Ухвала суду № 29898937, 07.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 р.Справа № 2а-4070/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Жука С.І.,

судді - Яковлева Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства "Великокопанівське лісомисливське господарство" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Великокопанівське лісомисливське господарство" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС про скасування податкових повідомлень - рішень від 15 листопада 2012 року № 0000602308, № 0000612308.

Свої позовні вимоги ДП "Великокопанівське лісомисливське господарство" обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2012 року вищенаведений позов було задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.11.2012 р. № 0000612308 в частині збільшення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 76182 грн., в тому числі за основним платежем на 60946 грн., за штрафними санкціями на 15236 грн. В решті податкове повідомлення-рішення від 15.11.2012 р. № 0000612308 залишено без змін. Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 15.11.2012 р. № 0000602308.

В апеляційній скарзі ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено комплексну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., результати якої оформлено актом від 17.04.2012 р. № 75/22-1/0099327.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток у сумі 7610 грн., у тому числі: 1 квартал 2011 року - заниження у сумі 5210 грн.; 3 квартал 2011 року - заниження у сумі 760 грн.; 4 квартал 2011 року - заниження у сумі 1640 грн.

2. пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 186542 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.05.2012 р.:

- № 0000092200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 8912,50 грн., з яких за основним платежем на 7610 грн., за штрафними санкціями на 1302,50 грн.;

- № 0000172300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 114936,25 грн., з яким за основним платежем на 91976 грн., за штрафними санкціями на 22960,25 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ДП "Великокопанівське ЛМГ" оскаржило їх до ДПС у Херсонській області.

Рішенням ДПС у Херсонській області від 18.07.2012 р. № 3877/10/10-206 скаргу задоволено частково та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.05.2012 р.:

- № 0000092200 в частині визначених до сплати 1301,50 грн. застосованих штрафних санкцій з податку на прибуток;

- № 0000172300 в частині визначених до сплати 13796 грн. податку на додану вартість та 3449 грн. застосованих штрафних санкцій.

У зв'язку з цим, ДПІ у Цюрупинському районі винесено нові податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 р.:

- № 0000602308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 7610 грн.;

- № 0000612308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 97691,25 грн., з яких за основним платежем на 78180 грн., за штрафними санкціями на 19511,25 грн.

Нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 78180 грн. за основним платежем вплинули висновки відповідача: щодо нікчемності угод позивача з ПНВКП "Атон" на суму ПДВ 75,58 грн. у лютому-березні 2011 року, ТОВ "Наліса Плюс" на суму ПДВ 85,53 грн. у березні-квітні 2011 року, а всього - на 161 грн.; неправомірним включенням до податкового кредиту сум ПДВ (загальна сума 908 грн.) по взаємовідносинам з ППКФ "Бетта" (сума ПДВ - 608 грн.) у грудні 2009 року, з ПП "ВКФ "Югпромкомплект" (сума ПДВ - 300 грн.) у червні 2010 року у зв"язку з недекларуванням вказаними контрагентами податкових зобов'язань по ДП "Великокопанівське ЛМГ"; ПДВ у розмірі 16325,28 грн., що не підтверджені податковими накладними; безпідставним включенням до податкового кредиту без отримання податкової накладної касових чеків за придбані товари на загальну суму ПДВ 60785 грн. за період 2009-2010 років.

На нарахування зобов'язань з податку на прибуток вплинули висновки ДПІ у Цюрупинському районі щодо нікчемності угод з ПНВКП "Атон", ТОВ "Наліса Плюс".

Положеннями п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з вимогами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Правовідносини між ТОВ "Наліса Плюс'' та ДП "Великокопанівське ЛМГ" виникли на підставі договору на проведення лісозаготівельних робіт від 17.02.2011 р. № 17-02/11.

Договором передбачено, що підрядчик (ТОВ "Наліса Плюс") зобов'язується на власний ризик та власними силами виконати комплекс робіт у відповідності до п.1.2 цього договору при проведенні прохідної рубки в кв. 36 вид. 21 пл.12,5 га; у термін передбачений Технічним завданням заготівлі сортиментної структури, лісорубним квитком № 278588 від 10.01.2011 р. в Виноградівському лісництві та Картою технологічного процесу розроблення лісосіки.

Пунктом 1.2 договору вказано комплекс робіт по заготівлі деревини: звалювання дерев, обрубування гілля, розкряжування хлистів на сортименти, трелювання деревини, штабелювання лісопродукції, спалювання хворостів на лісосіці.

Відповідно до даного договору ТОВ "Наліса Плюс" виконало зазначені у договорі роботи, що підтверджується технічним завданням, кошторисом, актами виконаних робіт, журналом виконаних лісогосподарських робіт, щоденником прийняття робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції.

ТОВ "Наліса Плюс" були виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по відносинам з вказаним контрагентом.

Розрахунки між сторонами проведені на повну суму виконаних робіт, що не заперечується представниками відповідача.

Про реальність виконаних робіт також свідчать журнал реалізації лісопродукції, товарно-транспортна накладна на перевезення лісопродукції, специфікація-накладна на відпуск лісоматеріалів необроблених, податкова накладна.

Також 14.03.2011 р. між ПНВКП "Атон" та ДП "Великокопанівське ЛМГ" було укладено договір купівлі-продажу № 33/01, згідно якого продавець (ПНВКП "Атон") зобов'язується поставити, а покупець (ДП "Великокопанівське ЛМГ") прийняти та оплатити товар.

На виконання даного договору ПНВКП "Атон" поставило позивачу дизельне пальне, що підтверджується рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними.

Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів.

Дизельне пальне, отримане від ПНВКП "Атон" в подальшому було використано позивачем у господарській діяльності, про що свідчать накладні про рух дизельного пального по складу, учотними листами тракториста-машиніста, подорожніми листами вантажного автомобіля.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ПНВКП "Атон" та ТОВ "Наліса Плюс" на момент здійснення господарських операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані платником податку на додану вартість встановлено ДПІ у актах від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПНВКП "Атон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахункам з ТОВ "Альпарі-Холдінг, ЛТД" за період з 01.20.09 по 31.03.11" та від 08.05.2012 р. № 24/22-7/35962947 "Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Наліса Плюс" з питань підтвердження відомостей, отриманих від платника податків (іншої особи) ДП "Великокопанівське ЛМГ" за період березень, квітень, жовтень, листопад 2011".

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ПНВКП "Атон" та ТОВ "Наліса Плюс" на момент здійснення господарських операцій з позивачем за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у Цюрупинському районі не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальників - ПНВКП "Атон", ТОВ "Наліса Плюс" на момент придбання у них товарів, послуг, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПНВКП "Атон", ТОВ "Наліса Плюс", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ПНВКП "Атон", ТОВ "Наліса Плюс" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПНВКП "Атон", ТОВ "Наліса Плюс" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПНВКП "Атон", ТОВ "Наліса Плюс" були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Крім того, як вбачається з акту перевірки та пояснень представників відповідача, єдиною підставою для нарахування грошових зобов"язань з податку на додану вартість та визнання нікчемними правочинів, вчинених позивачем з ПНВКП "Атон" став акт перевірки від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПНВКП "Атон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ "Альпарі-Холдінг, ЛТД" за період з 01.10.09 по 31.03.11".

Між тим, правомірність висновків даного акту та винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень від 02.02.2012 р. №№ 0000972301, 0000982301 були підставою судового розгляду у справі № 2а-528/12/2170 за позовом ПНВКП "Атон" до ДПІ у м.Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р., скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.02.2012 р. №№ 0000972301, 0000982301.

Таким чином, суд вважає протиправними посилання відповідача на акт перевірки від 22.12.2011 р. № 4450/23-4/30667437 як на підставу визнання безтоварними операцій позивача з ПНВКП "Атон".

Викладені в акті перевірки висновки ДПІ у Цюрупинському районі про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у Цюрупинському районі не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, правомірним є формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 161 грн. по господарським відносинам з ПНВКП "Атон" (лютий-березень 2011 року сума ПДВ - 75,58 грн.), ТОВ "Наліса Плюс" (березень-квітень, жовтень-листопад 2011 року сума ПДВ 85,53 грн.).

Між тим, висновки відповідача про протиправність формування податкового кредиту у сумі 908 грн. по господарських відносинах з ППКФ "Бетта" (сума ПДВ - 608 грн.) у грудні 2009 року, з ПП "ВКФ "Югпромкомплект" (сума ПДВ - 300 грн.) у червні 2010 року є обгрунтованими, у зв"язку з недекларуванням вказаними контрагентами податкових зобов'язань по ДП "Великокопанівське ЛМГ" та ненаданням позивачем первинних бухгалтерських документів щодо підтвердження відносин з цими контрагентами, а також ПДВ у розмірі 16325,28 грн., що не підтверджені податковими накладними, оскільки, як вже зазначалося, згідно Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлені податкові накладні.

Положеннями пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинним на час спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

На думку відповідача, в даному випадку повинні застосовуватися норми цього підпункту, які дозволяють платнику податку відносити сплачені суми ПДВ до податкового кредиту лише тоді, коли загальна сума не перевищує 200 грн. за день (без урахування податку на додану вартість).

Між тим така позицією відповідача є помилковою, оскільки вищевказані норми пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачають як підставу для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної розрахункові документи, різниця між якими - в наявності чи відсутності у цих розрахункових документах податкового номера постачальника.

В залежності від того, зазначено чи не зазначено у чеках податковий номер постачальника, повинні застосовуватися норми стосовно визначення загальної суми у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, або суми, яка не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування ПДВ).

З досліджених у судовому засіданні суду першої інстанції чеків за період з 2009 року по 2010 рік встановлено, що у них зазначено загальні суми платежів, суми податку та податкові номери постачальників.

Тобто, в даному випадку повинен застосовуватися абз.1 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо визначення загальної суми у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових коштів.

Оскільки Постановою Національного банку України від 09.02.2005 р. № 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до п.2.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України у розмірі 10000 грн., а загальна сума, яка зазначена у чеках не перевищує 10000 грн., відповідачем безпідставно нараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 60785 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 15196 грн. (25 %).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства "Великокопанівське лісомисливське господарство" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 15 листопада 2012 року № 0000602308, № 0000612308 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.І. Жук/

/Ю.В. Яковлев/