УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2013 р.Справа № 1813/2а-3877/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2012р. по справі № 1813/2а-3877/12
за позовом ОСОБА_1
до Виконуючого обов'язки Охтирського міського голови Цілуйко О.В. , Начальника юридичного відділу Охтирської міської ради Абрамовича О.В. , Виконавчого комітету Охтирської міської ради
про захист від неправомірних дій представників суб'єктів владних повноважень, які вчиняються з перевищенням повноважень та у спосіб, не передбачений законодавством України,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Виконуючого обов'язки Охтирського міського голови Цілуйко О.В., Начальника юридичного відділу Охтирської міської ради Абрамовича О.В., Виконавчого комітету Охтирської міської ради, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд: визнати незаконними дії в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В. по зверненню з листом до ПАТ «Сумиобленерго» з проханням припинити електропостачання у квартирі по АДРЕСА_2, по прийняттю 03.10.2011 р. розпорядження № 216-р. щодо створення перешкод позивачу та її чоловіку у користуванні даною квартирою шляхом її опечатування, зобов'язати в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В. утриматися від подібних дій та притягти до відповідальності осіб, винних у підготовці даного розпорядження, визнати незаконними дії в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В. які полягають у невиконанні ухвали про забезпечення позову у цивільній справі № 2-221/2005 р. щодо заборони виконкому Охтирської міської ради проводити певні дії про передачу або прийняття квартири по АДРЕСА_2, визнати незаконними дії в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В. по зверненню до суду із зустрічним позовом у цивільній справі № 2-1/2012 за відсутності рішень міської ради та її виконавчого комітету про звернення до суду, та відізвати із суду дану зустрічну позовну заяву, визнати незаконними дії начальника юридичного відділу Абрамовича О.В., які полягають у представництві інтересів Охтирської міської ради у суді у цивільній справі № 2-1/2012 з незаконною метою позбавити позивача права користування квартирою по АДРЕСА_2 та у наданні неправдивих пояснень у даній цивільній справі, а також визнати незаконними дії в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В., який особисто не надав відповіді на скаргу позивача від 22.06.2012 року у встановлений законом строк, визнати незаконними дії начальника юридичного відділу Абрамовича О.В., які полягають у наданні відповіді на скаргу позивача від 22.06.2012 року, у якій оскаржувались дії начальника юридичного відділу Абрамовича О.В., та з порушенням встановленого законом строку для подання відповіді на заяву, яка не потребувала додаткової перевірки.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2012р. по справі № 1813/2а-3877/12 провадження у справі закрито в частині позовних вимог про визнання незаконними дій в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В. по зверненню 13.06.2012 року з листом до ПАТ «Сумиобленерго» з проханням припинити електропостачання у квартирі по АДРЕСА_2, по прийняттю розпорядження № 216-р від 03.10.2011 року щодо створення комісії для обстежень житлових приміщень, про визнання незаконними дій в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В., які полягають у невиконанні ухвали про забезпечення позову у цивільній справі № 2-221/2005 р. щодо заборони виконкому Охтирської міської ради проводити певні дії про передачу або прийняття квартири по АДРЕСА_2.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав і мотивів, викладених в ній.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Закриваючи провадження в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли з приводу права власності, права користування квартирою, яка знаходиться у комунальній власності Охтирської міської ради і якою позивач та члени її сім`ї продовжують користуватися всупереч волі власника.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а розгляд такої справи повинен проводитися за правилами цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Згідно зі ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати незаконними дій в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В. по зверненню 13.06.2012 року з листом до ПАТ «Сумиобленерго» з проханням припинити електропостачання у квартирі по АДРЕСА_2, по прийняттю розпорядження № 216-р від 03.10.2011 року щодо створення комісії для обстежень житлових приміщень, визнати незаконними дій в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В., які полягають у невиконанні ухвали про забезпечення позову у цивільній справі № 2-221/2005 р. щодо заборони виконкому Охтирської міської ради проводити певні дії про передачу або прийняття квартири по АДРЕСА_2.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування України» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Отже, відповідачем по справі є орган місцевого самоврядування
У своєму рішенні від 01.04.2010 року № 10-рп/2010 по справі № 1-6/2010 Конституційний суд України зазначив, що предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002).
Зокрема, відповідно до підпунктів 1 та 4 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню, реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів; прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону.
Конституційний Суд України вважає, що системний аналіз положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.
Отже, положення частини першої статті 143 Конституції України «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції» стосується вирішення органами місцевого самоврядування, як суб'єктами владних повноважень, питань, визначених законами, зокрема, у галузі житлових відносин.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність посилання суду першої інстанції на ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу, вважає, що Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, порушив норми процесуального права щодо визначення юрисдикції справи, що призвело до неправильного вирішення питання, в зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору є судовими витратами.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 53 грн. 65 коп. (а.с. 135).
За результатами розгляду апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі, отже судовий збір має бути стягнутий на користь позивача у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача є витрати у розмірі 53 грн. 65 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п.6 ч.1 ст. 199, п.3 ч.1 ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2012р. по справі № 1813/2а-3877/12 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки Охтирського міського голови Цілуйко О.В., Начальника юридичного відділу Охтирської міської ради Абрамовича О.В., Виконавчого комітету Охтирської міської ради про захист від неправомірних дій представників суб'єктів владних повноважень, які вчиняються з перевищенням повноважень та у спосіб, не передбачений законодавством України в частині позовних вимог про визнання незаконними дій в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В. по зверненню 13.06.2012 року з листом до ПАТ «Сумиобленерго» з проханням припинити електропостачання у квартирі по АДРЕСА_2, по прийняттю розпорядження № 216-р від 03.10.2011 року щодо створення комісії для обстежень житлових приміщень, про визнання незаконними дій в.о. міського голови Охтирської міської ради Цілуйка О.В., які полягають у невиконанні ухвали про забезпечення позову у цивільній справі № 2-221/2005 р. щодо заборони виконкому Охтирської міської ради проводити певні дії про передачу або прийняття квартири по АДРЕСА_2 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 42700) судові витрати у розмірі 53 (п'ятдесят три) грн. 65 копійок).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 11.03.2013 р.
Судове рішення № 29897822, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1813/2а-3877/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: