Рішення № 29890551, 06.03.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/6673/12

Провадження №2/333/147/13

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

20 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

при секретарі Красняк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №812/6673/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, до ОСОБА_2, ПАТ «Мостобуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 05.06.2012 року о 20-20 годині, ОСОБА_2, виконуючи свої трудові обов'язки перед ПАТ «Мостобуд», керуючи автобусом КАВЗ 685, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.Космічна, 112, в м.Запоріжжя, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в якій постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 18.07.2012 року визнаний винним. В момент ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Фольксваген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з ПАТ «Мостобуд» спричинену матеріальну шкоду в розмірі 16648 гривень, відшкодування втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 3847,83 гривень, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 650 гривень, витрати на відправку поштової кореспонденції у розмірі 60,10 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень, моральну шкоду у розмірі 2500 гривень, а також понесені ним судові витрати. Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2500 гривень, що виразилася у приниженні його честі та гідності, страху за себе та членів своєї сім'ї, у зв'язку з непередбачуваним зниженням достатку, що в свою чергу викликало погіршання стану його здоров'я, ускладнило взаємовідносини з оточуючими.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі, повідомлені судом належним чином про час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явилися і не повідомили суд про причини неявки. Заяву про розгляд справи за їх відсутності та про відкладення розгляду справи до суду від них не надходило. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні були досліджені матеріали адміністративної справи №403/9824/12 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.80-90), відповідно до яких встановлено, що 05.06.2012 року, о 20-20 годині, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «КАВЗ 685М», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул.Радгоспна в м.Запоріжжі, біля будинку №112 по вул. Космічна, при русі заднім ходом, не переконався в безпеці та скоїв наїзд на автомобіль «Фольксваген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. За вказаним фактом постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.07.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень (а.с.90).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 124996 автомобіль марки «Фольксваген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.15).

Згідно довідки №1111 від 14.11.2012 року, виданою ПАТ «Мостобуд», ОСОБА_2 знаходиться у трудових відносинах з ПАТ «Мостобуд» та 05.06.2012 року виконував свої трудові обов'язки на автобусі «КАВЗ 685М», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, у м.Запоріжжя (а.с.71).

Транспортний засіб відповідача не був належним чином застрахований відносно страхового випадку, якщо заподіяна шкода третім особам.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 14.07.2012 року по визначенню вартості шкоди в результаті пошкодження автомобіля «Фольксваген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складений 14.07.2012 року, матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля, склала 16 648,00 гривень. При цьому величина втрати товарної вартості автомобіля у сумі 3847,83 гривень включена до загального розміру матеріальної шкоди (а.с.17-22, 23-27).

Зазначене автотоварознавче дослідження проводилось за заявою позивача за яке останнім, відповідно до фіскальних чеків від 03.07.2012 року та від 04.07.2012 року, доданих до позовної заяви, було сплачено 650,00 гривень (а.с.29)

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій заподіяні збитки в результаті порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підставі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» рекомендується судам, при визначенні реальних збитків, які підлягають відшкодуванню, виходячи з положень п.1 ч. 2 ст.22 ЦК України, враховувати наступне: у випадках коли особа знищила транспортний засіб, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день учинення протиправних дій; у разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що діяльність, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу, є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Власником автомобілю «КАВЗ 685М», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який є джерелом підвищеної небезпеки, є відповідач - ПАТ «Мостобуд». При цьому, якихось доказів щодо володіння вказаними транспортними засобами на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) заподіювачем шкоди по справі не встановлено, тому суд доходить висновку, що матеріальна шкода в сумі 16648,00 гривень має бути стягнута саме з відповідача як власника джерела підвищеної небезпеки.

При цьому позовні вимоги щодо окремого відшкодування втрати товарної вартості ушкодженого автомобіля у сумі 3847,83 гривень не підлягають задоволенню, оскільки дані збитки відповідно до проведеного автотоварознавчого дослідження вже включені до загального розміру матеріальної шкоди, а отже повторному стягненню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

З огляду на зазначене, вимоги щодо стягнення витрати на відправку поштової кореспонденції у розмірі 60,10 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 гривень, підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктами 3, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

Відтак, вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 2500,00 гривень не підлягає задоволенню з підстав недоведеності та необґрунтованості.

Оцінюючи вимоги про стягнення моральної шкоди з ПАТ «Мостобуд», які позивач оцінив у сумі 2500 гривень, суд виходить з характеру й обсягу страждань, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв'язку з тим, що відповідач тривалий час не відшкодовує шкоду, та виходячи із засад виваженості та справедливості, відповідно до вимог ст.1167 Цивільного кодексу України суд вважає їх підлягаючими задоволенню частково, а саме у розмірі 1000,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 79, ч.1. ст.88, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1192, 1194 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (код за ЄДРПОУ 01386326, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4, АДРЕСА_1) 16648 (шістнадцять тисяч шістсот сорок вісім) гривень 00 копійок - відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Фольксваген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 650 (шістсот) гривень - вартість проведення автотоварознавчого дослідження, 60 (шістдесят) гривень 10 копійок - витрати на відправку поштової кореспонденції, 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок - витрати на правову допомогу, 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок - відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (код за ЄДРПОУ 01386326, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 310 (триста десять) гривень 88 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков