Постанова № 29898411, 13.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Жупанова О.О.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року справа №0540/6768/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Арабей Т.Г.

суддів: Геращенка І.В., Губської Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Петровського районного суду м.Донецька від 16 січня 2013 р. у справі № 0540/6768/2012 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2012 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Петровського районного суду м.Донецька від 16 січня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції та просила скасувати постанову Петровського районного суду м.Донецька від 16 січня 2013 р. у справі № 0540/6768/2012 та винести нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, позивач письмово просила розглянути справу у її відсутність. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволені позову відмовити, з наступних підстав.

Позивачка згідно свідоцтва про народження є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_1 (а.с.10), у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача з 02.10.2012 року по 30.07.2015 року та отримує грошову допомогу як незастрахована особа у розмірі 130,00 грн. щомісяця, виплату якої здійснює Управління, що підтверджується довідкою відповідача (а.с.27).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом. В апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права. Як вважає відповідач, він правомірно при здійсненні зазначених виплат керувався Постановою Кабінету Міністрів України з зазначеного питання.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Отже, висновок місцевого суду у справі, яка розглядається, про те, що положення пункту 23 розділу ІІ Закону № 107-VI, яким внесено зміни до статей 13, 15 Закону № 2811-XII, залишаються чинними, є неправильним, адже свою дію відновили редакції цих статей до внесення в них змін Законом № 107-VI.

Оскільки у справі, що розглядається, апеляційний суд встановив, що спір виник щодо виплати допомоги на сина ОСОБА_3 з 02 жовтня 2012 року особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХII), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на це, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача є помилковим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

В той же час, вимоги ОСОБА_2 про перерахунок державної допомоги на майбутнє та зобов'язання відповідача здійснювати виплату до досягнення дитиною 6 річного віку задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до ст. 2 КАС України, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Отже, суд має можливість дати оцінку діям відповідача виключно до дати звернення позивача до суду з відповідним позовом, тобто до 27.12.2012р.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 195, 196,197, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Петровського районного суду м.Донецька від 16 січня 2013 р. у справі № 0540/6768/2012 - скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м.Донецьку ради щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 02.10.2012 року по 27.12.2012 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м.Донецьку ради здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 02.10.2012 року по 27.12.2012 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська