Рішення № 29895693, 07.03.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 812/8329/12

Провадження 2/333/229/13

рішення

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

при секретарі Жанжаровій О.О.,

за участі представника позивача Пшеничної К.О.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

встановив:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 201,27 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 06.06.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №б/н, згідно вимог якого, відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, ОСОБА_2 порушує вимоги кредитного договору, а саме, не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача у судовому засіданні просила задовольнити позову у повному обсязі, обґрунтовуючи його обставинами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач частково визнала позовні вимоги, зазначаючи, що вона дійсно отримувала кредит, а у подальшому перестала сплачувати через своє тяжкий матеріальний стан. Однак, вона вважає, що заборгованість по комісіям та штрафні санкції неправильно нараховані позивачем, тому вона просить їх не стягувати.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06.06.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (банк), правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 (клієнт) було укладено кредитний договір №б/н, згідно умов якого, банк надав позичальнику кредит у розмірі 5000 гривень на умовах його забезпечення строковості, повернення та плати за користування, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 36% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.9-13). Вказаний договір складається із заяви позичальника (а.с.9) та умов і правил надання банківських послуг (а.с.10-13).

Згідно п.3.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнтові карти, їх вид та строк дії визначений у заяві та в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, зазначена в розділі заяви «Відмітки банку».

На підставі п.3.4 Умов і правил надання банківських послуг клієнт або його довірена особа використовують платіжні карти в розмірі платіжного ліміту відповідного картрахунку як засіб для безготівкових розрахунків за товари та (послуги), для перерахування коштів з картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівки в касах банку, фінансових установах, через банкомати і здійснення інших операцій, передбачених угодою сторін та діючим законодавством України.

Пунктом 3.5 Умов і правил надання банківських послуг порядок здійснення платіжних операцій з використанням платіжних карт, а також порядок отримання кредиту, регулюється діючим законодавством України, нормами Міжнародних платіжних систем, цим договором, умов і правил надання банківських послуг та тарифами банку.

Відповідно до п.6.5 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, за перевитрачання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

На підставі п.6.6 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний у випадках невиконання зобов'язань по договору, на вимогу банку виконувати зобов'язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплаті винагороди банку.

Згідно п.8.6 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний заплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 9.12. вказаних умов договір діє протягом 12 місяців. У разі, якщо жодна із сторін не проінформує іншу сторону про зупиненні дії договору, він автоматично лонгірується на такий саме строк.

Дія кредитної картки ОСОБА_2 встановлена до червня 2011 року. Останній раз відповідач сплачувала заборгованість по кредитному договору 27.09.2009 року (1073,82 грн.).

У подальшому ОСОБА_2 вимоги кредитного договору №б/н від 06.06.2007 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 31.07.2012 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 28 201,27 грн., а саме: 9 952,52 грн. - заборгованість за кредитом; 12 731,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 698,38 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1 319,11 гривень - штраф (процентна складова) (а.с.4-8).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 47 та 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №б/н від 06.06.2007 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу ОСОБА_2 кредит. Однак, відповідач порушує вимоги кредитного договору №б/н від 06.06.2007 року, а саме, не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків та комісії по ньому. Тому, є підстави для стягнення із ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, комісії, нарахованого штрафу відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Стосовно незгоди відповідача про нарахування комісій та штрафних санкцій, судом встановлено, що при оформленні кредитної картки ОСОБА_2 написала письмову заяву про видачу їй кредиту, в якій зазначила, що просить видати їй кредит на кредитну картку у сумі 5 000 грн. з процентною ставкою по кредитному ліміту 3% в місяць на залишок заборгованості, а також зазначила, що вона була ознайомлена і погодилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що підтверджується її підписом на заяві паро видачу кредиту.

Посилання відповідача про те, що вона не пам'ятає, щоб її ознайомлювали з тарифами та з умовами і правилами надання банківських послуг, на думку суду, є такими, що не відповідають матеріалам справи та вимогам ч.1 ст. 207 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Статтею 634 ЦК України визначено, що за договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 610, 611, 612, 617, 625, 634, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 11, 57, 58, 60, 88, 158, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 28 201 (двадцять вісім тисяч двісті одну) гривню 27 (двадцять сім) копійок - заборгованість за кредитним договором від 06.06.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (на розрахунковий рахунок №64993919400001 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 01 (одну) копійку витрат по сплаті позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод