Ухвала суду № 29893325, 01.03.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/13871/2012 Провадження № 22-ц/795/231/2013 Головуючий у I інстанції: Косач І. А.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

01 березня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Зінченко С.П., Позігун М.І.,

при секретарі - Биховець Н.М.,

за участю: прокурора Оліфір А.В., представника позивача Мальчевської Ю.О., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на повторне заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2007 року у цивільній справі за позовною заявою першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання кредитного договору, -

в с т а н о в и в:

Повторним заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2012 року позовні вимоги першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" на користь Чернігівського обласного управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" - задоволено повністю.

Розірвано кредитний договір № 326 від 28.07.2006 р. укладений між ВАТ „Ощадний банк України" в особі начальника Чернігівського управління Ощадбанку та ОСОБА_4.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Чернігівського обласного управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" - 16346 грн. 57 коп. заборгованості за договором кредиту № 326 від 28.07.2006 р.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Чернігівського обласного управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" - 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 15 грн. 00 коп. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь держави 163 грн. 47 коп. судового збору по 81 грн. 74 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу з ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України на момент звернення до суду позивача, договір поруки був припинений, у зв'язку з закінченням строку, встановленого в договорі, оскільки згідно п. 4.2. договору поруки № 326/1107 від 28.07.2006 року порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору не пред'явить вимоги до поручителя, а вказаної вимоги про повернення боргу апелянт не отримував.

Крім того, апелянт зазначає, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, а відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вислухавши суддю-доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 28.07.2006 року між ВАТ „Ощадний банк України" в особі начальника Чернігівського обласного управління Ощадбанку та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 326/1105, згідно якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 15000 грн. 00 коп., а ОСОБА_4 зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 15000 грн. 00 коп. та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19 % річних, в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с. 6-7).

Відповідно до п.п. 1.3., 1.6. кредит надається одноразово готівкою. Позичальник зобов'язується проводити погашення кредиту щомісячно до 5 числа в сумі 416 грн., починаючи з вересня 2006 року після видачі кредиту, останнє погашення кредиту в сумі 440 грн. - не пізніше 27.07.2009 року.

За порушення взятих на себе зобов'язань за договором по поверненню основної суми кредиту та своєчасної плати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05 % від суми платежу за кожен день прострочення (п.4.2. кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 326/1105 від 28.07.2006 року між ВАТ „Ощадний банк України" та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 28.07.2006 року було укладено договір поруки №326/1107 (а.с.9), відповідно до якого ОСОБА_2 несе відповідальність в тому ж обсязі, що і боржник.

Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 326/1105 від 28.07.2006 року між ВАТ „Ощадний банк України" та ОСОБА_5 та ОСОБА_4 28.07.2006 року було укладено договір поруки №326/1108 (а.с.8), відповідно до якого ОСОБА_5 несе відповідальність в тому ж обсязі, що і боржник.

ВАТ „Ощадний банк України" виконав взяті на себе зобов'язання та надав ОСОБА_4 кредит в сумі 15000 грн., а позичальник умови договору належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 16346 грн. 57 коп.

14.12.2006 року позичальнику та поручителям ВАТ „Ощадний банк України" були надіслані листи-претензії з вимогою погасити суми кредиту, нарахованих відсотків та інших платежів, які підлягають сплаті згідно договору (а.с.3-5).

У зв'язку з не виконанням претензій відповідачами ВАТ „Ощадний банк України" змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.10.2007 року прийнято відмову представника позивача від позовних вимог до відповідача ОСОБА_5 і провадження по справі в цій частині закрито.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання кредитного договору, суд першої інстанції виходив з того, що дійсно мало місце порушення позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором № 326/1105 від 28.07.2006 року, яке виразилось у невиконанні позичальником зобов'язання повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України. і з ним погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також відповідно до положень статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Боржником було порушено зобов'язання забезпечене порукою, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він вимоги про повернення боргу ОСОБА_4 протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору не отримував, а тому договір поруки вважається припиненим не може бути враховане, оскільки згідно п. 6.3. кредитного договору та п. 6.1. договору поруки будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках вказаних договорів, повинні бути здійснені у письмовій формі та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу сторін. Повідомлення можуть також направлятись по факсу, при цьому такі повідомлення мають попередній характер і повинні бути підтверджені належним чином відповідно до положень цього пункту договору. Вказаний пункт не покладає на ВАТ „Ощадний банк України" обов'язку надсилати листи зі зворотнім повідомленням про вручення адресату зазначених листів, а тому твердження апелянта, що він не отримував листа-претензії про повернення заборгованості по кредиту ОСОБА_4 є необґрунтованим, оскільки останній міститься в матеріалах справи (а.с.3).

Крім того, направлення ОСОБА_2 листа-претензії про повернення заборгованості по кредиту підтверджується згрупованим реєстром на висилку рекомендованої кореспонденції від 15 грудня 2006 року з квитанцією (а.с. 184).

Таким чином, перевіривши доводи апелянта щодо припинення договору поруки, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказані доводи є необґрунтованими, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

На думку апеляційного суду, не можуть бути підставою для скасування рішення суду і посилання апелянта на розгляд справи судом першої інстанції в його відсутність, оскільки наявне порушення не призвело до неправильного вирішення справи (ч. 3 ст. 309 ЦПК України).

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, які спростовуються матеріалами справи та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2007 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: