ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/43726/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сачко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року
у справі №2а-7232/10/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»(надалі -ТОВ «Техімпекс»)
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі -Броварська ОДПІ Київської області)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
В серпні 2010р. позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Броварської ОДПІ Київської області № 0000012301/0, №0000052301/0, № 0000022301/0 від 13.01.2010р.; № 0000012301/1, № 0000052301/1, №0000022301/1 від 19.02.2010р.; № 0000012301/2, № 0000052301/2, № 0000022301/2 від 16.04.2010р.; № 0000012301/3, № 0000052301/3, № 0000022301/3 від 15.07.2010р.; визнання дій працівників Броварської ОДПІ Київської області протиправними по складанню акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2009р. № 607/232/32499006 в частині щодо необхідності виключення суми із залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного відповідного періоду (рядок 26) та визнання незаконним акт в цій частині.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області №0000012301/0, №0000052301/0, № 0000022301/0 від 13.01.2010р.; № 0000012301/1, №0000052301/1, №0000022301/1 від 19.02.2010р.; № 0000012301/2, № 0000052301/2, №0000022301/2 від 16.04.2010р.; № 0000012301/3, № 0000052301/3, № 0000022301/3 від 15.07.2010р. У решті позовних вимог -провадження закрито.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Техімпекс»зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, в Броварською ОДПІ Київської області було проведену виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»за період з 01.07.2005р. по 30.09.2009р.
На підставі перевірки було складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2009р. № 607/232/32499006 та податкові повідомлення-рішення, у зв'язку із порушенням позивачем вимог п.п.1.20.5 п.1.20 ст.1, п.п.4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За наслідками оскарження в адміністративному порядку позивачем податкових повідомлень-рішень № 0000012301/0, № 0000052301/0, № 0000022301/0 від 13.01.2010р., скарги були залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення з новими термінами сплати податкового зобов'язання № 0000012301/1, № 0000052301/1, №0000022301/1 від 19.02.2010р.; № 0000012301/2, № 0000052301/2, № 0000022301/2 від 16.04.2010р.; № 0000012301/3, № 0000052301/3, № 0000022301/3 від 15.07.2010р.
15.05.2009р. між позивачем та Міністерством оборони Республіки Вірменія укладено Договір поставки товару № 27/05, перелік якого визначено у додатку до цього Договору. Відповідно до додаткової угоди № 5 від 01.09.2009р. до Договору №27/05, у зв'язку з тим, що поставлений товар не відповідав технічним умовам, сторони домовились про зменшення ціни поставленого товару. Невідповідність технічним умовам підтверджується рекламаційними актами № 07/09 від 17.07.2009р.
За результатами проведеної перевірки відповідачем зроблено висновок, що позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Відповідачем було встановлено також необхідність зменшення рядку 26 Декларації з податку на додану вартість внаслідок відсутності можливості підтвердити факт своєчасності та повноти включення до складу податкових зобов'язань сум ПДВ контрагентами TOB «НВК «Техімпекс», які мають стан платника відмінний від основного.
Відповідно до ст.708 ЦК України у разі виявлення покупцем недоліків товару, не застережених продавцем покупець має право вимагати від продавця відповідного зменшення ціни. Таким чином, ціна поставленого товару за контрактом зменшена правомірно та визначалася за домовленістю сторін.
Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що для визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах.
Відповідно до п.п. 1.20.6 п. 1.20 ст.1 цього Закону у разі коли на відповідному ринку товарів не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами, або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.
Відповідачем не надано жодних обґрунтувань звичайної ціни товарів, що експортувались ТОВ «НВК «Техімпекс»за Договором № 27/05 у співставних умовах. Матеріали справи не містять жодних документів, що підтверджують митну вартість товарів, на яку посилається відповідач. До того ж, вищезазначене підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 11614/10-19/4804/11-19 від 30.05.2011р.
За таких умов, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку щодо донарахування податку на прибуток підприємств за півріччя 2008 року та за 3 квартали 2009 року є неправомірним.
Приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000052301/0 від 13.01.2010р. відповідач посилається на п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.4 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», де визначається, що збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ; що позивач добровільно відмовляється від отримання суми заниження як бюджетного відшкодування, і зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних податкових періодів.
Відповідно до абз.«а» п.п.7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок здійснення документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, з якими погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, зазначають, що положення абз.«а» п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону можуть бути застосовані лише за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної). Оскільки перевірка позивача була плановою, не можуть бути застосовані наслідки, передбачені абз. «а»п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п.7.7.3, п.п.7.7.4 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»прийняття рішення платником податків про бюджетне відшкодування зайво сплачених сум ПДВ є його правом, а не обов'язком. Таке право на бюджетне відшкодування відповідно до положень Закону не обмежено періодом, в якому воно виникло.
Також, відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) лише в тому випадку, якщо вони не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»Відповідні документи були надані. За даним документальної перевірки судовим експертом встановлено безпідставність нарахування вищезазначеної суми.
За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що TOB «НВК «Техімпекс»в результаті завищення задекларованих показників у рядку 16 Декларацій «коригування податкового кредиту за попередні місяці»за червень 2007 року, внаслідок чого завищено рядок 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду).
Вказані висновки зроблені виходячи з того, що на момент проведення перевірки у TOB «НВК «Техімпекс»були відсутні розрахунки сум коригування зміни сум компенсації поставки товарів, або відповідні податкові накладні, які є підтвердженням правомірності коригування сум податкового кредиту. Але усі податкові накладні надані.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, складеного 30.05.2011р. № 11614/10-19/4804/11-19 встановлено необґрунтованість податкових зобов'язань: щодо заниження TOB «НВК «Техімпекс»податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень-листопад 2007 року та квітень 2008 року; щодо заниження TOB «НВК «Техімпекс»податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за півріччя 2008 року та за 3 квартали 2009 року; щодо завищення рядку 26 Декларації з податку на додану вартість; щодо завищення суми від'ємного значення із залишку, що включається до складу податкового кредиту наступного відповідного періоду (рядок 26).
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками попередніх інстанцій про те, що позовна вимога щодо визнання дій працівників Броварської ОДПІ Київської області протиправними по складанню акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2009р. №607/232/32499006 в частині щодо необхідності виключення суми із залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного відповідного періоду (рядок 26) та визнання незаконним акт в цій частині не може бути предметом розгляду адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Викладення висновків суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Надання висновку являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі висновки не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача у даному випадку несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення, оскільки має вплив на його права та обов'язки.
Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору. Висновки Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області під час проведення планової перевірки самі по собі не породжують відносини, які можуть бути предметом оскарження.
Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин у висновках, викладених в акті Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області виключає можливість розгляду адміністративної справи в цій частині позовних вимог, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а, отже, суд не повинен розглядати справу в цій частині позовних вимог.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ О.В. Муравйов
Судове рішення № 29901958, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7232/10/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: