Постанова № 29904990, 25.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року 11:11 2а-3292/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергія" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042301/37 від 11.01.2012,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Енергія» (далі-позивач, товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2012 № 0000052301/36 та № 0000042301/37.

12 липня 2012 р. суддею Київського окружного адміністративного суду винесено ухвалу про роз’єднання у самостійні провадження позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергія» до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби форми «Р» від 11.01.2012 № 0000042301/37 та позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергія» до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби форми «С» від 11.01.2012 № 0000052301/36.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Енергія» до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби форми «Р» від 11.01.2012 № 0000042301/37 зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду, де присвоєно їй реєстраційний №2а-3292/12/1070.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій з ТОВ «Розетка УА», ДК «Газ України» та ПАТ АЕС «Київобленерго» є безпідставними, оскільки позивачем з контрагентами оформлено належним чином первинні бухгалтерські документи. Вважає, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про існування розбіжностей у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з контрагентом ТОВ «Розетка УА». Зазначає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за липень 2011 р. податкові накладні з ДК «Газ України» та ПАТ АЕС «Київобленерго», оскільки до подачі податкової декларації з ПДВ за липень 2011 р. у позивача були в наявності оформлені належним чином та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкові накладні, тому підстав для подачі скарги на постачальників не було. Позивач зазначає, що вимогами п.198.6 ст.198 ПК України, яка діяла до 06.08.2011, подачі скарги на постачальників товарів за наявності розбіжностей між датою виписки та датою реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, не передбачалось. Позивач зазначив, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит за лютий, вересень 2011 р., оскільки господарські операції мали реальний характер, а зі складу податкового кредиту в липні 2011 р. спірні суми було виключено. Позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що податкове повідомлення-рішення є правомірними. Перевіркою встановлено що складу податкового кредиту за вересень 2011 р. позивачем включено ПДВ в сумі 403077,37 грн. по контрагентах ПАТ АЕС «Київобленерго» та ДК «Газ України» згідно з податковими накладними. При наданні відповідачу податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 р. ПАТ «Енергія» надано і заяву про відмову постачальника надати податкову накладну та скаргу, в якій повідомляється про факт не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виданих на ім’я ПАТ «Енергія» постачальниками ПАТ АЕС «Київобленерго» та ДК «Газ України» податкових накладних. Перевіркою встановлено, що ці податкові накладні ПАТ «Енергія» було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2011 р., але разом з поданою декларацією не було подано заяву зі скаргою на постачальника, який відмовив в наданні податкової накладної. При наданні уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, позивачем зняло суми з податкового кредиту липня 2011 р. та включено їх до складу податкового кредиту за вересень 2011 р. Оскільки позивачем суми ПДВ по податкових накладних включено двічі, тому позивачем не використано право надане йому п.201.10 ст.201 ПК України, у зв’язку з чим товариство добровільно відмовилось від права на формування податкового кредиту. Отже, податковим органом зроблено висновок, що ПАТ «Енергія» завищило податковий кредит за вересень 2011 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Публічне акціонерне товариство «Енергія» є юридичною особою, що зареєстрована 19.02.1991 виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області.

Позивачем до податкового органу подано декларацію з ПДВ за липень 2011 р., в якій включено суму податкових накладних, виписаних ПАТ АЕС «Київобленерго» та ДК «Газ України».

ПАТ «Енергія» у зв’язку з виправленням самостійних виявлених помилок до ДПІ в Обухівському районі подано уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість від 12.10.2011 та від 13.10.2011, якими знято суми за податковими накладними контрагентів позивача з податкового кредиту липня 2011 р. та включено їх до складу податкового кредиту за вересень 2011 р.

Позивачем 20.10.2011 до ДПІ в Обухівському районі подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 р., де до складу податкового кредиту включено суми податкових накладних по ПАТ АЕС «Київобленерго» та ДК «Газ України».

На підставі направлень на перевірку від 21.11.2011, наказу на перевірку від 10.11.2011 №793 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Енергія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 по 30.09.11. Перевірка проводилась з 21.11.2011 по 16.12.2011. На підставі наказу ДПІ в Обухівському районі від 16.12.2011 №902 термін перевірки продовжено з 19.12.2011 по 23.12.2011. За результатами перевірки складено акт від 27.12.11 №3017/231/13699556, яким встановлено низку порушень позивачем вимог законодавства, зокрема, порушення п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.6, п.201.7 ст.201, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 403391 грн., в т.ч. за лютий 2011 р. на суму 314 грн., за вересень 2011 р. на суму 403077 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2011 р. (вх.№9009206194 від 20.10.2011) позивачем подано "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" (вх.№9009206192 від 20.10.2011) зі скаргою, в якій повідомляється про факт не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виданих на користь ПАТ "Енергія" постачальником ПАТ АЕС "Київобленерго" (ідентифікаційний код 23243188) (податкова накладна від 31.07.2011 №5870/017 на загальну суму 1000969,13 грн., в тому числі податку на додану вартість – 166828,19 грн.), та постачальником ДК "Газ України" (ідентифікаційний код 31301827) (податкові накладні від 31.07.2011 №1067 на загальну суму 702712,05 грн., в тому числі податку на додану вартість – 117118,70 грн., від 31.07.2011 №066 на загальну суму 714783,03 грн., в тому числі податку на додану вартість – 119130,50 грн., а також подано копії податкових накладних.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Енергія» до складу податкового кредиту за вересень 2011 р. включено ПДВ в сумі 403077,37 грн. по контрагентах ДК «Газ України» та ПАТ АЕС «Київобленерго», які було включено до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 р. Податкові накладні, які виписані ДК «Газ України» та ПАТ АЕС «Київобленерго», в Єдиному реєстрів податкових накладних зареєстровано 17.08.2011. Разом з декларацією по ПДВ за липень 2011 р. позивачем не надано заяву із скаргою на постачальника, який відмовив в наданні податкової накладної. Знявши ці суми з податкового кредиту липня 2011 р. «Уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 12.10.2011 та від 13.10.2011 та включивши їх до складу податкового кредиту за вересень 2011 р., підприємство до перевірки не надало необхідні підтверджуючі документи отримання цих податкових накладних у вересні 2011 р. У зв’язку з цим ПАТ «Енергія» не використано право, надане йому п.201.10 ст.201 ПК України, тому вважається, що товариство добровільно відмовилося від права на формування податкового кредиту. ПАТ «Енергія» включило до податкового кредиту вересня 2011 р, суму податку на додану вартість по податкових накладних в період, відмінний від дати її фактичної виписки, та по якій не доведено її фактичне отримання в тому періоді, в якому вона була включена. Податкові накладні, виписані ДК «Газ України» та ПАТ АЕС «Київобленерго», включено до податкового кредиту не в періоді, на який припадає право платника на податковий кредит, ПАТ «Енергія» не здійснено заходів по своєчасному отриманню податкової накладної, не подано заяву зі скаргою на постачальника та не надано підтвердження отримання податкової накладної від постачальника із порушенням встановлених термінів. У зв’язку з цим позивачем завищено податковий кредит за вересень 2011 р. на суму 403077,39 грн.

ДПІ в Обухівському районі отримала матеріали перевірки з ДПІ в Печерського району м. Києва, а саме: акт від 16.05.2011 №/23-2/37193071 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Розетка УА» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 28.02.2011. Згідно з базою даних ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «РОЗЕТКА УА» має нульовий стан - платник податків відсутній за основним місцем обліку. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фінансово-господарська діяльність ТОВ «РОЗЕТКА. УА» здійснюється поза межами правового поля, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «РОЗЕТКА. УА» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Отже, ТОВ «Розетка. УА» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вимоги третіх осіб. Таким чином, ПАТ «Енергія» завищено суму податкового кредиту за лютий 2011 р. на суму 314,13 грн.

Позивачем подано до податкового органу заперечення від 29.12.2011. ДПІ в Обухівському районі 05.01.2012 надано відповідь на заперечення позивача.

На підставі висновків Акту перевірки №3017/231/13699556 від 27.12.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 за №0000042301/37, яким визначено грошове зобов’язання в сумі 504161,25 грн., у т.ч. за основним платежем - на суму 403391 грн., за штрафними санкціями - 100770,25 грн.

Позивачем 19.01.2012 до ДПА в Київській області подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 №0000042301/37. Рішенням від 19.03.2012 ДПС у Київській області це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

29 березня 2012 р. позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення до ДПС України. Рішенням ДПС України від 28.05.2012 податкове повідомлення-рішення та рішення ДПС у Київській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивачем 31.01.2011 з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» укладено договір на отримання електроенергії та 28.01.2011 з ДК «Газ України» на отримання імпортного природного газу. Факт надання товару (робіт, послуг) оформлювався податковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаних контрагентів та позивача. Контрагенти позивача при здійсненні поставок оформили належним чином три податкові накладні від 31.07.2011 на суму 702712,05 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 117118,70 грн.), від 31.07.2011 на суму 714783,03 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 119130,50 грн.) та від 31.07.2011 на суму 1000969,13 грн. (у т.ч. ПДВ 166828,19 грн.), які позивачем у подальшому надано на перевірку. Факт отримання природного газу та електроенергії підтверджується актами виконаних робіт. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавців-постачальників - ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» та ДК «Газ України», що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями. Податкові накладні по ДК «Газ України» зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних 17.08.2011, а ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» - 03.08.2011.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 р. (вх. №9007058059 від 19.08.2011) включено суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних, виданих на користь ПАТ "Енергія": ДК "Газ України" - податкові накладні від 31.07.2011 №1067 на загальну суму 702712,05 грн., в тому числі податку на додану вартість - 117118,70 грн., та від 31.07.2011 №1066 на загальну суму 714783,03 грн., в тому числі податку на додану вартість - 119130,50 грн.; ПАТ АЕС "Київобленерго" – податкова накладна від 31.07.2011 №5870/017 на загальну суму 1000969,13 грн., в тому числі податку на додану вартість – 166828,19 грн. Вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно 17.08.2011 та 03.08.2011, що підтверджується відомостями витягу із Загального реєстру податкових накладних, тобто, зазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше, аніж позивачем включено суми податку на підставі цих податкових накладних до складу податкового кредиту за липень 2011 року.

При цьому, як зазначено в Акті перевірки та не заперечувалось представником позивача, позивачем не подавалось разом з декларацією з податку на додану вартість за липень 2011 р. заяви із скаргою на постачальника про не включення податкових накладних від 31.07.2011 №1066, від 31.07.2011 №1067 та від 31.07.2011 №5870/017 до Єдиного реєстру податкових накладних.

Позивачем з ТОВ «Розетка УА» укладено усний договір на отримання у останнього комп’ютерного обладнання (монітор). Факт виконання робіт оформлювався податковою та видатковою накладним, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача при здійсненні поставок оформив належним чином одну податкову накладну від 03.02.2011 на суму 1884,78 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 314,13 грн.) та одну видаткову накладну, які позивачем у подальшому надано на перевірку. Крім вказаних документів, отримання товару підтверджується картками обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, актом про введення в експлуатацію основних засобів, прибутковою накладною та рахунком-фактури. Перевезення товару від ТОВ «Розетка УА» до позивача підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця-постачальника - ТОВ «Розетка УА», що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями.

За вказаними угодами позивач включив суми ПДВ до податкового кредиту з податку на додану вартість у лютому 2011 р. та у вересні 2011 р.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за лютий та вересень 2011 р. та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період за лютий та вересень 2011 р.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулюються Податковим кодексом України та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів та іншими законами.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правовідносини, що виникають у зв’язку з формуванням платником податку на додану вартість, податкового кредиту, регулюються розділом V ПК України.

Так, п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд бере до уваги, що відповідачем не заперечується той факт, що первині документи позивача містять всі обов’язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Таким чином, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту постачання товару від ТОВ «Розетка УА» за господарською операцією та визначення правильності формування податкового кредиту за липень та вересень 2011 р.

Як встановлено судом, факт надання послуг контрагентом - ТОВ «Розетка УА» та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

У судовому засіданні досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські та інші документи, якими підтверджується наявність та реальне виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Розетка УА».

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов’язує виникнення цивільної правоздатності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на момент вчинення та виконання усної домовленості ТОВ «Розетка УА» є належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка має право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем була зареєстрованим платником податку на додану вартість і мала право виписувати податкові накладні.

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичної особи ТОВ «Розетка УА» на час вчинення цих правочинів.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов’язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ «Розетка УА» було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Судом для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено наступне: 1) встановлено факт здійснення господарської операції; 2) встановлено спеціальну податкову правосуб’єктність учасників господарської операції; 3) встановлено зв’язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. При цьому досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку; 4) встановлено дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи суду було надані необхідні первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Розетка УА».

Що стосується податкового кредиту за вересень 2011 року по контрагентах ДК «Газ України» та ЗАТ «А.Е.С. «Київобленерго», то суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

В Акті перевірки відповідачем наведено перелік податкових накладних, які були виписані ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», ДК «Газ України» та ТОВ «Розетка УА» для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», ДК «Газ України» та ТОВ «Розетка УА» які засвідчують надання послуг, у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ у відповідному періоді 2011 р.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 198.6 ст.198 ПК України в редакції станом на 06.08.2011 подача скарги на постачальників товарів/послуг за наявності розбіжностей між датою виписки та датою реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, не передбачалась, а отже податкові накладні, виписані ДК «Газ України» та ЗАТ АЕС «Київобленерго» від 31.07.2011, включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за відповідний період 2011 р. правомірно.

Вимоги щодо наявності реєстрації податкової накладної, як обов’язкового елементу визнання підстави для віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням зів/послуг, введено в редакцію п.198.6 ст.198 ПК України лише з 06.08.2011.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як убачається з Акта перевірки та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивачем подано до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12.10.2011 №9008467098, від 13.10.2011 №9008515372 згідно з якими з податкового кредиту за липень 2011 р. виключено суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних ДК "Газ України" від 31.07.2011 №1066, від 31.07.2011 №1067 та ПАТ АЕС "Київобленерго" від 31.07.2011 №5870/017. Разом з тим, зазначені суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту за вересень 2011 р., визначеного у податковій декларації №9009206194 від 20.10.2011, до якої позивачем додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" (вх.№9009206192 від 20.10.2011) зі скаргою про факт не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виданих на користь ПАТ "Енергія" постачальниками ДК "Газ України" від 31.07.2011 №1066, від 31.07.2011 №1067 та ПАТ АЕС "Київобленерго" від 31.07.2011 №5870/017.

Згідно з абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Як убачається з витягу із Загального реєстру податкових накладних, податкові накладні ДК "Газ України" від 31.07.2011 №1066, від 31.07.2011 №1067 та ПАТ АЕС "Київобленерго" від 31.07.2011 №5870/017 на час подання позивачем заяви зі скаргою були належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно виключено суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних ДК "Газ України" від 31.07.2011 №1066, від 31.07.2011 №1067 та ПАТ АЕС "Київобленерго" від 31.07.2011 №5870/017 зі складу податкового кредиту за липень 2011 р. та правомірно включено суми податку на додану вартість на підставі зазначених податкових накладних до складу податкового кредиту за вересень 2011 р., визначеного у податковій декларації №9009206194 від 20.10.2011, оскільки з дати виписки вказаних податкових накладних не минув 365-денний термін.

При цьому, суд з вищенаведених підстав не погоджується з викладеними в Акті перевірки висновками щодо включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних не в періоді, на який припадає право платника на податковий кредит, оскільки Податковим кодексом України не встановлено обмеження щодо включення до складу податкового кредиту за поточний період сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які отримані платником податку в іншому періоді.

Також, суд з вищенаведених підстав не бере до уваги викладені в Акті перевірки висновки щодо включення позивачем до складу податкового кредиту за липень, вересень 2011 р. сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних ДК "Газ України" від 31.07.2011 №1066, від 31.07.2011 №1067 та ПАТ АЕС "Київобленерго" від 31.07.2011. №5870/017 двічі, оскільки зазначені обставини спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме уточнюючими розрахунками податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12.10.2011 №9008467098, від 13.10.2011 №9008515372, згідно з якими позивачем виключено зі складу податкового кредиту за липень 2011 р. суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних ДК "Газ України" від 31.07.2011 №1066, від 31.07.2011 №1067 та ПАТ АЕС "Київобленерго" від 31.07.2011 №5870/017.

Крім того, суд визнає необґрунтованим і висновок відповідача щодо добровільної відмови позивача від права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних ДК "Газ України" від 31.07.2011 №1066, від 31.07.2011 №1067 та ПАТ АЕС "Київобленерго" від 31.07.2011 №5870/017, оскільки суми податку на додану вартість на підставі зазначених податкових накладних включено позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2011 року, що підтверджує фактичне волевиявлення позивача на формування податкового кредиту за рахунок цих податкових накладних.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2011 р. на суму 403077,00 грн. є безпідставним та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Отже, дослідженими у справі доказами підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, установлено наявність спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв’язок між фактом придбання товарів, надання послуг і господарською діяльністю платника податку.

Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів щодо завищення сум податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, щодо подвійного включення одних і тих же податкових накладних до складу податкового кредиту різних періодів..

Як було зазначено судом, під час судового розгляду справи суду були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання письмових та усних договорів, укладених між позивачем та ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», ДК «Газ України» та ТОВ «Розетка УА», а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України є безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами фактів неправильного формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», ДК «Газ України» та ТОВ «Розетка УА» за лютий, вересень 2011 р., та неврахування сум за вказаний період 2011 р. в складі податкового кредиту, не спростовано твердження позивача з цих обставин справи, а відтак, не доведено правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042301/37 від 11.01.2012, видане Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Енергія" судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 вересня 2012 р.