Ухвала суду № 29888463, 11.03.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"11" березня 2013 р. Справа № 0670/4404/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

розглянувши апеляційну скаргу Новоград-Волинська об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілейне" до Новоград-Волинська об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби №0000332320 від 23.01.2012 р., № 00005352200, № 00005342200 від 12.09.2012року.

В апеляційній скарзі Новоград-Волинська ОДПІ просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що у період з 05.12.2011 року по 30.12.2011 року Новоград-Волинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Ювілейне" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, про що складено акт №9/01-208/23-20/13562403 від 10.01.2012 року.

В акті зазначено про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 2485,00грн. та донараховано податок на прибуток всього на суму 48010,00грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 4548,00грн., за 4 квартал 2010 року на суму 23039,00грн., за 1 квартал 2011 року на суму 16729,00грн., за 2 квартал 2011 року на суму 3384,00грн.; п.п.7.4.5 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 48527,00грн., в тому числі: за травень 2010 року - 514,00грн., липень 2010 року - 693,00грн., серпень 2010 року - 148,00грн., вересень 2010 року - 4023,00грн., жовтень 2010 року - 7784,00грн., листопад 2010 року - 1036,00грн., грудень 2010 року - 10083,00грн., січень 2011 року - 6334,00грн., лютий 2011 року - 7954,00грн., березень 2011 року - 1854,00грн., липень 2011 року - 5104,00грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями №0000332320 від 23.01.2012 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 54985,00грн., з яких: 48010,00грн. за основним платежем та 6975,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000342320 від 23.01.2012 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56626,00грн., з яких: 48527,00грн. за основним платежем та 8099,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, ТОВ "Ювілейне" в порядку адміністративного оскарження звернулось до ДПС у Житомирській області, як наслідок, скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року №0000332320 - без змін та збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 2485,00 грн. за основним платежем; скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року №0000362320 та податкове повідомлення -рішення від 23.01.2012 року №0000342320 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 7722,00грн. та 1242,00грн. штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині - 47662,00грн. (40805,00грн. - основний платіж, 6857,00грн. - штрафна (фінансова) санкція) залишено без змін.

На підставі вказаних рішень, Новоград-Волинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №00005352200 від 12.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47662,00грн., з яких: 40805,00грн. - за основним платежем та 6857,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0005342200 від 12.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2485,00грн. за основним платежем.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 2485,00грн. та заниження податку на прибуток всього на суму 48010,00грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року - на суму 4858,00грн. за 4 квартал 2010 року - на суму 23039,00грн., за 1 квартал 2011 року - на суму 16729,00грн., за 2 квартал 2011 року - на суму 3384,00грн.

Як встановлено судом, між ТОВ "Ювілейне" (покупець) та ПП ОСОБА_1, ТОВ "Рубін" (постачальники) укладено договори купівлі-продажу будівельних матеріалів. Виконання умов договорів підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, видатковими накладними, актами взаємозвірки розрахунків та платіжними дорученнями про перерахування коштів на оплату придбаного товару.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України).

Законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Наявні в матеріалах справи видаткові й податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення N168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Тому відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не є підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №№0000332320 від 23.01.2012 року та 0005342200 від 12.09.2012 року є незаконними.

В акті перевірки податковим органом також зазначено, що в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ "Ювілейне" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 40805,00грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей по яких не доведено реальність здійснення постачання від ТОВ "Рубін" та ПП ОСОБА_1 та вартість яких не визнана перевіркою у складі валових витрат платника.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що при опрацюванні бази даних системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, звірці даних реєстру отриманих та виданих податкових накладних з первинними документами (видаткові та податкові накладні) з деклараціями по ПДВ встановлено розбіжності, у зв'язку з цим за результатами перевірки ТОВ "Ювілейне" зменшено розмір податкового кредиту на 7722,00грн.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 7.2.1., 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на принцип персональної відповідальності платника, позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

З урахуванням того, що сума податкового кредиту позивача з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена постачальнику в складі ціни товару, слід погодитись за наданою судом правовою оцінкою обставин справи відносно незаконності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинська об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" березня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювілейне" вул.Шевченка,4,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

3- відповідачу Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул.Ушакова,3,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11700