Ухвала суду № 29903805, 14.03.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1001/1149/12 Головуючий у І інстанції Коваленко К.В. Провадження № 22-ц/780/1043/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.Категорія 26 14.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А.,Таргоній Д.О.,

при секретарі: Бутенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 07 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановила:

у березні 2011 року до суду з зазначеним позовом звернувся позивач. У жовтні 2012 року до суду надійшов зустрічний позов заявлений відповідачем ОСОБА_3 в якому остання просить визнати іпотеку припиненою, договір іпотеки припиненим та скасувати заборону відчуження нерухомого майна.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 07 грудня 2012 року прийнято та призначено до розгляду зустрічну позовну заяву у справі за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» треті особи ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського округу ОСОБА_4 про визнання іпотеки припиненою, договір іпотеки припиненим та скасування заборони відчуження нерухомого майна.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на її незаконність, а також те, що дана права не підсудна Баришівському районному суду.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Частина 2 ст.123 ЦПК України передбачає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов»язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об»єднання і роз»єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Відповідач має право пред»явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (частина перша статті 123 ЦПК), а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред»явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34 ЦПК).

Судом встановлено, що 26 березня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про відкриття кредитної лінії. На забезпечення виконання зобов'язань по даному договору укладено договір іпотеки предметом договору іпотеки є нежитлова будівля (магазин), який розташований за адресою: Київська обл., Баришівський район, с.м.т. Баришівка, вулиця Жовтнева, 53.

Суд першої інстанції, відкриваючи провадження у даній справі, не порушив правил підсудності, оскільки відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За таких обставин відкриття провадження у справі за місцезнаходженням нежитлової будівлі (магазину), які є предметом договору іпотеки, не суперечить вимогам ст.114 ЦПК України.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що суддя відкрив провадження не дотримавшись правил підсудності, оскільки ст.109 ЦПК України передбачає підсудність справ суду за місцезнаходженням відповідача.

Викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта щодо застосування загального правила підсудності є безпідставними, оскільки в даному випадку має місце виключна підсудність.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм процесуального права і не може бути скасовано з підстав викладених в апеляційній скарзі апелянта, з ухваленням нової ухвали про відкриття провадження по справі.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.303,307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, ухвалу судді Баришівського районного суду Київської області від 07 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді