Вирок № 29903829, 05.03.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-757/2011

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі колегії: головуючого судді Федюка О.О., суддів Курила А.В., Макарчук В.В., при секретарях Небабі В.Ю., Гусаченко О.В., з участю прокурорів Волошина Р.Ф., Щасної А.Е., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривий Ріг, громадянки України, українки, з вищою освітою, незаміжньої, працюючої науковим співробітником другого науково-дослідного відділу Державного науково-дослідного інституту МВС України, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5, з жовтня 1985 року по 01 вересня 2008 року, працювала в органах внутрішніх справ України, а саме з 1985 року по 1995 рік в м. Кривий Ріг, а з 1995 року по 2008 рік в м. Києві. Наказом №47 о/с від 05 квітня 2004 року ОСОБА_5 призначена на посаду викладача кафедри кримінального права Київського національного університету внутрішніх справ. 30 травня 2008 року ОСОБА_5 наказом №35 о/с призначена на посаду наукового співробітника другого науково-дослідного відділу Державного науково-дослідного інституту МВС України і звільнена з органів внутрішніх справ наказом № 58 о/с від 01 вересня 2008 року за порушення дисципліни.

Під час перебування на зазначених посадах ОСОБА_5 мала спеціальне звання майора міліції.

Відповідно до ст.ст. 1,2,3 та 5 Закону України «Про міліцію», міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції є наступне: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Таким чином, перелік службових обов'язків ОСОБА_5 свідчить про те, що остання є представником влади, тобто особою, яка наділена правом пред'являти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

ОСОБА_5 працюючи в Київському національному університеті внутрішніх справ на посаді викладача з 1998 року, надбала в системі правоохоронних органів України корумпованих зв'язків з представниками влади різного рівня, чим систематично користувалась для особистого незаконного збагачення, вчиняючи шахрайські дії. З цією метою, під виглядом безкоштовної юридичної консультації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка не будучи зареєстрованою в жодному з державних органів, ОСОБА_5 орендувала кабінети АДРЕСА_2.

Проводячи прийом громадян ОСОБА_5 вводила їх в оману щодо займаних нею посад, зокрема представлялась членом Координаційної ради при Президентові України з питань соціально-правового захисту військовослужбовців, працівників міліції, митної служби, чим створювала уявлення про свою значимість і здатність вирішувати проблеми, особливо пов'язані з правоохоронними та судовими органами.

Так, у 2006 році у потерпілого ОСОБА_6 виникли проблеми при реєстрації складів по АДРЕСА_3 у відповідних державних структурах. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12 травня 2006 року йому було надано право власності на вказані будівлі. Однак дане рішення було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 червня 2006 року і Вищим господарським судом України 13 грудня 2006 року дана постанова була залишена без змін.

Враховуючи такі протилежні рішення судів, ОСОБА_6 розпочав відшуковувати шляхи позитивного вирішення питання у Верховному Суді України. Знайомий ОСОБА_6 - ОСОБА_7 запропонував йому допомогу у вирішенні цього питання і в ІНФОРМАЦІЯ_3 познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_8, який запропонував звернутися до ОСОБА_5, оскільки вона ніби то могла надати у цьому питанні допомогу. ОСОБА_8 через свого знайомого ОСОБА_9 домовився про зустріч з ОСОБА_5, після чого ОСОБА_6 з ОСОБА_8 виїхали до м. Києва, де в ІНФОРМАЦІЯ_3 зустрілись з ОСОБА_9 і разом прибули за адресою: АДРЕСА_1, де мешкала ОСОБА_5.

В ході розмови ОСОБА_6 розповів про вищевказану ситуацію зі складами ОСОБА_5, у якої в цей час виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошима ОСОБА_6 шляхом обману та зловживання наданою їй владою. Діючи всупереч ст.ст. 1,2,3 та 5 Закону України «Про міліцію» та з корисливих мотивів, ОСОБА_5 з метою введення ОСОБА_6 в оману, повідомила йому, що працює викладачем Київського національного університету внутрішніх справ України, має звання майора міліції, являється кандидатом юридичних наук, членом Координаційної ради при Президентові України, а також має знайомства серед суддів Верховного Суду України і без проблем може вирішити питання про скасування рішень Одеського апеляційного та Вищого господарського судів України.

Умисно створивши у ОСОБА_6 невірне уявлення про свою значимість і здатність впливати на рішення Верховного Суду України, ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, надала ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформацію, проінформувавши, що вирішить вищевказані питання на користь ОСОБА_6, після чого за свої послуги запропонувала останньому передати їй 25 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 не мала наміру вживати будь-яких заходів щодо надання допомоги ОСОБА_6, а прагнула шляхом зловживання наданою їй, як працівнику міліції, владою незаконно заволодіти його грошовими коштами, звернувши їх на свою користь і використати на особисті потреби.

ОСОБА_6, будучи введеним ОСОБА_5 в оману і не усвідомлюючи злочинного умислу останньої, помилково вважаючи, що ОСОБА_5 діє в його інтересах, погодився на пропозицію останньої передати їй 25 000 доларів США.

З цією метою ОСОБА_6 в квітні 2007 року через ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 10 000 доларів США, як аванс, а саме, у присутності ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 10 000 доларів США в м. Миколаєві.

Наступного дня ОСОБА_8 потягом доставив грошові кошти до м. Києва, де передав їх на Привокзальній площі ОСОБА_5 особисто в руки. Зі свого боку ОСОБА_5 підтвердила факт отримання грошових коштів, зателефонувавши ОСОБА_6

В травні 2007 року, ОСОБА_5, повертаючись з Автономної Республіки Крим, де вона знаходилась на відпочинку, зустрілась з ОСОБА_6 в м. Миколаїв, і продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману та зловживання наданою їй владою, в черговий раз повідомила йому завідомо неправдиві відомості про термінову необхідність передачі їй другої частини грошових коштів в сумі 15 000 доларів США. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5, що вказаної суми у нього не має і йому потрібно звернутись до банку для отримання кредиту. ОСОБА_5, знаючи про те, що у ОСОБА_6 відсутні зайві кошти і йому необхідно отримати кредит, не припинила реалізацію свого злочинного умислу і вказала йому, щоб 15 000 доларів США він привіз до м. Києва найближчим часом.

04 травня 2007 року ОСОБА_6 отримав кредит в банку та 05 травня 2007 року на власному автомобілі прибув до м. Києва.

Приблизно о 13 годині 00 хвилин, 05 травня 2007 року ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_5 біля станції метро «Лівобережна» в м. Києві, сів в автомобіль «Акура» державний номерний знак НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_5, та передав останній особисто в руки 14 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна. При цьому, він повідомив ОСОБА_5, що решту, тобто 1000 доларів США, він привезе потім. Отримавши грошові кошти, тобто довівши реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману та зловживання наданою їй владою до кінця, ОСОБА_5 знову повідомила останньому неправдиву інформацію про те, що вона вирішує питання у Верховному Суді України.

В серпні 2007 року ОСОБА_6 отримав повідомлення з Верховного Суду України про те, що його касаційну скаргу не прийнято до провадження. Зателефонувавши ОСОБА_5, не повідомляючи їй про те, що йому відомо про результат розгляду його справи Верховним Судом України ОСОБА_6 почав розпитувати про результати розгляду його справи. ОСОБА_5, яка не вживала жодних заходів, спрямованих на надання допомоги ОСОБА_6, повідомила йому неправдиву інформацію, що вже найближчим часом рішення по касаційній скарзі буде прийнято на його користь. Впевнившись, що ОСОБА_5 навіть не володіє інформацією по вказаній господарській справі, і ніяких дій щодо позитивного вирішення питання не прийняла, ОСОБА_6 запропонував їй повернути йому грошові кошти в сумі 24 000 доларів США, але остання категорично відмовилась це роботи, і усвідомлюючи, що викрита потерпілим ОСОБА_6 в своїх злочинних діях, припинила з ним будь-яке спілкування.

Таким чином, ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання наданою їй владою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 24 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 121 200 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, 18 червня 2007 року Залізничним районним судом м. Сімферополя, ОСОБА_10 було засуджено до 4 років позбавлення волі. Мати ОСОБА_10 - ОСОБА_11 звернулась до своєї знайомої ОСОБА_12 за допомогою у складанні апеляційної скарги на вищевказане рішення суду. ОСОБА_12 в свою чергу порадила ОСОБА_11 звернутись до ОСОБА_5

В червні - липні 2007 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зустрілись з ОСОБА_5 в офісі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований в АДРЕСА_2, де ОСОБА_11 розповіла ОСОБА_5 про те, що її сина було засуджено до позбавлення волі та показала останній копії наявних у неї документів. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману та зловживання наданою їй владою.

Діючи всупереч ст.ст.1,2,3 та 5 Закону України «Про міліцію» та з корисливих мотивів, ОСОБА_5 з метою введення ОСОБА_11 в оману, повідомила їй, що працює викладачем Київського національного університету внутрішніх справ України, має звання майора міліції, являється кандидатом юридичних наук, членом Координаційної ради при Президентові України, а також має знайомства серед суддів і без проблем може вирішити питання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_10 Умисно створивши у ОСОБА_11 невірне уявлення про свою значимість і здатність впливати на рішення судів, ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, повідомила ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію, а саме: що вирішить вищевказане питання на користь ОСОБА_10, та за свої послуги запропонувала ОСОБА_11 передати їй 8 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 не мала наміру вживати будь-яких заходів щодо надання допомоги ОСОБА_10, а прагнула шляхом зловживання наданої їй, як працівнику міліції владою незаконно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_11, обернути їх на свою користь і використати на особисті потреби.

ОСОБА_11, будучи введеною ОСОБА_5 в оману і не усвідомлюючи злочинного умислу останньої, помилково вважаючи, що ОСОБА_5 діє в її та сина інтересах, погодилась на пропозицію останньої передати їй 8 000 доларів США.

Приблизно в липні 2007 року, перебуваючи в кв. АДРЕСА_1, ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_12 передала ОСОБА_5 8 000 доларів США.

31 липня 2007 року рішенням Апеляційного суду АР Крим вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя щодо ОСОБА_10 залишено без змін.

На початку жовтня 2007 року ОСОБА_11 та ОСОБА_5 знову зустрілись в м. Києві та ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_5, щоб вона повернула їй грошові кошти, оскільки не виконала взяті на себе зобов'язання, на що ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману та зловживання наданою їй владою повідомила останній, що вирішить питання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_10 у Верховному Суді України, але за вказані послуги необхідно передати їй додатково 10 - 12 тисяч доларів США на що ОСОБА_11 повідомила, що таких грошових коштів у неї немає, але вимушено погодилась на передачу ОСОБА_5 додатково 5 000 доларів США.

Приблизно на початку лютого 2008 року, ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_12, перебуваючи в приміщенні офісу «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований, по АДРЕСА_2, передала ОСОБА_5 3 000 доларів США за вирішення питання про звільнення її сина ОСОБА_10 від відбування покарання.

25 березня 2008 року Ухвалою Верховного Суду України справу ОСОБА_10 було направлено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим для перегляду в новому складі суду, а ОСОБА_10 залишено відбувати покарання.

З того часу ОСОБА_5 повернути грошові кошти ОСОБА_11 в сумі 11 000 доларів США відмовилась та почала уникати зустрічей з останньою.

Таким чином, ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання наданою їй владою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 11 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 55550 гривень, що від ста до двохсот п'ятдесяти разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, в червні 2008 року провідний фахівець відділу забезпечення діяльності Департаменту кадрової політики загону забезпечення МНС України ОСОБА_13 дізнався про те, що відносно нього проводиться перевірка в рамках Закону України «Про боротьбу з корупцією» та вирішив звернутись до ОСОБА_5 за правовою допомогою.

Приїхавши в офіс «ІНФОРМАЦІЯ_2» що розташований по АДРЕСА_2, ОСОБА_13 виклав суть проблеми ОСОБА_5, у якої в цей час виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 шляхом обману та зловживання наданою їй владою.

Діючи всупереч ст.ст.1,2,3 та 5 Закону України «Про міліцію» та з корисливих мотивів, ОСОБА_5 з метою введення ОСОБА_13 в оману, повідомила йому, що працює викладачем Київського національного університету внутрішніх справ України, має звання майора міліції, являється кандидатом юридичних наук, членом Координаційної ради при Президентові України, а також має знайомства в правоохоронних органах України і без проблем може вирішити питання про не притягнення ОСОБА_13 до адміністративної відповідальності. Умисно створивши у ОСОБА_13 невірне уявлення про свою значимість і здатність впливати на дії правоохоронних органів, ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, надала ОСОБА_13 завідомо неправдиву інформацію, що вирішить вищевказане питання на його користь, після чого за свої послуги запропонувала останньому передати їй 1 000 доларів США, при цьому, не маючи наміру вживати будь-яких заходів щодо надання допомоги ОСОБА_13, а прагнула шляхом зловживання наданої їй, як працівнику міліції, владою незаконно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_13, обернути їх на свою користь і використати на особисті потреби. ОСОБА_13, будучи введеним ОСОБА_5 в оману і не усвідомлюючи злочинного умислу останньої, помилково вважаючи, що ОСОБА_5 діє в його інтересах, погодився на пропозицію останньої передати їй 1 000 доларів США.

Того ж дня, в червні 2008 року ОСОБА_13, перебуваючи в офісі «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_2, передав ОСОБА_5 4700 гривень за вирішення питання про не притягнення його до адміністративної відповідальності, але постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року, ОСОБА_13 за вчинення діяння, передбаченого п. «а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», притягнуто до адміністративної відповідальності.

Після чого, ОСОБА_13 звернувся до ОСОБА_5 та попрохав останню повернути йому грошові кошти в сумі 4 700 гривень, але остання категорично відмовилась та грошові кошти не повернула.

Таким чином, ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання наданою їй владою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 в сумі 4 700 гривень, що в 18 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, 26 червня 2008 року ОСОБА_14 дізнався про те, що його брата ОСОБА_15 затримано працівниками Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві за вчинення злочину. Того ж дня в телефонній розмові ОСОБА_14 попрохав свого знайомого ОСОБА_16 дізнатися про причини затримання ОСОБА_15 та попрохав допомогти йому. З цією метою ОСОБА_16 звернувся до своєї знайомої ОСОБА_5, приїхав до неї в офіс «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташованого по АДРЕСА_2, та виклав суть проблеми ОСОБА_15 В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 шляхом обману та зловживання, наданою їй владою.

Діючи всупереч ст.ст.1,2,3 та 5 Закону України «Про міліцію» та з корисливих мотивів, ОСОБА_5 з метою введення ОСОБА_16 в оману, повідомила йому, що працює викладачем Київського національного університету внутрішніх справ України, має звання майора міліції, являється кандидатом юридичних наук, членом Координаційної ради при Президентові України, а також має знайомства в правоохоронних органах України і без проблем може вирішити питання про обрання ОСОБА_15 запобіжного заходу підписки про невиїзд. Умисно створивши у ОСОБА_16 невірне уявлення про свою значимість і здатність впливати на дії правоохоронних органів, ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, надала ОСОБА_16 завідомо неправдиву інформацію, а саме: що вирішить вищевказане питання на користь ОСОБА_15, та за свої послуги запропонувала передати їй 5 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 прагнула шляхом зловживання наданої їй, як працівнику міліції, владою незаконно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_14, звернувши їх на свою користь і використати на особисті потреби. ОСОБА_16, будучи введеним ОСОБА_5 в оману і не усвідомлюючи злочинного умислу останньої, помилково вважаючи, що ОСОБА_5 діє в інтересах ОСОБА_15, обговоривши дане питання з ОСОБА_14, погодився на пропозицію ОСОБА_5 передати їй 5 000 доларів США.

26 червня 2008 року, близько 15 години ОСОБА_16, перебуваючи в офісі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по АДРЕСА_2, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5 000 доларів США за вирішення питання щодо обрання ОСОБА_15 запобіжного заходу - підписки про невиїзд.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 шляхом обману та зловживання наданою їй владою, ОСОБА_5 27 червня 2008 року повідомила ОСОБА_16, що їй необхідно передати додатково 20 000 доларів США за вирішення питання щодо обрання ОСОБА_15 запобіжного заходу - підписки про невиїзд, а в подальшому отримання останнім умовного терміну покарання. ОСОБА_14 та ОСОБА_16 на пропозицію ОСОБА_5 погодились та 28 червня 2008 року ОСОБА_16, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, передав ОСОБА_5 14 000 доларів США.

28 червня 2008 року старшим слідчим СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_17, ОСОБА_15 було затримано в порядку ст. 115 КПК України.

30 червня 2008 року, дізнавшись від ОСОБА_14 про те, що розгляд подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_15 призначено на 01 липня 2008 року, ОСОБА_16 протягом дня неодноразово телефонував ОСОБА_5 з метою дізнатися як рухаються справи відносно ОСОБА_15 В ході телефонних розмов ОСОБА_16 зрозумів, що ОСОБА_5 навіть не володіє інформацією, а саме: щодо дня, часу та місця розгляду подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_15

01 липня 2008 року Шевченківським районним судом м. Києва строк затримання ОСОБА_15 було продовжено до 10 діб. 07 липня 2008 року Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_15 обрано запобіжний захід застава у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а 07 серпня 2008 року Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_15 обрано запобіжний захід тримання під вартою.

Після цього, ОСОБА_16 неодноразово телефонував ОСОБА_5 та прохав повернути йому 19 000 доларів США, але остання категорично відмовилась та грошові кошти не повернула.

Таким чином, ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання наданою їй владою заволоділа грошима ОСОБА_14 в сумі 19 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 91 960 гривень, що в 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, приблизно 24 серпня 2007 року інспектор ДПС 2-го взводу відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва - ОСОБА_18 познайомився з ОСОБА_5, яка представилась майором міліції, викладачем Київського національного університету внутрішніх справ України та членом Координаційної ради з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, працівників міліції, митної служби та членів їх сімей при Президентові України та запропонувала ОСОБА_18 звертатись до неї в разі виникнення різних складних питань.

09 липня 2008 року керівництвом ДАІ м. Миколаєва ОСОБА_18 було запропоновано перейти на іншу посаду, в ППС. Того ж дня, ОСОБА_18 згадав про знайомство з ОСОБА_5 та вирішив звернутись до останньої з метою вирішення питання про залишення його на посаді інспектора ДПС. В телефонній розмові з ОСОБА_5 - ОСОБА_18 розповів їй про суть проблеми на що ОСОБА_5 повідомила, що зможе йому допомогти та їм необхідно зустрітися в м. Києві.

10 липня 2008 року у телефонній розмові ОСОБА_18 повідомив ОСОБА_5 про те, що зможе приїхати у м. Київ 11 липня 2008 року.

11 липня 2008 року, прибувши до м. Києва, ОСОБА_18 зателефонував ОСОБА_5, яка запросила його приїхати в офіс «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по АДРЕСА_2. Того ж дня, приблизно о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_18 приїхав в офіс ОСОБА_5 за вказаною адресою де зустрівся з останньою та виклав суть його проблеми. ОСОБА_5 попрохала надати їй телефон чергової частини УДАІ у Миколаївській області, після чого зателефонувала за наданим ОСОБА_18 номером і попрохала телефон начальника УДАІ УМВС у Миколаївській області, представившись членом Координаційної ради з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, працівників міліції, митної служби та членів їх сімей при Президентові України. Через деякий час на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував начальник УДАІ УМВС України у Миколаївській області ОСОБА_19 В телефонній розмові ОСОБА_5 повідомила останнього, що вона є майором міліції, членом Координаційної ради з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, працівників міліції, митної служби та членів їх сімей при Президентові України, назвала анкетні дані ОСОБА_18 та попрохала ОСОБА_19 про вирішення питання про залишення ОСОБА_18 на посаді інспектора ДПС, на що ОСОБА_19 відповів відмовою. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_18 шляхом обману та зловживання наданою їй владою.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, зловживаючи владою, діючи всупереч ст.ст.1,2,3 та 5 Закону України «Про міліцію» та з корисливих мотивів, повідомила ОСОБА_18 про те, що вона попередньо домовилась про вирішення його питання, таким чином надавши останньому неправдиві відомості про телефонну розмову з начальником УДАІ УМВС України у Миколаївській області ОСОБА_19, чим ввела ОСОБА_18 в оману. При цьому ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_18, що для остаточного вирішення питання про залишення його на посаді інспектора ДПС останній повинен передати їй 1 000 доларів США, на що ОСОБА_18 погодився.

14 липня 2008 року у телефонній розмові ОСОБА_18 домовився про зустріч з ОСОБА_5 15 липня 2008 року в м. Києві.

15 липня 2008 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_18 приїхав до офісу «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по АДРЕСА_2, де ОСОБА_18 повідомив секретаря ОСОБА_5 про те, що вони домовлялись про зустріч, на що секретар відповіла, що грошові кошти ОСОБА_18 може залишити їй під розписку. Після цього, ОСОБА_18 зателефонував ОСОБА_5, яка повідомила, що перебуває в Автономній Республіці Крим, і що грошові кошти в сумі 500 доларів США ОСОБА_18 може передати секретарю, а іншу частину грошових коштів - чоловіку, який на той час перебував в офісі, але ОСОБА_18 на дану пропозицією не погодився.

21 липня 2008 року ОСОБА_18 зателефонувала ОСОБА_5, з якою вони домовились про зустріч у вказаному офісі 23 липня 2008 року у першій половині дня.

23 липня 2008 року, близько 12 години, ОСОБА_5, перебуваючи в офісі «ІНФОРМАЦІЯ_2» розташованого по АДРЕСА_2 отримала від ОСОБА_18 1 000 доларів США за нібито вирішення питання про залишення його на посаді інспектора ДПС 2-го взводу відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва, довівши, таким чином, реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_18 шляхом обману та зловживання наданою їй владою, до кінця.

Таким чином, ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання наданою їй владою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_18 в сумі 1 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національно банку України складало 4840 гривень, що в 18 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Допитана в судовому засіданні, підсудна ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.364 КК України не визнала та показала суду, що в ІНФОРМАЦІЯ_3, на дні народженні депутата Ващук вона познайомилась з ОСОБА_9, який є другом ОСОБА_6 Приблизно в лютому 2007 року їй зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що приїде до неї в гості зі своїм другом ОСОБА_6 Коли вони перебували в квартирі, до неї підійшов ОСОБА_6, почав розповідати про проблему, яка виникла у нього в Господарському суді та просив допомогти йому, на що вона відповіла відмовою повідомивши, що такі питання вона не вирішує, але вказавши, що її знайомий адвокат ОСОБА_20 підготує всі необхідні документи. Перебуваючи в офісі по АДРЕСА_2, вона по телефону викликала адвоката ОСОБА_20, який підготував для ОСОБА_6 позови та скарги. Які саме документи для ОСОБА_6 готував адвокат ОСОБА_20 їй не відомо ніяких грошових коштів вона не отримувала.

В 2007 році до неї звернулася її знайома ОСОБА_12, яка приїхала до неї в гості разом з ОСОБА_11, з проханням допомогти при розгляді кримінальної справи відносно сина ОСОБА_11 - ОСОБА_10 Під час бесіди ОСОБА_11 повідомила, що її син скоїв ДТП в Криму, внаслідок чого загинули люди і просила допомогти їй. Вона відповіла, що допомогти не зможе, але в неї є адвокат ОСОБА_21, з яким вона познайомилась в Криму, який візьметься за дану справу. 13 лютого 2008 року, до неї в офіс приїхала ОСОБА_11, але вона її не прийняла, оскільки була зайнята. В подальшому їй стало відомо, що її помічниця ОСОБА_22 друкувала для ОСОБА_11 на комп'ютері клопотання до Верховного суду України, а також ОСОБА_21 просив у неї офіс, щоб попрацювати з ОСОБА_11 Вказувала, що ніяких питань для ОСОБА_11 вона не вирішувала, а лише порекомендувала звернутись їй до адвоката ОСОБА_21

Приблизно 07 квітня 2007 чи 2008 року, до неї звернувся знайомий її сина ОСОБА_16 та попросив проконсультувати по такому питанню, що когось в Шевченківському районі затримали за 200 штук екстазі, як в подальшому їй стало відомо, що затриманий ОСОБА_14 ОСОБА_16 просив допомоги щоб передати передачу, або отримати дозвіл на побачення з ОСОБА_14 З цією метою вона зателефонувала своєму знайомому ОСОБА_23, який працював в ОБНОН Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві і попросила, щоб той допоміг передати передачу для ОСОБА_14 Вказувала, що ОСОБА_14 вона ніколи не знала і не бачила, ніяких грошових коштів вона не отримувала, ніяких питань в інтересах ОСОБА_15 не вирішувала.

В 2008 року, коли вона перебувала в офісі по АДРЕСА_2, знайомий її сина звернувся до неї за порадою, надати консультацію щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності за корупцію. З цією метою вона зателефонувала ОСОБА_24, який повідомив, що ОСОБА_13 притягнуто до адміністративної відповідальності за користування своїм службовим становищем. Вказувала, що ОСОБА_13 вона не знала, та ніяких дій, щодо допомоги останньому не вчиняла.

В липня 2008 року до неї зателефонував чоловік і повідомив що він хоче з нею зустрітися для отримання консультації. Коли вони зустрілися, то чоловік повідомив що він ОСОБА_18, і оскільки він брав хабарі на трасі то його переводять з ДАІ до ППС, а він хотів працювати в ДАІ. Під час бесіди ОСОБА_18 назвав номер чергової частини її секретар передала телефон та повідомила що це телефонує генерал. Після чого, вона порадила ОСОБА_18 їхати працювати і повідомила що з часом все буде добре. Вказувала, що ніяких дій в інтересах ОСОБА_18 вона не вчиняла.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що її син, ОСОБА_10, який працював військовослужбовцем, потрапив в ДТП внаслідок якої загинули троє людей, за що був засуджений до чотирьох років позбавлення волі. Через своїх родичів вона звернулась за допомогою до ОСОБА_5 з якою зустрілася в її офісі. Вони розповіли ОСОБА_5, суть проблеми на що остання повідомила, які необхідно збирати документи та наказала привезти їй за послуги 8000 доларів США. Приїхавши додому, вона назбирала гроші в борг, і приїхала знову в м. Київ до ОСОБА_5 Приїхавши до ОСОБА_5 додому вона передала їй необхідні документи та грошові кошти в сумі 8000 доларів США, а остання в свою чергу запевнила їх, що все буде добре та вона допоможе вирішити проблему. В липні 2007 року, відбулося судове засідання і Апеляційний суд залишив вирок без змін. Після чого вона разом з сестрою приїхали до ОСОБА_5 в академію та почали вимагати повернення коштів, але вона у категоричній формі відмовилась повертати гроші, і сказала, що буде справу доводити до кінця, і на це необхідно ще 15000 тисяч доларів США. Повернувшись додому, вона, щоб назбирати необхідну суму грошей, взяла кредит у банку, позичила кошти у односельчан, продала корову та назбиравши 3000 доларів США привезла їх ОСОБА_5, але рішенням Верховного суду України сина залишено відбувати покарання. Після засідання вона разом з сестрою неодноразово телефонували ОСОБА_5 щоб зустрітися та повернути свої грошові кошти, але та категорично відмовилась та кошти не повернула.

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_13 вбачається, що з серпня 2006 року по квітень 2008 року, він за усною домовленістю із адміністратором мийки, що знаходиться на території радіозаводу по вулиці Бориспільська в м. Києві, користувався мийкою та за послуги платив меншу суму, ніж передбачено прейскурантом, тобто 30 гривень замість 80 гривень. У червні 2008 року йому зателефонував оперуповноважений ВДСБЕЗ ОСОБА_23 і викликав для дачі пояснень з даного приводу. Намагаючись вирішити питання, він звернувся в юридичну контору «ІНФОРМАЦІЯ_2»,що по АДРЕСА_2 за консультацією. Коли він туди звернувся, його зустріла секретар контори, яка розповіла про роботу контори, її керівника ОСОБА_5 та вручила йому візитну картку ОСОБА_5, яка працювала в Комітеті захисту працівників правоохоронних органів при Президенті України. Приблизно 19 червня 2008 року він зателефонував ОСОБА_5, яка представилась керівником експертної групи Координаційної ради при Президенті України, і домовився з нею про зустріч. Прибувши в офіс «ІНФОРМАЦІЯ_2», він розповів ОСОБА_5 про свою проблему, що відносно нього збирають матеріали про корупцію, штраф він сплатить, але хоче лишитись працювати. Вона стала запевняти його, що справа складна, від цього може постраждати його репутація, крім того, його можуть притягнути до кримінальної відповідальності, але вона може все владнати, а за це він повинен їй сплатити 1000 доларів США на що він погодився. Взявши в борг гроші, оскільки вказаної ОСОБА_5 суми у нього не було, він перебуваючи в офісі передав ОСОБА_5 4700 гривень по курсу долара, які вона перерахувала та поклала у стіл, при цьому запевнивши його, що матеріали відносно нього до суду не будуть направлені. 18 липня 2008 року відбувся суд і за рішенням суду його було притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого п. "а" ч.2 ст.1 Закону України "Про корупцію" та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 425 гривень. Після суду він зателефонував ОСОБА_5 та запитав, чому вона взяла гроші та не виконала свої зобов'язання, але ОСОБА_5 повернути кошти категорично відмовилась.

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_14 вбачається, що наприкінці червня 2008 року він дізнався, що його рідний брат ОСОБА_15, затриманий працівниками Шевченківського райвідділу міліції м. Києва. Він зв'язався по телефону зі своїм знайомим ОСОБА_16, який перебував в м. Києві та звернувся до нього з проханням, щоб той з'ясував, з якої причини затриманий його брат. ОСОБА_16 повідомив, що у нього є знайома жінка, мати його друга, яка є діючим працівником міліції, звати її ОСОБА_5, вона є членом Координаційної ради при Президенті України, майором міліції, має власну юридичну контору «ІНФОРМАЦІЯ_2, і зможе допомогти у вирішенні питання, а також повідомив, що брат затриманий за незаконне зберігання наркотичних засобів, відносно нього порушена кримінальна справа, і вирішується питання про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою. Крім цього, ОСОБА_16 повідомив, що розмовляв із ОСОБА_5 і вона пообіцяла, що брата відпустять на підписку про невиїзд, а її послуги будуть коштувати 5000 доларів США. В цей же день ОСОБА_16, повідомив, що віддав 5000 доларів США ОСОБА_5, але для вирішення питання необхідно додатково передати ще 15000 доларів США. 28 червня 2008 року він привіз гроші в сумі 14000 доларів США в м. Київ і віддав їх ОСОБА_16, який зателефонував ОСОБА_5 і сказав, що вже має гроші, які вона вимагала за надання допомоги. Вона запросила ОСОБА_16 до себе додому, тобто на АДРЕСА_1, точної адреси він не пам'ятає, де останній передав їй грошові кошти. Також, зі слів ОСОБА_16, йому стало відомо, що 27 червня 2008 ОСОБА_5 приїздила до кабінету ОСОБА_25, з метою вирішити питання про звільнення його брата на підписку про невиїзд. 01 липня 2008 року в Шевченківському районному суді м. Києва відбулось засідання, на якому розглядалось подання слідчого про обрання запобіжного заходу тримання під вартою та за рішенням суду строк затримання його брата був продовжений до 10 діб. Вони звернулись за роз'ясненнями до ОСОБА_5, але остання від пояснень відмовилась та грошові кошти не повернула.

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що в 2006 році в нього виникли проблемні питання з приводу побудованих ним складів на земельній ділянці по АДРЕСА_3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області йому було надано право власності на дані будівлі, але рішенням Апеляційного суду Одеської області право власності було скасовано. Під час пошуків шляхів вирішення вищевказаної проблеми, його знайомий ОСОБА_7, запропонував допомогу у вирішенні вказаного питання і у квітні 2007 року познайомив його з ОСОБА_8, якого він добре знав, і останній запропонував йому допомогу через Верховний суд України, а саме ОСОБА_8 повідомив йому, що в м. Києві є жінка, яка може йому допомогти у вирішенні даного питання і через свого знайомого на ім'я ОСОБА_9 домовився про зустріч з останньою. Через деякий час вони з ОСОБА_8 виїхали машиною до м. Києва, зустрілись з ОСОБА_9 і разом поїхали на АДРЕСА_1, де мешкала та жінка. Під час знайомства жінка назвалась ОСОБА_5, повідомила, що є майором міліції, викладачем Київського національного університету внутрішніх справ України, кандидатом юридичних наук, членом Координаційної ради при Президентові України, а також повідомила, що вона має знайомства серед суддів Верховного суду України і без проблем допоможе вирішити питання на його користь. Під час розмови він розповів ОСОБА_5 про ситуацію, яка склалась у нього в м. Миколаєві з побудованими складами, а остання в свою чергу запропонувала за 25 000 доларів США вирішити у Верховному суді України вказане питання на його користь на що він погодився. Після повернення в м. Миколаїв, він оформив кредит в банку на 25 000 доларів США під заставу квартири своєї сестри ОСОБА_27, і в квітні 2007 року через ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 10 000 доларів США, як аванс, за вирішення вказаного питання. А саме, у присутності ОСОБА_7 він передав ОСОБА_8 10 000 доларів США в м. Миколаєві. Наступного дня ОСОБА_8 потягом привіз гроші до м. Києва, де передав їх ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_5 підтвердила отримання грошей по телефону. Наступного разу він зустрічався з ОСОБА_5 у травні 2007 року, коли та поверталась з Криму та під час зустрічі остання повідомила про термінову необхідність передачі їй другої частини грошей в сумі 15 000 доларів США. 04 травня 2007 року він отримав кредит в банку та наступного дня на власному автомобілі прибув до м. Києва, де приблизно о 13 годині 05 травня 2007 року, він зустрівся з ОСОБА_5 сів в автомобіль «Акура», яким вона керувала та передав їй 14 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна, а решту, тобто 1 000 доларів США він пообіцяв, що довезе потім. Отримавши грошові кошти, ОСОБА_5 повідомила, що вирішує питання у Верховному суді України. Після чого, ОСОБА_5 відвезла його до свого знайомого адвоката на ім'я ОСОБА_20 для складання позовної заяви до суду де залишила його в офісі і поїхала по особистих справах. Адвокат склав позовну заяву, після чого ввечері вони з адвокатом зустрілись з ОСОБА_5 у неї вдома, де вона, на його вимогу, передала адвокату за роботу 200 доларів США. Після цього він з ОСОБА_5 та з її адвокатом не зустрічався, а розмовляв з нею по мобільному телефону. В серпні 2007 року з Верховного Суду України він отримав повідомлення про те, що його касаційну скаргу не прийнято до провадження. Зателефонувавши ОСОБА_5, він дізнався, що вона не володіє інформацією з цього приводу і ніяких дій щодо позитивного вирішення питання не приймає, він запропонував їй повернути йому гроші, але вона відмовилась і грошові кошти не повернула.

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_18 вбачається, що наприкінці серпня 2007 року він згідно наряду ніс службу по забезпеченню безпеки дорожнього руху в Миколаївській області Вознесенському районі с. Троїцьке. З ним разом на службовому автомобілі ніс службу інспектор ДПС Коблевської роти ОСОБА_28. Під час несення служби ним, за незначне порушення правил дорожнього руху, було зупинено автомобіль «Мерседес» чорного кольору, за кермом якого згідно документів знаходилась ОСОБА_5, яка крім документів на автомобіль пред'явила службове посвідчення майора міліції викладача Київського національного університету внутрішніх справ. Крім того, ОСОБА_5 надала йому свою візитну картку у якій було зазначено, що вона являється членом Координаційної Ради при Президентові України з питань соціально-правового захисту військовослужбовців, працівників міліції, митної служби та сказала що у разі виникнення проблем звертатися до неї. Вказану візитну картку у нього бачили колеги по роботі ОСОБА_28 та заступник командира роти ДПС ОСОБА_29. 09 липня 2008 року його викликав виконувач обов'язків командира роти ОСОБА_30, який у розмові з ним запропонував йому перейти працювати у патрульно-постову службу, але він хотів залишитись у ДПС. Він згадав про візитну картку ОСОБА_5 та вирішив їй зателефонувати, щоб вона допомогла йому залишитись на посаді. У цей же день він зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5, та повідомив, що у нього виникли питання пов'язані з роботою і попросив допомоги, щоб залишитись працювати на місці. ОСОБА_5 повідомила, що зможе допомогти, але вказала на необхідність особистої зустрічі з ним у м. Києві. 11 липня 2008 року він приїхав у м. Київ, де зустрівся з ОСОБА_5 у офісі, який розташований у приміщенні ЖЕКу №418. Зайшовши в офіс, його зустріла секретар та сама ОСОБА_5, яка запросила до свого кабінету де почала розпитувати про обставини його звернення до неї, після чого сказала що вирішить його питання та попросила телефон чергової части УДАІ у Миколаївській області. Зателефонувавши в чергову частину, ОСОБА_5 представилась членом Координаційної Ради при Президентові України. Через деякий час на її мобільний телефон хтось зателефонував і вона повідомила, що це телефонує начальник УДАІ в Миколаївській області. У розмові з начальником ОСОБА_5 також представилась Членом Координаційного комітету та запитала чи можливо вирішити питання про залишення його на посаді. Після чого, ОСОБА_5 повідомила, що для кінцевого вирішення його питання він повинен передати їй 1000 доларів США. Після цього він виїхав до м. Миколаєва де знайшов необхідну суму. 14 липня 2008 року у вечірній час зі свого мобільного телефону він зателефонував на мобільний ОСОБА_5 та повідомив, що виїжджає до м. Києва. Приїхавши до м. Києва 15 липня 2008 року приблизно о 09 годині, він на громадському транспорті приїхав до її офісу, зайшовши до кабінету де дізнався, що ОСОБА_5 терміново вилетіла до Криму і що грошові кошти він може залишити 500 доларів секретарю і 500 доларів невідомому чоловіку, який знаходився в приймальні. Почувши запропоновані умови він відмовився залишати грошові кошти, а оскільки у нього виникли підозри щодо Шахрайства з боку ОСОБА_5, він звернувся у внутрішню безпеку МВС України, де заступнику начальника внутрішньої безпеки ОСОБА_31, повідомив про свою ситуацію і у присутності якого написав відповідну заяву про проведення перевірки дій ОСОБА_5 Під час знаходження у кабінеті ОСОБА_31 йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_5, яка у телефонній розмові почала йому погрожувати, що у разі не надання їй грошей вона зробить все для того, щоб він в органах внутрішніх справ не працював, у зв'язку з чим він запевнив її що гроші привезе, але передасть їй тільки їй особисто. Вказану розмову чув ОСОБА_31, оскільки він включив гучномовець на мобільному телефоні. 21 липня 2008 року йому на мобільний зателефонувала ОСОБА_5 в розмові з якою він домовився про зустріч у її офісі 23 липня 2008 року у першій половині дня. 22 липня 2008 року він виїхав до м. Київ де по приїзду зв'язався з ОСОБА_31 та на його прохання приїхав у Міністерство внутрішніх справ, де повідомив про зустріч з ОСОБА_5 та передав їм 1000 доларів США, 10 купюр по 100 доларів США. Надані ним гроші були в його присутності та присутності двох понятих оглянуті, за допомогою люмінесцентного спрею оброблені. Під час проведення цих дій був складений відповідний протокол огляду грошей, маркування та вручення. Помічені гроші були покладені у конверт та передані йому. Після цього він разом з працівниками УВБ на їх автомобілі виїхав до офісу ОСОБА_5 де приблизно о 12 годині він зайшов до офісу ОСОБА_5, у кабінеті передав їй помічені грошові кошти. В цей час до кабінету зайшов працівник УВБ ОСОБА_31, який вибачився і попросив ОСОБА_5 зробити йому ксерокопію паспорта, він при цьому сказав, що хоче вийти попалити та вийшов з кабінету. Як проходило затримання ОСОБА_5 та як вилучались гроші йому не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що з ОСОБА_5 її познайомив ОСОБА_9 При зустрічі ОСОБА_5 повідомила ким вона працює, дала свою візитку та сказала звертатись до неї, якщо буде потрібна допомога. Коли до неї за допомогою звернулась її двоюрідна сестра ОСОБА_11, оскільки її син потрапив в ДТП та його було засуджено, вона згадала про ОСОБА_5 з якою познайомилась раніше, та вони разом приїхали до неї в офіс «ІНФОРМАЦІЯ_2». При зустрічі вони розповіли про ситуацію, яка склалась з сином ОСОБА_11 - ОСОБА_10 після чого ОСОБА_5 запевнила, що без проблем вирішить це питання за певну суму грошових коштів та наказала привезти їй 8000 доларів США. Також, ОСОБА_5 повідомила, що це треба робити дуже швидко, оскільки закінчується строк апеляційного оскарження. Назбиравши необхідну суму грошових коштів вони приїхали до неї додому де її сестра ОСОБА_11 передала ОСОБА_5 необхідні документи та грошові кошти у сумі 8000. Згодом її сестра ОСОБА_11 повідомила, що відбувся суд і вирок місцевого суду було залишено без змін. Коли вони знову зустрілись з ОСОБА_5 то остання повідомила щоб її сестра не хвилювалась, оскільки вона подасть скаргу до Верховного Суду України, та це питання буде вирішено і попросила сестру заплатити додатково ще 5000 доларів США. Оскільки таких грошових коштів у її сестри де було то остання назбирала 3000 доларів США та приїхала до м. Києва і вони разом пішли до ОСОБА_5 в офіс і там передали їй вказані грошові кошти. При цьому ОСОБА_5 знову запевнила ОСОБА_11, що їй допоможе, все виконає, як обіцяла, але відбулось судове засідання Верховного суду України, і ОСОБА_10 залишено відбувати покарання. Після засідання вона разом з ОСОБА_11 неодноразово телефонували ОСОБА_5 щоб зустрітися та повернути свої гроші, але ОСОБА_5 категорично відмовилась повертати грошові кошти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 суду показав, що в провадженні Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві перебувала кримінальна справа відносно двох осіб, прізвищ яких він на даний час не пам'ятає, за ст.307 КК України, по якій проводилось розслідування. В один із днів, на робочий телефон зателефонувала невідома жінка, яка представилась секретарем чи помічником ОСОБА_5, та яка цікавилась ходом розслідування вказаної кримінальної справи на що він відповів, що на такі питання в телефонному режим він не відповідає та порадив їм подати офіційний запит на який буде надана письмова відповідь. На цьому розмова була закінчена і ніяких звернень після цього з даного приводу не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 суду показала, що в липні 2008 року, вона працювала секретарем у ОСОБА_25, який на той час працював начальником Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві. В один із днів до нього прийшла ОСОБА_5, яка зайшла до кабінету ОСОБА_25 де вони розмовляли близько п'яти хвилин. З якою метою ОСОБА_5 приходила до ОСОБА_25 їй не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 суду показав, що раніше він працював начальником відділу по боротьбі з корупцією. Приблизно в 2007 році точної дати він не пам'ятає, йому на робочий телефон зателефонувала жінка, яка назвала свою посаду, представилась майором міліції ОСОБА_5 та попросила не складати протокол на працівника МНС ОСОБА_13, на що він їй відмовив. Після цього вона більше не телефонувала, а справа була спрямована до суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що працює заступником начальника управління ДАІ в Миколаївській області. В 2008 році, коли він працював начальником управління йому зателефонував черговий ОСОБА_35, який повідомив, що телефонували з секретаріату Президента та просили номер його мобільного телефону. Коли він їй передзвонив, жінка представилась ОСОБА_5, запитала чи працює у них інспектор ОСОБА_18 та просила залишити його на посаді ДПС ВДАІ. Він відповів, що проводилась робота по факту отримання хабарів, яка показала факт отримання ОСОБА_18 хабара за не вжиття заходів адміністративного впливу до водія порушника. За вказане порушення було прийняте рішення про переведення ОСОБА_18 до батальйону патрульно-постової служби. На цьому розмова закінчилась та ОСОБА_5 більше не телефонувала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 суду показав, що працює оперативним черговим Миколаївського міського управління МВС в Миколаївській області. В якому році це було він не пам'ятає, але до чергової частини зателефонувала жінка, яка повідомила, що це телефонують із приймальні ОСОБА_5, та що вона є майором міліції, хоче зв'язатися з начальником та просила номер його мобільного телефону. На що він повідомив, що начальника на місці не має, номер мобільного телефону начальника він не повідомить та запропонував її залишити свої координати. Після цього, жінка поклала слухавку. Про телефонний дзвінок він доповів начальнику, а дані про телефонний дзвінок заніс у робочий журнал.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 суду показав, що працює начальником відділу УБОЗ в Київській області. В якому році це було він не пам'ятає, але йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_5, запитала чи складався протокол про корупцію, щодо особи прізвище якого на даний час він не пам'ятає, та просила посприяти у вирішенні питання щодо не складання адміністративного протоколу. Він відповів ОСОБА_5, що не зможе нічим їй допомогти і попросив йому не телефонувати, так як він не перебував на роботі. Про дзвінки ОСОБА_5 він доповів керівництву відділу і зазначив, що вона цікавилась адміністративним протоколом.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_37 вбачається, що він знайомий ОСОБА_6 Приблизно в листопаді 2007 року ОСОБА_6 приїхав до нього в м. Київ та пояснив що у нього виникли спірні відносини в зв'язку з його підприємницькою діяльністю. При зустрічі з ОСОБА_6 був присутній ОСОБА_9 Знайомий ОСОБА_6 ОСОБА_8 сказав, що у нього в Києві є знайома жінка, яка може посприяти перегляду цивільної справи ОСОБА_6 у Верховному Суді України, як він дізнався пізніше, це була ОСОБА_5 ОСОБА_6 також повідомив його, що він передав цій жінці 24000 доларів США, але вона нічого не вирішила і гроші повертати відмовляється. Під час обіду на телефон ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_38, яка через деякий час приїхала до ресторану де вони обідали та почала виясняти, які проблеми у нього з ОСОБА_5 Він їй відповів, що у ОСОБА_5 виникли взаємовідносини з його другом ОСОБА_6, вона взяла у нього 25 000 доларів США за свої послуги по рішенню його питання, однак своїх зобов'язань не виконала, гроші повертати не бажає і від зустрічей ухиляється. ОСОБА_38 запевнила, що поговорить з ОСОБА_5 та спробує закрити це питання. Приблизно в січні 2008 року він прийшов до ОСОБА_5 додому, тобто у її квартиру по АДРЕСА_1, де перебували ОСОБА_38, два її охоронця, ОСОБА_5 та її домробітниця. В присутності даних осіб ОСОБА_38 сказала, що вона виступає гарантом того, що ОСОБА_5 закриє проблему ОСОБА_6 до 21 січня 2008 року. Після цього він з ОСОБА_5 більше не зустрічався, декілька разів розмовляв з нею по телефону, яка в ході розмов йому погрожувала та залякувала своїми зв'язками. Про ОСОБА_5 він повідомив своєму знайомому ОСОБА_39, який разом з ним проводив відносно неї журналістське розслідування.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_40 вбачається, що з 10 липня 2008 року по 19 липня 2008 року вона працювала секретарем у ОСОБА_5 ЇЇ робоче місце було в приміщенні ЖРЕО-418 по АДРЕСА_2. На роботу до ОСОБА_5 вона потрапила завдяки тому, що побачила в Інтернеті об'яву. Пам'ятає, що 15 липня 2008 року приїжджав чоловік із м. Миколаєва, як його звуть вона не пам'ятає, він хотів поспілкуватись з ОСОБА_5, але останньої не було в офісі. Чоловік спілкувався з ОСОБА_5 в її присутності по телефону. Про що вони спілкувались вона не пам'ятає та чому чоловік хотів побачити ОСОБА_5 їй не відомо. В той час в офісі перебував ще один чоловік, який чекав на гроші, які повинен йому був передати чоловік з м. Миколаєва, але чоловік з м. Миколаєва грошей не залишив. 15 липня 2008 року ОСОБА_5 була за межами м. Києва, а саме в Криму.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що в лютому 2007 року до нього звернувся знайомий ОСОБА_8 та повідомив, що його знайомому ОСОБА_6 потрібна допомога для вирішення питання з права власності на землю у Верховному Суді України. Він відповів ОСОБА_8, що поміркує над тим, чим може допомогти. Через деякий час він згадав, що у нього є знайома майор міліції ОСОБА_5, з якою він познайомився в ІНФОРМАЦІЯ_3 на дні народження народного депутата України ОСОБА_41 Він зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що в його знайомого ОСОБА_6 виникли проблеми у вирішенні питання у Верховному Суді України та запитав у неї чи може вона допомогти. ОСОБА_5 відповіла, що допоможе за грошову винагороду та запросила його та ОСОБА_6 до себе до дому. Приблизно в травні 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приїхали до м. Києва, зустрілися з ним, після чого разом поїхали до ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_8 залишився в автомобілі, а він та ОСОБА_6 зайшли в квартиру до ОСОБА_5 В його присутності ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5, що в нього виникли проблеми у вирішенні питання по землі у Верховному Суді України, а ОСОБА_5 за грошову винагороду в сумі 25 000 доларів США погодилась вирішити дане питання на користь ОСОБА_6 у Верховному Суді України. Коли і як ОСОБА_6 повинен був передавати гроші ОСОБА_5 йому не відомо, але в липні 2007 року ОСОБА_6 йому розповів, що він передав ОСОБА_5 спочатку 10 000 доларів США, а потім ще 14 000 доларів США, однак остання його питання у Верховному Суді України не вирішила, а гроші повертати відмовляється. Він декілька разів телефонував ОСОБА_5 та прохав її повернути гроші ОСОБА_6 однак вона категорично відмовлялась, погрожувала йому та казала, щоб він їй не телефонував.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що приблизно в січні-лютому 2007 року йому зателефонував його знайомий ОСОБА_7, який попросив допомогли його знайомому порадою чи якимись діями і він погодився на зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_7 представив свого знайомого як ОСОБА_6 та в бесіді з ним він зрозумів, що на рівні області проблему ОСОБА_6 вирішити неможливо, тому що в нього на руках вже було рішення Господарського суду м. Миколаєва на його користь та ухвала Апеляційного господарського суду м. Одеси, якою було скасовано вищевказане рішення. В зв'язку з цим він порадив ОСОБА_6 звертатись до Верховного Суду України. ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_8 чи є у нього знайомі, які проживають у м. Києві та зможуть знайти юридичну фірму чи юриста, який буде представляти його інтереси у Верховному Суді України. Після цієї розмови він зателефонував ОСОБА_9 і запитав у того чи є у нього люди, які можуть допомогти ОСОБА_6 у вирішенні його питання. Приблизно через тиждень йому зателефонував ОСОБА_9, який повідомив, що знайшов людину, яка має свою юридичну фірму і може зайнятись справою ОСОБА_6 Для того, щоб остаточно визначитись чи буде цей юрист займатись справою, ОСОБА_9 попросив його передати копії документів, які стосуються цієї справи. Приблизно через тиждень після цієї розмови він разом з ОСОБА_6 поїхали в м. Київ та взяли всі наявні документи. По приїзду в м. Київ вони спочатку заїхали до ОСОБА_9, який сів в автомобіль ОСОБА_6 і разом з ними поїхав до ОСОБА_5 Коли вони приїхали до її будинку він залишився в автомобілі, а ОСОБА_9 з ОСОБА_6 пішли до неї. Приблизно через 3 години ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 вийшли з будинку та сіли в автомобіль на якому поїхали до офісу «ІНФОРМАЦІЯ_2», де вона вийшла разом з ОСОБА_6 Також він чув, що ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6, що вони домовились про співпрацю та що вона чекає від нього копії документів, щоб представляти його інтереси в суді. По дорозі до м. Миколаїв ОСОБА_6 повідомив йому, що за вирішення його питання ОСОБА_5 запросила 25 000 доларів США, тобто як оплату своїх послуг. Приблизно через два тижні ОСОБА_6 звернувся до нього з проханням відвезти документи і гроші ОСОБА_5, оскільки він був зайнятий і не міг сам поїхати до м. Києва. Він погодився і ОСОБА_6 дав йому документи, 10 000 доларів для ОСОБА_5 Коли він приїхав у м. Київ, ОСОБА_5 зустріла його на Привокзальній площі на власному автомобілі «Акура МДХ». Він сів у автомобіль, де передав ОСОБА_5, яка була у форменому одязі майора міліції гроші і документи. Вона перерахувала гроші, набрала по телефону ОСОБА_6 і сказала, що отримала від нього гроші і документи, тобто 10 000 доларів США. Після цього він поїхав до м. Миколаєва і більше ОСОБА_5 не бачив. Приблизно в листопаді 2007 року ОСОБА_6 йому повідомив, що ОСОБА_5 йому нічим не допомогла, фактично привласнила його гроші і будь-яких дій не вчиняла щоб вирішити його справу по суті.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_42 вбачається, що 25 червня 2008 року оперативним складом відділу БНОН Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві була затримана група осіб, які збували психотропні речовини, а саме ОСОБА_15, його співмешканка ОСОБА_43 та ОСОБА_44, у яких були виявлені та вилучені приблизно 3 000 таблеток «екстазі». Вказані особи були затримані в порядку ст.ст.44, 263 КУпАП строком на 72 години з метою встановлення обставин придбання наркотичних речовин та їх дослідження. Приблизно 27-28 червня 2008 року йому на мобільний телефон зателефонувала жінка, яка представилась ОСОБА_5 з Координаційної ради при Президентові України та попрохала відпустити затриманого ними ОСОБА_15 Він відповів ОСОБА_5, що у ОСОБА_15 вилучено велику кількість наркотиків та що він не уповноважений вирішувати вказані питання. Після цього ОСОБА_5 попрохала передати передачу затриманому ОСОБА_15 та через деякий час, до нього приїхав раніше не знайомий чоловік, та передав через чергового передачу ОСОБА_15, а йому залишив візитку ОСОБА_5 Наступного дня ОСОБА_5 декілька разів телефонувала йому з проханням відпустити ОСОБА_15, на що він відповів відмовою. В розмові ОСОБА_5 запитала телефон начальника райуправління і спитала чи може він вирішити вказане питання. Він відповів, щоб вона особисто поїхала до начальника і запитала про це.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_21 вбачається, що з ОСОБА_5 він познайомився приблизно в 2006 році. Приблизно в травні 2007 року він уклав угоду з ОСОБА_45 про надання юридичних послуг її чоловікові, який на той час був засуджений Залізничним районним судом м. Сімферополя за вчинення ДТП з тяжкими наслідками. В цій кримінальній справі він приймав участь зі стадії оскаржування вироку в апеляційному суді. Після розгляду апеляції ним також подавалась скарга до Верховного Суду України. Після розгляду скарги він та мати ОСОБА_10 вийшли з суду, де їх чекала ще якась родичка чи знайома. В її присутності мати ОСОБА_10 подзвонила якійсь жінці на ім'я ОСОБА_5 і домовилась з нею про зустріч. Він в цей час попрощався з нею та пішов по своїх справах. В той же день він перед від'їздом додому заїжджав до ОСОБА_5 в її офіс, розташований на лівому березі м. Києва, яка потім відвезла його на залізничний вокзал. Коли вони під'їхали до вокзалу, то біля ресторану «Макдональдс» на них чекали мати ОСОБА_10 і та жінка, яка чекала їх біля приміщення Верховного Суду України. Він вийшов з автомобіля та пішов на вокзал так як запізнювався на потяг. Після розгляду касаційної скарги він більше юридичних послуг сім'ї Майко по кримінальній справі щодо ОСОБА_10 не надавав.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_23 вбачається, що приблизно в червні 2008 року ним було перевірено автомийку, що знаходиться на території Київського радіозаводу за адресою: АДРЕСА_4, назву суб'єкта підприємницької діяльності він вже не пам'ятає, але при перевірці ним було виявлено документи, які вказували на те, що працівник МНС ОСОБА_13, використовуючи своє службове становище, отримував від суб'єкта підприємницької діяльності безкоштовні послуги за вирішення питань порушень пожежних правил без накладення штрафних санкцій. В зв'язку з чим ОСОБА_13 було викликано для дачі пояснень, який підтвердив встановлений ним факт корупційного діяння та на підставі цього були підготовлені документи, які направлені до УБОЗ ГУМВС України в м. Києві. Приблизно 15-20 липня 2008 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що за матеріалами УБОЗ ГУМВС України в м. Києві щодо нього складено протокол про корупцію, який направлено для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва. В подальшому суд визнав ОСОБА_13 винним та присудив йому адміністративне стягнення у виді штрафу.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_46 вбачається, що приблизно в червні 2008 року на нього було розписано матеріали спеціальної міліції ГУМВС України в м. Києві щодо корупційних дій провідного фахівця відділу забезпечення діяльності Департаменту кадрової політики МНС України ОСОБА_13 Того ж дня ним було здійснено виклик останнього по мобільному телефону для надання пояснень з приводу незаконного одержання послуг за ціною 20 гривень, які є істотно нижчими від їх фактичної вартості, які становлять 80 гривень, під час мийки автомобіля «Шевроле Лачетті» державний номер НОМЕР_2. В той же день на його мобільний телефон зателефонувала невідома йому жінка, яка представилась ОСОБА_5 по батькові він не пам'ятає, і повідомила, що вона майор міліції, кандидат юридичних наук, працює викладачем Національної академії внутрішніх справ України та в Адміністрації Президента України, ким саме він не пам'ятає, а також ОСОБА_5 запропонувала йому вирішити питання щодо не складання адміністративного протоколу про порушення Закону України "Про боротьбу з корупцією" відносно ОСОБА_13, посилалась на знайомство з його керівниками та повідомила, що вона під'їде до нього з пляшкою віскі. Під час телефонної розмови він запропонував ОСОБА_5 звернутись до когось іншого і більше з даного приводу його не турбувати. В цей же день ОСОБА_5 знову зателефонувала і просила не складати протокол відносно ОСОБА_13, посилаючись на те що ОСОБА_13 добра людина, сумлінно працює, має батьків пенсіонерів. Про дану телефонну розмову він в усній формі доповів начальнику відділу ОСОБА_34, після чого Більше з ОСОБА_5 він не спілкувався. 18 серпня 2008 року Голосіївським районним судом м. Києва було розглянуто адміністративний протокол щодо ОСОБА_13 і притягнуто останнього до адміністративної відповідальності.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_24 вбачається, що приблизно в травні 2008 року він отримав оперативну інформацію про те, що один із працівників МНС на закритих об'єктах використовуючи своє службове становище отримує безоплатні послуги на автомийці, розташованої по АДРЕСА_4, які йому надавала СПД ОСОБА_47 при мийці автомобіля. На підставі вказаної інформації було організовано проведення перевірки, яка була доручена працівникам відділу ОСОБА_23, ОСОБА_48 та ОСОБА_49 Приблизно 19 червня 2008 року в другій половині дня йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_5, яку він знає приблизно з травня 2007 року. На той час він працював заступником начальника ВДСБЕЗ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві і у його відділі працював син ОСОБА_5 - ОСОБА_2. ОСОБА_5 запитала у нього про можливість не складання адміністративного протоколу про корупцію відносно ОСОБА_13, на що він відповів, що матеріали відносно ОСОБА_13 скеровано до УБОЗ ГУМВС України в м. Києві і ніякого відношення до них він не має. Приблизно 24 червня 2008 року у першій половині дня йому на мобільний телефон знову зателефонувала ОСОБА_5, яка повідомила, що питання про не складання протоколу про корупцію відносно ОСОБА_13 в УБОЗ ГУМВС України в м. Києві вона вирішила і просила, що коли матеріали знову повернуться до них у відділ на доопрацювання, їх не доопрацьовувати і не складати протокол. На це він відповів, що матеріали на даний час знаходяться в УБОЗ ГУМВС України в м. Києві, до них не повертались і питання щодо складання чи не складання протоколу він не вирішує.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_50 вбачається, що в серпні 2006 року його було призначено на посаду начальника ЖРЕО №418. На час призначення його на вказану посаду з ОСОБА_5 вже був укладений договір оренди на приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Вказаний договір був укладений з Дніпровською РДА та термін дії договору закінчився в лютому 2007 року. 08 січня 2008 року було укладено договір оренди на вищевказане приміщення з партією «Батьківщина» та з лютого 2007 року по січень 2008 року ОСОБА_5 займала вказане приміщення незаконно. Він як начальник ЖРЕО №418 неодноразово звертався до голови Дніпровської РДА з листами про те, що необхідно переукласти угоду оренди приміщення з ОСОБА_5 або виселити останню з вказаного приміщення. Станом на 08 вересня 2009 року приміщення, які займала ОСОБА_5 було опечатано працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що приблизно у 2007 році з підсудною ОСОБА_5 його познайомив її син ОСОБА_2. В 2008 році затримали брата його знайомого ОСОБА_14 - ОСОБА_15 за підозрою у вчиненні злочину. ОСОБА_2 повідомив, що його мати ОСОБА_5 зможете вирішити питання щодо звільнення ОСОБА_15 Зустрівшись з ОСОБА_5 в офісі «ІНФОРМАЦІЯ_2», він розповів їй суть питання, яке виникло на що вона пообіцяла допомогти та повідомила, що для вирішення даного питання їй необхідні грошові кошти. Коли він передав ОСОБА_5 5000 доларів США то остання пообіцяла що допоможе вирішити питання але її послуги будуть коштувати ще 20000 доларів США. ОСОБА_14 зміг назбирати лише 14000 доларів США, які передав йому, а він в свою чергу передав їх за місцем проживання ОСОБА_5, але остання свої зобов'язання не виконала, грошові кошти повернути відмовилась.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду показав, що у 2004 році його було призначено на посаду начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві. ОСОБА_5 декілька разів телефонувала та просилась щоб він її прийняв, але він відмовляв їй оскільки не мав вільного часу. Через деякий час вона прийшла до нього на роботу та просила допомогти звільнити якогось наркомана, прізвище якого він на даний час не пам'ятає. З яким саме питанням зверталась до нього ОСОБА_5 та що саме просила остання допомогти вирішити він не запам'ятав.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що у вересні 2006 року в період його проходження служби у відділі БКОЗ Управління СБУ до нього звернулися його колеги з проханням розглянути ситуацію, у якій опинився ОСОБА_6, права якого були нібито порушені службовцями Миколаївського міськвиконкому. За результатами попереднього розгляду документів, наданих вже безпосередньо ОСОБА_6 було встановлено факт відсутності в діях службовців Миколаївського міськвиконкому будь-яких корупційних правопорушень, а вказана спірна ситуація повинна була вирішуватись виключно в судовому порядку, про що і було повідомлено ОСОБА_6 Через деякий час ОСОБА_6 через його колег знову звернувся з проханням порекомендувати йому грамотного юриста, який зміг би йому надати кваліфіковану юридичну допомогу по його судовим господарським справам. Через деякий час він познайомив ОСОБА_6 з його знайомим юристом ОСОБА_8 та попросив останнього по можливості надати ОСОБА_6 необхідну юридичну консультацію. Як в подальшому стало відомо, ОСОБА_8 в свою чергу, використовуючи свої знайомства, познайомив ОСОБА_6 з якимось співробітником МВС та юристами у м. Києві, які взялися вести судову справу у Верховному Суді України. Через тривалий проміжок часу, приблизно в кінці 2007 року, ОСОБА_6 повідомив йому про те, що юристи, які вели його справу, нібито суд програли, а гроші за надані юридичні послуги повертати не збираються.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_51 вбачається, що 12 липня 2008 року її син ОСОБА_18 повідомив їй, що в нього виникли проблеми по службі та керівництвом прийнято рішення про переведення його в патрульно-постову службу, а також повідомив, що зустрічався у м. Києві із ОСОБА_5, яка пообіцяла допомогти йому, щоб він залишився в ДАІ. За свої послуги вона запросила 1000 доларів США. У сина таких грошей не було, але вона дала йому необхідну суму, яку він віддав ОСОБА_5 24 липня 2008 року її син ОСОБА_18 повернувся з м. Києва додому та повідомив, що ОСОБА_5 була затримана працівниками внутрішньої безпеки за вчинення шахрайських дій відносно нього.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_52 вбачається, що 23 липня 2008 року приблизно в обідній час, працівники міліції запросили її бути присутньою при проведенні огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, у приміщенні орендаря двох кімнат на першому поверсі будівлі ЖРЕО-418 ОСОБА_5 В її присутності працівниками внутрішньої безпеки МВС України ОСОБА_5 було запропоновано добровільно видати грошові кошти, отримані нею в якості хабара, але ОСОБА_5 відмовилась добровільно видати грошові кошти і заявила, що ніяких грошей вона не отримувала. Після цього в кабінеті залишились вона, другий понятий ОСОБА_53, працівник внутрішньої безпеки МВС України ОСОБА_54 та ОСОБА_5 Після чого ОСОБА_5 запросила працівника внутрішньої безпеки в іншу кімнату, суміжну з тією, де знаходиться приміщення перукарні, щоб попити води. Слідом за ними зайшла вона разом з понятою ОСОБА_53 де в кімнаті ОСОБА_5 продовжила заперечувати факт одержання хабара і не дозволила ОСОБА_54 провести поверхневий її огляд. Розмова відбувалась біля вікна, при цьому ОСОБА_5 стояла до нього спиною, а потім зайшла за манікюрний стіл і присіла за нього, тримаючи руки за спиною, весь час смикаючи ззаду спідницю. Коли ОСОБА_54 спробувала оглянути ОСОБА_5, остання почала чинити опір, внаслідок чого перевернулися шухляди манікюрного столика, але через деякий час ОСОБА_5 дозволила ОСОБА_54 провести поверхневий її огляд, однак у її одязі грошові кошти вилучені не були. Після цього, ОСОБА_5 було супроводжено у суміжну з перукарнею кімнату, звідки почався огляд місця події. У той же час ОСОБА_54 зайшла за манікюрний стіл, де з правої сторони в тумбі столу, дверцята якої були відчинені, виявила 10 купюр номіналом по 100 доларів США кожна на загальну суму 1000 доларів США. ОСОБА_5 почала після цього звинувачувати працівників міліції у тому, що вони підкинули вказані грошові кошти та заперечувала одержання хабара. Виявлені грошові кошти 1000 доларів США, були освітлені люмінесцентною лампою, при цьому на кожній з купюр було видно надпис "Хабар". Грошові кошти були описані із зазначенням серії та номерів і внесені до протоколу огляду місця події. Після цього, працівниками міліції було зроблено змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_5, які при освітленні люмінесцентною лампою світились зеленуватим кольором. Вказані тампони із змивами пальців рук ОСОБА_5 були поміщені в поліетиленові пакети, скріплені ниткою, печаткою, її та іншої понятої підписами. Всі речі та предмети, які у її присутності оглядались та вилучались працівниками міліції у приміщенні, орендованому ОСОБА_5, були поміщенні в картонний ящик, який було опечатано та скріплено підписами. На прохання працівників міліції надати пояснення з приводу виявлених грошових коштів, ОСОБА_5 категорично відмовилась

Оголошені в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_55 є аналогічними за змістом.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_56 вбачається, що він займається виробництвом та встановленням виробів зі скла та дзеркал. Приблизно в червні 2008 року він зателефонував по одному із замовлень по АДРЕСА_1, квартиру не пам'ятає, щоб уточнити час, коли він може під'їхати для виконання замірів. Дівчина секретар повідомила, що треба приїхати за адресою: АДРЕСА_2. Під'їхавши за вказаною адресою він зустрівся з ОСОБА_5 і остання замовила еліпсну стільницю із скла-діамант. Через деякий час він оговорив з нею вартість замовлення, яка складала приблизно 4 600 гривень. Після цього він отримав від неї передоплату в розмірі приблизно 2 300 гривень, іншу половину грошей вона повинна була передати йому після виконання замовлення. В десятих числах липня замовлення було виконане та він домовився з ОСОБА_5 про те, що другу частину грошей вона віддасть йому в офісі по АДРЕСА_2. 15 липня 2008 року вранці він приїхав в офіс, де секретар повідомила, що ОСОБА_5 на місці не має, але зв'язала його з нею по мобільному телефону. ОСОБА_5 повідомила, що гроші зараз повинні підвезти чоловік з м. Миколаєва. Коли прийшов чоловік то після розмови з секретарем зателефонував ОСОБА_5 З його розмови по телефону було зрозуміло, що грошей він залишати в офісі не збирається, та залишив приміщення офісу. Приблизно через тиждень ОСОБА_5 повернула йому другу половину грошей.

З стенограмам до відеокасет, на яких міститься інформація отримана відносно ОСОБА_5 від 26 червня 2008 року, 27 червня 2008 року, 01 липня 2008 року, 03 липня 2008 року вбачається, що ОСОБА_5 з'ясовує у ОСОБА_42 інформацію щодо начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_25, телефонує ОСОБА_25 представляється начальником експертної групи Координаційної ради при Президентові України та запитує чи можна відпустити ОСОБА_15 на підписку про невиїзд, ОСОБА_16 розповідає про проблему яка виникла в ВБНОН та просить про допомогу, а ОСОБА_5 в свою чергу повідомляє що послуга платна та дивиться статті Кримінального Кодексу щодо незаконного обігу наркотичних засобів, після чого телефонує в ВБНОН Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві та розмовляє з ОСОБА_42, ОСОБА_16 передає ОСОБА_5 5000 доларів США та домовляється про передачу іншої суми 14000 доларів США, ОСОБА_16 скаржиться ОСОБА_5, що вона взяла гроші, свою роботу не виконала та вимагає їх повернення, ОСОБА_18 розповідає ОСОБА_5 про свою проблему та просить допомогу у вирішенні питання, остання вказує що її послуги коштують 1000 доларів США та просить якомога швидше їх надати. ОСОБА_18 передає кошти ОСОБА_5, яка кладе їх у верхній ящик столу. (т. 1 а.с. 89-101, т.2 а.с. 213-218).

З протоколу огляду від 10 листопада 2008 року, вбачається що папку з надписом «ОСОБА_10» ІНФОРМАЦІЯ_4 із документами в ній оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи. (т.1 а.с.208-210).

З протоколу огляду, маркування та вручення коштів від 23 липня 2008 року, вбачається що 1000 доларів США були помічені за допомогою спеціального люмінесцентного препарату «Промінь-1» шляхом нанесення слова «хабар» та передані ОСОБА_18 (т.2 а.с. 24-28).

З протоколу огляду місця події від 23 липня 2008 року, вбачається що 23 липня 2008 року в приміщенні офісу «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 1 000 доларів США та зроблено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 (т.2 а.с. 29-33).

З протоколу обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_2, від 24 липня 2008 року, вбачається внаслідок обшуку було виявлено та вилучено папку для паперів з надписом «ОСОБА_6» із документами в ній та папку для паперів з написом «ОСОБА_10». (т.2 а.с. 161-165).

З висновку судово-хімічної експертизи №10-87 від 18 серпня 2008 року, вбачається що спеціальні хімічні речовини на наданих купюрах номіналом по 100 доларів США кожна (АВ59933152D, AB43533921E, HE37519896A, FL74755183C, FF83620844A, DA01257070A, HJ13996511A, HB95034734A, HB26922085A, HH19164714A), зразки спеціальної хімічної речовини та спеціальна хімічна речовина, виявлена на тампонах, мають спільну родову належність. (т.2 а.с. 189-196).

З протоколу огляду грошових коштів від 29 вересня 2008 року, вбачається згідно що 1000 доларів США було оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи як речові докази. (т.2 а.с. 198-200)

Відповідно до результатів застосування технічних засобів від 05 серпня 2008 року та стенограм до відеокасет, на електронних носіях міститься інформації відносно ОСОБА_5 (т.2 а.с. 211-218).

З висновків судово-фоноскопічних експертиз №19/13-32 від 11 листопада 2008 року, №19/13-36 від 16 жовтня 2008 року, №19/13-37 від 18 грудня 2008 року, №19/13-33 від 24 грудня 2008 року, №19/13-39 від 23 лютого 2009 року, №19/13-40 від 16 березня 2009 року,№19/13-38 від 24 квітня 2009 року (т.2 а.с. 228-262, 274-315 т.6 а.с.98-138, а.с.141-168, а.с. 171-192, а.с.195-247, а.с.250-329) вбачається, що ОСОБА_5 вчиняла дії в інтересах ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_15,ОСОБА_13, за які вона отримувала грошові винагороди.

З протоколу огляду від 10 листопада 2008 року, вбачається що папка для паперів з надписом «ОСОБА_6» із документами в ній оглянуто та приєднано до матеріалів кримінальної справи як речові докази. (т.3 а.с. 207-209).

Інформація щодо вхідних та вихідних з'єднань абонента ОСОБА_5 (т.3 а.с. 1-50) приєднана до матеріалів кримінальної справи.

З акту стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи за №351 від 22 вересня 2009 року вбачається, що підсудна ОСОБА_5 осудна та здатна відповідати за свої вчинки. ( т.7 а.с.17-19).

Аналізуючи результати судового слідства, суд дійшов наступних висновків.

Не зважаючи на не невизнання своєї вини підсудною ОСОБА_5, у вчиненні інкримінованих їй злочинів, її вина повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме:

по епізоду заволодіння майном ОСОБА_11 показаннями потерпілої ОСОБА_11, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_21 протоколом обшуку від 24 липня 2008 року та протоколом огляду від 10 листопада 2008 року.

по епізоду заволодіння майном ОСОБА_13 показаннями потерпілого ОСОБА_13, свідків ОСОБА_34, ОСОБА_36, ОСОБА_23, ОСОБА_46, ОСОБА_24, висновками судово-фоноскопічних експертиз та інформацією щодо вхідних та вихідних з'єднань абонента ОСОБА_5

по епізоду заволодіння майном ОСОБА_14 показаннями потерпілого ОСОБА_14, свідків ОСОБА_32, ОСОБА_42, ОСОБА_16, ОСОБА_33, ОСОБА_25, стенограмами до відеокасет, висновками судово-фоноскопічних експертиз та інформацією щодо вхідних та вихідних з'єднань абонента ОСОБА_5

по епізоду заволодіння майном ОСОБА_6 показаннями потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_37, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, протоколом обшуку від 24 липня 2008 року, протоколом огляду від 10 листопада 2008 року, висновками судово-фоноскопічних експертиз та інформацією щодо вхідних та вихідних з'єднань абонента ОСОБА_5

по епізоду заволодіння майном ОСОБА_18 показаннями потерпілого ОСОБА_18, свідків ОСОБА_19, ОСОБА_35, ОСОБА_40, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_55, ОСОБА_56 стенограмами до відеокасет, протоколом огляду, маркування та вручення коштів від 23 липня 2008 року, протоколом огляду місця події від 23 липня 2008 року, протоколом обшуку від 24 липня 2008 року, висновком судово-хімічної експертизи №10-87 від 18 серпня 2008 року, протоколом огляду грошових коштів від 29 вересня 2008 року, результатами застосування технічних засобів від 05 серпня 2008 року та стенограм до відеокасет, висновками судово-фоноскопічних експертиз та інформацією щодо вхідних та вихідних з'єднань абонента ОСОБА_5

Показання свідка ОСОБА_50 на думку суду взагалі не мають доказового значення, тому не беруться судом до уваги при винесенні вироку.

Суд вважає заперечення підсудною своєї вини способом захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_5

у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах;

у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілим;

у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно та у великих розмірах;

у зловживанні владою, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, вчиненому працівником правоохоронного органу, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави, яка полягає у підриві авторитету та престижу органів державної влади.

Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.3 ст.364 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудній ОСОБА_5, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної, яка за місцем роботи характеризується негативно, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має слабкий стан здоров'я, а саме: ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу другого ступеня, дисциркуляторну енцефалопатію, остеохондроз шийного та грудного відділів хребта, хронічний панкреатит, хронічний бронхіт.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання підсудної ОСОБА_5, суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливо лише в умовах реальної ізоляції від суспільства.

В силу ст.291 КПК України цивільні позови потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_6 слід залиши без розгляду, оскільки потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_6, в судове засідання, в якому розпочиналось судове слідство, не з'явились, клопотань про розгляд цивільних позовів у їх відсутність не подали, цивільні позови потерпілих прокурор не підтримував, а тому вони в судовому засіданні не оголошувались і не розглядались, цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 пред'явлено з порушенням вимог ст.28 КПК України - під час проведення судового слідства, однак суд вважає за доцільне роз'яснити потерпілим право звернутись до суду з позовом про стягнення шкоди заподіяної внаслідок скоєння злочинів в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати по справі за проведення судово-фоноскопічних експертиз №19/13-32 в сумі 5679 гривень 07 копійок, №19/13-36 в сумі 8214 гривень 37 копійок, №19/13-37 в сумі 17138 гривень 63 копійки, №19/13-33 в сумі 8214 гривень 37 копійок, №19/13-39 в сумі 10546 гривень 85 копійок, №19/13-40 в сумі 12980 гривень 74 копійки, №19/13-38 в сумі 21282 гривні 91 копійка, за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин в сумі 901 гривня 44 копійки слід покласти на підсудну ОСОБА_5

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.3 ст.364 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання:

за ч.2 ст.190 КК України - у виді 2 років позбавлення волі;

за ч.3 ст.190 КК України - у виді 4 років позбавлення волі;

за ч.4 ст.190 КК України - у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить їй на праві власності;

за ч.3 ст.364 КК України - у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати атестовані посади в правоохоронних органах та посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 (три) роки з конфіскацією усього майна, що належить їй на праві власності.

Відповідно до ст.54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - майор міліції.

Відповідно до ст.70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права займати атестовані посади в правоохоронних органах та посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 (три) роки з конфіскацією усього майна, що належить їй на праві власності з позбавленням спеціального звання - майор міліції.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 23 липня 2008 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді утримання під вартою.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України /код - 25574630, рахунок: 35223002000663, банк одержувача: ГУДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи/ за проведення судово-фоноскопічних експертиз №19/13-32 в сумі 5679 гривень 07 копійок, №19/13-36 в сумі 8214 гривень 37 копійок, №19/13-37 в сумі 17138 гривень 63 копійки, №19/13-33 в сумі 8214 гривень 37 копійок, №19/13-39 в сумі 10546 гривень 85 копійок, №19/13-40 в сумі 12980 гривень 74 копійки, №19/13-38 в сумі 21282 гривні 91 копійка, за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин в сумі 901 гривня 44 копійки.

Речові докази по справі: діловий щоденник червоного кольору /т.1 а.с.87/, папку для паперів з надписом «ОСОБА_6» із документами в ній, папку для паперів з написом "ОСОБА_10" /т.1 а.с.208-210, т.3 а.с.207-209/ - залишити при матеріалах справи, грошові кошти в сумі 1000 доларів США / купюри по 100 доларів США, всього 10 штук, а саме АВ59933152D, AB43533921E, HE37519896A, FL74755183C, FF83620844A, DA01257070A, HJ13996511A, HB95034734A, HB26922085A, HH19164714A /т.2 а.с.200/ - повернути потерпілому ОСОБА_18

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженою у той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Головуючий: Суддя: Суддя: