Ухвала суду № 29899134, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2013 р. м. Київ К-40319/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2009 та

постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009

у справі № 2-а-14237/08

за позовом Закритого акціонерного товариства «Завод силові циліндри»

до 1. Державної податкової інспекції у м. Вінниці

2. Головного управління державного казначейства у Вінницькій області

про відшкодування податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Завод силові циліндри»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці та Головного управління державного казначейства у Вінницькій області, у відповідності до якого просило:

- зобов'язати ДПІ у м. Вінниці подати до Головного управління державного казначейства у Вінницькій області висновок про суму бюджетної заборгованості та відшкодувати на користь позивача суму 416 668,00 грн.;

- повернути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства у Вінницькій області суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 416 688,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2009 позов задоволено повністю; зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Вінниці надати Головному управлінню державного казначейства у Вінницькій області висновки про відшкодування Закритому акціонерному товариству «Завод силові циліндри»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 416 668,00 грн.; зобов'язано Головне управління державного казначейства у Вінницькій області відшкодувати Закритому акціонерному товариству «Завод силові циліндри»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 416 668,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2009 змінено, викладено резолютивну частину постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2009 в наступній редакції: «Позов задовольнити повністю. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Вінниці надати Головному управлінню державного казначейства у Вінницькій області висновки про відшкодування Закритому акціонерному товариству «Завод силові циліндри»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 416 668,00 грн.»

Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та у позові відмовити.

У судове засідання 11.03.2013 представники сторін не з'явились, а тому справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 КАС України.

До Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання позивача № 94 від 04.03.2013 про закриття провадження у даній справі на підставі ст.ст.157, 228 КАС України у зв'язку з тим, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 416 668,00 грн. повністю відшкодована у 2009 році, що свідчить про примирення сторін.

Судова колегія, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки належних доказів щодо примирення сторін (сумісної заяви сторін) позивачем до поданого клопотання не додано.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем за травень, червень, липень та серпень 2008 року заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 416 668,00 грн.

ДПІ у м. Вінниці була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 26.02.2007 по 01.09.2008, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.04.2008 по 01.08.2008, за результатами якої складено акт № 2693/2330/34964194 від 10.11.2008.

Перевіркою підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування у податкових деклараціях з ПДВ за травень, червень, липень та серпень 2008 року в розмірі 416 668,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи постанову суду першої інстанції, виходив з того, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що податковим органом не вжито передбачених законом заходів для своєчасного отримання позивачем бюджетної заборгованості, однак у судовому рішенні суду першої інстанції помилково було встановлено три способи виконання постанови.

Таким чином, за висновком судів попередніх інстанції, у даному випадку, у разі підтвердження правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та ненадання податковим органом висновків органу Державного казначейства про бюджетне відшкодування такого податку, порушені права платника податку підлягають захисту шляхом зобов'язання податкового органу надати органу Державного казначейства висновки про таке відшкодування.

Проте, судова колегія суду касаційної інстанції зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши по суті та задовольнивши позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 надати висновок про відшкодування податку на додану вартість органу державного казначейства та повернення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з ПДВ, помилково не звернули уваги на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в адміністративному суді, оскільки в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, а відтак, способом захисту порушеного права має бути вимога про їх стягнення.

Таким чином, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про скасування рішення судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст. 220, 222, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити частково.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009 у даній справі скасувати.

3. Провадження у справі закрити.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний