Рішення № 29902684, 11.03.2013, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/363/13-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

(заочне)

11.03.2013 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі - Гриненку М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про повернення сплачених внесків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про повернення грошових внесків, отриманих відповідачем за нікчемним договором.

На обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві та в судовому засіданні зазначив, що він мав на меті отримати в позику 300000 грн. для придбання сільськогосподарської техніки. 28.05.2012 року між ним та ПП «Грандфінресурс» був укладений договір №210251 спрямований на придбання товару, зазначеного в додатку №1 до даного договору на умовах діяльності програми «Альянс Україна» (отримання в позику грошових коштів у розмірі 300000 грн.).

Позивач відповідно до договору сплатив відповідачу одноразовий комісійний внесок в сумі 10500 грн., сплатив адміністративні витрати в сумі 10080 грн. та щомісячні чисті внески на суму 13333,28 грн. Загалом позивач сплатив відповідачу 33913,28 грн., проте визначених договором коштів у позику так і не отримав.

Позивач зазначає, що діяльність відповідача ввела його в оману, оскільки програма «Альянс Україна» формується виключно на коштах учасників, без залучення коштів відповідача. Позивач здійснював оплати не за отримання позики, а за дозвіл на отримання позики, яка надавалась не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми. А тому позивач вважає, що діяльність відповідача є пірамідальною схемою та нечесною підприємницькою практикою та такий договір є нікчемним відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів».

На вимогу позивача від 08.02.2013 року про повернення сплачених останнім внесків відповідач 11.02.2013 року відповів відмовою.

Посилаючись на викладене, позивач просив, застосувавши наслідки нікчемності правочину, стягнути з відповідача 33913,28 грн. отриманих за нікчемним правочином коштів та стягнути з відповідача витрати позивача на правову допомогу в сумі 1760 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ПП «Грандфінресурс» не забезпечив явку свого представника до суду, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином (рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням). До суду не надійшло заперечень проти позову.

З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін, та відповідач не забезпечив явку свого представника, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі матеріали (договір №210251 від 28.05.2012 року, додаток №1 до договору №210251 від 28.05.2012 року, додаток №2 до договору №210251 від 28.05.2012 року, претензію №1 від 08.02.2013 року, відповідь на претензію від 11.02.2013 року, квитанцію з банківськими реквізитами ПП «Грандфінресурс», квитанції про сплату внесків, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу та акт виконаних робіт), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про доведеність вимог позову та необхідність його задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 28.05.2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «Грандфінресурс» був укладений договір №210251 про надання позики в розмірі 300000 грн. на умовах діяльності Програми «Альянс Україна», що викладені у додатках № 1 та №2 до договору.

В додатку №1 вказані анкетні данні учасника системи та перелік платежів з зазначенням їх розміру, які позивач повинен здійснити, а додаток №2 містить умови Програми «Альянс Україна».

Зі змісту даного договору слідує, що предметом договору є послуги, що надаються шляхом формування реєстрів учасників, забезпечення його адміністрування, організації заходів по розподілу грошового фонду, метою яких є придбання товару або надання відповідної суми у позику на умовах програми «Альянс Україна».

Згідно з п. 1.1 ст. 1 договору адміністратор, за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару або відповідної суми у позику, зазначеного у додатку № 1 до договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна», що міститься в додатку № 2 до договору, і які є невід'ємними частинами цього договору, в тому числі: сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, присвоїти і повідомити учаснику його код у групі; організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та строки, передбачені цим договором та додатками до нього.

За умовами вказаного договору позивач 28.05.2012 року одноразово сплатив вступний внесок у розмірі 10500 грн. та в період з 11.09.2012 року по 15.01.2013 року вніс на рахунки відповідача вісім платежів в сумі 1260 грн., які визначені договором як адміністративні витрати, на загальну суму 10080 грн., та вісім платежів в сумі 1666,66 грн., які визначені договором як чисті внески, на загальну суму 13333,28 грн.

Таким чином, загалом за вказаним договором позивач сплатив відповідачу 33913,28 грн.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; встановлення обов'язку споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Згідно з п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З умов оспорюваного договору вбачається, що виконання послуг відповідачем полягає в тому, що учасник сплачує передбачені договором кошти, а ПП „Грандфінресурс" формує групу осіб, за рахунок чистих внесків яких здійснюється асигнаційний захід, тобто захід по розподілу фонду групи, за результатами якого надається дозвіл, тобто право на отримання товару, на підставі якого адміністратор проводить оплату товару, організовує його передачу у власність учасника або надає відповідну суму у позику. Учасник одержує товар або відповідну суму у позику відповідно до методів визнання права на отримання ним товару/позики, передбачених ст.ст. 4-5 договору, і таке визнання права здійснює ПП „Грандфінресурс" на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків.

Договір не містить строків та (або) термінів отримання учасником товару/позики, не передбачає будь-якої відповідальності ПП „Грандфінресурс" за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником позики. Натомість договором передбачено, що у випадку неналежного виконання умов договору або не сплати запропонованих адміністратором платежів, учасник позбавляється права на придбання позики, втрачає сплачений адміністративний платіж і позбавляється права на участь у наступному найближчому заході. У разі виявлення учасником бажання розірвати договір протягом 3 календарних днів з моменту його підписання та виконання ним умов ст.8 Договору відповідач повертає учаснику 70% внесеного ним вступного платежу, в інших випадках розірвання договору вступний платіж та адміністративні витрати учаснику не повертаються, повернення коштів відбувається після закриття реєстру.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що вказаний договір з додатками містять несправедливі умови, які передбачають істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача, як учасника програми «Альянс-Україна», передбачають для нього жорсткі умови щодо сплати внесків та оплати послуг відповідача, який не обтяжує себе чітко визначеними обов'язками стосовно позивача та перекладає зобов'язання щодо надання позики позивачеві на інших учасників програми, з суттєвим ризиком неотримання такої позики взагалі та з неминучою втратою первісних внесків. Крім того, адміністратор за вказаним договором здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання товару/позики формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 травня 2012 року по справі N 6-35цс12 та в постанові від 16.01.2013 року по справі №6-161цс12, яка відповідно до вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду.

З врахуванням вищезазначеного та приймаючи до уваги те, що недійсність укладеного позивачем договору прямо передбачена ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд розглядає вказаний договір як нікчемний та визнає за необхідне застосувати до нього наслідки недійсності правочину, що передбачені ст. 216 ЦК України.

У зв'язку з цим, - з відповідача на користь позивача належить стягнути 33913,28 грн., як кошти, отримані відповідачем на виконання нікчемного правочину.

Вищенаведене є підставою для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати на правову допомогу в сумі 1760 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 339,13 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового зору відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (ідентифікаційний код 31469012) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) 33913 (тридцять три тисячі дев'ятсот тринадцять) гривень 28 копійок в рахунок повернення сплачених внесків за договором №210251 від 28.05.2012 року.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (ідентифікаційний код 31469012) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) 1760 (одну тисячу сімсот шістдесят) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (ідентифікаційний код 31469012) на користь держави судовий збір в розмірі 339 (триста тридцять дев'ять) гривень 13 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

суддя: