Ухвала суду № 29898069, 07.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 р.Справа № 2а-10585/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-10585/12/2070

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання дій незаконними та скасування повідомлення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство завод "Електроважмаш", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати незаконними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби з винесення повідомлення № 6926/10/40-037 від 05.09.2012 року;

- скасувати повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 6926/10/40-037 від 05.09.2012 року.

В обґрунтування позову зазначив, що повідомленням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 6926/10/40-037 від 05.09.2012 року відмовлено позивачу в праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Підставою для відмови став розрахунок загальної суми розбіжностей між даними, задекларованими позивачем, та даними перевірок, а саме відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування за даними відповідача складає 12,62%. Позивач зазначає, що, в порушення п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України, податковий орган не надав позивачу розрахунків розбіжностей та детальної інформації, з якої він виходив, визначаючи коефіцієнт розбіжностей на рівні 12,62%. Таким чином, позивач вважає, що повідомлення № 6926/10/40-037 від 05.09.2012 року не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.12 року позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування повідомлення задоволено.

Визнано незаконними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби з винесення повідомлення № 6926/10/40-037 від 05.09.2012 року.

Скасовано повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 6926/10/40-037 від 05.09.2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вбачає можливим, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державне підприємство завод "Електроважмаш" (код 00213121) пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.12.1991 року, місцезнаходження: 61089, м. Харків, пр. Московський, буд. 299 (а.с. 9). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100230619 є платником податку на додану вартість (а.с. 10). Перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

07.09.2012 року ДП завод "Електроважмаш" отримало повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 05.09.2012 року № 6926/10/40-037, з якого вбачається, що податковим органом прийнято рішення про те, що ДП завод "Електроважмаш" як платник податку позбавлений права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки підприємство не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, а саме: відсотку загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування, так як за даними податкового органу сума розбіжностей між даними, задекларованими позивачем та даними перевірок складає 12,62 %, при гранично допустимому poзмipi розбіжностей - 10 %.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що органом державної податкової служби в порушення вимог податкового законодавства не надані позивачу детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно певним критеріям, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування (п.п. 200.19.4).

Пунктом 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом державної податкової служби. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

При цьому, як встановлено п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Зазначені розрахунки повинні проводитись i у відповідності з положеннями п.3.4. "Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість" (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.09.2011 року за № 1178 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2011 року за № 1172/19910.

Так, пунктом 3.4. зазначеного Порядку передбачено наступне: "загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування. Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової звітності з ПДВ (декларацій та/або уточнюючих розрахунків): Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в pозрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ. Порядок розрахунку: коефіцієнт розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді, за формулою Кр = СзсР : Сбв х 100, де: СзсР - розбіжність між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг на перше число місяця другого за звітним періодом; Сбв - сума ПДВ, задекларована платником до відшкодування у поточному звітному періоді. Показник (Кр) не повинен бути більшим ніж 10 відсотків суми податку, задекларованої платником до відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що в порушення зазначених вимог законодавства органом державної податкової служби не надані позивачу детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. В оскаржуваному повідомленні був зазначений тільки показник коефіцієнту розбіжностей (Кр) на рівні 12,62%. Проте, ні у повідомленні, ні у будь-якому іншому документі відповідачем не надані позивачу розрахунки цього коефіцієнту розбіжностей та пояснення з цього приводу.

Судом першої інстанції було витребувано у представника відповідача відповідний розрахунок. До суду витребуваний розрахунок не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів наявності коефіцієнту розбіжностей на рівні 12,62%, відповідно не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення. Відтак податковим органом порушено положення ст. 200 ПК України в частині направлення повідомлення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 01.11.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-10585/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.