Рішення № 29895119, 01.03.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 року Справа №607/566/13- ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М. Т.

за участю осіб, які беруть участь у справі

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Брикси Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, надалі позивач, звернулась до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», надалі відповідач, про визнання припиненою поруки за договором поруки від 23.11.2006 р., укладеним між позивачем та відповідачем. В обґрунтування позову посилається на те, що 23.11.2006 р. між сторонами було укладено договір поруки в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 по кредитному договору №11/470-К від 23.11.2006 р., за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 75 000,00 доларів США з оплатою 11,00% річних за користування кредитними коштами терміном до 22.11.2016 р. Згідно кредитного договору, сторони погодили, що у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних дні з дати відправлення кредитором повідомлення, вважається, що термін повернення кредиту настав на 31 календарний день з дати відправлення вимоги. 10.06.2011р. банк направив позичальнику вимогу, а відтак реалізував своє право та змінив строк виконання зобов'язання по поверненню кредиту. Отже, строк повернення кредиту настав 11.07.2011р. і відповідно до ч. 4 статті 559 ЦК України, порука припинилась після спливу шести місяців (11.01.2012 р.) від дня виконання зобов'язання, так як банк (кредитор) не пред'явив у цей строк свої вимоги до поручителя.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та наданих суду усних поясненнях. Також наголосила на тому, що з приводу подібних спірних правовідносин існує правовий висновок Верховного Суду України, який випливає з постанови судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 23.05.2012р. прийнятої за наслідками перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.09.2011р., в подальшому просила справу розглядати у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, однак подала письмові заперечення на позовну заяву. Заперечення ґрунтується на тому, що порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання. Окрім того, частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Також договором поруки від 23.11.2006 р. сторони обумовили, що дія даного договору припиняється з моменту повного виконання зобов'язань за кредитним договором боржником та поручителем (п. 12 Договору поруки).

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

23.11.2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_5, укладено кредитний договір №11/470-К за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 75 000,00 доларів США з оплатою 11,00 % річних за користування кредитними коштами терміном до 22.11.2016 р.

23.11.2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є відповідач, та позивачем було укладено договір поруки в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 по кредитному договору №11/470-К від 23.11.2006 р.

24.04.2009 р. між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду до кредитного договору №11/470-К від 23.11.2006 р., згідно якої текст договору викладено в іншій редакції.

24.04.2009р. між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є відповідач, та позивачем укладено додаткову угоду до договору поруки від 23.11.2006 р., якою внесено зміни до цього договору.

10.06.2011р. відповідач звернувся до позичальника ОСОБА_5 із письмовою вимогою за №022/572 про сплату протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги простроченої заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, та штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань, а саме, 1064,21 доларів США простроченої заборгованості за кредитом і 1611,64 доларів США процентів, нарахованих за користування кредитними коштами. При цьому, у цій же вимозі банк попередив позичальника, що у випадку невиконання цієї вимоги, термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги.

Згідно поштового повідомлення про вручення, згадана вимога банку була вручена позичальнику ОСОБА_5 15.06.2011р.

Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 559 ЦК України, визначено підстави припинення поруки. Зокрема, згідно ч. 4 цієї статті, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 12 договору поруки від 26.11.2006 р., цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем.

Згідно п. 1.2.2. додаткової угоди, термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 09.04.2016р., якщо згідно умов основного договору (кредитний договір №11/470-К від 23.11.2006р. в редакції додаткової угоди від 24.04.2009 р.) не буде застосовано інші терміни виконання таких зобов'язань.

Згідно п. 5.2.5. кредитного договору в редакції угоди від 24.04.2009р., відповідно до статей 525, 611 ЦК України, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, вказаних нижче, та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту. Згідно цього ж пункту договору, однією з обставин для зміни терміну погашення кредиту, які сторони домовились вважати істотним порушенням умов договору є прострочення понад 30 календарних днів сплати щомісячного платежу з простроченої заборгованості (оплати кредиту (його частини) та/або процентів за користування кредитом).

Вимога банку була направлена позичальнику 10.06.2011 р. Тридцять перший календарний день з моменту направлення вимоги настав 11.07.2011 р., а відтак і настав строк повернення кредиту (відповідно до п. 5.2.5. кредитного договору в редакції угоди від 24.04.2009 р.). А отже, піврічний строк на пред'явлення вимоги до поручителя минув 11.01.2012 р.

Відповідачем не спростовано твердження позивача, що у строк до 11.01.2012 р. банком не пред'являлось вимоги до поручителя.

Таким чином, до вказаних спірних правовідносин слід застосувати положення ч. 4 статті 559 ЦК України, щодо припинення поруки.

Окрім того, відповідно до ч. 2 статті 214 ЦПК України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Так, згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 23.05.2012р. прийнятої за наслідками перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.09.2011р. у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «TWM» та інших про стягнення заборгованості за кредитним договором, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника, не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, а оскільки банком відповідно до умов кредитного договору змінений строк виконання основного зобов'язання, то відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, вимоги до поручителів могли бути заявлені у межах шести місяців від дня настання цього строку.

Згідно ч. 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід визнати припиненою поруку ОСОБА_4, встановлену договором поруки від 23 листопада 2006 року, укладеним між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «Універсал Банк», на забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з умов кредитного договору №11/470-К від 23 листопада 2006 року, укладеною між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «Універсал Банк».

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви в суд.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 251, 252, 559, 598 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою - задовольнити.

Визнати припиненою поруку ОСОБА_4, встановлену договором поруки від 23 листопада 2006 року, укладеним між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «Універсал Банк», на забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з умов кредитного договору №11/470-К від 23 листопада 2006 року, укладеною між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «Універсал Банк».

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», МФО 338459, ідентифікаційний номер 26024943, в користь ОСОБА_4, судовий збір у розмірі 114,71 грн. (сто чотирнадцять гривень 71 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко