Постанова № 29890370, 13.03.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0310/3876/2012 Провадження №33/773/75/13 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Бешта Г.Б.,

за участю прокурора - Шевчука В.М.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_1,

представника митного органу - Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, непрацюючий, на постанову Любомльського районного суду від 07 лютого 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду ОСОБА_2, слідуючи 13.11.2012 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг» Ягодинської митниці автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму 8 електрозварних патрубків-накладок, 3 електрозварні муфти, 40 електрозварних відводів на 90° загальною вартістю 6817 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Він же при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню за його вартістю, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Постановою суду на ОСОБА_2, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 6817 (шести тисяч восьмиста сімнадцяти) гривень з конфіскацією в дохід держави 8 електрозварних патрубків-накладок, 3 електрозварних муфт, 40 електрозварних відводів на 90° загальною вартістю 6817 гривень та стягнуто з ОСОБА_2 в користь Ягодинської митниці 159, 36 грн. витрат по справі за зберігання товарів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, закрити провадження по справі та повернути безпідставно вилучені у нього товари. Вказує, що протокол про порушення митних правил складено з порушенням вимог чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що переміщення товарів, зазначених у фактурі, законом не заборонено, не обмежено, а норми їх безоплатного ввезення не перевищені.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора та представника митниці про залишення постанови без зміни, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1872/20500/2012 від 02 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 встановлено, що обравши смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», у нього при огляді було виявлено понад неоподатковувану норму 8 електрозварних патрубків-накладок, 3 електрозварні муфти, 40 електрозварних відводів на 90°, порушивши при цьому порядок проходження митного контролю, передбачений ст. 366 МК України та не заявив за встановленою формою зазначені предмети, тобто вчинив порушення митних правил, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами зібраними та дослідженими у передбаченому законом порядку.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, полягає у незаявленні за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, що викладено в протоколі про порушення митних правил №1872/20500/2012 від 02 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 Статтею 297 МК України передбачено три форми декларування -письмову, усну, шляхом вчинення дії.

Відповідно до норм ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Вказане дає підстави для висновку, що при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення товарів вартістю понад 500 євро та/або вагою понад 50 кг громадяни (ст. 374 МК України) зобов'язані обрати загальну смугу пропуску «червоний коридор», подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч.6 ст.366, ч.4 ст.374 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 переміщував через митний кордон України 8 електрозварних патрубків-накладок, 3 електрозварні муфти, 40 електрозварних відводів на 90° загальною вартістю 6817 гривень, що перевищує сумарну фактурну вартість визначену ст. 374 МК України.

Пояснення ОСОБА_2 щодо вартості товарів є непереконливими. Сам ОСОБА_2 в суді заявив, що товари належать іншій особі, а він лише перевозив їх. Таким чином, подана ним фактура, яка містить відомості про ОСОБА_2 як покупця, є сумнівною, тому не може бути прийнята як доказ дійсної ціни придбання товарів.

Крім цього, ОСОБА_2 в апеляційній інстанції заявив, що він регулярно їздить в Республіку Польща і йому добре відомий порядок проходження митного контролю.

При визначенні вартості товару, який ОСОБА_2 перевозив, суддя суду першої інстанції підставно не взяв до уваги висновок експерта ЦМУЛДЕР ДМСУ, який базується на даних російського Інтернет-ресурсу, та подану ОСОБА_2 фактуру. При цьому суддя правильно встановив вартість товару, взявши інформацію з офіційного сайту виробника товару - польської фірми «Trans-Quadro», згідно якого ціна патрубка-накладки (сідлового відводу) OS110/32становить 83 польських злотих, ціна відводу 90° KE63/90 - 47 польських злотих, ціна муфти ME160 - 83 польських злотих за одиницю продукції.

Загальна вартість переміщуваних товарів становить 2793 польських злотих або за курсом НБУ 6817 гривень, або 670 євро, що перевищує встановлену ст.374 МК України норму. Це дає підстави вважати, що при наведених обставинах ОСОБА_2, порушивши обов'язок дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України з метою уникнення митного оформлення та оподаткування ввізним митом, свідомо заявив про товари не за встановленою письмовою формою, а шляхом вчинення дії, а також заявив неточні та недостовірні відомості про товари (їх вартість до 500 євро та вагу до 50 кг). Відтак в діях ОСОБА_2 є склад порушення митних правил, передбачений ст. 471 та ст.472 МК України його дії слід кваліфікувати за обома статтями.

При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_2, ступінь його вини та інші обставини, а тому обґрунтовано обрав йому остаточне стягнення, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно санкції статті 472 МК України.

Разом з тим, враховуючи положення розділу ІІІ ст. 2 " Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 року за № 1140/21452, витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Оскільки на ОСОБА_2 накладено стягнення у виді конфіскації товарів, тому стягнення судом з нього 159, 36 грн. за зберігання товарів на користь митниці слід вважати безпідставним, а постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.

З врахуванням зазначеного, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, постанову суду в частині стягнення витрат за зберігання товарів скасувати, а в решті залишити без зміни.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Любомльського районного суду від 07 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині стягнення з нього на користь Ягодинської митниці 159, 36 грн. витрат за зберігання товарів скасувати, а в решті постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: