У свою чергу, нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюється нормами ПК України, якими передбачено окрему процедуру узгодження податкових зобов'язань.

У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, суд зобов'язаний не тільки встановити протиправність дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень, а й обрати реальний спосіб захисту порушеного права.

Оскільки документальна позапланова невиїзна перевірка позивача вже проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не зможе захистити порушене право позивача, так як скасування наказу не є підставою для спростування висновків, наведених в акті перевірки.

З огляду на те, що захист прав позивача перемістився в площину оскарження рішення органу державної податкової служби, яким визначено суму грошового зобов'язання, суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що оперативний захист порушеного права при винесені протиправного наказу про проведення перевірки можливий лише за умови звернення до суду з позовом до початку її проведення.

Щодо позовних вимог, в яких позивач просить: встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача щодо визнання нікчемними угод між позивачем та ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних Трубопроводів», суд вважає, що вони пов'язані саме зі складанням відповідачем акта перевірки.

Заявляючи вимоги у такий спосіб, на думку суду, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. При цьому позивач не врахував, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть в подальшому стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень. А тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог, в яких позивач просить визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних Трудоброводів», суд зазначає наступне.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У зв'язку з тим, що відповідач наділений компетенцією (повноваженнями) на проведення документальних позапланових невиїзних перевірок платників податків, у задоволенні позовних вимог в цій частині, на думку суду, належить відмовити.

З приводу позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відповідача від 04.10.2012 року: №0000840224, №0000850224, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У відповідності до ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

На підставі аналізу наведених норм ПК України суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні податкової перевірки позивача та при складанні акта перевірки за її наслідками протиправно не прийняв до уваги уточнюючий розрахунок від 20.08.2012 р., яким зменшено суму до сплати в бюджет за рахунок суми від'ємного значення, що виникло у липні 2012 р., адже з нього вбачалася відсутність фактичних господарських відносин позивача з ТОВ «ІЦК - Інститут магістральних трубопроводів» в періоді, який підлягав перевірці.

Судом встановлено, що безпосереднім контрагентом позивача в періоді, який перевірявся, було ТОВ «Еля Агроекспорт».

Державна податкова інсрпекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби направила відповідачеві, разом із супровідним листом від 07.09.2012 р. вих. №12589/7/22-911 (т .1 а.с. 79), акт від 30.08.2012 року №3332/22-9/31840270 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних трубопроводів» код за ЄДРПОУ 31840270 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за червень, липень 2012 року (т. 1 а.с. 80 - 82).

З пояснень представника позивача вбачається, що у червні місяці 2012 року були відсутні будь - які відносини між позивачем та ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних трубопроводів». З даним контрагентом жодних правочинів не відбувалося. Дані пояснення підтверджує розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), з якого вбачається, що по взаємовідносинах позивача із ТОВ «ІЦК-Інститут Магістральних трубопроводів» в червні 2012 р. зменшено обсяг придбання товарів (робіт, послуг), а по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Еля Агроекспорт» в червні 2012 р. збільшено обсяг придбання товарів (робіт, послуг) (т.2 а.с. 182 - 190).

З наданих до справи позивачем доказів вбачається, що господарські взаємовідносини між позивачем і контрагентом ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних Трубопроводів» за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року були відсутні, що підтверджується податковою декларацією №0950653875 з податку на додану вартість за липень 2012 року (т. 2 а.с. 179 - 181) та розрахунком №9050664093 коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 р. (т. 2 а.с. 182 - 190).

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що у червні 2012 року відбувалися господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Еля Агроекспорт», що підтверджується первинними фінансово - господарськими документами, які складені належним чином.

Так, в матеріалах справи містяться: видаткові накладні (т. 1 а.с. 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103 - 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130 - 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, т.2 а.с. 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79 - 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165), податкові накладні (т. 1 а.с. 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188 - 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207 - 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, т. 2 а.с. 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127 - 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166).

Наведені позивачем доводи, а також надані ним докази, на думку суду, свідчать про реальне вчинення сторонами господарських операцій щодо придбання позивачем товарів у ТОВ «Еля Агроекспорт».

На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав жодних доказів фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ІЦК - Інститут Магістральних Трубопроводів» у періоді, який перевірявся.

Детальна інформація по платнику ПДВ, яким є позивач (т. 2 а.с. 190), за поясненнями представника відповідача, базується на показниках, задекларованих позивачем, уточнення до яких протиправно не були взяті до уваги відповідачем.

За таких умов суд вважає, що відповідачем у ході судового розгляду справи не були підтверджені належними та допустимими доказами висновки, наведені в акті перевірки та доводи, наведені в письмових запереченнях на позов, внаслідок чого відповідачем не було доведено законності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, прийнятих ним за наслідками проведеної перевірки позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 04.04.2012 р.: №0000840224, №0000850224, були винесені відповідачем на не підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 69 - 71, 158 - 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 04.10.2012 р. №0000840224.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 04.10.2012 р. №0000850224.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.02.2013 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко