Постанова № 29891693, 11.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. справа № 0870/3890/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року по справі № 0870/3890/12 за позовом Публічного акціонерного товариства „Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Мотор Січ" (далі - ПАТ„Мотор Січ", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби від 30.01.2012 № 0000300802, № 0000320802, № 0000340802 та від 11.04.2012 № 0000020025.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби від 30.01.2012р. № 0000300802 яким ПАТ „Мотор Січ" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 695 156,25 грн., в т.ч. 666 905,00 грн. за основним платежем та 28 251,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 30.01.2012р. № 0000320802 яким ПАТ „Мотор Січ" зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 644 340,00 грн. та визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 642 507,00 грн. і штрафне (фінансові) санкції у розмірі 114 430,25 грн., від 30.01.2012р. № 0000340802, яким ПАТ „Мотор Січ" зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 25 590,00 грн., від 11.04.2012р. №0000020025, яким ПАТ „Мотор Січ" зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 333 682,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану постанову посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача на підставі наказів від 21.11.2011р. № 1264 та від 28.11.2011р. і направлень від 22.11.2011р. та від 28.11.2011р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ „Мотор Січ" з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.05.2008р. по 31.08.2011р. за результатами якої складено акт від 12.01.2012 № 18/08-02/14307794.

Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 ПК України, чим занижено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 33 682 грн.;

- п. п. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1, абз. „а"п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. „а" п.200.4 ст. 200, п. 201.15 ст. 201 ПК України, чим завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 644 340 грн.;

- п. п. 7.4.1 п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1, абз. „б"п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та абз. „б"п. 200.4 ст. 200 ПК України, чим завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього на суму 25 590 грн.;

- п. 5.1 ст. 5, п. п. 5.2.1 п. 5.2, абз.4 п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 222 926 грн.;

- п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 443 979 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки відповідачем 30.01.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000300802, яким ПАТ „Мотор Січ" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 695 156,25 грн., в т.ч. 666 905,00 грн. за основним платежем та 28 251,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000350802, яким ПАТ „Мотор Січ" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 333 683,00 грн., в т.ч. за основним платежем 333 682,00 грн. та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000320802, яким ПАТ „Мотор Січ" зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 644 340,00 грн. та визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 642 507,00 грн. і штрафні (фінансові) санкції у розмірі 114 430,25 грн.; № 0000340802 яким ПАТ „Мотор Січ" зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 25 590,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0000350802 від 30.01.2012 скасовано, а решта залишені без змін. У зв'язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя 11.04.2012 прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000020025, яким ПАТ „Мотор Січ" зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 в сумі 333 682,00грн.

Судом встановлено, що між ВАТ „Мотор Січ" (правонаступником якого є позивач у справі) (замовник) та ПП „Клімат мастер" (підрядник) укладено договори підряду №10/05-11 від 10.05.2011, № 5/212 від 05.05.2011, № 11/05-11 від 11.05.2011, відповідно до умов яких замовник доручив, а підрядник прийняв на себе обов'язки із здійснення ремонтних робіт на ОК „Прибой" ВАТ „Мотор Січ".

Факт виконання робіт підтверджується долученими до справи актами виконаних робіт б/н за липень 2011 року від 05.07.2011 „Влаштування тентового покриття", б/н за липень 2011 „Реконструкція спального корпусу ОК „Прибой", б/н за липень 2011 „Реконструкція спального корпусу ОК „Прибой", № 2 за серпень 2011 „Поточний ремонт приміщень ОК „Прибой".

Надані послуги з ремонту приміщень були в повному обсязі оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями.

За надані послуги підрядником виставлені податкові накладні на загальну суму ПДВ 131 537,68 грн., які включені позивачем до складу податкового кредиту.

Наявність у контрагента права на проведення будівельної діяльності підтверджується ліцензією № 194354 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до листа ПП „Клімат-Мастер" вих. № 89 від 04.06.2012 для проведення будівельно-монтажних робіт на ОК „Прибой" в м. Приморську Запорізької області підприємством залучались сторонні будівельні організації.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „Гарант Комплект" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу канцтоварів. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за видатковими накладними від 11.02.2011 №РН-0000002 та РН-0000003, від 14.02.2011 №РН-0000005 та № РН-0000004 канцелярські товари на суму 179 964,00 грн. Перевезення товару здійснювалось транспортом продавця, без надання підтверджуючих документів.

Придбаний товар був у повному обсязі оприбуткований позивачем за прибутковими ордерами від 22.02.2011 № 04443, № 04446, № 04445 та № 04444 і оплачений безготівковими коштами в повному обсязі, зо підтверджується прибутковими ордерами та платіжні дорученнями.

На суму поставки продавцем виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту лютого 2011 року суму ПДВ 29 994,00 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „Еталон" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу шліфувальної продукції. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем за довіреністю АА № 024012 від 29.04.2011 прийнято за видатковою накладною від 29.04.2011 № 29/04 товар на загальну суму 95 612,04 грн. Доставка товару здійснювалась постачальником до прохідної товариства, ТТН не надавались.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковим ордером від 16.05.2011 № 8522 та оплачений 21.04.2011 платіжним дорученням № 100154 в повному обсязі, що підтверджується прибутковим ордером та платіжним дорученням.

На суму поставки продавцем виписана податкова накладна, на підставі якої позивачем включено до складу податкового кредиту серпня 2011 року ПДВ у розмірі 15 935,34 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „Єва Дніпро" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу воску. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за накладною № 1125-01 від 25.11.2009 віск буровугільний в кількості 200 кг. на загальну суму 9 660,00 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковим ордером від 20.01.2010 № 1235 та оплачений 19.11.2009 платіжним дорученням № 15694 в повному обсязі що підтверджується прибутковим ордером та платіжним дорученням. Доставка товару здійснювалась постачальником до прохідної товариства, ТТН не надавались.

На суму поставки продавцем виписана податкова накладна, на підставі якої позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2009 року ПДВ у розмірі 1 610,00 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „Запоріжспецкомплект" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу запасних частин. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за накладною № РН-2202-01 від 22.02.2011 запасні частини на загальну суму 263 836,85 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковим ордером від 24.02.2011 № 04606 та оплачений в повному обсязі, що підтверджується прибутковим ордером та платіжним дорученням.

На суму поставки продавцем виписана податкова накладна, на підставі якої позивачем включено до складу податкового кредиту серпня 2011 року ПДВ у розмірі 15449 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „Мультіфлекс" (постачальник) укладені договори № 08/04-2010/УУ від 08.04.2010, № 7133/10-Д (УЗ) від 10.09.2010, № 0662/11-Д (УЗ) від 15.12.2010, відповідно до умов яких постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар згідно специфікацій.

На виконання умов договору постачальник поставив, а покупець прийняв за накладними № РН-000081 від 24.05.2011, № РН-000075 від 16.05.2011 та № РН-000088 від 01.06.2011 заготовки циліндра на загальну суму 1 979 424,18 грн.

Транспортування заготовок циліндру відбувалось відповідно до ТТН № 16/05 від 16.05.2011 та № 24/05 від 24.05.2011.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковими ордерами від 24.05.2011 № 5000009702, від 16.05.2011 № 5000008499, від 03.06.2011 № 5000010954 та оплачений в повному обсязі, що підтверджується прибутковими ордерами та платіжними дорученнями.

На суму поставки продавцем виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту червня 2011 року ПДВ у розмірі 329 904,03 грн.

Між позивачем у справі (замовник) та ТОВ „Співдружність буд" (підрядник) укладені договори № 54.11 від 07.02.2011, № 58.11 від 08.02.2011, № 38.11 від 10.02.2011, № 24.11 від 14.01.2011, № 51.11 від 18.02.2011, № 109.11 від 08.04.2011, № 130 від 27.07.2010 підряду на виконання будівельних робіт.

Факт надання ремонтних послуг підтверджується долученими до справи актами виконаних робіт за травень 2011 року та актом за січень 2011 року.

Підрядні роботи були оплачені позивачем у повному обсязі.

На вартість наданих будівельних послуг контрагентом виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту травня 2011 року ПДВ у розмірі 340 772,46 грн. та липня 2011 року ПДВ у сумі 2 621,60 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „Укртехснаб" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу запасних частин. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за накладними № 129 від 15.04.2011 та № 100 від 22.03.2011 підшипники на загальну суму 120 021,42 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковими ордерами від 24.04.2011 № 5000007028 та від 03.03.2011 № 07452 і оплачений в повному обсязі, що підтверджується прибутковими ордерами та платіжними дорученнями.

На суму поставки продавцем виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту квітня 2011 року ПДВ у розмірі 8336,89 грн. та березня 2011 року суму ПДВ 11 666,68 грн.

Між позивачем у справі (замовник) та ТОВ „Металургійна регіональна мережа"(агент) укладено договір від 28.01.2010 № SRS//2010-17, відповідно до умов якого агент прийняв на себе зобов'язання надати замовнику від його імені та за його рахунок необхідні послуги та сприяння у придбанні авіаційних двигунів ТВЗ-117 (всіх модифікацій), вироблених раніше замовником, які знаходяться в експлуатації або на зберіганні, мають наробітку та/або відсторонені від експлуатації та потребують капітального ремонту.

На виконання умов договору агент надав замовнику послуги (здійснив пошук та знайшов продавця у Чеській Республіці Imex Group s.r.o., забезпечив проведення переговорів між замовником та продавцем з приводу придбання двигунів ТВЗ-117, забезпечив своєчасне надходження придбаних двигунів до замовника), про що складено акт виконаних робіт від 06.07.2010 № 1 до договору № SRS//2010-17.

За результатами наданих послуг між позивачем та Imex Group s.r.o. підписаний контракт № 1323/658-І10-014-CZ203 (FTD) від 11.02.2010 на придбання двигунів ТВЗ-117 за ціною 41 036,00 дол. США за одиницю, на загальну суму 451 396,00 грн.

Позивачем на виконання угоди № 1323/658-І10-014-CZ203 (FTD) від 11.02.2010 було отримано двигуни у кількості 11 шт. від постачальника Imex Group s.r.o. згідно ВМД №002143 від 20.09.2010 в кількості 9 шт. та № 002144 від 20.09.2010 в кількості 2 шт.

Надана агентом послуга була оплачена агентською винагородою повністю.

За надані агентські послуги ТОВ „Металургійна регіональна мережа" виписана податкова накладна на підставі якої позивачем включено до складу податкового кредиту жовтня 2010 року ПДВ у розмірі 48 148,91 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ФОП Букрєєв (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу запасних частин. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за видатковими накладними від 13.12.2010 №РН-0000070, № РН-0000069, від 10.12.2010 № РН-0000066, від 14.12.2010 №РН-0000071 та №РН-0000072, від 13.12.2010 № РН-0000067, від 24.12.2010 № РН-0000075, від 14.01.2011 №РН-0000002, від 14.01.2011 № РН-0000003 та № РН-0000004, від 17.01.2011 № РН-0000006 та № РН-0000007 запасні частини на загальну суму 93 709,62 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковими ордерами та оплачений в повному обсязі, що підтверджується прибутковими ордерами та платіжними дорученнями.

На суму поставки продавцем виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року суму ПДВ у розмірі 8 067,80 грн. та січня 2011 року ПДВ у розмірі 7 550,47 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „СІФ-ЗСФ" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу запасних частин. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято у липні-серпні 2011 року за видатковими накладними (перелік у додатку № 4 до акту перевірки) запасні частини та комплектуючі на загальну суму 174 486,54 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковими ордерами та оплачений в повному обсязі, що підтверджується прибутковими ордерами та платіжними дорученнями.

На суму поставки продавцем виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту липня 2011 року суму ПДВ у розмірі 19 540,62 грн. та серпня 2011 року ПДВ у розмірі 9 540,47 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ПП „НПКО ТАТА" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу подового елементу. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за накладною № РН-2241 від 25.11.2009 подовий елемент в кількості 50 шт. на загальну суму 95 400,00 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковим ордером від 05.01.2010 № 00056 та оплачений в повному обсязі, що підтверджується прибутковим ордером та платіжним дорученням.

На суму поставки продавцем виписана податкова накладна, на підставі якої позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2009 року ПДВ у розмірі 15 900,00 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „Техноцентр Вектор" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу обезжирювача. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за накладною б/н від 01.12.2010 обезжирювач у кількості 100 кг. на загальну суму 9 700,02 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковим ордером від 14.01.2011 № 00475 та оплачений в повному обсязі, що підтверджується прибутковим ордером та платіжним дорученням.

На суму поставки продавцем виписана податкова накладна, на підставі якої позивачем включено до складу податкового кредиту жовтня 2010 року ПДВ у розмірі 1 616,67 грн.

Між позивачем у справі (замовник) та ПП „Селена" (виконавець) укладено договір на післягарантійне обслуговування апаратних засобів № 6259/09-Д (УГК) від 27.10.2009, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався забезпечувати післягарантійне обслуговування продукції, що включає в себе: ремонт апаратних засобів,надання сприяння в підготовці до метрологічної повірки апаратних засобів та переоснащення і модернізація апаратних засобів.

ПП „Селена" у лютому 2010 року та січні 2011 року надало позивачу послуги з діагностики та ремонту апаратних засобів, про що складено акти виконаних робіт № 1 від 01.03.2010 на загальну суму 2 400,00 грн., № 2 від 29.03.2010 на загальну суму 2 400,00 грн. та № 5 від 21.12.2010 на загальну суму 800,00 грн.

Надані послуги були повністю оплачені позивачем перерахуванням безготівкових коштів 17.02.2010 та 14.01.2011, що підтверджується платіжними документами.

На вартість наданих послуг виконавцем виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту лютого 2010 року суму ПДВ у розмірі 800,00грн. та січня 2011 року -300,00 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „НПП Постача" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу талю та теліжки гідравлічної. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за видатковими накладними №19 від 24.03.2011, від 30.03.2011 № РН-0000030, № РН-0000031 та № РН-0000032 таль та теліжки гідравлічні на загальну суму 31 152,00 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за актами від 15.07.2011 № 806 та від 04.04.2011 № 313 та оплачений в повному обсязі, що підтверджується актами на оприбуткування та платіжними дорученнями.

На суму поставки продавцем виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту квітня 2011 року ПДВ у розмірі 5 192,00 грн.

Між позивачем у справі (покупець) та ТОВ „Радіоком" (продавець) шляхом обміну документами укладено угоду з купівлі-продажу крупки, пластин та нагрівача графітових. На виконання угоди продавцем передано, а покупцем прийнято за видатковими накладними (перелік зазначений в додатку № 4 до акту перевірки) товар на загальну суму 152 796,12 грн.

Придбаний товар оприбуткований позивачем за прибутковими ордерами та оплачений в повному обсязі, що підтверджується прибутковими ордерами та платіжними дорученнями.

На суму поставки продавцем виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту вересня 2008 року ПДВ у розмірі 11 343,30 грн., жовтня 2008 ПДВ у сумі 1 430,00 грн., листопада 2008 року ПДВ у сумі 2 860,00 грн., січня 2009 року ПДВ у сумі 9 832,72 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення контролюючим органом позивачу податкових зобов'язань стало здійснене ним, на думку податкового органу, порушення податкового законодавства у частині включення до складу валових витрат та податкового кредиту операцій з придбання товарів та послуг по взаємовідносинах з контрагентами за правочинами, які є нікчемними.

Суд апеляційної інстанції вважає зазначені висновки податкової інспекції передчасними та помилковими зважаючи на наступне.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Наведені норми дають підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 -п.5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Нормами п.5.11 вказаної статті передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV та п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 13 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: за вимогами п.п.7.5.1 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку) товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 зазначеної статті, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками визначені реквізити:

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції було досліджено первинні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи, а також дані бухгалтерського обліку, який ведеться позивачем), встановлено використання у господарській діяльності товариства придбаних товарів та послуг, що призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, встановлено дотримання позивачем вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат, перевірено доводи податкового органу.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що надані позивачем первинні документи, підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних як на одну з підстав нікчемності договорів укладених позивачем з контрагентами, виходячи з того що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами і факт використання придбаного товару (послуг) у господарській діяльності позивача.

Так, пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна відноситься лише до основної первинної транспортної документації.

Таким чином, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, платник податку не має підстав відносити витрати по отриманню послуг з перевезення вантажів до складу валових витрат.

Отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути підставою для не включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів та включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальнику відповідних товарів. Крім того, правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем товарів.

Відповідно до Закону України „Про автомобільний транспорт" та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 „Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач до зазначеної категорії суб'єктів господарювання не відноситься.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Податковий орган пов'язує нікчемність правочину укладеного позивачем з ТОВ „Еталон" наявністю кримінальних справ щодо засновників ТОВ „Еталон". При цьому, податковим органом, під час проведення перевірки, не досліджувалась реальність господарських операцій між вказаними господарюючими суб'єктами.

Відповідно до відповіді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя та копії вироку у справі № 1-1046/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 27, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України встановлено, що суд визнав винним вищевказаних осіб у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, а саме фіктивне підприємництво скоєне повторно за попередньою змовою групою осіб. При цьому у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 212 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виправдано за відсутністю в їх діях складу злочину.

Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, вирок суду має преюдиціальне значення лише у визначених питаннях, а саме чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Встановлені вказаним вироком суду обставини можуть лише свідчити про нездійснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяльності від імені ТОВ „Еталон", але не можуть свідчити про відсутність здійснення господарської діяльності юридичною особою ТОВ „Еталон".

При цьому, вказаним вироком не встановлено порушення ПАТ „Мотор Січ" вимог податкового законодавства та не спростовано реальність господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ „Еталон".

Крім того, висновки акта перевірки ґрунтуються на твердженні відповідача про порушення позивачем та його контрагентами вимог статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, проте такі висновки працівниками податкового органу зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України „Про державну податкову службу в Україні" не визначають за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України „Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України, які не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.2011р.) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним; у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Таким чином, повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до компетенції судових органів.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідач в акті перевірки вказує на те, що правочини, вчинені позивачем і його контрагентами, кваліфікуються як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми права в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано, що додатково свідчить про недоведеність висновків перевірки.

Обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту, а також валових витрат у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Зазначена правова позиція висловлена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009р.

Враховуючи наведене, оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, судом першої інстанції було досліджено співвідношення між документальним підтвердженням права позивача на податковий кредит та формування валових витрат та обставинами реального здійснення господарських операцій, за наслідками аналізу якого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - ріщень..

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року по справі № 0870/3890/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко