Постанова № 29906547, 03.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 року 2а-4127/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Підприємства Бучанської виправної колонії № 85 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області про стягнення податкового боргу з рахунків платника податку у банках,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Ірпінська об’єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі-позивач) з позовом до Підприємства Бучанської виправної колонії № 85 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу з рахунків платника податку у банках, обслуговуючих боржника, у сумі 1650621,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами фінансово-господарської діяльності відповідачем до державного бюджету не сплачено податкову заборгованість з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

Представник позивача 03.10.2012 подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити. Підтвердив, що на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашено.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіслав письмове клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів, яке належним чином не обґрунтував. Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень не надав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Підприємство Бучанської виправної колонії №85 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 08680187, взято на облік платника податків в органах державної податкової служби 17.10.1995 за №218/8 в Ірпінській ОДПІ Київської області ДПС.

Відповідно до довідки про суми податкової заборгованості, наданої позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1507297,19 грн., нараховано фінансові санкції в сумі 43385,62 грн. та пеню в сумі 99938,32 грн.

Ця заборгованість утворилась з наступних підстав.

Відповідачем до позивача на виконання вимог законодавства подано податкові декларації з податку на додану вартість за 2009-2012 рр. а саме: від 15.04.2009 на суму 92190 грн., від 20.05.2009 на суму 9725 грн., від 17.06.2009 на суму 77672 грн., від 16.07.2009 на суму 41825 грн., від 19.08.2009 на суму 49472 грн., від 18.09.2009 на суму 87589 грн., від 10.10.2009 на суму 41081 грн., від 18.11.2009 на суму 34460 грн., від 18.12.2009 на суму 35835 грн., від 18.01.2010 на суму 30818 грн., від 22.02.2010 на суму 16168 грн., від 19.03.2010 на суму 25482 грн., від 20.04.2010 на суму 46139 грн., від 20.05.2010 на суму 33144 грн., від 15.06.2010 на суму 24423 грн., від 07.09.2010 на суму 40839 грн., від 07.09.2010 на суму 39994 грн., від 21.09.2010 на суму 26717 грн., від 16.10.2010 на суму 23930 грн., від 03.11.2010 на суму 23930 грн., від 17.11.2010 на суму 50726 грн., від 20.12.2010 на суму 62772 грн., від 18.02.2011 на суму 11834 грн., від 18.04.2011 на суму 31396 грн., від 19.05.2011 на суму 182764 грн., від 10.06.2011 на суму 40839 грн., від 11.07.2011 на суму 19307 грн., від 16.08.2011 на суму 13184 грн., від 16.09.2011 на суму 38326 грн., від 17.10.2011 на суму 20640 грн., від 16.11.2011 на суму 42410 грн., від 10.12.2011 на суму 25929 грн., від 26.12.2011 на суму 51312 грн., від 17.02.2012 на суму 14508 грн., від 19.03.2012 на суму 10068 грн., від 18.04.2012 на суму 54846 грн., від 18.05.2012 на суму 68200 грн. та уточнюючий розрахунок від 28.05.2012 та від 18.06.2012 на суму 35683 грн.

Працівниками Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС було здійснено документальні невиїзні (камеральні) перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами яких складено Акти № 565/15-3/08680187/631 від 30.03.2009, № 731/15-3/08680187/609 від 14.05.2009, № 941/15-3/08680187/662 від 24.06.2009, № 133/15-3/08680187/757 від 15.09.2009, № 1606/15-3/08680187 від 28.10.2009, № 1858/15-3/08680187 від 09.12.2009, № 56/15-3/08680224 від 22.01.2010, № 58/15-3/08680187 від 22.01.2010, № 337/15-3/08680187 від 25.02.2010, № 523/15-3/08680187 від 25.03.2010, № 877/15-3/08680187 від 25.05.2010, № 1641/15-3/08680187/1458 від 15.09.2010, № 153/15-3/08680187 від 11.10.2010, № 288/15-3/08680187/1408 від 01.12.2010, № 1752/15-3/08680187/1252 від 13.10.2010, № 1985/15-3/08680187/1400 від 26.10.2010, № 2381/15-3/08680187 від 22.12.2010, в яких встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У подальшому керівником Ірпінської ОДПІ на підставі вищевказаних актів прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001651501/0 від 30.03.2009 на суму 5432,86 грн., № 0002231501/0 від 14.05.2009 на суму 4302,23 грн., № 0002811501/0 від 24.06.2009 на суму 4739,39 грн., № 0004041501/0 від 15.09.2009 на суму 4559,29 грн., № 0005271501/0 від 28.10.2009 на суму 2693,54 грн., № 0005901501/0 від 09.12.2009 на суму 2507,69 грн., № 0000201501/0 від 22.01.2010 на суму 6047,61 грн., № 0000211501/0 від 22.01.2010 на суму 1104,05 грн., № 0001061501/0 від 25.02.2010 на суму 1422,13 грн., № 0001951501/0 від 25.03.2010 на суму 1428,42 грн., № 0002691501/0 від 25.05.2010 на суму 951,05 грн., № 0004551501/0 від 15.09.2010 на суму 5775, 42 грн., № 0004931501/0 від 11.10.2010 на суму 2962,23 грн., № 0006641501/0 від 01.12.2010 на суму 4657,32 грн., № 0005241501/0 від 13.10.2010 на суму 510 грн., № 0006231501/0 від 26.10.2010 на суму 170 грн., № 0007221501/0 від 22.12.2010 на суму 170 грн.

Ці податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано, в адміністративному та судовому порядку не оскаржено.

Заборгованість відповідача також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку з ПДВ, яку долучено до матеріалів справи

Станом на день судового розгляду спору заборгованість відповідачем не сплачено, сума боргу становить 1650621,13 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли як до 1 січня 2011 року, так і після цієї дати, і регулювались, зокрема, такими законодавчими актами: Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, Законом України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом України від 04.12.1990 №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” та іншими.

Однак, з 1 січня 2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України законодавче регулювання у сфері оподаткування зазнало змін, а окремі із вказаних законодавчих актів втратили чинність.

У зв'язку з цим справа вирішується судом відповідно до принципу дії законів у часі, зміст якого розкрито, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Як зазначив Конституційний Суд України, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі – Закон України № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об’єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України №168/97-ВР об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.

Суму податкового боргу відповідача визначено на підставі поданих ним податкових декларацій та не оскаржених податкових повідомлень-рішень, отже ця сума є узгодженою.

Положеннями підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно ж до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості позивачем надано суду, їх копії долучено до матеріалів справи. Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства Бучанської виправної колонії № 85 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Миру, буд. 3, ідентифікаційний код 08680187) до державного бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків, для погашення податкової заборгованості у розмірі 1650621 (один мільйон шістсот п’ятдесят тисяч шістсот двадцять одна) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 жовтня 2012 р.