Ухвала суду № 29898965, 29.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р.Справа № 2а-1160/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойко А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного від 12 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2010 року Відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції (далі СДПІ) по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року №00000140/0.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте в результаті хибних висновків акту перевірки. Акт перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, базується, серед іншого, на акті перевірки від 22 травня 2009 року №530/40/00952114, протиправність висновків якого визнана судом.

Відповідач позов не визнав, вказуючи на його необгрунтованість.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного від 12 червня 2012 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року №00000140/0.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, яка була проведена 8 лютого 2010 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, предметом дослідження якої були данні податкової декларації з податку на додану вартість позивача, поданої за грудень 2009 року складено акт від 10 лютого 2010 року №135/40/00952114.

Згідно акту перевірки позивачем порушено п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10 Закону країни "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), п.п. 5.12.5 п. 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (далі - Порядок), що призвело до завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 760 033 грн.; а таким чином заниженню ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 111956 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року №00000140/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 111 956 грн. за основним платежем та 5 597,80 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом першої інстанції було встановлено, що в основу акту перевірки від 10 лютого 2010 року покладено висновки актів перевірок позивача за інші періоди. Зокрема, в п. 3 акту від 10 лютого 2010 року вказано, що актом перевірки від 22 травня 2009 року № 530/40/00952114 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону, п.п. 5.12.3 Порядку в частині завищення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 22 663 грн.

На підставі акту перевірки від 22 травня 2009 року №530/40/00952114 відповідачем приймались податкові повідомлення-рішення від 4 червня 2009 року №00001240/0, №00001340/0 та №00001440/0, які були оскаржені позивачем до суду. За результатами судового розгляду, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року в справі № 2а-2598/09/1470 висновки вказаного акту перевірки визнані помилковими, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення - скасовані.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року вказане судове рішення в справі №2а-2598/09/1470 скасовано в частині позовних вимог, від яких позивач відмовився, в іншій частині - залишено без змін.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що сума завищеного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та, відповідно, сума заниження позивачем ПДВ складаються, серед іншого, з суми, яка оскаржена в судовому порядку і висновки акту перевірки визнані протиправними. Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції вважав, що відповідач не мав правових підстав включати в акт перевірки від 10 лютого 2010 року висновки акту перевірки від 22 травня 2009 року, у зв'язку з чим висновки, викладені в акті перевірки від 10 лютого 2010 року, є необґрунтованими, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам податкового законодавства. Посилання позивача на недотримання відповідачем процедури проведення перевірки суд не прийняв до уваги, оскільки вважав їх суто формальними.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві вказується, що позивач, незважаючи на висновки акту перевірки від 22 травня 2009 року №530/40/00952114 продовжував відображати суму завищення від'ємного значення в рядку 26 декларації поточного та рядку 23.2 наступного податкового періоду, внаслідок цього порушення в декларації з ПДВ за грудень 2009 року позивачем завищено значення рядка 23.2, в результаті чого різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2009 року стала позитивною, а таким чином позивач зобов'язаний сплатити до бюджету 111 956 грн.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимоги ч.1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 31 березня 2009 року по 15 травня 2009 року відповідачем проводилася планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», за наслідками якої було складено акт від 22 травня 2009 року №530/40/00952114. За висновками вказаної перевірки податковим органом зазначалось про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 199 905 грн., та завищення залишку від'ємного значення ПДВ на суму 1 229 663 грн. До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок того, що вважав безпідставним формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Технопік-Юг», ТОВ «Івего», ТОВ «Флорида» та ТОВ «Мітракс», правочини з якими він вважав нікчемними. Згідно цього ж акту перевірки податковий орган не погодився з правом підприємства формувати податковий кредит на підставі агентських угод з підприємствами ТОВ «Оріон-комплект», ТОВ «Росткорн», ТОВ «Сидис», ТОВ «Стандарт Сигма», ТОВ «Будтехматеріали», правочини з якими він вважав такими, що не пов'язані з господарською діяльністю платника податків. За результатами вказаної перевірки відповідачем 04 червня 2009 року були прийняти податкові повідомлення-рішення №0000144/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 199 905 грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 99 952,50 грн., а також №00001340/0, яким застосовано штрафні санкції з ПДВ у розмірі 151 989,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Миколаївського окружного адміністративного суду .

Але до закінчення розгляду вказаного судового спору позивач подавав наступні декларації без врахування акту перевірки від 22 травня 2009 року, оскільки не визнавав висновки податкового органу про завищення залишку від'ємного значення ПДВ на суму 1 229 663 грн., а податковий орган кожний податковий період після подання декларації нараховував нові зобов'язання.

10 лютого 2010 року відповідачем було складено акт камеральної перевірки №135/40/00952114, згідно якого позивач нібито завищив залишок від'ємного значення якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 розділ 111 податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року) на суму 760 033 грн. та знизив ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 111 956,00 грн., у зв'язку з неврахуванням позивачем висновки попередньої перевірки, а саме акту планової виїзної перевірки від 22 травня 2009 року №530/40/00952114.

На підставі зазначеного акту камеральної перевірки від 10 лютого 2010 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №00000140/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 111 956 грн. за основним платежем та 5 597,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями, яке і є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума завищення залишку від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складається з суми, яка була оскаржена позивачем в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи неузгодженість податкових зобов'язань, прийнятих на підставі акту планової виїзної перевірки 22 травня 2009 року №530/40/00952114 позивач мав всі законні підстави не врахувати ці висновки та розрахунки в своєму податковому обліку при складанні податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року.

Матеріалами справи встановлено, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року в справі № 2а-2598/09/1470 набрала законної сили, у зв'язку з чим, суд першої інстанції враховуючи, що обставини, встановлені цим судовим рішенням, не підлягають доказуванню в даній справі на підставі ч.1 ст. 72 КАС України, дійшов вірного висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки податкового органу від 10 лютого 2010 року, про невідповідність вимогам податкового законодавства прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення та необхідність його скасування.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам , які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв