Рішення № 29896328, 05.03.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2602/5137/12

провадження № 2/753/2020/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ЦИМБАЛ І.К.

при секретарі - ТРОЯН С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про стягнення боргу, посилаючись на те, що між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач видав відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності та оплатності, проте відповідач в порушення умов договору не повертає кредитні кошти та не сплачує обов'язкові платежі за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка разом із штрафними санкціями становить 34860 грн. 02 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач позов не визнала, просила відмовити в його задоволені, посилаючись на те, що за аналогічним позовом позивача була розглянута цивільна справа про стягнення з неї заборгованості по тому ж договору і рішенням суду були задоволені позовні вимоги, а саме стягнуто прострочену заборгованість за кредитом, в тому ж числі за аналогічний період, який визначений у даному позові, суму достроково стягнення кредиту, а в задоволенні вимог в частині стягнення відсотків, підвищених відсотків відмовлено. Відповідач виконала рішення суду у повному обсязі, а отже борг по кредиту в останньої відсутній. Відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки по даному спору є рішення, яке набрало законної сили. Позивач не має права просити суд стягнути відсотки, оскільки судовим рішенням у таких вимогах було відмовлено.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

06.07.2011 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було частково задоволено позові вимоги та стягнуто прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 7774 грн. 56 коп., суму дострокового стягнення кредиту 7674 грн. 48 коп. в задоволенні позову в частині стягнення відсотків та підвищених відсотків, передбачених договором судом відмовлено (далі - судове рішення) /а.с. 30, 31/. Судове рішення набрало законної сили.

З судового рішення вбачається, що стягнення заборгованості мало місце з жовтня 2008 року по листопад 2011 року по одному й тому ж договору кредиту від 02.10.2008 року. Відповідач виконала судове рішення у повному обсязі /а.с. 32, 33/, отже заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня. Незважаючи на це, позивач звернувся до суду з аналогічним позовом про стягнення боргу за період по якому вже було ухвалено рішення, а також нараховано борг за подальший період часу станом до 02.10.2012 рік.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, грошові кошти сплачені відповідачем за рішенням суду, були направлені на погашення відсотків та підвищених відсотків, а решта на погашення заборгованості і останніх не вистачило на погашення боргу у повному обсязі, тому за відповідачем продовжує рахуватися такий борг.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про неправомірність вимог позивача і вважає, що права останнього не є порушеними. Так, рішенням суду у повному обсязі було стягнуто з відповідача заборгованість по кредиту та його залишок, а в задоволенні вимог про стягнення відсотків та підвищених було відмовлено. Відповідач згідно ст. 14 ЦПК України, виконала рішення суду. В свою чергу позивач, всупереч вище вказаній нормі закону, висновки та рішення суду залишив поза увагою, направивши грошові кошти, сплачені відповідачем, не на погашення заборгованості та залишку кредиту, а на оплату відсотків в чому судом було відмовлено, тобто діяв в супереч судовому рішенню, внаслідок чого за відповідачем продовжує рахуватися заборгованість по кредитному договору.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити, через незаконність та необґрунтованість останнього, оскільки відповідачем в повному обсязі було сплачено борг та залишок по кредиту, як зазначено у судовому рішенні, яке позивач також повинен був виконати та направити грошові кошти саме на погашення вище вказаних платежів, а не відсотків у стягненні який судовим рішенням відмовлено. Отже, через невиконання судового рішення позивачем, саме останній винен у виникненні непогашених платежів і така вина не може бути перекладена на відповідача, яка в свою чергу діяла добросовісно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 61,79, 88, 209, 212-218 ЦПК України, ст. 526 ЦК України. суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: