Ухвала суду № 298851, 15.11.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

15.11.06 Справа № 5/627-25/116

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Процика Т.С.

Суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Шевченківському районі м.Львова № 20841/10-010 від 05.09.2006 року.

на постанову Господарського суду Львівської області від 10.08.2006 року у справі № 5/627-25/116

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеського спільного підприємства (далі ТзОВ СП “Ройал ЛТД”), м.Львів

до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.07.2005 р. №0000392600/0/19967

за участю представників:

від позивача: Забродський А.М. –представник

від відповідача: Мельничук В.А. –головний державний податковий інспектор

Постановою Господарського суду Львівської області від 10.08.2006 року у справі № 5/627-25/116, суддя Пазичев В.М., ТзОВ “Ройал ЛТД” задоволено. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 29.07.2005 р. №0000392600/0/19967 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 311221,20 грн. визнане нечинним, провадження у справі в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.07.2005 р. №0000392600/0/19967 щодо стягнення 10333,83 грн. штрафних санкцій закрито.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Відповідач вважає, що постанова Господарського суду Львівської області підлягає скасуванню, оскільки місцевим господарським судом порушено норми матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що позивач, всупереч вимогам п.п. 2.12, 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001 року №72 , при наявності податкового боргу здійснив виплати, що пов’язані з оплатою праці, не за рахунок коштів, одержаних з установ банку, а з готівкової виручки підприємства та всупереч вимогам п.2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001 року №72 і п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року №637 перевищив встановлені строки використання готівкових коштів, виданих під звіт. Відповідно до ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 321555,03 грн.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного господарського суду просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Господарського суду Львівської області - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, постанову суду, колегією суддів встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеського спільного підприємства “Ройал ЛТД” за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2005 р.

За результатами перевірки складено акт від 27 липня 2005 р. №6/878/35-4/14338599, в якому зазначено, що в порушення п.2.12, п.2.17 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року №72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за №237/5428, Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне підприємство “Ройал ЛТД” витратило готівку з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу, на загальну суму 311221,20 грн. та в порушення п.2.15 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” від 19.02.2001 року №72 і п.2.11 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320, перевищило встановлені строки використання готівкових коштів, виданих під звіт, в сумі 41335,32 грн.

На підставі акту перевірки від 27.07.2005 р. №6/878/35-4/14338599 ДПІ у Шевченківському районі м.Львова було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.07.2005 р. №0000392600/0/19967, яким за порушення п.2.12, 2.15, 2.17 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” від 19.02.2001 року №72, п.2.11 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” від 15.12.2004 року №637 відповідно до ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” до ТзОВ “Ройал ЛТД” застосовані штрафні санкції у розмірі 321555,03 грн.

Позивач не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, подав позов до Господарського суду Львівської області, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова в сумі 321555,03 грн.

У заяві від 29.05.2006 р. позивач зменшив позовні вимоги і просив суд визнати нечинним податкове повідомлення–рішення від 29.07.2005 р. №0000392600/0/19967 в сумі 311221,20 грн., оскільки визнає порушення п.2.15 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” від 19.02.2001 року №72, п.2.11 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” від 15.12.2004 року №637.

Господарським судом позов задоволено.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.01.2004 р. по 05.02.2004 р. та в період з 15.01.2005 р. по 18.01.2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне підприємство “Ройал ЛТД” мало податковий борг відповідно в сумі 457,34 грн. та 211,69 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

При наявності податкового боргу позивач здійснив виплату основної заробітної плати працівникам з готівкової виручки в сумі 311221,20 грн., в тому числі: в період з 16.01.2004 р. по 31.01.2004 р. –в розмірі 188619,40 грн., в період з 15.01.2005 р. по 18.01.2005 р. - в розмірі 122601,80 грн.

Відповідно до абз.г) п.п.7.3.1п.7.3 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (із змінами і доповненнями) від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713, фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

Відповідно до ст.97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст.24 Закону України “Про оплату праці” своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Виходячи з наведених норм Кодексу законів про працю України, Закону України “Про оплату праці”, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 р. №5, враховуючи наявність у матеріалах справи належним чином засвідчених документів, акту звірки по платежах із податку з власників транспортних засобів від 26.05.2006 р. між ДПІ у Шевченківському районі м.Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-чеським спільним підприємством “Ройал ЛТД”, які підтверджують наявність податкового боргу у позивача та факт виплати ним працівникам з готівкової виручки основної заробітної плати, позивачем здійснювались виплати основної заробітної плати працівникам у відповідності з нормами ст.97 Кодексу законів про працю України, ст.24 Закону України “Про оплату праці” та нормами п.7.3 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем п.2.12, 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року №72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за №237/5428 , відповідно до якого підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків, є безпідставними, оскільки позивач здійснював виплату основної заробітної плати, порядок виплати якої з 01.04.2001 р. врегульований Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Кодексом законів про працю України і Законом України “Про оплату праці”.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд

ухвалив:

Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана ухвала виготовлена в повному обсязі 04.12.2006р.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.