Ухвала суду № 29894121, 20.02.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 520/1895/13-ц

Провадження № 2/520/2597/13

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

та надання строку для усунення недоліків

20.02.2013 року суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про поділ спільного майна подружжя»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до Київського районного суду м. Одеси позовну заяву до ОСОБА_2 та просить судовим рішенням «визнати трикімнатну квартиру, загальною площею 62,2 кв.м., в тому числі житловою - 37,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, спільною власністю подружжя; визнати за ОСОБА_1, право власності на Ѕ частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з відповідача, ОСОБА_2, судові витрати згідно квитанції».

Справа передана судді за результатами розподілу, здійсненому в порядку ст. 11-1 ЦПК України.

За правилом виключної підсудності, встановленим ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позов виник з приводу об'єкту нерухомого майна-квартири, розташованої за адресою, яка територіально відносить до Київського району м. Одеси.

Справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Однак, при ознайомлені з позовною заявою та додатками до неї, встановлені підстави для залишення позову без руху, у зв'язку з недодержанням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України при його оформлені.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Позовна заява подана до Київського районного суду м. Одеси представником позивача ОСОБА_3 Однак в позові не містяться визначені п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України дані представника (ім'я, місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

ОСОБА_1 заявляє дві окремі вимоги: немайнового характеру - щодо визнання об'єкту нерухомого майна спільною сумісною власністю та майнового характеру - щодо визнання за позивачем права власності на Ѕ частину цього об'єкту.

За правилами пункту 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка дорівнює 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява ОСОБА_1 подана до суду у 2013 році.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 №5515-VI станом на 01 січня 2013 року, встановлений показник мінімальної заробітної плати в розмірі 1147 гривень.

Отже 0,1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2013 року складає 114 гривень 70 копійок, який підлягає сплаті за вимогу немайнового характеру.

Щодо вимоги майнового характеру, то позивач вказує ціну позову в розмірі 13 995 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень, виходячи з інвентаризаційної оцінки об'єкту, зробленої більш ніж за сім років до часу звернення до суду. Оцінка зазначена в п. 3 договору купівлі-продажу від 18.10.2005 року.

За правилами п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Позивач не довів наявність перешкод в визначенні дійсної вартості спірного майна на час звернення до суду, сплативши при цьому судовий збір в загальній сумі - 230 гривень 00 копійок.

На підставі ч. 2 ст. 80 ЦПК України, суд попередньо визначає вартість спірного майна в розмірі - 640 000 (шістсот сорок тисяч) гривень, виходячи з застосування порівняльного підходу та з урахуванням інформації про продаж або пропонування трьохкімнатних квартир в багатоповерхових будинках, розташованих по вул. Академіка Вільямса в Київському районі м. Одеси, що були продані або виставлені на продаж за шість місяців до цієї дати, за правилами Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 26.10.2011 року.

Законом України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивач просить визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири. Отже позивач при зверненні до суду з вимог майнового характеру повинен був сплатити судовий збір у сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень, а фактично сплатив 230 (двісті тридцять) гривень, недоплативши 2970 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят) гривень.

Сумарна недоплата судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру ОСОБА_1 складає 3084 (три тисячі вісімдесят чотири) гривні 70 копійок.

На підставі наведеного суд зобов'язує позивача доплатити судовий збір та додати відповідну довідку до позовної заяви. При підтверджені іншої вартості спірного майна належними доказами, позивач зобов'язується оплатити судовий збір з вимог майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2013 року.

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м. Одеси), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ у Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31218206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001. Призначення платежу: Судовий збір, за позовом _____ . Київський районний суд м. Одеси, код ЄДРПОУ 02892928.

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - фізичною особою зазначається ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Позивач повинен виконати вимоги ч. 5 ст. 119 ЦПК України та додати до заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у належному розмірі.

Пунктом 6 частини 2 статті 119 ЦПК України, позивач зобов'язується зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують кожну обставину.

Всупереч вказаним вимогам, в позовній заяві не зазначаються докази обставин, на які позивач особисто посилається у позові та до яких відносяться:

-придбання за час шлюбу об'єктів рухомого майна: меблів, побутової техніки,

інших предметів побуту, перелік яких складається з 27 пунктів (взагалі позивач

не зазначає для чого він перелічує ці предмети, коли позовні вимоги стосуються

тільки квартири);

-відмова відповідача добровільно поділити майно.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В позові не зазначені докази досудового звернення позивача до відповідача для вирішення спірного питання та відмова відповідача вирішити питання в безспірному порядку.

Позивач не зазначає, якими доказами має намір при розгляді справи підтвердити ці обставини, а також не наводить наявність підстав для звільнення від доказування.

До відома позивача - поняття доказів наводиться у ст. 60 ЦПК України, згідно з якою доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Перелік документів є неповним та таким, що не відповідає фактично доданим документам (п.7 ч.2 ст. 119 ЦПК України). В переліку не вказані копія клопотання про забезпечення позову, копія довідки ДПІ на ім'я ОСОБА_4 та довіреності представника, які додані до позовної заяви. При цьому незрозуміло, яке відношення до справи має ОСОБА_4, у відношенні якої доданий документ.

Крім того, статтею 120 ЦПК України, позивач зобов'язується додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

До позовної заяви не додані копії квитанції про сплату судового збору, при тому, що позивач обґрунтовує ними частину позовних вимог, щодо стягнення з відповідача судових витрат.

Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини ї основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

За вимогами ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119 - 122 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про поділ спільного майна подружжя».

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити позивачу, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом у встановленому порядку.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.